Кам'янець-Подільський » Історія Кам'янця-Подільського » Видатні постаті
Гогоцький Сильвестр Сильвестрович

(Роки життя : 17.01.1813–11.07.1889)

Гогоцький Сильвестр Сильвестрович

Серед вихованців Кам'янець Подільської духовної семінарії є імена забуті, маловідомі, хоча ці люди і залишили певний слід у і культурі. До таких відноситься ім'я Сильвестра Сильвестровича Гогоцького — російського філософа-ідеаліста, автора першого в Росії багатотомного філософського словника.

С. С. Гогоцький народився в Кам'янці - Подільському в 1813 році. Його батько Сильвестр Гогоцькнй був кафедральним протоієреєм. | Малий Сильвестр навчався . спочатку вдома, а потім в Кам'янець - Подільському духовному училищі, куди поступив 8-річним хлопчиком у 1821 році. В 1827 році він вступав до Кам'янець - Подільської духовної семінарії.

Під час навчання С. Гогоцькнй виявив блискучі здібності та досяг великих успіхів у науках. 1833 року після закінчення семінарського курсу його в числі чотирьох кращих студентів семінарії призначають для продовження навчання у Петербурзькій духовній академії, але Гогоцькнй, побоюючись петербурзького клімату, просить послати його до Київської духовної академії, його прохання було враховане і в 1833— по 1837 роки він навчається в академії, а після її закінчення залишається тут працювати викладачем польської мови.

Так розпочалась успішна викладацька та наукова кар'єра С. Гогоцького. Невдовзі він був звільнений з духовного звання. У 1848 році він вже професор Київської академії, викладає філософію. А 1851 року переходить на викладацьку роботу до Київського університету св. Володимира. Тут професор Гогоцькнй протягом 35 років викладає педагогіку, психологію, логіку та історію філософії

С. Гогоцькнй брав також участь у становленні жіночої освіти. Був одним з організаторів Вищих жіночих курсів у Києві. 1878—1880 роках очолював педагогічну раду цих курсів, а потім викладав там педагогіку та психологію.

Протягом своєї багаторічної Наукової та педагогічної діяльності С. Гогоцькнй написав понад 50 наукових праць. Головною заслугою Гогоцького вважається, звичайно, видання «Философского лексикона» в 4-х томах (1857—1871 рр). Як філософ С. Гогоцькнй спочатку був послідовником Гегеля, потім став на шлях критики Гегеля з позицій теїзму та християнського містицизму.

У студентському та професорському середовищі Гогоцькнй вважався реакціонером. Він активно підтримував русифікаторську по літику царського уряду на Україні, за що його різко піддавали критиці прогресивні вчені. Академік Д. 1. Багалій у своїх спогадах про роки навчання в університеті св. Володимира писав, що професор Гогоцькнй — «найзашкарубліший представник пережитої вже тоді старовини. Він пережив свій час і в очах молодих студентів виглядав старим диваком у засмальцьованому і сурдуті. Невтішний життєвий підсумок для такої блискуче обдарованої і багатообіцяючої людини...

У 1886 ропі Гогоцькнй припиняє викладацьку роботу в університеті внаслідок хвороби, та не полишає займатися філософією, готує до друку нові праці. Помер Гогоцькнй 1889 року, був похований у Видубицькому монастирі.

Основні праці:

• «Про характер філософії середньовіччя» (1849),
• «Філософський лексикон», т. 1–4, ч. 1–5 (1857–73). Остання є першою в Російській імперії філос. енциклопедією.

Г. Осетрова, ст. науковий співробітник НІАЗ Кам’янець