Визначні постатті

"Визначні постатті в українській історії"

Вхід
Закрити
Привіт Сірома
Вхід для козаків:
Зареєструватись
Звичайна реєстрація Зареєструватись за допомогою мереж:

2016р.
12-03-2008
admin
3549
0

Владислав Єрко


  • Не нравится
  • +3
  • Нравится
В. Єрко народився в 1962 році в Києві. Закінчив Київський поліграфічний інститут. Загальне визнання отримали його ілюстрації до "Подорожі Гулівера", "Снігова Королева" - його перша книжка для дітей. На всеукраїнському конкурсі "Книга року" вона визнана кращою книгою 2000 року.

Ілюстратор Владислав Єрко

Владислав Єрко – український художник-ілюстратор. Оформив дитячі книжки видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" – "Снігова королева", "Казки Туманного Альбіону", серію книг про Гаррі Поттера.

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/SICH-2016/js/" data-image="http://kampot.org.ua/imag/cikavo/erko223.jpg">
Владислав Єрко

В. Єрко народився в 1962 році в Києві. Закінчив Київський поліграфічний інститут. Загальне визнання отримали його ілюстрації до "Подорожі Гулівера", "Снігова Королева" - його перша книжка для дітей. На всеукраїнському конкурсі "Книга року" вона визнана кращою книгою 2000 року.

Ілюстратор Владислав Єрко

Владислав Єрко – український художник-ілюстратор. Оформив дитячі книжки видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" – "Снігова королева", "Казки Туманного Альбіону", серію книг про Гаррі Поттера.

 

 

Про його обкладинку для українського видання авторка хлопчика-чарівника Джоан Ролінґ написала: "Чудова обкладинка. Вітаю. Продовжуйте в тому самому дусі!".

Винова дама - Єрко
Гральні карти від Єрко

Крім того, Владислав Єрко відомий як автор ілюстрацій та обкладинок до книг Пауло Коельо та Карлоса Кастанеди видавництва "Софія". Коельо вважає Єрка найкращим у світі ілюстратором його книг.

"Снігова королева" художника отримала гран-прі на конкурсі "Книга року – 2000", стала кращою дитячою книжкою в Америці та увійшла до трійки різдвяних продажів у Великобританії у 2005 році.

Картини Владислава Єрка

"Мрія чекає тільки два роки", - стверджує Владислав Єрко: "Досвід моїх друзів та знайомих показує, що після двох років перерви ще можна повернутися в улюблену справу, але через три роки – це вже неможливо. Не знаю, чому, але так воно є".

Незважаючи на скрутність 90-их років, коли у Владислава Єрка вже була сім'я, він вирішив не кидати професію ілюстратора для пошуку іншого виду заробітку. "У мене було десь із три-чотири роки підвішеного матеріального стану. Але завжди було відчуття, що якщо я відірвусь від того, чим займаюся, на рік або на два, то вже ніколи не повернуся - як деякі мої друзі...".

Єрко каже, що залишитися в професії йому допомогли лінощі і внутрішня неможливість перелаштуватися на щось інше: "Якби мені нічого не посміхнулося – якась доля в образі чи Малковича, чи Юри Смірнова із "Софії", то я б собі потихеньку перейшов у бомжеподібний стан".

Майбутній ілюстратор, якого називають найкращим в Україні, народився у Києві у 1962 році. Хлопчика виховувала мама, якій самій доводилося заробляти на сім'ю, тому Владислав вчився в інтернаті.

Малюнок Владислава Єрко до казки Снігова королева"Але перед інтернатом у мені було закладено пожиттєвий фундамент, якого мені вистачає і досі – це мої сім років, проведених у бабусі у селі Пірнів", - каже художник.

"Там мене всі любили, я всіх любив, не було поганих або злих людей, навколо бігали кури, коти, всяка живність, воно все було шалено красивим і цікавим. Вражень щодня було стільки, що не впхати в голову".

Владислав Єрко не мріяв про космос або пожежну машину, як більшість радянських дітей. Йому хотілося бути Зорро, Натаніелем Бампо – слідопитом із книги Фенімора Купера, Чінгачгуком, а то й д'Артаньяном.

"При цьому всьому я був абсолютно дохлий, у мене була кличка "головастік". Так мене прозвали у дитячому садку у бабці. Коли я пішов у школу, я подумав, "а тут жодна собака не знає, як мене дражнили у дитячому садку, тому у мене буде будь-яка інша кличка, тільки не "головастік". І перше, що мені сказали, було – "привіт "головастік", як справи?".

Усі книжки, що їх у дитинстві читав хлопчик, були з картинками, тому ілюстрація здавалася йому єдиним жанром образотворчого мистецтва. Потрясінням стало усвідомлення, що усі видатні картини, які, він вважав, існують тільки в його книжці, насправді розсіяні на величезних полотнах по музеях в усьому світі.

Казки туманого альбіонуПісля армії Владислав Єрко вступив до Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. Там він довчився до кінця, але захищати диплом не став, мотивуючи це невідповідністю рівня викладання.

"Не можу сказати, що це правильно, що я не захищав диплом. Але, якщо покласти руку на серце і подивитися на результат страждань за дипломованість власної особи – диплом ніколи нікому нічого не приносить сам по собі. Хоча за совка це було обов'язковим".

Ставлення до радянських часів у художника категорично негативне: "Я не зла людина, але я настільки не любив і не люблю совок, радянські видавництва зі старими крабами... Втім совок закінчився, а те, що відбувається в ілюстрації зараз – абсолютно не краще, у чомусь навіть гірше".

"Зараз видавництвом зайнялися люди, які не мають ніякого таланту до цього, не мають розуміння, що таке дитяча книжка, як вона виглядає у світі... Шалена любов до Уолта Діснея, до цієї стилістики – єдине, що їм доступно".

Такі люди, за словами Єрка, переймаються тим, щоб книжка повертала витрачені на неї кошти вже з першого тиражу: "Якщо ти вклав у книжку 10 тисяч доларів, то якщо ти розумна людина, а не такий дурень як Малкович, то ти маєш заробити на ній вже 20 тисяч доларів".

"Тільки Малкович, чи Юра Смірнов можуть вкластися в книжку і вона тільки з другого, чи з третього тиражу виходить в нуль, а потім вже починає розкручуватися".

Ще в інституті Владислав Єрко почав працювати з кіноплакатом, саме в цій царині він отримав перші міжнародні та всесоюзні премії. Потім було видавництво "Молодь".

У 90-ті роки Єрко малював і "за безплатно, і за менші гроші" – бо ніколи не вмів за них воювати і не розумів, що таке " гонорар адекватний затраченим зусиллям".

Художник каже, що завжди вибирав собі роботу, бо ніколи не міг робити того, що не хотів робити. Саме тому він відмовлявся малювати обкладинки, кожна з яких у 1992 році коштувала близько 150 доларів. Натомість усі свої сили Єрко віддавав дитячій ілюстрації, за яку, за словами художника, і платили смішно, так іще і не хотіли брати.

Владислав дивувався, чому при бажанні зробити хорошу дитячу книжку, ти не маєш такої можливості, у той час як довкола було видно багато інших не найкращих книжок.

"Я був упевнений, що коли я прийду зі своїми картинками, то мені скажуть "Клас! Випускаємо!". Гроші мене цікавили зовсім в останню чергу. Можливо, це видасться незрозумілим і не щирим, але можете мені повірити, що біль від нереалізації був набагато більший, ніж якісь фінансові скрути".

У 1991 році було створено видавництво "Софія". Владислав Єрко каже, що потрапив туди випадково, а можливо, то була доля: "Знаєте таке відчуття, коли тобі раптом починають у той чи інший період життя траплятися потрібні люди, ті, яких вам не вистачало? Я дуже вдячний Богу за те, що в мене це відбувається в житті".

Після випуску однієї брошурки, видавець Юрій Смірнов купив права на перші три книжки Карлоса Кастанеди: "І знову ж таки - Юрі трапилися люди, які чомусь дали якісь шалені гроші на те, щоб він надрукував величезний тираж... і книжка раптом вистрілила!".

Владислав Єрко як коресподент

 

"Отак буває, сидиш на безриб'ї, у тебе якась жахлива "пєрєсмєнка", у тебе закінчився гонорар від попередньої книжки, а наступним і не пахне – і тут з'являється Юра Смірнов, якому ти робиш обкладинку до перших трьох книг Кастанеди, яку він забуває в таксі".

"Потім другий оригінал обкладинки... і друкується. Потім буквально за два тижні я довідуюсь, що продажі шалені, видавництво стає на ноги. Просто так склалося".

На час зустрічі з Іваном Малковичем, засновником дитячого видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Владислав Єрко мав кілька ілюстрацій до "Снігової королеви" та "Казок Туманного Альбіону", з якими ходив по інших видавництвах.

Йому відмовляли, а Малкович подивився на роботи і сказав: "Роби" – так зав'язалася їхня подальша співпраця, що принесла славу і видавцю, і ілюстратору.

Заготовка ЄркоЗа словами Єрка, Іван Малкович не завжди приймає запропоновані варіанти ілюстрації: "Якщо йому щось не подобається, а йому часто щось не подобається.... Тоді ми катаємося клубком якийсь час, крутимо дулі в кишені одне одному – потім сходимось. Насправді, зараз конфліктів майже немає".

Ілюстрації до "Снігової королеви" Владислав Єрко малював два роки. Каже, що взагалі працює дуже повільно – одна ілюстрація може зайняти в нього майже місяць.

Повільний темп роботи та те, що Єрко іноді дозволяє собі зробити на чиєсь прохання повтор до "Снігової королеви", виливаються в ненайтепліше ставлення до своїх ілюстрацій:

"Є бажаючі, які хочуть повісити у себе варіації до книги. Я роблю це з великим небажанням, бо страшенно не люблю повторювати зроблену роботу. Але іноді це робиш, бо гроші ще ніхто не відміняв".

"Я на ці ілюстрації стільки років дивлюся... у мене немає ніяких теплих відчуттів – вони для мене, як бородатий анекдот, який тобі переповідають до безкінечності".

Владислав Єрко працює вдома. Колись у нього була майстерня - місяці зо два - але художник її закинув, бо вона щодня з'їдала по дві години на транспорт.

"Мені простіше прокинутись, почистити зуби, прийняти душ, випити кави і сісти працювати. Тим паче, що майстерня – це окрема кімната. Але навіть тоді, коли я жив в іншому житті і в іншій квартирі, і там все було в одній кімнаті – працював я тоді абсолютно з не меншим задоволенням".

Про щастя

Ми з Малковичем дуже сміялися, коли я вичитав у журналі, що казав про щастя Хемінгуей - "Щастя це міцне здоров'я і слабка пам'ять".

Щастя не можна увіпхати в якісь словесні форми, це відчуття, яке не потребує тексту, бо він його вбиває.

Якщо починаєш казати якісь слова на цю тему, воно починає зменшуватися як шагренева шкіра.

Раніше Єрко розповідав, що Малкович, бувало, брав його ілюстрації, йшов на Бессарабський ринок і пропонував тітонькам-продавцям вибрати, яка саме робота подобається їм більше. Зараз видавець, за словами художника, вже так не робить, натомість у Єрка з'явилася домашня "художня рада".

У сім'ї роботи Владислава оцінюють скептично: "Особливо дитятко – воно у мене таке скептично-цинічно... такий собі усний варіант журналу "ШО". Скепсис і кислотний гумор".

Дочка Владислава Єрка має художню освіту, тому окрім покритикувати роботи батька, вона допомагає йому у роботі: "Якісь речі вона робить набагато краще, ніж я. Наприклад, "Гамлет" для Малковича - вона робить мені якісь текстури, формальні речі, які у мене виходять гірше".

Щоб стати ілюстратором, треба бути посидючим і послідовним, пояснює Єрко. "Якщо живописець може змінюватися від однієї картини до іншої, то в ілюстратора інша задача - книжка складається із кільканадцяти картин і всі вони мають бути виконані в єдиному ключі".

Працює Владислав Єрко зранку, щоразу дивуючись здатності часу стискатися або навпаки розтягуватися: "Я зараз став жайворонком – перекувався із сови. Можу сісти о 8 годині працювати і закінчити о 10 вечора - виходить 14 годин".

"А можу просидіти ці 14 годин і нічого не зробити, або наробити купу якогось мотлоху – нецікавого і бездарного. Можу пропрацювати дві години зранку. Зранку завжди час якось стискається – ти встигаєш до 10 години зробити дуже багато. І потім не можеш зрозуміти – чому? А буває, що після обіду час стає ватним і ти в ньому грузнеш".

"І так все життя спостерігаєш за цим... Шукати логіку з нашими людськими мізками в Божому промислі виглядає самонадіяним блюзнірством. Я дуже не люблю людей, які можуть все пояснити, матеріалістів. Бо все своє життя я відчуваю його нематеріальність".

"Я завжди бачив якісь знаки, розумів, що це знак, а це тобі вдруге, дурню, невже ти не бачиш, а це втретє - чому ти не робиш висновків! Це не ті речі, про які треба говорити. Речі, які відчуваєш, не потребують слів".


17.04.2008 _  Ганна Гошко // Історія успіху (Українська правда)

Інтервю з художником в 2004р.
Інтервю з художником в 2005р.
Інтервю з художником в 2007р.
Інтервю з художником в 2008р.
Найкращі малюнки Владислава Єрко

Мітки до сторінки: Відомі українці

Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Схожі новини:
освідчення в коханні
Чат для козаків:
  • Полужирний
  • Похилий
  • Підкреслений
  • Закреслений
  • |
  • Смайли
  • Силка
  • Зображення
  • Вставка відео
  • Цвет текста
  • Цитата

    Останні повідомлення на форумі

    ФорумТемаАвторВідповіло
    Історія України » Україна Кам’янець-Подільський - місто петля! admin 0 (1931)
    Україна » Спорт в Україні Вихід Усика під пісню Скрябіна admin 0 (3040)
    Україна » Вибори та політика Скандал. Офшори української еліти! admin 0 (6768)
    Україна » Українська культура Мовна мапа України admin 0 (5999)
    Україна » Вибори та політика Українці на яких насрали наші політики! admin 0 (6040)

    Війна на сході України. Фото.4 червня 2016 року один з кращих вітчизняних фотографів Дмитро Юрійович Муравський, офіцер департаменту преси Міноборони, відзначав свій день народження оригінальним чином - працював в селищі Широкино під Маріуполем, яке знаходиться на самій передовій. Селище утримують вояки батальйону морської піхоти.

    Війна на сході України. Фото.
    Українське радіо Телеканали онлайн Українські інформери Стартова сторінка Анекдоти Тости та привітання мапи України Український гороскоп Антисуржик Український інтернет магазин Джерела з історії України Історія УПА