Вишивка на людській долі, або ефект форми в дії

Костюм - це захист фізичного тіла у нашому світі.  Грамотний костюм – це можливість правильно жити і взаємодіяти з Стихіями,людьми. Грамотний костюм сприяє еволюційному розвитку самої людини. Правильні матеріали для людини є ті, що дала природа:

льон - людське з'єднання всіх рівнів буття,

бавовна – встановлює спокій,

шерсть - захист .

НА ПОЧАТКУ XX СТ. кустарне виробництво зайняло певне місце в народному господарстві і сприяло залученню широких кіл майстрів до загального мистецького життя країни, до активної творчої діяльності. Ганна Собачко створює ескізи, які потім вишивають в артілях Київщини і Полтавщини. її композиції сповнені стрімкого руху, колористичного напруження.

Різновидний за матеріалом, кроєм і прикрасами одяг Буковини (сучасна Чернівецька область). Його виготовляли із доморобного лляного, конопляного полотна, вовняної тканини, овечої шкури. Окремі елементи традиційного одягу шкіряні — чоловічі паси-череси, постоли, чоботи. Фабричні тканини увійшли в побут на початку XX ст.

Все частіше українські дизайнери починають звертатись в своїх роботах до національних традицій оформлення одягу, особливо жіночого, на сукнях, дорогих і звичайних, з'являється українська вишивка, і навіть на чоловічих краватках та трусах з'являються візерунки наших предків.

Українські мільйонери, бізнесмени та політики уже мають своїх улюблених дизайнерів які створюються для них індивідуальний одяг з вишивкою.

Вишивка в сучасному одязі - 21 століття.
Фото одягу та речей з українською вишивкою.
Вишиванки з Кам'янця-Подільського:

Національних рис одяг починає набирати саме у період розвитку феодально-кріпосницьких відносин. Він різнився у різних соціальних верств матеріалом, кольоровою гаммою, кроєм та прикрасами.

Прості ткачі і кравці, вишивальниці та ювеліри, володіючи тонким смаком і великим художнім обдаруванням і керуючись високими мистецькими традиціями свого народу, створювали і вигадливо-пишний ансамбль панського одягу, і скромний, але красивий одяг селян та міщан. Завдяки цьому одяг набув своєрідності і художньої цінності.

Українська вишиванка - це свого роду сімейний оберіг для чоловіка та жінки. маючи вдома таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє.

Спробуємо розглянути цікаві особливості українського одягу. Традиційний чоловічий костюм українців має схожість з іншими східнослов'янськими - російським та білоруським. Основу чоловічого одягу становлять сорочка, шита з конопляного або лляного полотна і вовняні або суконні штани. Сорочка, що надягається на тіло, часто служить і верхнім одягом. Відмінною особливістю української чоловічої сорочки є розріз спереду (пазушка), прикрашений вишивкою.

  Українська вишивка Елементи українського одягу

   Як скроїти сорочку? Старі фото українського одягу

   Український жіночий одяг

Сорочки вишиванки Середнього Подніпров'я були як безполикові, так і поликові. Поликові сорочки вишиванки вирізнялися своєрідним прийомом фактурного з'єднання рукава з поликом, коли рукава ДО уставок пришивали не рівно, а шляхом збирання ("морщення") верхньої частини широкого полотнища рукава. В результаті ритмічно організованого призбирування полотна утворювалися пухлики — численні зборки, завдяки яким край рукава, пришитого до полика, ставав об'ємно-хвилястим.

Прийоми крою або викінчення верху шийного отвору в сорочках Середнього Подніпров'я представлені всіма п'ятьма варіантами, які властиві в тій чи іншій мірі більшості регіональних типів українських сорочок. Найдавнішим, безперечно, було без-комірне завершення: шляхом простого морщення верху станка (шийного отвору), тобто стягуванням його або збиранням на нитку та заведенням зібраної частини під облямівку — вузеньку смужку тканини, якою прикривався край станка.

На Полтавщині була поширена додільна сорочка з рукавами уставкового типу. Верх її станка, виготовленого з трьох полотнищ й пришитими до нього уставками, навколо шиї збирали в густі збори, які обшивали вузенькою смужкою полотна лиштвою. До уставки широке полотнище рукава пришивали, попередньо зібравши його верхній край дрібненькими, фігурно викладеними зборками пухликами, які формували своєрідним способом стягування двома рядами ниток.

Вишивку на жіночих сорочках  вишиванках розміщували на уставках, підопліччі, манжетах (чохлах) і подолі, а чоловічих — на комірі чи біля нього, внизу рукавів і навколо пазухи. Композиційно орнамент на рукавах жіночих сорочок розташовувався як суцільно — по всьому полю рукава вертикальними смугами, так і в шаховому порядку окремими орнаментальними мотивами.

Комплекс вбрання українців Степу був створений переселенцями з різних регіонів України.

Вбрання українців Степу формувалося у взаємодії з культурними традиціями інших народів (росіян, болгар, греків, німців та інш.), які селилися поруч з українцями на правах державних колоністів.

Неоднорідні за своєю етнічною приналежністю переселенці — вихідці з різних місць України — приносили з собою різноманітні культурні традиції. Під впливом прогресуючих ринкових відносин на селі та бурхливого розвитку фабрично-заводських центрів на землях Південної України відбувалися зміни у побуті переселенців.

З усіх видів традиційної матеріальної культури степових українців (система харчування, житло, сакральна архітектура тощо) найсуттєвіших змін зазнало вбрання. З одного боку, воно втратило значну кількість регіональних ознак, притаманних населенню тих земель, вихідцями з яких були переселенці, а з іншого — збагатилось як новітніми міськими елементами, так і запозиченнями в іноетнічних сусідів. Але цей процес відбувався по-різному в різних регіонах українського Степу.

А на початку XX ст. під впливом міської культури у побут входять сорочки на кокетці з великим викотом горловини та рукавами, пришитими до кокетки. Своєрідність вишивки слобожанських вишиваних сорочок полягала у поліхромній орнаментиці, виконаній півхрестиком і дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою, що надавало їм рельєфності. Характерним було шиття білими нитками, настилування (лиштва), вирізування. Переважали геометричні й рослинно-геометризовані узори.