Україна » Історія України » Історія міст та містечок України
Печера в с. Кривче

На території Борщівського району знаходяться найбільші в світі печери в гіпсах. Вони привертають увагу спеціалістів, геологів, спелеологів всього світу вже більше двох століть. Але історія вивчення цих печер систематично ще не висвітлена.

Найвідомішою з них є печера   Кришталева, спробуємо дізнатись більше про цей витвір природи.

1721 рік — перша згадка про велику печеру біля села Нижнє Кривче в книзі Г.Ц.Ржачанського «Натуральна історія королівства Польського».

1745 рік — Габріель Ржачинський в своїй новій роботі пише знову про печеру в Кривчу: «Вхід дуже тісний, печера так заплутана, що в ній легко заблудитись».

У 1783р. про печеру в с. Кривче пише Кс.Ладовский у книзі "Історія натуральна королівства Польського". У 1878 р. вийшла книга Грушецкого "Про печери від Карпат до Балтики", що є фактично першим кадастром, що включає і печери Поділля. Тут говориться о багатьох печерах, у тому числі і про Кришталеву.

1908 рік — печера в с.Нижнс Кривче (сучасна «Кришталева») вдруге «відкрита» інженером К.Гутковським та М.Орловнчем. Вони подали опис ближньої частини печери.

1928-1930 роки — проводиться археологічне дослідження печери «Кришталевої» під керівництвом професора археології Львівського університету Леона Козловського. Наступним спеціалістом, який продовжив вивчення цієї печери, був варшавський археолог Людвиг Савіцький, який поряд з археологічними дослідженнями зайнявся обладнанням печери для туристів.

В 1931 році провів детальне геологічне дослідження Кришталевої печери інженер Віктор Нехай. Цю роботу він проводить за дорученням Львівського комітету Державної Ради по охороні печер та Центрального правління Подільського туристично-краєзнавчого товариства в Тернополі.

В 1933 році В.Нехай в своїй книзі дав опис та першу карту дослідженої частини печери. Печера знаходиться на землях сімейства Мельцерів, які подарували Польському туристично-краєзнавчому товариству землю над печерою та дві башти фортеці, де був обладнаний туристичний приют на 20 осіб. Печера «Кришталева» стала однією з найвідоміших печер в довоєнній Європі.

Після війни у Кришталевій заховався загін УПА, а вхід до печери був підірваний НКВД, щоб українські хлопці не могли вийти.

Коридори в печері

В період з 1954-1959 pp. з'явились деякі публікації з геології та біоспелеології раніше відомих печер Борщівського району.

1960 рік — початок нового сучасного етапу історії дослідження печер Борщівського району.

Початок печери Кришталевої в Кривче

24 березня 1960 року група з п'яти чоловік під керівництвом В.А.Радзісвського відправилась в Борщівський район в першу спелеоекспедицію. Ця дата вважається днем народження сучасної спелеології на Тернопільщині. В цій першій експедиції пощастило прийняти участь і мені. Мета була — втретє «відкрити» печеру «Кришталеву», тому що на той час всі про неї забули.  Цю печеру розкопати не змогли, але дослідили та викреслили плани невеликих печер поруч: «На хомах» та «Глинки».

Під час екскурсії в печері в Кривче

 Вхід в останню також був підірваний, але ми її відкопали при вході лежав скелет чоловіка. А вхід у печеру «Кришталеву» був розкопаний у 1961 році студентами Тернопілля, після чого Комплексна карстова експедиція Академії Наук України під керівництвом В.М. Дублянськоґо склала план 18,8 км підземних ходів. Подальші дослідження у 80-х роках Київських та Борщівських спелеологів довели довжину печери до 22 км.

Сталактити в печері

У лютому 1962р. у складі експедиції Львівського відділення географічного суспільства СРСР И.Н.Гуньовский досліджував і описав п.Кришталеву. У тім же 1962 р. почато топографічне дослідження печери. За даними 1963м загальна довжина ходів печери досягала 18,8 км, тобто на той час це була сама довга у світі печера в гіпсах.

Ще в 1965 р. Тернопільський облвиконком прийняв рішення про охорону печер області й оголосив печери Кришталеву, Млинки, Вертеб і Блакитні Озера заповідними.

У 1968 р. був обладнаний вхід у Кришталеву, і з цього моменту дотуп у печеру став можливий тільки з провідником.  

У березні 1976 р. була проведена 37-я експедиція Тернопільського клуба "Поділля". Результати експедиції: зняте близько 7 км і розвідано 200 м нових ходів.

У 80-х роках дослідження київських і борщівских спелеологів довели довжину печери до 22 км.

Станом на 2010 рік Кришталева печера пристосована для масового відвідування. Обладнано й електрифікований шлях, яким проходять екскурсії,  обслуговування груп професійними провідниками роблять оглядовий маршрут доступним для всіх людей у будь-який пору року. Лише дорога,протяжністю 1,5 км. до печери дуже в поганому стані.

Летючі миші в печері

Історія
Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату.
Відоме від 1-ї пол. 17 ст.
1639 збудовано замок. Від 1650 згадують як містечкоко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета V. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.

До 1939 діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Так виглядав замок на поч. 20ст. (фото з сайту www.castles.com.ua)


А так в 2010 році.

Пам'ятки
Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), капличка (1991).
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасув. панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у нім.-рад. війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).

Печери
Є печери Глинка-1 та Глинка-2, Кристальна (Кришталева), На Хомах, Середня, Славка, Тимкова Скала та інші, менші печери.

Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгівельний заклад.

У Кривчу народилися: релігійний і громад. діяч П. Криворучка, громадсько-політичний діяч М. Мандзюк.

Мапи Кривче та печери

Література:

1. О.Д.Кучерук. Карст Західної частини Поділля і маршрути походів у райони його поширенні!.— Львів. 1954.

2. К.А.Татаринои. Звери занадных областей Украины.— Киев, 1956.

3. Janusz В. Zabytki przedhistoryczne Galicji Wschodniej.— Lwów, 1918.

4. Gruszecki A. O jaskiniach na przestzeni od Karpat po llallyk.— T.IV, 1878.

5. Kirkor A. Wycieczka na Podole.— 1844.

6. Misceilcn.— Lvov, 1822.— №; 60.

7. Nechaj W. Pszewodnik po jaskiniach w Krzywczu.— Tarnopol, 1933.

8. Ossowski G. Sprawozdanie trzecie z wycieczki paleo-etnologicznej po Galicyi w roku 1891).— Krakow, 1892.

9. Kzaczynski P'.G. Historial naiuraiis curiosae Rcgni Colonial.— Magn. Dro.— Lithanic amixarub provinciarum Sandomirtal, 1721.

10. Rzaczynsk P.G. Austuarium historial naluralic curiosae Regni Colonial, cis.— Gedaki. 1745.

11. Pamiętnik o Agamie Potockim // Czas.— 1862.— Na 167.