Історія, Історичні документи
Книги Гульдмана В.К.

Віктор Карлович Гульдман (1854 — 1907) — дослідник минувшини Поділля.

Народився в одній із німецьких колоній у сім'ї військовослужбовця.

Навчався в Київській школі землемірів (через погіршення здоров'я не закінчив). У Кам'янці-Подільському жив і працював від вересня 1885 року. Секретар Подільського губернського статистичного комітету (1886—1903), автор першого зведеного опису населених місць Подільської губернії (1893). Член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (від 1886), Подільського історико-археологічного товариства (від 1903), член-кореспондент Московського археологічного товариства.

Досліджував історію, економіку, демографію, проблеми землеволодіння, культуру, клімат і природні умови Поділля.

Подольская губерния. Опыт географическо-статистического описання
This is authorized facsimile ofthe original book, printed by microfilm-xerograhy on acid-free paper. University microfilms international Ann Arbor, Michigan, U.S.A. London, England, 1981		Це дозволена факсимальна копія оригінальної книги, надрукована на мікрофільмі-ксерокс на безкислотному папері. Міжнародний Університет мікрофільмів Енн Арбор, штат Мічиган, США, Лондон, Англія, 1981
Зразки сторінок (Клацни, щоб збільшити)
Поместное землевладение в Подольской губернии Составил В.К. Гульдман. Каменец-Подольский. Типография Подольского Губернского правления. 1898.
Зразки сторінок (Клацни, щоб збільшити)
"Памятники старины в Подолии 1901" Материалы для составления археологической карты Подольской губернии) (Фото книги зроблені з роздільною здатністю 2228 на 1712 рт.)
Зразки сторінок (Клацни, щоб збільшити)		Книга продається  за 55 эвро контакти:  kampot2009@gmail.com

З біографії Гульдмана:

Нині відомо, що В.К.Гульдман народився у 1854 році в одній з німецьких колоній, що були поширені тоді у Волинській губернії, в сім’ї військовослужбовця (у “формулярному списку” зазначено, що він “з обер-офіцерських дітей, маєтків не має” ). Ріс хворобливим хлопчиком. В юнацькі роки навчався в київській школі землемірів, але через погіршення стану здоров’я так і не закінчив. Трудовий шлях розпочав 30 липня 1872 року на посаді судового пристава у складі мирових суддів першої-другої дільниць Летичівського повіту Подільської губернії. Вже 1 жовтня перейшов на посаду помічника секретаря з’їзду мирових суддів, а 12 грудня 1872 року, згідно поданої заяви, був переведений на посаду помічника судового пристава губернського міста Житомира, з 8 серпня 1873 року він працював поліцейським наглядачем у м.Новограді-Волинському Волинської губернії, з 13 вересня 1874 року поступив на службу чиновником Волинського губернського правління у Житомирі. Однак, уже 24 вересня 1874 року В.К.Гульдман звільнився з роботи за станом здоров’я і протягом восьми років життя займався серйозним лікуванням своїх легень, у тому числі за кордоном. Відносно видужавши, Віктор Карлович відновив свою трудову діяльність і з 15 листопада 1882 року працював столоначальником канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора. На цій посаді він настільки добре себе зарекомендував, що з метою росту службової кар’єри його 7 вересня 1885 року було призначено спочатку молодшим, а незабаром просто чиновником особливих доручень при Подільському цивільному губернаторові. На початку вересня 1885 року року В.К.Гульдман зі своєю сім’єю (дружиною, дочкою і сином) прибув до м.Кам’янець-Подільський і, як з’ясувалося, назавжди . Саме в цьому місті, яке стало йому рідним, він остаточно визначився зі своєю професією, сформувався як учений, краєзнавець Поділля, став широко відомим у наукових колах і серед громадськості в Україні та за її межами.

Перші три роки перебування В.К.Гульдмана у м.Кам’янці-Подільському були досить насиченими. Він настільки поринув в роботу чиновника особливих доручень, що вже 29 жовтня 1885 року був нагороджений російським самодержцем під час його офіційних відвідин Києва спеціальним діамантом “За усердные труды” . 22 березня 1886 року В.Гульдмана призначили завідувачем Подільського губернського статистичного комітету і водночас 16 вересня цього ж року – старшим чиновником з особливих доручень, а 20 лютого 1887 р. урядовий Сенат перевів його у колезькі регістратори з жалуванням до 1800 руб. Згодом пройшов щаблі службовця від колезького регістратора до титулярного радника (1893 р.) і надвірного радника (з 1900 р.). Нарешті, у 1888 році В.К.Гульдман відмовився від посади старшого чиновника з особливих доручень, ставши губернським секретарем, і остаточно обійняв посаду секретаря Подільського губернського статистичного комітету, на якій самовіддано працював до 1903 року .

Варто зауважити, що утворений в 1838 році Подільський губернський статистичний комітет за своєю суттю був чиновницько-бюрократичним органом, який керувався губернатором і забезпечував владні структури самодержавства офіційними статистичними матеріалами. З середини 60-х – до середини 80-х років XIX ст. в його складі, крім штату чиновників, на громадських засадах працювали провідні місцеві науковці й краєзнавці, зокрема, Й.Й.Ролле, М.В.Сімашкевич, М.І.Яворовський та інші. Саме вони здійснили спробу перетворити офіційну установу в науковий центр Поділля. Так, у 1866 р. за допомогою комітету Й.Й.Ролле видав книгу “Гигиенические очерки Подолии”, за ініціативою М.І.Яворовського і Й.Й.Ролле статистичний комітет опублікував у 1885 році значну за обсягом збірку документів “Материалы для истории Подольской губернии” та у 1880–1885 роках – тритомник “Материалы статистического описания Подольской губернии” й інші, які стали важливим джерелом історії краю. Всупереч опору чиновників, які прагнули зберегти вузьку галузевість, корпора тивність установи, В.К.Гульдман продовжив справу перебудови статистичного комітету в науковий осередок краєзнавства. В його руках знаходився весь видавничий потенціал комітету, і він із завзяттям став публікувати видання, які часто виходили за межі компетенції установи .

Перший напрям діяльності В.К.Гульдмана в цьому комітеті пов’язаний з відомчим виданням статистичних і довідкових матеріалів про Подільську губернію. Уже 1888 року за його упорядкуванням побачили світ збірники “Движение населения в Подольской губернии за 1872–1886 годы” і “Справочная книжечка Подольской губернии”, в 1895 і 1900 роках – “Подольский адрес-календарь” та ін. За своїм характером ці книги були довідниками для службового користування й всіх тих, хто цікавився подільським краєм. Тут читач й сьогодні може знайти відомості про офіційні особи (губернатори, чиновники тощо), про всі державні й громадські установи, організації та товариства, що діяли на Поділлі, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв’язку, торгівлі, культури, освіти, медицини та інших галузей в розрізі губернії та повітів. Сьогодні ці видання, які відзначаються правдивістю і достовірністю викладу статистичних відомостей та фактів, є цінним і об’єктивним джерелом для вивчення Поділля кінця XIX – початку XX ст.

Особливо відзначився В.К.Гульдман у розробці статистичних матеріалів регіону, коли він увійшов 1895 року до складу Подільської губернської комісії по проведенню першого Всеросійського перепису населення у 1897 році. У цій комісії йому, як одному з керівників губернського статистичного комітету, належала ключова роль не тільки по організації перепису на Поділлі, але й в упорядкуванні зібраних матеріалів перепису і підготовці їх до оприлюднення. Тільки в 1904 році побачив світ ХХХІІ том “Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Подольская губерния” за загальною редакцією сенатора Н.Тройницького . Зрозуміло, що авторство В.К.Гульдмана в цьому видання, яке здійснював Центральний статистичний комітет у Петербурзі, не зазначено. Проте за активну участь в організації перепису населення Подільської губернії В.К.Гульдман був удостоєний срібної медалі .

Другим важливим напрямом діяльності В.К.Гульдмана стала багаторічна робота по створенню довідок енциклопедичного характеру про всі населені місця Подільської губернії. За його авторством оприлюднені такі важливі для сучасної української історичної науки книги, як “Подольская губерния. Опыт географическо-статистического описання” (І889 р.) , “Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов губернии” (І893 р.) , які стали першим в історіографії Поділля зведеним описом населених місць краю. У цих доповнюючих одна одну фундаментальних працях подані відомості про більш як 2600 населених місць Поділля, в яких зазначені перші письмові згадки про них, окремі епізоди історичного розвитку, прізвища їх власників, розподіл у них землеволодіння та інші суттєві соціально-економічні й статистичні показники на час виходу книг. При цьому потрібно врахувати, що третина довідок про населені місця Поділля, поданих у виданнях В.К.Гульдмана, взагалі є першим джерелом для їх вивчення. Тому названі праці стали одним з головних джерел для написання всіх нарисів і довідок при підготовці до видання томів “Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область” (К., 1971) та “Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область” (К., 1972), лежать в основі всіх інших нинішніх видань про населені місця подільської землі. Загалом сьогодні не можливо обійтися без цих праць В.К.Гульдмана всім, хто досліджує і популяризує історію міст і сіл краю.

Хто ж вивчає і цікавиться аграрною історією Поділля, станом розподілу земельної власності цього регіону на межі ХІХ-ХХ ст., загостренням соціальних протиріч на селі, про стан використання земельних угідь в сільськогосподарському плані, прагне отримати додаткові достовірні статистичні відомості про міста і села краю – не може обійтися без капітальної книги В.К.Гульдмана в двох виданнях “Поместное землевладение в Подольской губернии” . Про наполегливість у дослідженні стану помісного землеволодіння та в упорядкуванні книги статистичними таблицями, викладками, тощо свідчить той факт, що в першому виданні за 1898 рік вона мала обсяг 441 сторінку, а в другому – за 1903 рік – 950 с. Варто зазначити, що на початку ХХІ ст. фактичний матеріал і подана статистика у цих виданнях не викликають сумнівів у науковців і краєзнавців, що досліджують минуле Поділля. Водночас варто пам’ятати, що автор видань готував їх, насамперед, як настільно-довідкову книгу для потреб землевласників і орендаторів, щоб вони практично використовували їх для підвищення рентабельності своїх господарств. Окремі агрономічні поради В.К.Гульдмана придатні для застосування у нинішніх ринкових умовах.

В.К.Гульдман захоплювався не тільки статистичними дослідженнями, але й історією Поділля. Серед його історичних праць особливе місце займає капітальна книга “Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению археологической карты Подольской губернии” . Це видання, на яке надихнули у свій час Й.Й.Ролле і відомі місцеві краєзнавці Є.Й.Сіцінський, М.Й.Грейм, стало синтезом опублікованого В.К.Гульдманом протягом 1893–1901 рр. у “Подольских губернских ведомостях” циклу статей і довідок під такою ж назвою – “Памятники старины в Подолии” , присвячених археологічним, історико-культурним і природним пам’яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства та середньовіччя в контексті упорядкування археологічної карти. Водночас над створенням археологічної карти Подільської губернії, яку він завершив у 1899 році й опублікував також у 1901 році в матеріалах XI Археологічного з’їзду в Києві, наполегливо працював Є.Й.Сіцінський . Ця карта Сіцінського одразу ж знайшла визнання в історіографії. хоча в ній тільки перераховувалися і вказувалися місця знаходжень археологічних й інших історичних пам’яток без належної класифікації. Цю прогалину певною мірою заповнюють “Памятники старины в Подоли” В.К.Гульдмана, де подано опис цих пам’яток, зазначені основні їх об’єми, прив’язки до території, речового інвентаря, ступінь їх дослідженості тощо. Тому це видан ня залишається й досі вартісним і корисним для науковців, створює базове підґрунтя для вивчення давнього минулого Поділля.

Як краєзнавець, В.К.Гульдман вивчав усі аспекти історії, культури й природи Подільського краю (видав досить цікаву за змістом книгу “Климат Подольской губернии” ) й одночасно, як редактор неофіційної частини “Подольских губернских ведомостей” в 1890–1903 роки, активно публікував тут власні статті з регіоналістики, вміщував матеріали інших дослідників минувшини краю.

Визнанням наукового авторитету В.К.Гульдмана, значного внеску в дослідження Поділля стало обрання його дійсним членом Московського археологічного товариства, з 1888 року – Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 року – Подільського церковного історико-археологічного товариства) та інших.

На початку ХХ ст. поступово завершувалась трудова, наукова і громадська діяльність В.К.Гульдмана. Ще у січні 1901 року він був призначений міністром освіти почесним наглядачем Кам’янець-Подільського двокласного училища , продовжував працювати в губернському статистичному комітеті, створювати свої книги. Проте стан здоров’я став значно погіршуватися, і в 1903 році він змушений був подати у відставку з посади секретаря статистичної установи, маючи відзнаки за працю орденів Св. Анни 3 ступеня, Св. Станіслава 3 ступеня та набір медалей . Кілька років важко хворів, повністю відійшов від наукової і громадської діяльності і в 1907 році пішов з життя. В.К.Гульдмана було поховано на Кам’янець-Подільському русько-фільварецькому цвинтарі.