Український портал » Історія України » Козацтво » Іван Мазепа. Цікаві факти

Іван Мазепа. Цікаві факти

admin
  64 523   0    
Іван Мазепа. Цікаві факти
Іван Мазепа. Цікаві факти

20 березня 1632 р. народився Гетьман України Іван Мазепа. Викарбуємо його слова на нашій броні сьогодні:

"Самопали набувайте,Острих шабель добувайте,

А за волю, хоч умріте,І вольності бороніте.

Нехай вічна буде слава -Же през шаблю маєм права!"

Ще при житті його ім’я було оповите міфами. А по смерті і досі навіть із амвонів церкви, яка у своєму найменуванні має слово Українська, все ще лунають анафеми.

Нам століттями намагались вдовбати теорію про плідність співпраці українців і росіян у побудові Російської імперії. А Іван Мазепа будував аж ніяк не Російську імперію, а незалежну Українську державу, і мислив він її як суб’єкт міжнародних відносин, потуга якого спиралася би на найважливіші геополітичні фактори, ось саме чому московська церква і держава так не любить Мазепу.

Зміст:

Коротка біографія

22 роки гетьманства

Мазепа герой-коханець

Обітована земля Мазепи

Книги про Мазепу

Конфузи з портретом

Сайти про Мазепу

 

Про Мазепу написано багато книг і статей, тому я не буду повторюватись, а лише приведу коротку біографію:

Мазепа Іван Степанович (1640-1709 pp.) - державний, політичний і військовий діяч, дипломат, генеральний осавул Війська Запорозького (Запорізька Січ) (1682-1687 pp.), гетьман Лівобережної України (1687-1709 pp.). Народився у с. Мазепинці на Київщині у сім'ї українського шляхтича. Освіту здобував спочатку в Києво-Могилянській колегії, згодом - в єзуїтській школі - у Варшаві. Свою кар'єру Iван Мазепа розпочав на службі у польського короля Яна-Казимира. Повернувшись в Україну, у 1665 р. він вступив на службу до гетьмана Правобережної України П. Дорошенка (Петро Дорошенко), а потім - до гетьмана Лівобережної України I. Самойловича (Іван Самойлович).

 

 

А ось істинне обличчя москаликів:

  Пётр Первый помстился проклятым хохлам за гада-мазепу, вырезав всё населения гетманской столицы Батурина. В этом змеином гнезде он уничтожил около 20 тысяч врагов народа. Русский святой царь принуждал к миру, уничтожая русофобию в женщинах и детях путём их полного истребления.

... Пётр Первый своевременно и непреклонно заставил тёмных малоРоссов Левобережья навсегда полюбить Родину.

   ...без коментарів

джерело

У 1687 р. Iван Мазепа став гетьманом Лівобережної України. Він прагнув зміцнити державну владу, об'єднати під гетьманською булавою Лівобережну й Правобережну Україну, Запорожжя і Слобожанщину (Слобожанщина). Iван Мазепа піклувався про розвиток освіти, науки, культури. За його сприяння Києво-Могилянська колегія була перетворена в Академію й одержала від російського уряду підтвердження статусу вищого навчального закладу. Завдячуючи енергії Iван Мазепи та значною мірою його матеріальній підтримці на Лівобережжі було збудовано ряд архітектурних перлин у стилі українського бароко. Як політик Iван Мазепа прагнув забезпечити державний розвиток України. Довідавшись про плани Петра I ліквідувати українську автономію, він розпочав таємні переговори з польським королем Станіславом Лещинським, а в жовтні 1708 р. відкрито перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ, уклавши з ним угоду, що передбачала надати Україні статусу політично незалежної держави. Після поразки у Полтавській битві (27 червня 1709 р.) гетьман змушений був емігрувати до Османської імперії, де невдовзі помер.

 

 

Цікаво про Мазепу:

Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

 

 

 І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.

А чому така увага?

 

Легенда про Мазепу, яка надихала романтиків, почала гуляти по світу ще наприкінці XVII ст. Саме в той час написав свої спогади придворний історіограф Ян Хрізіст Пасік, який служив при дворі короля Яна Казимира разом із молодим Іваном Мазепою. Сюжет Пасіка такий: неподалік від маєтку Мазепи на Волині знаходився маєток Станіслава Фальбовського. Між молодим шляхтичем і юною дружиною літнього сусіда спалахнув роман. Фальбовський вистежив коханців і наказав слугам роздягнути юнака, прив'язати його до коня і пустити навпростець крізь зарості терну і глоду. Колючі гілки пошматували тіло горе коханця.

Коли, нарешті, напівмертвий Мазепа дістався свого будинку, сторожа і дворові спочатку не впізнали і не пустили його, тому майбутній гетьман мало не помер.

 

 

А тому, що Мазепа як справжній козак не упускав жодної можливості звабити красивих дівчат. Тому в Європі Мазепа-коханець - популярний персонаж численних творів часу романтизму,  але найбільш відомий як садомазохістський образ героя-коханця, жорстоко покараного за те, що наставив роги законному, але старому чоловікові-шляхтичу.

Мазепа. Герой-коханець!

Що ж саме так подобалося класиці романтизму в цій історії? Буквально все! Лоскотали уяву прив'язка до конкретної історичної території, достовірність дійових осіб і невигадані пристрасті - кохання, ревнощі, мстивий рогоносець і благородний юнак у боротьбі за даму серця. Дія відбувалася в незвичному для європейця антуражі: десь у Польщі, з якої згодом кінь несе Мазепу дикими степами в невідоме і таємниче Запоріжжя

В козацькій державі Мазепи, люди були вільними!

На Гетьманщину тікали від кріпосництва люди з Московії, Польщі. Поляк Еразм Отвіновський писав, що гетьман «в усього народу... був у шанобливій любові та побожній повазі». Це саме писав французький посол Жан Балюз, що відвідав Батурин.

Селянство відбувало «всякое послушенство» за надану йому в оренду землю. Старшина, призначений на відповідальний уряд, отримував рангові маєтності. Так, Іван Мазепа, ставши гетьманом, отримав на ранг 19654 двори, в яких мешкали понад 100 тисяч селян. Вони розміщувалися у 72 селах. Населення рангових маєтностей сплачувало податок не Мазепі як приватній особі, а гетьманові — для виконання ним владних повноважень. З отриманих доходів він мав забезпечити функціонування гетьманської адміністрації, охорони, утримання резиденції, почту, музик, частково війська. Отримані кошти він також спрямовував на розбудову монастирів, церков. Загалом лише за опублікованими джерелами відомо про 220 церков, збудованих за правління Мазепи. З них 44 під його особистим патронатом.

Гетьману деякі історики закидають, ніби він був жорстоким кріпосником, маючи 20000 кріпаків у Московії. А факти свідчать про дещо інше. У 1699 році Мазепа купив у російських поміщиків землі в Рильському повіті й заснував там кільканадцять слобід, сіл (зокрема, Іванівське, Амонь, Вишні Деревеньки, Урусу, Ольхівку, Куреньки, Дроновку, Жилину, Гузомою, Ізбицю, Софроново, Коренево, Снагость та інші).

Оскільки засновник надавав переселенцям значні пільги, брав з них лише незначний податок, то чутка про «землю обітовану» швидко розповсюдилася довкруж. Якщо в Івановському в 1705 році було 187 дворів, то вже у 1708-му — 697, в Мазепинцях відповідно 30 і 93, у Гузомої — 30 і 69, Амоні — 72 і 178, Вишніх Деревеньках — 52 і 213. Фактично у такий спосіб ішло розширення меж Гетьманщини за рахунок прикордонної території. Надання пільгового режиму переселенцям дуже муляло російським поміщикам-кріпосникам, які жили за іншими законами, купляли-перепродували селян, як худобу. Гетьман через те просив царя, щоб вони «никакой обиды и насильства людям свободным, в оные слободки идущим, по дорогам перенимая, разорения не чинили».

 

 

Книги про Мазепу:

Книга про мазепу   Книга. Доба гетьмана мазепи в документах
Книга 2007 року, 384ст.

Читати про конфуз з книгою.
Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один із перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного - і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів, що дотепер є окрасою багатьох українських міст, - і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалася з амвонів тих самих соборів; зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор - і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьмані. Можливо, той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу Мазепи - одного з найколоритніших, найцікавіших українців.
  Книга 2007 року, 1144 ст.

У книзi «Дoбa гeтьмaнa Iвaнa Maзепи в документах» вмiщено yнiвеpсaли, нaкaзи гетьмaнa, листи, спогади генеральної стapшини, poсiйськиx висoкoпoсaдoвцiв, iнoземцiв тa iншi мaтеpiaли, щo допоможуть кpaще вiдчyти епoхy в якiй зapoджyвaвся вибyх-пpoтест пpoти цapизму Петpa 1. Упеpше пoдaється цiлiсний мaсив дoпитiв старшин, кoзaкiв, якi бpaли yчaсть y повстaннi 1708 – 1709 pp.
Зaгaлoм збipник дoкyментiв oзнaйoмить читaчa з 900 дoкумeнтaми, якi висвiтлюють спoсiб життя, екoнoмiчнi, пoлiтичнi iнтеpеси пpoвiднoi веpхiвки Гетьманщини та гетьмaна Івана Мазепи. Bидaння бyдe кopисним як для iстopикiв, тaк i для eкoнoмiстiв, пpaвникiв, диплoматiв, лiтеpaтypoзнaвцiв, кyльтypoлoгiв.

 

 

Конфузи з портретом гетьмана:

Судіть самі. Перед вами пам'ятний знак під Дигтярівкою, де відбулося історичне побачення Мазепи з Карлом XII.

 пам'ятний знак під Дигтярівкою. Мазепа і Карл 12

Такої ж помилки припустились і видавники книги про Мазепу:

 Обкладинка книги про мазепу

Тому що це портрет великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапеги

А ось і ще один портрет, який приписують гетьману.

 жид орендар. Нібито Мазепа

Насправді це портрет жида орендаря, роботи художника Норблена

Пікантність ситуації полягає в тому, що Норблен народився вже після смерті гетьмана, а видав цей портрет за Мазепу поляк Кришевский у своїй книзі, як ілюстрацію до невеликої статі Пщездицкого про Мазепу в 1842 році!

Більше про достовірність портретів Мазепи можна почитати тут

 

Фото Мазепи:

Портрет Івана Мазепи

 

Про Мазепу в Інтернеті:

У Вікіпедії

Сайт про Мазепу    

Фестиваль Мазепа - фест

Сосюра про Івана Мазепу

Листи Мазепи до Кочубейової



Залишити свій коментар:

  Особистий кабінет

  • Український портал
  • Тільки українською
  • Слідкуй за новинками
kampot.org.ua