Україна » Історія України » Трипільська доба
Енциклопедія Трипільської культури

Ориигінльна назва: "Енциклопедія Трипільської цивілізації"

Формат: .PDF

Кількість сторінок: 1т. -703ст, 2т. - 655ст.

Рік видання: 2004

Розмір:  1т. - 17мб, 2т. - 684мб.

ПЕРЕДМОВА

Енциклопедія Трипільської культури — одна із спроб створення у вітчизняній археології енциклопедичного наукового видання, присвяченого одній культурі. Вперше широкому науковому загалу і громадськості пропонується понад 800 енциклопедичних статей, в яких викладено історію відкриття і дослідження трипільської культури — однієї із хліборобських культур, що визначали розвиток світової цивілізації у ІУ-ІІ тис. до н.е.

Енциклопедія з'являється у галузі науки, забезпеченій достатньою джерелознавчою і науковою базою, яка складається із детального наукового опрацювання різних аспектів історії трипільської культури. Водночас автори-упорядники виходили з необхідності узагальнення інформації щодо феномену Трипільської культури, яка раніше дуже скупо була представлена у вітчизняних енциклопедичних і довідкових виданнях. Наприклад, у чотирьохтомній «Радянській енциклопедії історії України» (К.: УРЕ, 1969-1972), яка містить 320 статей археологічної тематики, лише 19 присвячено пам'яткам Трипільської культури та її дослідникам. «Словник-довідник з археології» (К.: Наукова думка, 1996) містить близько 50 таких статей.

У цьому контексті надзвичайно актуальним виглядало створення енциклопедичного видання, яке б розкривало історію дослідження трипільської культури, процес формування у цій галузі археології ідей, понять, термінів, дослідницьких шкіл та наукових напрямів, біографії дослідників. Системний підхід до аналізу і інтерпретації фактів дав змогу уточнити вже відомі матеріали, ввести у науковий обіг нові, тому видання, на наш погляд, є певною новою системою наукових знань щодо трипільської культури.

Соціокультурний феномен Трипілля, який досліджувався на території України науковцями майже десяти країн світу, розглядається у контексті цивілізаційної теорії. У статтях Енциклопедії розкрито особливості цієї соціо-культурної системи, яка розвивалася у взаємодії з оточуючим її зовнішнім соціумом. Матеріали видання засвідчують суттєвий внесок культурної спадщини Трипілля в історичний розвиток України, яке багато тисяч років тому було складовою частиною спільності культур доби становлення європейської цивілізації.

Історія світової археології надзвичайно багата біографіями талановитих особистостей, котрих, попри їхню прихильність до різних світоглядних, і наукових концепцій, політичних уподобань, завжди об'єднувало беззастережне служіння Кліо — музі історії. Тому 176 біографічних статей Енциклопедії дозволять не тільки більш предметно оцінити внесок кожного науковця у дослідження цієї культури, але й зрозуміти, у якому історичному і культурному дискурсі відбувалося формування трипіллєзнавства.

Увага! У вас немає прав для перегляду прихованого тексту.

Скріншоти з праці:

№1

№2

№3

У підготовці видання взяли участь майже 60 фахівців із наукових, навчальних, музейних та інших установ України, Росії, Молдови, Польщі, Румунії, США. Широко використовувались матеріали Інституту археології НАНУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, Інституту археології РАН, музейних та інших наукових установ. Такий підхід дав змогу уточнити, конкретизувати або ж переосмислити низку відомих фактів, ввести у науковий обіг нову інформацію.

Завдяки керівникам Міністерства культури і мистецтв, його музейних установ, передусім - Національного музею історії України, а також вищих учбових закладів, при яких існують музеї, у науковий обіг вводяться як відомі, так і мало знані трипільські колекції. Редакційна колегія висловлюєть глибоку подяку усім колегам, добра воля яких і відданість ідеалам Кліо сприяли тому, щоб сторінки Енциклопедії прикрасилися унікальними матеріалами.

Зазначені підходи визначили зміст та структуру Енциклопедії. Вона є своєрідною інформаційною системою, в якій в алфавітному порядку розміщено статті щодо дослідників трипільської культури (176), її пам'яток (204), окремих культурних типів (41) та знахідок (27), а також пов'язаних з нею культурно-історичних спільностей (33). До уваги читачів — статті про поняття і терміни (229), наукові організації і експедиції (30), музейні (46), конференції, виставки, колекції (32), збірки.

Структурно можна виокремити кілька великих тематичних інформаційних блоків. За важливістю перше місце серед них посідають статті, які характеризують пам'ятки трипільської культури - назви, географічні, топогра-фічні та інші характеристики, відомості щодо культурно-хронологічної атрибуції, стану дослідження та причетних до цього установ і осіб, виявлених артефактів, місць їх зберігання, бібліографії.

Особливо виокремлено дискусійні питання культурної атрибуції пам'ятки, або знайдених артефактів. Відомості щодо пам'яток, досліджених у ХІХна початку XX століть, по можливості, адаптовано до сучасних наукових поглядів і термінології. З огляду на існування різних теорій та підходів до вивчення окремих аспектів трипільської культури, укладачі вирішили не супроводжувати авторські статті редакційними коментарями.

Археологічна наука з повним правом може пишатися видатними дослідниками трипільської культури — В. В. Хвойкою, Т. С. Пассек, С. М. Бібіковим... Вагомий внесок в її вивчення роблять сучасні дослідники. Вперше в одному виданні подано біобібліографічні відомості щодо усіх відомих на сьогодні осіб, причетних до дослідження і популяризації трипільської культури. Біографічні статті змістовно суттєво відрізняються, тому що низка з них, через об'єктивний брак необхідних відомостей, має вигляд короткої довідки. Але цінність останніх полягає в тому, що вони містять факти, які раніше не були опубліковані, а з частиною біографій читачі мають змогу ознайомитися вперше.

Однією із особливостей Енциклопедії є спроба утворення своєрідного систематизованого корпусу понять і термінів, які відносяться до трипільської культури, окреслено проблеми, що виникли у цій галузі за минулі з відкриття трипільської культури 110 років. Відповідні статті закладають передумови і можливості для подальшої роботи з уточнення та наукової уніфікації термінології. Це ж стосується і питань хронології (6 статей щодо методів датування).

Кожна стаття містить бібліографічні відомості, а також ілюстративні матеріали. Загалом кількість ілюстрацій (малюнків, світлин тощо), у тому числі — унікальних та ексклюзивних, перевищує 2000, що робить Енциклопедію одним із найбільш ілюстрованих сучасних наукових видань.

С. М. Ляшко

До другого тому Енциклопедії трипільскої культури додаються: Іменний покажчик; Покажчик пам'яток; Предметний покажчик; Умовні скорочення бібліографічних джерел; Автори статей; Перелік музеїв та установ, які взяли участь у підготовці другого тому.