Кам'янець-Подільський » Історія Кам'янця-Подільського » Церкви та храми
Миколаївська церква

Кінець XIV століття... Неймовірно далекий від нас час. Поділля щойно звільнилось від, татаро-монгольських загарбників. Відновлюються укріплення, будуються житлові та культові, споруди.

Саме до цього часу відноситься одна з найдавніших архітектурних пам'яток Кам'янця - Миколаївська церква.

 Вона розташована в колишніх вірменських кварталах Старого міста. В старовинній грамоті, що зберігалась у вірменському магістраті, вірменин Синан, син Котлубея. свідчив, що в 1398 р. він закінчив будівництво церкви св.Миколи і подарував її місту.

Простота об’ємно-планувального рішення пам’ятки в поєднанні з декором; масивність стін, товщина котрих 1,3м, що підкреслюється вузькими прорізами вікон є характерною ознакою пізньороманського стилю. Церква була розписана олійною фарбою кінця 19ст. мала голубе тло на склепінні та оливковий колір на стінах. Живопис цього періоду включав зображення голівок херувимів, архітектурних елементів, написи і дві фігури ангелів. На сьогодні він втрачений під час проведення ремонтних робіт громадою церкви у 1995р.

Миколаївська церква

Характеристика: Довжина - 13м, ширина - 18м Площа =73 м2 Висота дзвіниці - 19м. Територія Миколаївської церкви оточена кам’яним муром Адреса - пров.Миколаївський,2 Збудована у XIV ст.

Письменниця Марієтта Шагінян писала про вірмен, що вони зробились непосидами не тільки від нашестя сельджуків у XI ст., але й від стародавньої їх здібності, що заохочувала непосидючість, — від вміння бути майстрами, вміння будувати. Тож не дивно, що саме вірмени побудували цю найбільш давню церкву в Кам'янці.

Але деякі Дослідники висловлюють припущення, що церква е Давньоруською спорудою, пізніше перебудованою вірменами. Справді, ця невелика, прямокутна в плані, з абсидою, що виступає на схід, церква має багато спільного з давньоруськими безстовпними капличками. В стіні вмонтовано невеликий хачкар (пам'ятний камінь) з текстом вірменською мовою - іменем «Агоп» і датою «1544» та зображенням хреста - є типовою незалежністю вірменської архітектури. Хачкар вмонтований в один з контрфорсів, що були прибудовані тоді для укріплення церкви..

У період турецького панування (1672-1699 рр.) церква прийшла в занепад, і вірмени міста на свої кошти відремонтували її.

Загальний вигляд на дзвіницю Миколаївської церкви

Біля церкви стоїть триярусна дзвіниця, через перший ярус якої влаштований арковий проїзд з дерев’яними воротами на тереторію церкви. , фасади та вежі – декоровано в російсько – візантійському стилі.

У середині XIX ст, місто мало не позбулося цієї цінної архітектурної пам'ятки. Місцева влада, виходячи з того, що церква мала й тісна, вирішила зруйнувати її, а на тому місці побудувати нову. За Деяких обставин це не було зроблено. Таким чином ця найдавніша споруда збереглась до нашого часу.

Миколаївська церква в середені

Хоча деякі перебудови на початку XX ст. трохи змінили первісний вигляд церкви, вона і в наш час зберігає основні риси, властиві церковній архітектурі XIV ст. У ті тривожні часи кожна церква, була ще як і оборонна споруда, в якій жителі міста могли, ховатися і оборонятися від ворогів. Товсті стіни, маленькі вікна, відсутність декоративних прикрас надають Миколаївській церкві суворого і простого характеру.

	Охоронна дошка		Хачкар

Г. Осетрова, старший науковий працівник історико-архітектурного заповідника.