Вулиці, Про місто
Видрівка

Саме тут, на Видрівці, Володимир БЄЛЯЄВ, автор знаменитої трилогії «Стара фортеця», поселив Галю, подругу Василя МАНДЖУРИ - головного героя трилогії, від імені якого письменник веде розповідь. А втім, якщо ж ні Ваша дівчина, ні Ваші друзі ніколи не жили на Видрівці, то Ви можете все життя прожити в Кам'янці-Подільському і жодного разу не побувати на Видрівці.

Усього кілька рядків присвятив цьому поселенню Євтим Сіцінський у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії» (редакція 1894 р.):

«ВИДРІВКА - це вузька заселена смуга землі вздовж правого берега річки Смотрич, починаючи від Турецького мосту до млина, т. зв. Френкелевого; вгорі над Видрівкою височіє старий кам'янецький замок (фортеця). Близько 1830 р. тут придбав невеликий шматок землі купець Френкель і збудував на річці Смотрич млин, який унаслідок купівлі перейшов до купця І.Куриндіна; останній тепер володіє тут п'ятьма десятинами землі та великим вальцевим млином; крім того, міщанин Валігурський володіє 12 десятинами. Дворів на Видрівці 26, мешканців - 129».

По ліву сторону від мосту Карвасари - справа Видрівка

За даними 1923 р. можна побачити, що передмістя Видрівка за три десятиліття зміцніло: тут уже налічувалося 40 господарств і 224 мешканці (одна з них, очевидно, згадувана нами Галя, адже цитований вище уривок зі «Старої фортеці» описує події початку 20-х років XX ст.).

Але вже 1928 р. невеличке село Видрівка втрачає самостійне значення і стає складовою частиною сусіднього приміського села Підзамча. Ще через три десятиліття, ЗО березня 1957 р., Кам'янець-Подільський поглинає Підзамче – і відтоді Видрівка набуває сучасного статусу: однієї з окраїнних вуличок міста.

Здавалося би, походження назви «Видрівка» пояснюється просто і занадто очевидно. Адже є такий добре відомий хижак як видра, який селиться саме на берегах річок, добре плаває й пірнає, живиться переважно рибою. І все ж очевидна гіпотеза виявляється хибною. Як зазначає завідувачка відділу НІАЗ «Кам'янець» Ганна КІВІЛЬША, смугу землі за греблею попід замком, що нині має назву Видрівка, після приєднання Поділля до Росії (1793 р.) російська цариця Катерина II (1729 - 1796) подарувала козакові ВИДРІ. І далі продовжує: «У XIX ст. тут було збудовано млин, єдиний з кам'янецьких млинів, що зберігся до нашого часу».

Додамо лише, що на півдні Видрівку з'єднує з Підзамчем Видровецький узвіз, а на півночі вона продовжується вздовж правого берега Смотрича Зіньковецькою набережною.

Г.Осетрова