Ч



Нар. 1922 Тустань б. Галича. Гімназія в Станиславові, член ОУН. Один із перших добровольців УПА. ройовий, чотовий в сотні "Змії"-"Різуна", від листопада 1944 - сотенний організованої ним сотні "Сірі", грудня 1945 - курінний "Дзвони" в Станиславівському ТВ 22 "Чорний Ліс", серпня 1947 - к-р кур'єрської групи, яка йшла на Захід. Тяжко поранений в листопаді 1947, попав в руки ворога. Перевезений до СССР, засуджений на 25 р. Нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, Срібним 2 кл. Помер 13.12.1991 [134, П.Содоль].

Чайковська Клавдія - "Лискавка"
Окр. провідниця Чортківщини. Жила в Монастириськах, дружина директора Союзу Кооперативів [230, Б.Івашків].

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308425974_ch.jpg">

Чав'як Володимир - "Чорнота"
Нар. 1922 Тустань б. Галича. Гімназія в Станиславові, член ОУН. Один із перших добровольців УПА. ройовий, чотовий в сотні "Змії"-"Різуна", від листопада 1944 - сотенний організованої ним сотні "Сірі", грудня 1945 - курінний "Дзвони" в Станиславівському ТВ 22 "Чорний Ліс", серпня 1947 - к-р кур'єрської групи, яка йшла на Захід. Тяжко поранений в листопаді 1947, попав в руки ворога. Перевезений до СССР, засуджений на 25 р. Нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, Срібним 2 кл. Помер 13.12.1991 [134, П.Содоль].

Чайковська Клавдія - "Лискавка"
Окр. провідниця Чортківщини. Жила в Монастириськах, дружина директора Союзу Кооперативів [230, Б.Івашків].

Чайковський Андрій - "Богдан"
К-р старшинського вишколу "Крилатих", що діяв на Поділлі за Збручем під проводом Михальчука. Згодом - шеф штабу УПА-Захід [198].

Чайковський Данило
Нар. 19.3.1909 в Мешкові, Заліщ., син священика. Гімназія, Юнацтво, ОУН. 1928-30 редактор сатиричного журналу при СНУМ. Двічі арештовувався. 1939 - у в-ві "Нового Села" (легальний тижневик ОУН). Після окупації ЗУЗ большевиками переходить до Кракова. В референтурі пропаганди ОУН. Учасник Центральної пох. групи на Київ, арештований 3.9.1941. Лонцького, Монтелюпіх, Авшвіц. З Ебензе вийшов 1945 напівживий, у виді кістяка. Мюнхен, 1946 референт пропаганди Проводу ЗЧ ОУН. 1948 редагує профспілкову газету "Українець" у Франції. Від 1955 у Мюнхені, гол. редактор "Шляху Перемоги", голова Гол. Ради ЗЧ ОУН. Від 1967 в США, редактор сумівського журналу "Крилаті", голова Виховної Ради СУМ, в Гол. управі СУМ Америки. Редактор укр. щоденника "Америка" в Філялельфії. Книги "Хочу жити" (картини з концтаборів), "Наші дні" (новели), "Крути" (іст. нарис), "Убивці Бандери" (док. матеріали). Помер 3.7.1972 в Ірвінгтоні, США [103, М.Климишин, М.Мар].

Чайковський Роман
Нар. 2.7.1905 в сім'ї священика. Гімназії в Городенці, Станиславові, матура 1925. 1930 закінчив Льв. Духовну Академію, після висвячення - при резиденції церкви св. Юра, довірена особа Шептицького. Священик в с. Хащоване, Славськ., потім у с. Плав'є до 1944. Входив в Провід ОУН як представник ГКЦ, з рекомендації Шептицького. Знакомий Шухевича, близький друг Ленкавського. Посередник між підпіллям і Шептицьким. Арештований 10.1.1950. Станиславів, допити, катування. Засуджений ОСО у Львові на 25 р. Мордовські табори. Помер 28.2.1994 [203, М.Воробець].

Чемеринський Орест - "Оршан"
Нар. 1910 Золочів. В 30-і рр. учився у вищій школі в Берліні [58]. 1935-40 очолював "Укр. пресову службу" в Берліні, співпрацював з "Укр. Словом" в Парижі. Член ПУН, автор брошур, статей, розвідок. Брав участь у ІІ ВЗ ОУН в Римі, серпень 1939. Учасник Київської пох. групи ОУН-м, очолюваної Ольжичем. Арештовувався німцями 1941, випущений 24.12, вдруге арештований 7.1.1942, розстріляний в Бабиному Ярі в лютому 1942 [103].

Чемеринський Ярослав
Священик церкви Петра і Павла. Був скарбником ОУН [230, Б.Івашків]. Весною 1940 під час масових арештів внаслідок зради Я.Горбового втікав поїздом на Захід. Енкаведисти схопили його вже за Перемишлем перед носом у німців [188]. Загинув 1941 у Замарстинівській тюрмі ["Експрес" .3.97, К.Бондаренко] (В списку замордованих на Замарстиновi його немає, є натомiсть на Лонцького [223]).

Чепак Микола
Нар. 17.2.1907 Шпиколоси, Золоч. Студіює заочно економічні науки у Подєбрадах, УВО, опісля ОУН. Провадив драм. гурток в Шпиколосах, заснував кредитну кооперативу. Арештований в Німеччині 1945. Концтабір в Бременфарбен. Від 1949 в США, Воррен, Огайо. Тут організував суботню школу українознавства, кредитову кооперативу, довголітній голова осередку СУМ. Помер 24.11.1964, Воррен [103].

Чепига Іван
Професор, відповідальний редактор газети ОУН-б 1941 [215].

Чепіга Петро
З с. Кути, Станисл., член Центр. Проводу ОУН ["Дзвін" 4-6.93].

"Червона мітла"
1944 після приходу сов. військ на Львівщину військкомати організували спец. підрозділи, які відловлювали хлопців для мобілізації. Над пійманими знущались, катували, вбивали. В один день коло Шкла, Яворів було знищено 36 чол [ЗВУ 28.7.90].

"Червоні чобітки"
Енкаведисти робили їх дівчатам, в кого наречені були в УПА. Садили босими ногами в киплячу воду і тримали з пів години. Потім відвозили в ліс і відпускали - щоб наречений знав, як сидіти в лісі. Більшість вмирали, але і виживали [57].

Черешньовський Михайло
Нар. 5.3.1911 с.Стежниця, Лемк.. Навчався в мистецько-промисловій школі в Коломиї, Кракові [208]. Служив в польській, сов. арміях, був в УПА. ["Свобода" 3.4.91]. За завданням підпілля з дружиною відкрили художню майстерню в Болехові. Гуртувала молодь, поповнення для УПА. 1947 у складі відділів УПА пробився на Захід. В Баварії організує виставку своїх скульптур Бандери, Шухевича, бійців УПА. Пізніше в США. Очолив Об'єднання митців-українців Америки (ОМУА) ["Дзвін" № 10, 91]. Різьб'яр, зробив іконостас для новозбудованої деревяної церкви - твір світової слави, популярний у туристів ["Свобода"]. Помер 1995 [208].

Чиж Ярослав
Служив в Корпусі Січових Стрільців [141, О.Бойків]. Один з керівників "Волі" 1920 [112]. Сотник, член Стрілецької Ради, один з організаторів в серпні 1920 першого командного осередку УВО у Львові, що стало початком діяльності УВО в Галичині, входив в Начальну Команду [141, З.Книш]. 1925 за дорученням Коновальця їде в США за фінансовою і ідеологічною підтримкою від американських українців. Та на зібрані гроші став видавати газету "Укр. громада", пізн. "Народна воля", а з Коновальцем пірвав [89].

Чор Віктор
Нар. 1.12.1919 Ростов н.Д., виростав в Галичині, вчився в гімназії в Коломиї. 1944 в Німеччині, студіював хемію в Ганновері. Від 1949 в Австралії, Сідней. Активний у СУМ та АБН, голова осередку (1953-54) і крайової управи СУМ (1968-70), голова ЛВУ. Керівний член ОУН-б в Австралії. Помер 25.4.1975, Сідней [239].

"Чорні чорти"
Курінь УПА. На поч. вересня 1943 в Коломийщині вели бій з шуцманами і вермахтом. Загинуло 3 повстаніц і 35 німців [149].

Чорній Яків - "Ударник", "Куля", "Мушка"
Нар. 15.1.1907 Хашевичі, Городоцьк. Закінчив гімназію у Львові, служив в польській армії, студіював політехніку (?) у Люблінському у-ті, член ОУН. Арештований 1934 в зв. з вбивством мін. Пєрацького [195]. Засуджений на Варшавськім процесі (1936) на 7 р. В час нім. окупації з доручення ОУН в укр. поліції в Перемишлі, Добромилі. Ув'язнений гестапо 1943. Після визволення з тюрми 1944 - перший командир ВО 6 "Сян", Перемишль. Загинув 23.12.1944 в бою з большевиками [150, т.24].

"Чота Чумака"
Створена польським WUBP (воєводське упр. безпеки) в Ряшеві в липні 1947 з ініціативи Я.Гамівки на взірець УПА з метою зловити Я.Старуха - провідника ОУН Закерзонського краю. Успіху не мала [166].

Чучман Сидір
Нар. 1.6.1889 Буськ. однокласник і друг Коновальця. Ф-т права у-ту, підсудний процесу 101-о. Війна, рос. полон під Перемишлем. Втеча, разом з Коновальцем організовує корпус Січових Стрільців, учасник розгрому заколоту арсенальців. В листопадові дні 1918 - в штабі Вітовського (мол. брат Юліян - четар УГА, ад'ютант Вітовського, загинув разом з ним 1919). Після війни - правник, один із організаторів ОУН, член Проводу. Представляв ОУН в країнах Прибалтики та Скандинавії. З поч. війни хворий повертає до Львова. Переслідуваний гестапо. Від розстрілу спасла смерть 18.8.1942. Похований на Личакові ["Літопис Червоної Калини" 3-4.93].

Чхеїдзе Александр - "Чапаєв"
Шеф оперативної групи большевицької розвідки, діяв на Волині (1943). Із зізнань: "Поляки давали нам поміч і охорону. Щоб загострити ще більше польсько-укр. ворожнечу, наші партизанські відділи мали виконати під фірмою бандерівців кілька особливих акцій проти польського населення, щоб могти після того виступити в обороні того ж населення від "бандерівського терору" та таким способом ще більше зв'язати поляків з нами". Потрапив в руки СБ в грудні 1943. В Рівному вони вбили двох достойників з комісаріату Коха, схопили одного генерала і розпустили слух, що це зробили українці. Німці розстріляли майже поголовно всю укр. інтелігенцію в Рівному [102].

Схожі сторінки:

  • І
  • Р
  • Ф
  • Х
  • Я
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]