Звичаї та обряди

"Українські звичаї та обряди"

Вхід
Закрити
Привіт Сірома
Вхід для козаків:
Зареєструватись
Звичайна реєстрація Зареєструватись за допомогою мереж:

2016р.
22-12-2011
admin
2864
1

Різдво у слов'ян


  • Не нравится
  • +9
  • Нравится
Різдво з найдавніших часів присвячувалося Богові-Творцеві.

Таким Богом наших предків і теперішніх рідновірів є Сварог.

Саме йому співали молитви в час зимового сонцевороту: «Свароже! Ти, що сотворив світло, ти єсть Бог світла, і Бог Прави, Яви і Нави, – се бо маємо їх во істину.

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/SICH-2016/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-12/1324565258_kolada2.jpg">
Різдво у слов'ян

Різдво з найдавніших часів присвячувалося Богові-Творцеві.

Таким Богом наших предків і теперішніх рідновірів є Сварог.

Саме йому співали молитви в час зимового сонцевороту: «Свароже! Ти, що сотворив світло, ти єсть Бог світла, і Бог Прави, Яви і Нави, – се бо маємо їх во істину.

І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага» (Велесова Книга, дошка 15-А). Ці глибинні народні обряди уславлення новонародженого Сонця (Дажбога) були створені ще нашими праарійськими пращурами.

Тому й знаходимо безліч спільних мотивів української містерії Різдва Світла з давньоіндійськими піснями-славами Ріґведи – найдавнішого Святого Письма на землі. Саме цю спільність походження засвідчують наші українські космогонічні колядки.

    Тож різдво святкували задовго до християнства!. Стародавній дохристиянський календар наших далеких предків – слов'ян-язичників був зорієнтований, за оцінками більшості дослідників, на річний цикл сонця, віхами для якого слугували дні сонцестояння (сонцевороту) і рівнодення. Найголовніші свята припадали на зимовий і літній сонцевороти, які виражалися, відповідно, у найкоротших і найдовших днях. Зимовий сонцеворот, із яким пов'язували народження нового сонця, святкувався аж 12 днів. За цим зимовим циклом у слов'ян традиційно закріпилися дві народні назви, які в деяких подекуди співіснують: “Святки”, яка переважає на сході східнослов'янського ареалу, та “Коляди, Колядки, чи Коляда”, яку вживають українці, білоруси, більшість південних слов'ян, а також поляки.

   Чужинська-християнська церква докладала багато зусиль, аби позбутися «рідних» обрядів, і приурочила до цих днів святкування Різдва, започаткувавши тим самим двовір'я. У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. І лише в V столітті Різдво Хрестове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами – григоріанським та юліанським. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква – 25 грудня за новим стилем. "

І справді: хто ще може забезпечити наростання світлового дня, вкорочене, пущене назад злісним богом підземного світу - Карачун? Тільки той, хто наділений відповідними повноваженнями. І ім'я Коляди зовсім не випадково. Адже здавна сонячний диск, якому поклонялися слов'яни, називався Коло (як тут не згадати, що скіфський цар Колоксай був сонячним царем, і билинний князь Володимир звався Красним Сонечком).

Наші далекі предки вважали, що народжуються в ніч з 24 на 25 грудня Сонце - це дитинча, якого краде відьма і перетворює на вовченя (тому й обряди колядскіе належало починати вовчим виттям, який видавав не аби хто, а шанований чарівник).

І лише коли по весні знімуть з Коляди звірячу шкуру і спалять її на вогні, він постане у всій своїй величі і красі. В очікуванні цієї години був звичай відправляти «Сонце» (тобто його зображення) на санях в південну сторону або ж укочувати палаюче колесо в гору, неодмінно при цьому примовляючи: «В гору котися, з весною вернися».

Глибоким змістом був виконаний і обряд колядування. На перший погляд, це лише веселі ігрища, в яких ряджена молодь ходила по домівках односельців, збираючи всілякі частування. Але насправді в цьому дійстві відбувався серйозний обмін, взаємне дарування: старше покоління ділилося з юним накопиченим матеріальним достатком, а то передавало йому молоду силу духу.

На Коляду гадали, використовуючи воду, сніг і лід. Дівчата, наприклад, ходили вночі до колодязя і дивилися в нього, намагаючись дізнатися майбутню долю. А потім приносили звідти воду в ковшику і плескали на дев'ятий вінець будинку: вважалося, що, коли потрапиш, то в новому році вийдеш заміж. Крім того, перекидали чобіток через комору: якщо він перелітав, то не сумнівалися в швидке заміжжя.


З плином часу багато чого забувається і, як не парадоксально, навіть те, що пов'язано з його управителем - Колядою.

А добре б пам'ятати!

Мітки до сторінки: різдво

Коментарі:
Галина


Сірома
smailuk24 Цікаво, цікаво, я навіть і незадумувалась про це...
22-12-2011
0
0

Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Схожі новини:
Українські рингтони Українські футбольні команди
Чат для козаків:
  • Полужирний
  • Похилий
  • Підкреслений
  • Закреслений
  • |
  • Смайли
  • Силка
  • Зображення
  • Вставка відео
  • Цвет текста
  • Цитата

    Останні повідомлення на форумі

    ФорумТемаАвторВідповіло
    Історія України » Україна Кам’янець-Подільський - місто петля! admin 0 (1759)
    Україна » Спорт в Україні Вихід Усика під пісню Скрябіна admin 0 (2905)
    Україна » Вибори та політика Скандал. Офшори української еліти! admin 0 (6634)
    Україна » Українська культура Мовна мапа України admin 0 (5864)
    Україна » Вибори та політика Українці на яких насрали наші політики! admin 0 (5912)

    Війна на сході України. Фото.4 червня 2016 року один з кращих вітчизняних фотографів Дмитро Юрійович Муравський, офіцер департаменту преси Міноборони, відзначав свій день народження оригінальним чином - працював в селищі Широкино під Маріуполем, яке знаходиться на самій передовій. Селище утримують вояки батальйону морської піхоти.

    Війна на сході України. Фото.
    Українське радіо Телеканали онлайн Українські інформери Стартова сторінка Анекдоти Тости та привітання мапи України Український гороскоп Антисуржик Український інтернет магазин Джерела з історії України Історія УПА