Цікаво почитати

"Цікаво почитати цікаве та неймовірне"

Вхід
Закрити
Привіт Сірома
Вхід для козаків:
Зареєструватись
Звичайна реєстрація Зареєструватись за допомогою мереж:

2016р.
04-01-2013
admin
8546
0

Невідомі скарби України


  • Не нравится
  • +3
  • Нравится
  Зараз в Україні пошуками скарбів постійно займаються не менш ніж 13-14 тисяч осіб. Зрозуміло, що це дані не офіційної статистики, а так вважають організатори іншого напівпідпільного бізнесу - виробники і продавці пошукової апаратури - металодетекторів, сканерів, що допомагають знаходити підземні пустоти, спеціальних щупів та іншого спорядження, без якого сучасним "ловцям успіху" просто не обійтися.

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/SICH-2016/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2013-01/1357294969_shykach.jpg">
Невідомі скарби України

Пошуки скарбів і пов'язана з цим торгівля предметами старовини входять до десятки найприбутковіших видів діяльності. Щороку у світі знаходять скарбів на 1-1,5 мільярда доларів. На Заході пошуками скарбів офіційно займаються спеціалізовані фірми. В Україні цей бізнес тримається у глибокій тіні. Хоча історики твердять, що Україна просто-таки засипана золотом і коштовностями, які оцінюються у десятки мільярдів доларів! А надбанням держави вони не стають лише тому, що зараз, крім чорних слідопитів, їх ніхто не шукає.

smailuk5  Зараз в Україні пошуками скарбів постійно займаються не менш ніж 13-14 тисяч осіб. Зрозуміло, що це дані не офіційної статистики, а так вважають організатори іншого напівпідпільного бізнесу - виробники і продавці пошукової апаратури - металодетекторів, сканерів, що допомагають знаходити підземні пустоти, спеціальних щупів та іншого спорядження, без якого сучасним "ловцям успіху" просто не обійтися.

Але скарби, мова про які піде нижче - це мрія кожного скарбошукача.

Скарби гетьмана Павла Полуботка.

Павло ПолуботкінПерше місце займають воістину легендарні скарби в історії України. Те, що ці скарби не міф, а реальність, вже давно доведено. Прийшовши до влади новий гетьман затіяв небезпечну хитру гру з царем за політичні свободи. Дізнавшись про це цар наказав схопити Полуботка і укласти в Трубецького бастіону. Як би там не було, але гетьман, так нічого і не розповівши, помер від отриманих ран у стінах в'язниці. Але коли влади прийшли конфісковувати його майно - вони не знайшли жодної цінної речі! Документи свідчать, що угадавши свій результат, Гетьман переправив велику частину своїх багатств в Англію, де не просто їх заховав, а розмістив під відсотки в одному з банків.

Все ж ще декілька частин від скарбів залишилися в Україні. Деякі вважають, що ті досі заховані десь в околицях Глухова - колишньої резиденції Полуботка. Про ці скарби багато говорили. Вони часто ставали предметом спору дипломатів. Ще б! Адже при підрахунку самого стані і всіх набігли за триста років відсотків - виходить ні багато, ні мало - а цілих 38 кг на кожного жителя нашої країни (!) На жаль, з політичних мотивів Радянська влада в липні 1986 року заявила, що не має ніяких претензій до англійської сторони і не претендує ні на копійку гетьманського скарбу .. 

 

Бібліотека Ярослава Мудрого.

Бібліотека Ярослава МудрогоЗа одними джерелами бібліотека налічувала "незчисленна кількість" книг. Кажуть і сам князь Ярослав любив читати. До того ж практично всі подарунки тих часів, крім усього іншого, включали розкішні рукописні книги зі всієї Європи. Факт того, що бібліотека згоріла під час татаро-монгольської навали теж не підтверджений.

Враховуючи, що бібліотечною справою споконвіку займалися ченці, то і шукати літопису потрібно серед ченців. Прихильники однієї з версій практично достовірно впевнені, що книги досі таяться в підзмелях Межигірського монастиря під суворим обітницею мовчання. До того ж, враховуючи особливу сприятливу атмосферу київських печер, можна тільки здогадуватися в якому відмінному стані дійшли книги до наших часів .. 

 

Скарби Івана Мазепи.

Останнім, але одним з найбільш неоднозначних в списку легендарних скарбів України виступає фігура гетьмана Івана Мазепи. Москва досі вважає його зрадником, українці називають героєм, а в Іван Мазепа. Гетьман України Іван Мазепа. Гетьман України Швеції і зараз святкують річниці Мазепи. Як би там не було, але Мазепа залишився в історії України і всієї Східної Європи легендарною особистістю. До того ж ще й казково багатою. Його добре знали і в палаці Російського імператора і в палатах Шведського короля, він відмінно себе зарекомендував і в Польщі і в Молдові. Його завжди багато і з багатьма пов'язувало. Але ніколи не можна було точно сказати, про що думає гетьман у цей момент.

Всього за своє життя Мазепа отримав не один орден і заслуги, але що примітно, що жодного з них так і не було виявлено ... Реальна вартість цих речей зараз може оцінюється в сотні тисяч доларів кожна.

Де вони ховаються? Тільки в Україні резиденцій у Мазепи було цілих чотири. Кажуть тільки в Батурині у гетьмана зберігалися незліченні скарби. Про те де вони зараз сушать голову не тільки історики, але й сотні марять скарбами шукачів скарбів. Епоха української золотої лихоманки кінця XIX - початку XX століття хоч і закінчилася, але залишила свій слід в серцях небайдужих ... 

 

Скарб Білого золота Української Козацької держави

Козацький скарбЦя історія почалася в Австрії у 1945 році. І не закінчилася. Бо зникло 50 тонн платини, яка загадково опинилася у розпорядженні 15 козацького корпусу СС. Шукають і досі.

Випадково до того розшуку долучилася і команда журналу «Музеї України». І з подивом зрозуміли, що повернулися до свого ж розслідування 2007 року в США! Не варто шукати платину!

 Відомо, що після розгрому Мазепи, росіяни перевезли до Києва з Батурина значну кількість білого золота. Є версія, що Мазепа налагодив промисловий видобуток срібла і білого золота в кількох регіонах. Здавна його добувають в Карпатах. Фігурує біле золото і в часи УНР, а особливо гетьмана Скоропадського… Де воно зберігалося, нам достеменно невідомо. Швидше за все, у підвалах Державного банку Радянської України… Важко зрозуміти, як такий скарб потрапив до рук керівництва козацького кавалерійського корпусу СС. Виходить, не встигли евакуювати. Кажуть, і частина архіву ЦК КПУ залишилася в оточеному Києві. Ховали десь у підземеллях на вулиці Пушкінській… Є припущення, що ряд українських діячів умовили Гітлера проголосити незалежну Українську козацьку державу.

Думали, що це підніме українців на боротьбу з більшовиками. Виготовили навіть марки та спеціальні гроші, які так і не встигли увести. Кажуть, що ті 50 тонн білого золота були основою золотого запасу нової держави… Версій може бути багато… Можливо, видрукувані купюри УКД козаки теж вивезли до Австрії і втопили в одному з озер… Ми багато консультувалися з істориком і колекціонером з США, отаманом Американського козацтва Сергієм Цапенком. Він спілкувався з ветеранами дивізії «Галичина» і 15 козацького корпусу. Дуже допомогли спогади і документи Валерія Бабича. Ось самоцитата з власного матеріалу зразка 2007 року: «Свого часу, кубанські козаки, що перейшли на бік Гітлера в Югославії, повернулися на Кубань. Існували секретні зондеркоманди, що теж розшукували скарби. Українські журналісти ще не дійшли до цієї захопливої сторінки

... Дуже швидко спецслужби, вирахували онука відомого козацького генерала. Валерій Бабич очолював службу безпеки Козацького народного освободительного движения. Багато чого знав саме про період Другої Світової війни. Зібрав потужний архів, де збереглися дуже важливі документи. В травні 2007 року, В.Бабичу раптово стало погано. Інсульт. Він впадає в кому. На якийсь час вирвався з небуття, зателефонував сестрі, і попросив пустити до тайника з архівом людину, якій довіряв. Що сестра і зробила. Про подальші події ми вже писали. В.Бабич помер у середині вересня. Дивна транспортна фірма колишніх офіцерів КГБ в США. Контейнер. І неймовірний конфуз на американській митниці.

Вантаж заарештували на прохання...української сторони! Наші теж включилися, зговорившись з американцями. До Росії відправився порожній контейнер! Українці спрацювали блискуче! Архів було вивчено, перефотографовано. Все, що стосувалося Росії, передано СВР. Все, що зачіпає Україну, козацтво - а це більше 1000 кг документів, відправлено до Києва. Шлях неспішний, чекаємо... 24 вересня, морем, до Новоросійська відбула і російська, менша, частина архіву. Десь за місяць дійде... 28 вересня велика група осіб, причетних до пограбування музею Кубанського козацтва у Ховеллі, та не зовсім вдалої операції з архівом Бабича, отримала медалі "За содействие СВР РФ". Закінчився якийсь проміжний етап.

Крім архіва Бабича є ще щось... Судячи з усього, є якийсь фальшивий слід. Адже, німецькі зондеркоманди фактично нічого не знайшли! Ймовірно, ще можуть залишитися свідки! Я особисто так і не зрозумів, де булава Кубані (вона ж булава Сірка), що лежала в Манітобському університеті Канади? Де архів останього Прем`єра КНР і отамана Кубанського козацтва Василя Іваниса? Адже, він ТОЧНО знав, де скарб! Що за операцію проводило СВР в Канаді кілька місяців тому? Знову таки, якщо були німецькі зондеркоманди з пошуку скарбів, повинні бути стартові документи! Німці ж просто так, під час війни, не будуть відривати людей! Значить, щось є в архівах СС чи якоїсь іншої служби! А вони, переважно в Москві і США! Коло знову замикається... Чесно кажучи, після всієї цієї міжнародної історичної головоломки, про регалії якось всі і забули. Їх, до речі, помпезно переправили на Кубань. І для чого вони місцевим шовіністам, ніхто не знає... Хоча, у Києві є дуже відомий готель, частина якого, належить декому з лідерів Краснодару... Та і дев`ять найбагатших сімей кубанських олігархів, скупили будинки на Осокорках, здається. Нижні Сади, чи що...

 

 

Професійні історики у цей процес не вірять – адже це відсутнє у їх підручниках! Читачам, навпаки, подобаються наші несподівані рейди у сіру зону міжнародної політики та історії. Дуже пильно спостерігають за процесом найекзотичніші спецслужби і колишні секретні співробітники. Це взагалі, окрема тема, як спецслужби полюють за скарбами… Нам просто цікаво. У те, що вдасться знайти скарб давно не віримо – не дадуть. А вийшли на справді гігантські скарби, знайти які ентузіастами не під силу.

 

І чиїсь нащадки успішно навчаються в Київському національному університеті... Тож інтрига довкола козацьких регалій продовжується... Хоча, це вже не дуже суттєво. Основне полювання почалося за іншим. Золото!” Це один з епізодів легендарної операції «Козацькі регалії», в епіцентр якої занесло українських журналістів. Коли російський спецназ пограбував Музей Кубанського козацтва у Ховеллі (Нью-Джерсі), вибухнув міжнародний скандал. Після шаблі Мазепи, штурму російських спецхранів при музеях, все затихло. …Всі ці роки наша команда, залучаючи різноманітних ветеранів, дослідників, антикварів різних країн вперто розслідувала різноманітні загадки.

 

Тут лише державні потуги. Але, не при цій владі. Як і не при минулій. Чекаємо чогось нормального. І на закінчення красива романтична версія. Хай навіть легенда до національної ідеї. Люди, які контролювали золотий запас Української Козацької держави, не вірили у те, що їх мрія про незалежну країну знову не здійсниться. Вони думали, що покидають Київ ненадовго. Тож 50 тонн білого золота надійно заховали у Києві. Десь у районі Змієвих Валів, скоріш за все у Феофанії. Наклали надпотужне закляття. Біле золото так там і лежить. Чекає свого часу. До Австрії козаки переправили інше золото, цінності і камуфляжні ящики, набиті різним мотлохом. Перед здачею у англійський полон, розігравши спектакль, ті скрині приховали. Союзники знайшли. Довго дивувалися. Росіяни ж, не володіючи деталями, прийняли злитки білого золота за платину.

На сьогодні це всі деталі цієї історії, дуже схожої на казку. Закінчення може і не бути… Є кілька експертів, версії яких можуть здивувати ще більше… 

 

«Золотоносний» тунель Богдана Хмельницького

Золотий тунельУ середині XVII століття Богдан Хмельницький розпочав війну за незалежність від польської шляхти. Завдяки успішним військовим діям золото ляхів переходило в руки повстанців. Під хорошою охороною скарби доставляли в заміську резиденцію гетьмана в село Суботів, що неподалік Чигирина. З історичних документів відомо, що з польського золота Хмельницький карбував монети для молодої української держави. На одній стороні стояло його ім'я, на іншій — герб майбутньої держави. Але жодної монети до наших днів не дійшло. Історики впевнені: це говорить про те, що Хмельницький десь заховав незчисленні скарби!


— Частину свого багатства Хмельницький міг заховати в підземному тунелі, що з'єднує Суботів з Чигирином, — говорить викладач Черкаського державного технологічного університету, кандидат історичних наук Валентин Лазуренко. — Цей тунель копали полонені татари. Він був настільки широкий, що тут міг вільно скакати вершник. Десь у підземеллі Хмельницький і закопав у бочках свою скарбницю. На сьогоднішній день тунель практично повністю завалений. Є ще версія, що частина скарбів гетьмана захована в самому високому пагорбі під Суботові, який називається Вовчий Шпиль. Подейкують, що там же перепоховані останки самого Богдана Хмельницького.

 

Золото батька Махна

МахноІсторичні документи говорять, що Нестор Махно був надзвичайно багатий, а його військо розплачувалося за покупку зброї і продовольства виключно царськими золотими червінцями, які батько Махно отримував, грабуючи маєтку багатіїв. Якось один із підручних Махно, отаман Григор'єв, навіть «взяв» Одеський банк — 120 кг золота і 240 пудів срібла, не рахуючи півтора мільйона рублів золотими монетами!


Відомо, що останні роки життя власник мільйонів Махно прожив дуже скромно під Парижем на подачки союзу анархістів. Свої ж скарби, як вважають історики, він приховав у Україну в декількох місцях. Сподівався повернутися за ними, але не встиг — в 1934 році він помер у Франції.


Збереглися відомості про те, що Махно закопав декілька відер із золотом в селі Гаврилівка і ще частина неподалік — у Дібрівський лісі біля його рідного Гуляйполя у Запорізькій області. Але найбільший скарб — величезний ящик із золотом — Махно закопав під Старобільському (Луганська обл.).


В архівах НКВД є відомості про те, що «вірні люди» Махно, надіслані їм за скарбами в Гаврилівка, були перехоплені, а два відра з золотом знайдені і вилучені. Інші ж скарби до цих пір не знайдені.

«Кладовище» злитків київського Держбанку

До Великої Вітчизняної війни кілька тонн золота і дорогоцінних каменів зберігалися Києві в банківських підвалах на вулиці Інститутській (в центрі Києва, під будівлею сьогоднішнього Нацбанку). Як пише в своїй книзі «Скарби і незнайдені скарби Україна» відомий історик Микола Метьолкін, ці злитки лежали там з царських часів.

Як випливає з історичних документів, у серпні 1941-го радянське командування таємним наказом розпорядилося вивезти золото Державного банку зі столиці УРСР, щоб воно не дісталося фашистам. Разом з відступаючими військами з Києва виїхали дві вантажівки, в яких таємно перевозили цінності. У ящиках знаходилося 4220 кг золота 999-ї проби та 507 кг коштовностей. Вантажівки застрягли в районі Малої Березанки недалеко від Згурівки (Київська обл.). Попереду і позаду були німці, тому золото вирішили закопати. Операцію виконали кілька бійців штрафбату, яких потім розстріляли, самі ж офіцери-інкасатори загинули при спробі прорватися до своїх.

Таємниця величезного скарбу пішла з ними…

 

Золота українська субмарина Гітлера

субмарина Гітлера Отримуйте першокласну сенсацію! У військовому флоті Третього Рейху –  був підводний човен з повністю українським екіпажем! Жодного німця! Навіть командир був етнічним українцем! Команда комплектувалася з колишніх бійців Петлюри і Скоропадського, які осіли в Німеччині та їх нащадків. Судно виконувало якісь секретні операції і в кінці війни опинилося в Чилі. Але, про все по порядку.

Серед американських козаків є дуже цікавий український патріот народжений у Німеччині. Його батько був у близькому колі Симона Петлюри, жив у Німеччині, приєднався до нацистів, зробивши кар’єру на флоті. Колишні петлюрівці і соратники Скоропадського користувалися особливою довірою гітлерівців. Тому не дивно, що з початком війни проти СРСР, саме їм довірили підводний човен. Судно прийшло у Чорне море і базувалося у Балаклаві, що дивно, адже основні сили розміщувалися у Північній бухті Севастополя. Брали участь у якихось спецопераціях.

З Криму корабель відійшов дуже завантаженим… Наступна база була у Північному морі на острові Гельголанд. Це взагалі унікальне місце! Ось коротка цитата з Вікіпедії: «Під владою Німеччини, острови стали головною військово-морською базою, і протягом Першої світової війни цивільне населення було вивезене до материка. Остров'яни повернулися в 1918, але протягом нацистського періоду військово-морська база була відновлена. З 1945 до 1952 нежилі острови використовувалися як склад для бомб. 18 квітня, 1947, Британський Флот підірвав 6,800 тонн вибухових речовин у тротиловому еквіваленті.

 

 

 У 1945 з Гельголанду вийшло 11 субмарин. Одну затопили поблизу англійці. При цьому, і подробиці і координати досі засекречені. Український човен дійшов до Чилі. Скоріш за все це вдалося і іншим. Все. Тиша. Ніяких згадок. 10 субмарин як розчинилися. Відомо, що український екіпаж мав традиційні сині смужки на жовтому тлі! Знаємо прізвище першого помічника капітана – Демченко. Офіцер – Доценко. Особливий уповноважений з спецоперацій Шкуро (чи не родич генерала?).

Кілька членів українського екіпажу згодом, під іншими прізвищами, перебралися до США і Канади. Прикметно, що приїхали із гарним капіталом, розпочали бізнес. Жили заможно. За чаркою переконували діаспорних українців у тому, що Четвертий Рейх створено. І ми всі ще про нього почуємо. Враховуючи ту кількість золота, яке зникло у 1945, у це можна повірити.

До речі, Пуерто-Монтт створили і заселили німці.

 

Ця подія відома яка "Великий Удар" або "Британський Удар" є найбільшим не ядерним вибухом у історії людства. У 1952 на островах була відновлена юрисдикція Німеччини, якій довелося очистити величезну кількість не підірваного боєзапасу, на головному острові, і відбудувати будинки перед тим, як повернути населення. Гельголанд зараз є курортом і має статус вільної зони, оскільки він - частина ЄС, але не є членом митного союзу тому економіка ґрунтується на продажі цигарок, алкогольних напоїв, парфумів і туризмі». В кінці війни на острів переправили чимало цінностей, які субмаринами вивозили в Латинську Америку. Цю історію від сина моряка, переказав нам отаман Американського козацтва Сергій Цапенко. В останні дні війни українську субмарину завантажили якимись цінностями. Після довгого походу вона зайшла у порт Пуерто-Монтт (Чилі). Вантаж оперативно вигрузили. Човен безслідно зник. Або його заховали у якійсь замаскованій базі, або затопили. Можливо перегнали до легендарної підльодної бази в Антарктиді… Версій можна висувати багато…

З українців у тих краях побував лише журналіст Костянтин Стогній.

Але, дивлячись на його публікації, ми розуміємо, що він виявився абсолютно не підготовленим до подібних розшуків. Не там читав. Мабуть треба зустрітися, підказати… Нагадаємо, що з різних джерел ми вже отримували інформацію про сховище цінностей наці в Альпах, картини доктора Менгеле, загадковий схрон СБ ОУН з документами українського представництва Аненербе, кортик з шифровкою координат в Антарктиді… Джерела різні. Факти промовисті. Ті, хто здатен аналізувати, зрозуміє багато що… 

 

Загибель корабля "Чорний принц"

фрегат «Принц»Британський вітрильно- гвинтовий фрегат «Принц» (увійшов в історію як «Чорний принц») та десять інших кораблів англо-французької ескадри загинули в листопаді 1854 року під час шторму біля Балаклави. Кількість жертв перевищила 500 осіб.

За легендою, "Чорний принц" перевозив багатомісячну плату усіх британських експедиційних військ. Називають суму від 500 тисяч до 6 мільйонів фунтів стерлінгів чистим золотом. Золото "Чорного принца" безрезультатно шукали експедиції із Японії, Франції та Німеччини. Але не шукали самі британці, зазначають археологи. Чотири роки тому, на глибині 22 метрів, на зовнішньому рейді Балаклавської бухти було знайдено два знаряддя, походження яких вдалося визначити не відразу.

Усі ці роки проводилося дослідження та реставрація об'єктів. Лише у нинішньому році встановлено, що одне із знарядь - гармата із фрегата "Чорний принц". Її було передано у Міжнародний дитячий центр «Артек», де відкрито музей "Скарби Чорного моря". Тут вже експонуються знахідки із легендарного "Чорного принца" - елементи судна, частини генерального вантажу у вигляді боєприпасів та медичного обладнання. 

 «Ця тема виникає періодично, але я відповідально заявляю, що на борту «Принца» - така назва корабля - не було ніяких скарбів, все золото з нього було вивантажено ще у Стамбулі», - зазначив археолог Воронов. Причому, за його словами, у Великій Британії про це знали давно, тому в Чорному морі ніколи не було британських експедицій.

 

Слова для пошуку: Скарби, Україна, невідома, пошуки, археологічні, золото,дослідженні, пошуки, Полуботкін, останки, поховання

 


Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Схожі новини:
Українські шпалери
Чат для козаків:
  • Полужирний
  • Похилий
  • Підкреслений
  • Закреслений
  • |
  • Смайли
  • Силка
  • Зображення
  • Вставка відео
  • Цвет текста
  • Цитата

    Останні повідомлення на форумі

    ФорумТемаАвторВідповіло
    Історія України » Україна Кам’янець-Подільський - місто петля! admin 0 (1703)
    Україна » Спорт в Україні Вихід Усика під пісню Скрябіна admin 0 (2851)
    Україна » Вибори та політика Скандал. Офшори української еліти! admin 0 (6580)
    Україна » Українська культура Мовна мапа України admin 0 (5809)
    Україна » Вибори та політика Українці на яких насрали наші політики! admin 0 (5856)

    Війна на сході України. Фото.4 червня 2016 року один з кращих вітчизняних фотографів Дмитро Юрійович Муравський, офіцер департаменту преси Міноборони, відзначав свій день народження оригінальним чином - працював в селищі Широкино під Маріуполем, яке знаходиться на самій передовій. Селище утримують вояки батальйону морської піхоти.

    Війна на сході України. Фото.
    Українське радіо Телеканали онлайн Українські інформери Стартова сторінка Анекдоти Тости та привітання мапи України Український гороскоп Антисуржик Український інтернет магазин Джерела з історії України Історія УПА