С



Провiдник Юнацтва при КЕ, член "Сокола-Батька" [227]. Студент у-ту, органiзував i очолив полiтичну розвiдку при КЕ. Арештований при переходi кордону 12.2.1940 [220]. Засуджений [230].

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308426700_s.jpg">

Сабашек Iларiон - "Тур", "Байда"
Провiдник Юнацтва при КЕ, член "Сокола-Батька" [227]. Студент у-ту, органiзував i очолив полiтичну розвiдку при КЕ. Арештований при переходi кордону 12.2.1940 [220]. Засуджений [230].

Савицька-Голояд Галина - "Марта Гай", "Ярина"
Нар. 1922. Окружна УЧХ на Закерзоннi (Перемишль) [150, т. 28]. Нагороджена Срiбним Хрестом Заслуги. Особиста секретарка П.Федуна ("П.Полтава"). 1950 засуджена на 25 р. "особо закрытых лагерей", а в таборах ще двiчi: "за втечу", "за бунт". Звiльнена 1964. Авторка збiрки вiршiв, "Дорога", "Фiлософський щоденник", оповiдання ["Дзвiн" 2.95, Т.Салига].

Савицька-Козак Iрина - "Бистра"
Нар. 30.10.1925 у Львовi, дочка лiкаря. Член Юнацтва, 1940-41 пiдпiлля, 1942-43 - вишкiльниця в крайовому осередку Юнацтва. 1943-46 заст. крайової провiдницi УЧХ ЗУЗ, орг. референт УЧХ. В травнi-липнi 1944 - органiзатор i комендант школи УЧХ. Вiдзначена Бронзовим Хрестом заслуги. Лiтом 1946 спецкур'єр вiд Шухевича до Зах. Нiмеччини (йшла не по органiзацiйнiм зв'язку, що вже був в руках КГБ через що загтнули Грицай i Маївський). Член ЗЧ ОУН, опiсля ОУН-з, її Полiтради. Член Президiї Середовища УГВР, Голова Крайової пластової ради в Зах. Нiмеччинi. Живе в Мюнхенi [259].

Савко - "Софрон"
З Сокальщини, лiкар в хiрургiчнiй школi УПА в присiлку с. Поручин, Бережан. [150, т.23, I.Савицька]. Начальний лiкар КВШ УПА-Захiд 1944-45 [195].

Савчак Василь - "Сталь"
Обл. провiдник ОУН в Чернiвцях, один iз авторiв пiдпiльного видавництва [ЗВУ 6.2.93]. Оргкерiвник крайового проводу "Захiд-Карпати", загинув (а, може, був захоплений) 20-28.10.1950 ["Дзвiн", 6.94].

Савченко
Член Київського проводу ОУН-б.1943 розбудовував органiзацiї в Чернiговi. ["Нескорена нацiя" ч. 7, 8.95], ["Голос України" 19.3.93].

Савченко Микола - "Байда"
Курiнний (Перемищина) ВО 6 1946-47 [195].

Савчин Марiя - "Зiрка", "Марiчка"
Нар.1.10.1925 Задвiр'я, Льв. Провiдниця Юначок, секретарка обл. референта СБ Перемишль., шеф зв'язкової ланки вiд штабу УПА до Закерзоння. 1945 - окружна, надрайонна УЧХ Перемищини. Одружується з В.Галасою, стає його секретаркою. Восени з метою утворення у Зах. Польщi зв'язкового пункту на Захiд легалiзується - живе i працює в Єленiй Гурi. Вiдкликана в зв. з трагедiєю Грицая i Маївського (мали її адресу). 1946 родиться син. Арештована в Краковi, втiкає. Дитину усиновив начальник Кракiвського UB. Восени 1947 з Галасою вiдходять в Україну. Сколiвщина, Самбiр, Калинiв (Самб.), Гранки (Ходорiв.). 1948 родиться другий син, взяли батьки С. Арештована в сiчнi 1949. Вiдпустили за обiцянку склонити мужа до спiвпрацi. Командування УПА, повiдомлене про факт вербовки, дозволило залишитися в пiдпiллi. Машинiстка. Полiсся, Крем'янеччина. В 10-р. УПА нагороджена медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах", Бронзовим Хрестом заслуги, срiбною зiркою за поранення. В липнi 1953 при переходi в Хмельницьку обл. арештованi. Нахиляли до спiвпрацi. В серпнi 1954 написала покаянну заяву i з виготовленою Галасою поштою послана за кордон з метою проникнути в середовище ЗП УГВР. Там вiдкрилася, та була зустрiнута недовiрою. Написала спомини "Тисяча дорiг" [150, т. 28]. Марiя Савчин-Пискiв. Вступила до у-ту, студiювала лiтературу [ЗВУ 25.11.97, Г.Доманська].

Савчук
Член ОУН, 15.7.1934 вбив Iвана Бабiя. Невдовзi i його позбавив життя Р.Мигаль [12?]. I.Бабiй - дир. фiлiї Акад. гiмназiї, кол. старшина УГА. На його очах учень гiмназiї в недiлю в Преображенськiй церквi роздавав "Сурму". Знаючи, що в церквi є полiцiйнi донощики i за це могли б закрити гiмназiю, Бабiй не мiг не реагувати i казав хлопцевi пiсля богослуження йти за ним, надiючись, що той подорозi втiче. Але не втiк, зайшов за ним в канцелярiю i Бабiй зателефонував на полiцiю. Хлопця арештували, Бабiя застрiлили. Згодом вiд Проводу ОУН надiйшла заява з висловом жалю за смерть доброго старшини-педагога [227, I.Кедрин]. Втiкаючи вiд полiцiї, (вбивця Бабiя) вистрiлив собi в рот [227, В.Сидор].

Савчук Степан - "Наливайко"
Курiнний УПА-Схiд, пiдлягав ген. Омеляновичу-Павленко, к-ру карального полку у Вiнницi. В сiчнi 1944 находилися в с. Угерцi б. Кременця. Збунтувалися i розбiглися [140, Л.Павлишин]. Курiнний УПА-Пiвдень 1944 [195].

Сагайко Дмитро - "Еней"
З Волинi, лiкар, начальник санiтарної частини УПА. Органiзував шпиталь при штабi УПА на Полiссi [150, т.23, М.Омелюсiк]. Начальний лiкар ВО "Заграва" 1943 [195].

Саєвич Микола
Нар. 1885. Iнженер-лiсiвник, сотник УГА, повiт. комiсар ЗУНР в Косовi, приват-доцент Укр. Господарської Академiї в Подебрадах 1924-29 [?]. Бойовий референт в Начальнiй Командi УВО, Львiв 1922 [141, З.Книш]. Помер (загинув?) 1944 [?].

Сайкевич Петро - "Бєлюнь"
Нар. 1898 Синькiв, Радех. УГА, армiя УНР, член Крайової Команди УВО, ОУН, близький спiвробiтник Коновальця. В'язень польських тюрем, Берези, лiкар. Пiсля вiйни - директор шпиталю в Копенгагенi. Вiд 1948 - Канада, Вiндзор. Помер 23.12.1985, похований у Вiндзорi. [284].

Сак Пантелеймон - "Могила", "Всеволод", "Сила", "Коваль"
Нар. 1905 на Київщинi, вчитель. 1939 направлений в Зах. Україну, директор школи у Львовi. З 1940 член ОУН, уч. пох. груп 1941, викладав iсторiю в i-тi в Києвi. Член крайового проводу, 1942-43 крайовий провiдник ПСУЗ. Редактор пiдпiльного видання "За самостiйну Україну", автор брошур, статтей, вiдозв, книжки "Україна, якою є i якою буде". Розстрiляний 1943 в Києвi [263].

Сапрун
Обл. провiдник ОУН-б в Сумах, арештований нiмцями (донесення СД 12.12.42) [151].

Свистун Микола - "Ворон", "Орбей" ("Урбей"), "Ясень"
Нар. 1912 Ордiв, Радех. Держав явку ОУН у Радеховi - манофактурну крамницю. Вiйськ. референт пов. проводу, вихованець I.Климова. Арешти 1932, 1939, поранення. в'язень золочiвської тюрми. Арештований i на поч. 1939, взяли пiвпритомним, пораненим в руки i ноги. Близький спiвробiтник Климова, був в системi головного зв'язку з пох. групами [214]. Член УВО, ОУН, органiзатор вiддiлiв УПА, 1943 курiнний, командував боєм на Гурбах, загинув 8.12.1944 [150, т. 24]. Шеф КВШ УПА-Пiвдень 1944 [195].

Свiдерський Микола
Нар. 17.10.1920 Почаїв. 1939 емiгрував до Австралiї, Сiдней. Вчитель в укр. школах, викладач на пед. курсах, культосвiтний референт Об'єднання Укр. Громад Нового Пiвд. Велсу i його голова. Голова Ради Поневолених народiв i член Ради Етнiчних Спiльнот в штатi. Активний член ОУН-м, органiзатор пластових гурткiв, голова Сiднейської станицi, член Крайової пластової старшини, заступник голови Органiзацiї Екзильних Пластунiв (скавтiв) в Австралiї. Помер 22.1.1987, Сiдней [239].

Свiтлик Богдана - "Ясна", "Свiтлана" (чи "Свiтляна"), "Доля", "Марiйка Дмитренко" (лiт.)
Нар. 24.4.1918 Перемишль (нар. у Львовi ["Нацiя i держава" 8.4.99]). Гiмназiя сестер-василiянок у Львовi, ф-т класичної фiлологiї у-ту. Провiдниця Юнацтва в гiмназiї. Арешт., Бригiдки. Пiсля вересня 1939 - член пiдпiльних редакцiй "Смолоскип", "Iдея i чин", рiзних видань осередку пропаганди ОУН, бюро iнформацiї УГВР. Писала на теми визвольної боротьби. Оповiдання "Учителька". 12.1948 в с. Либохорi б. Сколього пiдроздiл УПА зненацька оточили енкаведисти. Гострий бiй, останню кулю - собi [ЗВУ 17.11.92, 22.2.94]. Член ГОСП 1945-48 [195].

Святослав
Село б. Сколього. Тут в липнi 1943 проведено перший протинiм. наступ УНС-УПА на карний табiр укр. молодi з тзв. Бавдiнсту - примусова служба працi для молодi 18-21 р., фактично призначений на її знищення. Гестапiвську залогу злiквiдовано, засуджених звiльнено. Багатьох довелось перевести до лiсових шпиталiв [102].

Селезiнка Ярослав
Входив у Начальну Команду УВО (1922?) [241?].

Селешко Михайло
Нар. 4.10.1901 с. Витвиця, Долин. Провiдний член УВО, ОУН, емiгрант в Чехословаччинi, Берлiнi. Близький до Коновальця. Гол. секретар УНО в Нiмеччинi, перекладач i писар в штабi Боровця - "Бульби". Арешт. гестапо, концтабiр. 1948 емiгрував до Канади, спiвпрацював з нацiоналiстичними видавництвами [103].

Семенко Iван - "Яр"
Крайовий СБ Подiльського краю 1947-48 [259].

Семенюк Мелетiй
Полiтвиховник, сотенний в розвiдцi УПА на Волинi (в групi "Турiв"). Сiм поранень ["Свобода" 30.4.91, 21.12.91]. Засуджений до смертної кари, замiнено на 15 р., Джезказган. Вiдбув 12, потiм ще двiчi судили [138, док. 252]. Голова братства УПА Волинського краю, заступник голови Всеукр. Братства ОУН-УПА, член Гол. Булави [ШП 30.12.96]. Автор спогадiв "Боротьба УПА з нiм. окупантами".

Семенюк Нiкон - "Стальний"
Курiнний ВО "Заграва" 1943-45 [195].

Семенюк Степан
Окр. провiдник ОУН на Луччинi, суспiльно-полiтичний референт обл. проводу на Волинi, член суспiльно-полiтичної референтури крайового проводу ПЗУЗ. Арештований 9.9.1944, засуджений на кару смертi в Рiвному, замiнили на 20 р. 1955 видворений. Спiвавтор [135].

Семчишин Тимiш - "Рiчка"
Нар. 1915, Самбiрщина. В 30-х рр. студентський дiяч у Львовi (полiтехнiка). 1941 заступник провiдника пох. групи "Пiвдень", органiзатор пiдпiлля в пiвд. Українi [ЕУ т.7]. Арештований на поч 1942, сидiв у Днiпропетровську разом з трьома iншими учасниками пох. групи. СБ Крайового Проводу зорганiзувала втечу. Провiдник ОУН Одеської обл. Арештований большевиками в Одесi 1945 i знищений [ШП 2.3.96, П.Дужий].

Сеник Iрина
Нар. 1926 у Львовi, приватна школа iм. короля Данила, гiмназiя, у-т. Арештована 1945, засуджена на 10 р. за приналежнiсть до ОУН. Вiдбувала в Iркутськiй обл, 1956-68 заслання у Зах Сибiрi. 1972 за правозахисну дiяльнiсть засуджена на 6 р. табору i 5 заслання. Тепер в Бориславi. Поетеса, почесний член англ. ПЕН-клубу. Генiальна вишивальниця. В США нагороджена грамотою УПА ["Нескоренi" № 4, 5.92]. Очолює бориславський осередок Союзу Українок [ЗВУ 2.7.96].

Сеник Омелян - "Грибiвський", "Канцлер", "Урбан"
Нар.1891 Яворiв. Сотник УГА, спiвзасновник УВО, член Крайової, згодом Начальної Команди. Крайовий командант УВО 1929 [241]. Член "Летючої бригади". [219]. З 1927 на емiграцiї, спiвредактор журналу "Сурма". З 1929 член ПУН [ЕУ, т.7]. Будучи канцлером Центр. Проводу, продав чеськiй, а через неї i польськiй полiцiї архiв ОУН з списками членiв, що спричинило масовi арешти [140, Л.Павлишин]. Бандера звинувачував С. i Я.Барановського в спiвпрацi з "двiйкою" (польська контррозвiдка) [71]. Пiсля смертi Коновальця 1938 член "Вужчого Проводу". 1941 разом з М.Сцiборським очолював Пох. групи ОУН-м. 30.8.1941 оба вбитi в Житомирi [ЕУ, т.7]. Посуджувано "братовбивство", але виявилось, що в їх пох. групi був цей самий агент НКВД, що приготовив атентат на Коновальця (Полуведько). Вiн приєднався до пох. групи у Львовi i зник пiсля вбивства в Житомирi. Пiзнiше появився в Харковi, був ув'язнений i в тюрмi повiсився [103, М.Григор]. М.Боровець вбивцею називає бандерiвця Кузiя, Є.Гринiв заперечує, вважає це провокацiєю гестапо [139].

Сент Василь
We Lwowie znajduje sie szef oddzalow UPA, zarazem drukarz, prowadzi tajna drukarnie w jednym z lwowskich klasztorow, prawdopodobnie u Jura. Nazywa sie Sent Wasyl (рапорт Льв.округи АК, квiтень 1944) [206, М.Литвин].

Сенюк Михайло - "Летун"
Нар. 1922 с. Щеп'ятин, Рава-Руськ., курiнний УПА. В жовтнi 1944 в складi 2 сотень - "Дорошенка" i "Черемоша" (б. 280 чол.) перейшов з-пiд Кам'янки-Буської на Сокальщину. 17.10.1944 бiй з большевиками б. хут. Волискiв (с. Андрiївка). Вiдбились, вiдступили. 11.2.1945 вiдвiдав батькiв у рiдному селi i потрапив у засiдку. Загинув. Мiсце поховання невiдоме [ЗВУ 19.9.95, М.Леськiв].

Середовище УГВР
Полiтичний рух в пiслявоєннiм перiодi, складений з дiячiв ЗП УГВР, демокр. крила ОУН, що вiд 1956 виступає як ОУН-з, частини кол. воякiв УПА, працiвникiв пера, що згрупувались бiля газет i журналiв "Сучасна Україна", "Укр. самостiйник", видавництва "Сучаснiсть", дослiдної установи "Пролог", товариств - Об'єдання Прихильникiв Визвольної Боротьби в США та Канадi. Очолює Рада Середовища УГВР, в тої - Президiя. Орiєнтацiя демократична, осн. правосильнi документи - Постанови 3 НВЗ ОУН 23-25.8.1943 з доповненнями Конференцiї ОУН 1950, Платформа i Унiверсал УГВР, ухваленi ВЗ УГВР в Українi 11-15.7.1944, Декларацiя УПА серпень 1943 [99]. 2000 р. головою є Є.Стахiв.

Сидор Василь - "Кравс", "Шелест"
Нар. 27.2.1911 Спасiв, Сокаль. Сокальська гiмназiя, Юнацтво, член обл. проводу.. Служба в WP, старшинська школа, у-т., арешти. 1936 в Проводi ОУН на ПЗУЗ (вiйськ. референт, 1936-37), розбудовує мережу ОУН на Волинi, Полiссi, Холмщинi. Арештований 1938, вийшов з розвалом Польщi. Пiдбiльшовицьке пiдпiлля. Учасник II ВЗ ОУН у Краковi, квiтень 1941, обраний членом Гол. Проводу [198]. Їздив в Чернiгiвщину для розвiдки можливостей там базування УПА. В Києвi застрелив енкаведиста на службi гестапо, який вбив Д.Мирона [255]. Органiзує вiддiли УПА на Полiссi i Волинi. Пiсля загибелi В.Iвахiва 13.5.1943 стає шефом штабу УПА-Пiвнiч. В серпнi 1943 створює УПА-Захiд, стає її командиром. Загинув 17.4.1949 над Лiмницею б. с. Ясень, Перегiнськ. Вiдстрiлювались, поклали багато енкаведистiв [198]. 16.10.1994 в Спасовi вiдкрито пам'ятник С. [ШП 22.10.94].

Симович Василь
Мiнiстр освiти i культури в УДП [58]. Професор, очолив комiсiю для шкiльних справ, створену при Командi УПА 1943 [102].

Сисоєв П.
Проф. московської вiйськ. академiї, генерал, к-р 36 корп. Пiсля втечi з табору полонених потрапив до УПА, де представився українцем, солдатом Петром Скирдою. Восени 1943 здезертирував i приєднався до сов. партизанiв [151].

Сiкора Iван
Ветеран повстанського руху, керiвник мережi УПА в сх. р-нах Берестейщини: Дорогичинському, Iванiвському i Столинському. Загинув у березнi 1952 на Одрижинських хуторах в Iванiвськiм р-нi [ЛМ 1815, В.Леонюк].

Сiкорська
Лiкарка УПА, працювала в шпиталi (ймовiuрно с. Бiлозiрка, Ланiвець.) Енкаведисти розстрiляли сотнi поранених, а С. розiрвали помiж двох берiз (ця подiя має якийсь зв'язок з провокатором Боднарчуком - "Лихом") [ЗВУ 21.7.92].

Сiм'янчук Iлля
1944 член iнiцiятивної комiсiї ОУН для створення УГВР (ще входили Д.Ребет, Л.Шанковський, Р.Волошин та iн.) [161].

"Сiрi вовки"
Курiнь УПА, дислокувався в р-нi Чорткова. Загiн iз куреня наприкiuнцi лютого 1945 здiйснив рейд на Буковину (див. "Орли" ) ["Дзвiн" 7.9.93]

Сiчко Стефанiя
Член ОУН, пiдпiлля, сталiнськi табори смертi. У засланнi створила сiм'ю, виростила 3 дiтей. Член-засновник комiтету захисту УГКЦ. Разом iз звiльненим з ув'язнення чоловiком Петром С. i сином Василем - членами Гельсiнської групи брала участь у створеннi УХДФ i УХДП. Померла 9.9.1996 [ЗВУ 14.9.96].

Сказинський Iлярiй - "Крига"
Полiтвиховник ВО 3 "Лисоня" 1944-47 [195].

Сказинський Роман
Член УВО, арештований 20.11.1934, свiдчив, що Галан i Козланюк 1934 готувались як члени УВО до переходу на терени СССР з терористичною метою. Не було здiйснено [205, док. 123].

Скаскiв Ярослав - "Моряк"
Нар. 1919 ? в Терноп. обл.? Закiнчив гiмназiю в Бережанах ?, студент Льв. Полiтехнiки, крайовий провiдник Юнацтва ОУН ЗУЗ (1942-44), обл. провiдник ОУН Львiвщини. Загинув в бою з нацистами 19.7.1944 б. с. Гринiв, Пустом. Посмертно нагороджений УГВР Срiбним Хрестом Заслуги [195].

Скиба Павло - "Мирон"
Курiнний ВО "Турiв" 1943 [259].

Сколоздра Василь - "Грабенко"
Командир ТВ (Миколаївщина) ВО 2 1945-48 [195].

Скопляк Модест
Нар. 1921, 1941 скерований Проводом ОУН пропагандистом в пох. групу, загинув коло Уманi [114], [209].

Скорупський Максим - "Макс"
З Антонiвець, Курiнний (Кременеччина) УПА-Пiвдень 1944. Помер у 80-х рр. США, Трентон. Автор споминiв "Туди, де бiй за волю" [201], [195].

Скрентович Марiя - "Звенислава"
Нар.2.1.1925 Галич. Гiмназiя, торг. школа. Юнацтво. Зв'язкова обл. проводу ОУН i кур'єр до Крайового, кер. обл. жiночої сiтки Юнацтва, з березня 1944 -жiн. сiтки ОУН. В березнi 1945 арештована. Рiк слiдства, одиночка. Гол. прокурор СССР Орлов, станисл. секретар Слонь добивались спiвпрацi. Дали 15 р. каторги, знов пропонували курси розвiдникiв i працю за кордоном. Вiдмова. Ще рiк одиночки, побої, Воркута. Звiльнена 1956. Одружилась з П.Лаврiвим. Очолює обл. т-во полiтв'язнiв i репресованих в Донецьку, органiзує Братство УПА, заст. голови кущової управи, госп. референт обл. проводу КУН. 1996 переїздить до Львова, член Братства ОУН-УПА [ШП 12.1.00].

Славське
Мiстечко на Сколiвщинi. Тут, на Млацi пiд Голицею протягом 1945-50 виставляли вбитих i закатованих воїнiв УПА, замучених пiсля допитiв чоловiкiв, жiнок, юнакiв i дiвчат..Майже постiйно лежали понiвеченi тiла напiв- або цiлком роздягнених. У центрi Млаки встановлено хрест, плиту з написом "Вони померли, щоб Україна воскресла". 6.10.1990 вiдкопанi першi жертви - 14 чол. Порушена кримiнальна справа. Опрацьовано проєкт меморiалу [ЗВУ 13.2.91, Г.Дем'ян].

Слав'ятин
Село на Бережанщинi. Тут в кiнцi 1943 за сприянням мешканцiв сiл С., Шумляни, Бокiв, Тростянець пiд кер. боївки "Кока" (I.Юхнович) побудовано пiдстаршинський вишкiльний табiр. Навчалось 70 осiб, випуск - в серпнi 1944. Знищений большевиками у вереснi 1944. 8.10.2000 на цьому мiсцi вiдбулось вiдкриття музею нац.-визвольних змагань [ШП 18.10.00, I.Багрiй].

Слiпий Родiон
Нар. 19.4.1919 с. Заздрiсть, Теребовл., син заможного селянина (100 моргiв). Член УВО. Матура у Львовi, пед. студiї у Варшавському у-тi., арешт. 1935 втiк з тюрми, переїхав до Америки. Столяр. Органiзував радiопрограму "Гомiн України", вчився у Колумбiйському у-тi.. Учасник вiйни, поранений в Африцi. Праця в Калiфорнiї. З 1961 власник кiнопiдприємства "Рода" в Голiвудi. Готує фiльми укр. тематики [128, Р.Криштальский].

Слободян Степан - "Єфрем", "Клим", "12-й"
З Теребовлянщини. Крайовий провiдник "Захiд-Карпати". Загинув 18.11.1950 на пiвд.- заходi вiд с. Бережницi, Калуш. у вiйск.-чекiстськiй операцiї разом з дружиною (М.Нiма - "Марта") ["Дзвiн", 6.94]. Полiтвиховник ВО 4 "Говерля" 1944-49 [195].

Слюзар Дмитро - "Арпад", "Золотар"
Нар. 1919 Бортники, Ходор. Гiмназiя - екстерном. До Льв. у-ту поляки не допустили - пiдозра в належностi до ОУН. Поступив на юрфак восени 1939. Арештований 6.9.1940. Не назвав нi одного прiзвища. На процесi 59-и (17-19.1.1941) нiчого не просив, висказав вороже ставлення до сов. влади. Засуджений до смертної кари. Громадськiсть на чолi з проф. К.Студинтським домоглись замiни 20 пiдсудним на табори i заслання. Вiйна застала в дорозi на Сибiр. Помiстили в бердичiвську тюрму, де 5.7 при наближеннi фронту енкаведисти пробували знищити в'язнiв. Вдалося вирватися. Обл. провiдник ОУН Львова (Львiв був на правах областi). Брав участь у формуваннi iнiцiативного комiтету по створенню УГВР. 9.7.1944 стає провiдником ОУН Льв. областi. Загинув 19.12.1945 в оточеннi в присiлку Любеля б. Жовкви. Прорвали, та куля наздогнала... Мiсце поховання невiдоме. Нагороджений Золотим Хрестом Заслуги. В Бортниках встановлено пам'ятник [220], [МГ 13.10.92, Л.Калинець]. Крайовий провiдник Львiвського Краю 1944-45 [195].

Смола Михайло
Нар. 1912. Повiтовий оргреферент Дрогобиччини, 1929 органiзував таємнi нацiоналiстичнi гуртки, що дали початок Юнацтву [159, В.Тустановський]. Засновник i перший провiдник Юнацтва в Дрогоб. гiмназiї, Пласт. Арештований в груднi 1932 (видав Мотика). Рiк слiдчих тюрем Львiв, Самбiр, Дрогобич. Дiстав сухоти кишок. Випустили 16.12.1933, а 18.1.1934 помер [159, А.Гладилович].

Соколiв
Мiстечко на межi Стрий. i Жидач. р-нiв, засноване Яном Дiдушицьким 1511. Мало магдебурське право. Було спустошене 1648-54. На поч. ХХ ст. рибне господарство, квiтникарство. Троянди йшли до Львова, Трускавця, Моршина. Було заселено переважно євреями i поляками. Вiд "золотого вересня" занепадає. Iз ставкiв випущена вода, пограбовано багато осель. Немало загинуло в бiльшовицьких катiвнях. А однiєї ночi 1944 бандерiвцi пiддали мiстечко вогню i мечу (це звинувачення сов. авторiв, але замовчували причину: поляки створили збройнi групи, чинили кровавi теракти проти українцiв). Пiсля 430 рокiв iснування мiстечко зникло з лиця землi [ЗВУ 10.1.91, Р.Пастух].

Соколовський Утьо
Iнж., мельникiвський фольксдойч, спiвробiтник гестапо i СД, керував арештами бандерiвцiв в будинку "Днiстра" 1941. Вислiдив Галину Столяр, яка навчання в Нiмеччинi i поїздки до батькiв використовувала як зв'язкова ОУН. Викрито зв'язкову хату теренового проводу в Нiмеччинi i заарештовано майже весь провiд. На слiдствi загинули Г.Столяр, С.Масний, В.Федак, I.Габрусевич, Б.Шеремета, В.Сушкiв та iн. Намагався зловити М.Лебедя, разом з Вiрзiнгом заарештували його дружину з немовлям [218]. Вбитий бандерiвцями (за свiдченням З.Книша) [71].

Солонинка Василь
Вчився в Рогатинськiй гiмназiї [242]. 1940 - провiдник сiтки ОУН Кракова. Червень 1941 - заст. Крайового Провiдника ЗУЗ (Кравчук). Арештований, закiнчилось щасливо [ЛМ 1379, Г.Пришляк]. В'язень Лонцького, нiм. концтаборiв. Сьогоднi (1969) - член спiлки укр. журналiстiв, редактор "Гомону України" в Торонтi [242].

Сорока Михайло
Нар. 17.3.1911 Кошляки, Пiдволочиськ. Гiмназiї в Тернополi, Чехословаччинi, Празька полiтехнiка - iнж.-архiтектор. В ОУН з гiмназiйних часiв. Арештований 1937. Станисл. тюрма, Береза, Гродно. 1939 в пiдпiллi у Львовi. 14.11.1939 одружився з К.Зарицькою. Через 4 мiс. арештованi. Не знаючи, що С. - член Крайової Екзекутиви ОУН, дали "лише" 8 р. У Воркутi органiзує широку мережу "ОУН-Пiвнiч" (серед органiзаторiв ОУН-Пiвнiч не згадується [79] - див. Б.Христинич), налагоджує зв'язок мiж таборами, з Україною. Завдяки йому у таборах лiквiдовано владу кримiнальних злочинцiв [ЗВУ 28.9, 1.10.91]. 1948 повернувся до Львова. Роком пiзнiше - арештований, засланий до заполярних таборiв [ЕУ, т.8]. 1949 втретє засуджений, етапований в Красноярський край. Там 1952 засуджений до смертної кари за створення пiдпiлля у воркутинських таборах. Замiнено на 25 р. Магадан, Тайшет, Караганда, Мордовiя. [ЗВУ..]. Учасник Кенгiрського повстання 1954 ["Нескоренi" ч.4, 5.99]. Помер 16.6.1971 в таборi № 17 с. Озерний, Мордовiя - 3-й iнфаркт. Помер на руках у М.Гориня. Зарицька в той час була в сусiднiм таборi, за парканом. Не дали попращатися навiть з мертвим. 28.9.1991 перепохований на Личаковi разом iз Зарицькою [ЗВУ..].

Сорока Петро
Нар. 12.7.1913 Вел. Вiльшаниця, Золоч. На емiграцiї в Австралiї, Мельборн. Член теренового проводу ЗЧ ОУН (1958-83), засновник i керiвник обл. проводу на Вiкторiю. Довголiтнiй гол. виховник СУМ, голова її крайової управи. 1965 органiзував перший сдвиг СУМ в Австралiї. Член управи i фiн. референт делегатури АБН на Австралiю та фундатор вiдддiлiв делегатури. Видавець органу Визвольного Фронту Австралiї "Наш Фронт" (1967-84). Почесний член Укр.Громади Вiкторiї, СУМ, ЛВУ [239].

Сорокалiта Микола
З Вибранiвки, Жидач., повстанець. 1944 разом з В.Заставним склав бойовий марш "Ех, лента за лентою набої подавай..". Учасник мiтингу-реквiєму в 45-р. смертi Шухевича [ПС № 2, 2.96, В.Камiнський].

Сорокiвський Степан
Нар. 1912 Чайковичi, Рудк, Дрогоб. Закiнчив гiмназiю, торговi курси З 1939 студент iст. ф-ту у-ту, Керував органiзацiями ОУН в у-тi i всiх вузах мiста. Арештований в жовтнi 1940. На процесi 59-и (17-19.1.1941) засуджений до смертної кари [220]. Страчений 14.4.1941 [234].

"Союзiвка"
Табiр, в якому ЗЧ ОУН готовить воєнiзованi загони молодi ["Известия" 15.9.88].

Спольський Ярослав - "Бiр"
Референт пропаганди в КЕ (1933) [251, ч. 4.98, Я.Сватко]. На Львiвськiм процесi 1936 засуджений на 7 р. [255]. В час нiм. окупацiї - заступник голови Льв. обл. управи. На емiграцiї в Канадi, Торонто. Член об'єднання бiзнесменiв, один iз керiвникiв ЛВУ [215].

Станкевич Дмитро
Нар. 13.12.1901 с. Слобода Гунгурська, Печенiж. Гiмназiя, УГА, мед. студiї в Укр. таємому у-тi, рентгенолог. 1930 спiвзасновник фiлiї укр. гiгiєнiчного т-ва в Коломиї, 1939 - УЛТ. Член УВО, окр. провiдник ОУН у Пiдгiр'ї. Помер 25.7.1942 пiсля важкої хвороби [169].

Старик Володимир
Нар. 23.3.1910. Бойовик ОУН, учасник нападу на пошту в Городку 30.11.1932. Загинув в перестрiлцi (див. Ю.Березинський) [52].. Разом з Березинським були похованi в Городку мiж сiчовими стрiльцями i вояками УГА. В нiч на 25.7.1933 поляки сплюндрували могили, труни i вiнки порозкидали, тiла щезли. Пiзнiше найденi в старому гробiвцi [193].

Старух Ярослав - "Стяг", "Стоян", "Ярлан", "Синiй", "Гомiн", "Дiд"
Нар. 17.11.1910 с. Золота Слобода, Бережан [166]. Нар. в с. Бережниця Виж, Лемк. [218]. Гiмназiя в Бережанах [120]. З 1929 в ОУН, за що виключений з Льв. у-ту. З 1930 - член КЕ, 1935 - заступник провiдника КЕ на Волинь i полiтичний референт. Арештований пiсля вбивства Пєрацького, Береза. З 1938 редагує "Нове Село" - неофiцiйний орган ОУН для Волинi. 1938 арештований, засуджений на 13 р [166]. Був жахливо тортурований [218]. З поч. вiйни в Краковi, заступник Бандери до справ пропаганди [166]. 1941 мiнiстр пропаганди в УДП, член Проводу ОУН. Пiйманий гестапо, напiвживого вирвала з тюрми боївка ОУН [218]. Керiвник пiдпiльної радiостанцiї "Самостiйна Україна" в Карпатах. Вiд 1945 - крайовий провiдник ОУН Закерзоння. Загинув 17.9.1947 б. с. Монастир, Любач. [166]. 18.8.1947 оточений в бункрi, вистрiлявши всi набої, зiрвав бункер гранатами [218]. Нагороджений Золотим Хрестом Заслуги (7.9.1946) [ЗВУ 23.9.97]

Старшинська школа в Мостах Великих
Створена проводом ОУН 1941. Комендант - референт вiйськ. справ Д.Грицай. Викладав О.Гасин. Випускники згодом займали високi пости в УПА [ЗВУ 29.8.92].

Старшинська школа iм. полк. Коновальця
Постала в Краковi 1939 (чи пiзнiше) конспiративно. Комендант - сот. Сулятицький, заст. - О.Кузьмiнський, викладачi: пор. О.Карачевський - внутр. служба, Тесля -теренознавство, картографiя, пор. В.Сидор -зв'язок, хор. Андрiянович - мiнування, хiмзброя, хор. Брилевський i курсант Д.Мирон - iдеологiя. Курсантами ( 1-й випуск) були: М.Арсенич, Безпалко, В.Бурковський, Ю.Ведмiдь, Л.Зацний, В.Зелений, М.Климишин, I.Климiв, Р.Кравчук, О.Луцький, О.Масляк, Д.Мирон, В.Охримович, О.Савчинський, Я.Рак, Я.Старух, Федечко, В.Чижевський. З 2-го випуску вiдомi тiльки I.Равлик i Ю.Ковальський. 1941 проведено 3-мiс. полiтично-органiзацiйний курс для людей з вiйськовим вишколом: В.Воробець, М.Гошовський, В.Дейчакiвський, В.Дишкант, М.Кантор, М.Климишин, Крилатий, Крицевий, В.Кулiш, Р.Лисий, Мачiха, С.Мудрик, I.Пилипович, Порай, В.Янчук (18 курсантiв). Лектори: Д.Мирон - iдеологiя укр. нацiоналiзму, Я.Старух - полiтика, В.Кук - розбудова ОУН, пiдпiлля, Д.Маївський - сов. дiйснiсть i праця ОУН, I.Мiтрiнга - пропаганда, Б.Левицький - концепцiя протибiльш. фронту. Д.Грицай, О.Гасин, В. Сидор, Й.Сонар, Кузьмiнський - вiйськ. справа, М.Арсенич - розвiдка, контррозвiдка, I.Равлик - полiцiйна служба, В.Турковський - практ. дiяльнiсть СБ. Закiнчився iспитами [255], [ЗВУ 29.8.92]

Старшинська школа УПА "Оленi"
Перша старш. школа УПА, органiзована на Волинi 1943. До кiнця року дала два випуски кандидатiв на старшин. Зимою 1943-44 передислокувалась в лiси Сколiвщини. Кандидати набрались iз сотень УПА, з теренової мережi ОУН, через вiйськовi округи, переважно, з УПА-Захiд i УПА -Пiвнiч. Було 2 сотнi курсантiв по 150 чол. Командир - м-р. "Поль", ад'ютанти - спершу хор. "Змiюка" (Я.Вiтовський), вiд серпня 1944 - хор. Ткачук, к-р розвiдки i зв'язку - "Ждан", полiтвиховник - "Руслан" (курсант), жандармерiя (2 роя) - "Вуйко", сотеннi - хор. "Щит", хор. "Коник", лiкарi: курiнний i 2-ї сотнi - "Максимович", 1-ї - "Кум". Iнструкторський склад: сот. "Береза", сот. "Ярема" - загальна ("польова") служба, партизанська тактика, топографiя i зв'язок - пор. "Степовий", зброярство - пор. "Кацо", пiонiрка (iнж. справа) - пор. "Крутий", внутр. служба, стрiляння, муштра, тощо - сотеннi, санiтарна справа - лiкарi. Заняття - гол. на г. Магура, Скол. В лiсi б с. Липа була пiдстарш. школа "Беркути", а з липня 1944 почала дiяти школа "Оленi" з другим випуском. В зв'язку з наближенням фронту перебрались - б. гори Болт, пiзн. б. сiл Рожанка Виж. i Рожанка Ниж. в зимiвники. 21.9 - присяга, приймав вiцепрезидент УГВР о. I.Гриньох. На поч. жовтня в зв. з проривом ЧА перейшли фронт (разом з сотнями "Рена", "Рiзуна"), пiзн. вернулись до старого постою пiд Болтом. 15.10 напали бiльшовики Майже весь штаб був знищений. Впало 12 чол., мiж ними "Поль", Ткачук, "Ждан", "Вуйко", Н.Дзвiнка. Вирвався поранений сот. Боровий-Босий, бул. "Зенко" та iн. Перша сотня продовжила вишкiл в лiсах б. сiл Iлемня-Суходiл, i в листопадi вiдбувся випуск. Полiтично-пропагандивний вишкiл сотня проводила до травня 1945. Друга сотня передислокувалась в лiс б. с. Бубнище (мiж Сколе i Болеховом) i теж видала посвiдчення курсантам (гол. булавнi i ст. булавнi) [119].

Стахiв Володимир - "Мек"
Нар. 1910 Перемишль. До вiйни студiював в Берлiнi, пiдпiлля ОУН, редактор бюлетеня "Укр. Пресової Служби". Член УДП, мiнiстр закордонних справ. Арештований 15.9.1941, Заксенгавзен - до кiнця 1944. Пiсля вiйни в Мюнхенi, член Проводу ЗЧ ОУН, ЗП УГВР та Полiтради ОУН-з. 1946-47 очолював ЛУПВ, редагував "Укр. Трибуну", "Сучасну Україну". Помер [103].

Стахiв Євген - "Макальондра", "Павлюк"
Нар. 15.9.1918 в Перемишлi. Член ОУН, доброволець в Карпатськiй Українi. Член пох. групи "Пiвдень", разом iз I.Климом органiзатори пiдпiлля в Горлiвцi (в Донбасi було тiльки укр. пiдпiлля. "Молоду гвардiю" та О.Кошового Фадєєв придумав. Була вiйськова розвiдка: В.Шевцова, В.Борц - радистки. Євген Стахович, який нiби-то видав молодогвардiйцiв, це С. Насправдi видав укр. пiдпiлля бiльш. агент Шаповал. "Мол. гвардiя", можливо, одна iз наших ланок) [ЗВУ 12.7.91]. 1944 був кур'єром ЗП УГВР за кордоном [235]. Живе в Нью-Йорку, заст. голови Американсько-Української Координацiйної Ради, один iз керiвникiв ОУН-з ["Вiче"..]. Голова "Т-ва укр.-єврейської спiвпрацi" в Нью-Йорку (1988) [42]. Голова середовища УГВР (згадка 2000 р.).

Стахур Михайло - "Стефко"
З Ременова. 24.10.1949 вбив Я.Галана [58]. Трибунал ПрикВО засудив всiх учасникiв до страти [58]. Видав його агент КГБ Сташинський 1951 [97]. Арештований 10.7. 1951, засуджений 16.10.1951, повiшений в той же день в 23.00 [Р.Василько, з архiву СБУ]. Попав в лапи бiльшовикам в лiсi пiд Брюховичами. В їжу було пiдсипане снодiйне [ЛМ 1773, Я.Левкович-Романина]. За версiєю Меморiалу органiзатор вбивства - НКВД, а С. i Лукашевич вважали, що виконують волю ОУН [ЛУ 3.9.82, С.Андрусiв]. Понад 20 в'язнiв Бригiдок бачили, як з камери допиту волокли чоловiка, який кричав: "Я Галана не вбивав!". Автор, свiдок цього, вважає, що iсторiя з вбивством Галана сфабрикована [ЗВУ 15.8.91, М.Костiв].

Сташинський Богдан
Нар.4.11.1931 Борщовичi, Ново-Яричiв. вчився в пед. i-тi у Львовi. Завербований шантажем - знали, що сестра спiвпрацювала з пiдпiллям. Перше завдання - дiзнатися про атентат на Галана. З допомогою сестри проник в пiдпiлля, у вiддiл, де був Стахур. Користувався псевдом "Олег". В червнi повiдомив КГБ, Стахура пiймали. Став штатним спiвробiтником з платнею 900 крб. До лiта 1952 - в "таємнiй спецгрупi", що займалась лiквiдацiєю повстанських вiддiлiв. Опiсля - спец. вишкiл в Києвi, одержав кличку "Мороз".Закинутий в Нiмеччину пiд прiзв. Йозеф Леманн. На поч. 1957 в Мюнхенi стежив за Л.Ребетом i 12.10.1957 вбив його шприцом-пiстолетом. В кiнцi квiтня 1959 одержав наказ вбити Бандеру. Мав нагоду в травнi - застав самого в гаражi, та завагався, доповiв, що не вдалося. Вдруге дiстає наказ на поч. жовтня. 15.10.1959 пiдстерiгає його на сходовiй клiтцi дому на Крайтмаєрштрассе 7 в Мюнхенi i вистрiлює в лице цiанкалiй з двох цiвок вдосконаленого пiстолета-шприца. За оба вбивства дiстав орден бойового червоного прапору. Одружився з нiмкою Iнге Поль, признався їй в своїй ролi.. Запропонувала втечу на Захiд. Жили в Москвi, з боку зверхникiв - недовiра, пiдслух. В сiчнi 1961 дружина їде до Берлiна, там народилась дитина, його на пускають. Та дитина померла, пустили на похорони. Там вдалося втекти вiд численної охорони. Добровiльно з'являється до захiдноберлiнської полiцiї. 8-15.10.1962 вiдбувся судовий процес в Карльсруге. Присуд - 8 р. Вiдносно м'яким присудом суд пiдкреслив, що головний злочинець - сов. влада, а С. лише знаряддя злочину [97].

Стебельський Степан - "Хрiн"
Нар. 18.10.1914 С.Голинь, Калуш. Учитель, директор школи в с. Кузьмiна, Перемиськ, член ОУН. З червня 1944 - УПА, чотовий в сотнi "Хоми". Весною 1945 органiзував сотню в складi куреня "Рена". Брала участь у засiдцi на ген. Сверчевського 28.3.1947. В липнi сотня перейшла на сов. територiю, де С. став к-ром 24 ТВ "Макiвка" (Дрогоб.). Автор споминiв "Зимою в бункрi", "Крiзь смiх залiза". Загинув 9.9.1949 в околицi Pohorilce в зах. Чехословаччинi, коли вiв до Мюнхена групу кур'єрiв УГВР [166]. Був членом окр. екзекутиви Стрийщини. Нагороджений Золотим Хрестом Заслуги 1 кл. Загинув в бою з НКВД в Карпатах у вереснi 1947 [218]. В НАН є документ КГБ, що С. загинув не в Чехословаччинi, а був переданий полякам, яа i Щигельський [260].

Стельмащук Володимир
Агент МГБ, к-н пiдпiльної АК. На поч. 1948 нелегально прибув з Польщi до Зах. Нiмеччини, створив боївку з агентiв МГБ з метою вбивства Бандери. Устiйнив його мiсце замешкання в лiсовiй хатi 28 км вiд Мюнхена. Здеконспiрований ОУН, поспiшно зник з країни [111].

Стельмащук Ганна - "Калина"
Нар. 1918 Кершiв, Луцьк., сестра Ю.Стельмащука. 5.5.1941 в с. Вишкiв четверо пiдпiльникiв ОУН: С., Л.Бахiв, П.Петрук, Г.Пасiчник вступили в нерiвний бiй з енкаведистами Вiдстрiлювались з пiдпаленої клунi. На вимогу здатися котрась з дiвчат вийшла на порiг i промовила: "Ми не здаємося, гинемо в бою за Україну" i повернулася в клуню. Мiсце поховання невiдоме [ЗВУ 25.5.96], [150, т. 24]

Стельмащук Юрiй - "Рудий"
Нар. 1920 Коршiв, Луцьк. Гiмназiя, фiз-мат. лiцей. Органiзатор i керiвник вiддiлiв УПА в Волинськiй i Берестейськiй обл. - загiн "Озеро", згодом - ВО "Турiв". Пiд його керiвництвом здобуто багато блискучих перемог над фашистами. Захворiв на тиф, непритомний потрапив у руки большевикiв (сiчень 1945). Випустили листiвку, що С. покаявся i добровiльно зголосився до НКВД допомогти в знищеннi визвольного руху. Нiхто не повiрив. 1990 був. зв'язкова, яка 1945 була в тiй самiй тюрмi, пiдтвердила мужнiсть С. на допитах i очних ставках. Розстрiляний в Лук'янiвськiй тюрмi 25.8.1945 [ЗВУ 30.11.91, О.Брись]. Розстрiляний 5.10.1945 [150, т. 24].

Степаняк Михайло - "Сергiй", "Дмитро" (або "Дмитрiв"), "Лекс"
Нар. 1905 Дзвиняч, Богород. Абсольвент права Льв. у-ту, мгр., в адвокатськiй фiрмi в Бережанах. В'язень польських тюрем за дiяльнiсть в Сельробi i КПЗУ. Вiдiйшов пiсля сталiнських погромiв КП(б)У i КПЗУ, 1939-41 в пiдпiллi ОУН, член Ради Сеньйорiв та Укр. Нац. Ради у Львовi 1941-43 Крайовий Провiдник на ЗУЗ, учасник III НВЗ ОУН в серпнi 1943. Керiвник референтури зовн. зв'язкiв Гол. Проводу ОУН Поранений в боях на Рiвненщинi, потрапив в полон НКВД 30.7.1944. 1947 засуджений на кару смертi, замiнили на 25 р. Звiльнеий 12.4.1961 через важку недугу. Помер 13.2.1967 в рiднiм селi [ШП 16.3.96, П.Дужий], [272].

Стецько Слава - "Тополя", "Тирса", "Муха"
Нар. 14.5.1920 Романiвка, Теребовл., донька Йосипа та Юлiї Музик. Теребовельська гiмназiя, гуманiстичний лiцей. Юнацтво, згодом ОУН, в обл. проводi жiночої сiтки. 1939-41 - учителька, директор початкової школи в Юшкiвцях, Жидач. Разом з колегами-учителями I.Захаркiвим, Я.Дяконом проголошувала Акт державностi в Бiбрцi. 1941 Львiв, 3-рiчнi технiчно-професiйнi курси при полiтехн. i-тi (будiвництво мостiв i дорiг). Пiдреферент обл. проводу ОУН з роботи в УЧХ. Арештована весною 1943, Лонцького. Восени друзi визволили. Проводить вишкiл в Перемишлi. За наказом Проводу 1944 перейшла на Захiд у складi ЗЧ ОУН [ЗВУ 3.3.94, М.Базелюк], [52]. [270]. Переводить групу українцiв з Австрiї до Баварiї, викрадає з-пiд комунiстичної варти важкораненого Стецька, перевозить до Мюнхена., виходжує його. Одружились. За дорученням Проводу органiзують Антибольшевицький блок народiв, антикомунiстичнi лiги. Закiнчує мовнi студiї - англ. i фр., мгр. Була редактором журналу "АБН корреспонденс", головою екзекутиви АБН, вiд 1986 - президент АБН [52]. Член Проводу ОУН, в липнi 1991 на VIII ВЗ ОУН обрана Головою Проводу ОУН До 1991 жила у ФРН, не приймаючи її громадянства. 1993 Львiвська мiськрада надала С. звання Почесного громадянина Львова [270]. Голова Бюро Проводу в Українi, голова КУН, АБН, i-ту полiт. освiти [255]. Депутат Верховної Ради.(вiд Карпатського краю, вибрана 1997 i 1998 [ШП 11.5.00, Б.Павлiв]. Х ВЗ ОУН (жовтень-листопад 2000) подякував С., яка "у складних умовах продовжувала реалiзацiю основних завдань ОУН" i обрав головою Проводу А.Гайдамаху [ЗВУ 10.11.00]

Стецько Ярослав - "Карбович"
Нар.19.1.1912 в Тернополi [10] (за iн. джерелами - в Терноп. обл. ["Известия" 15.9.88, Л.Корнешов] ). Син священика в с. Кам'янка Вел. [272]. Тернопiльська укр. гiмназiя. 1933 iдеологiчно-полiтичний референт КЕ, гол. редактор пiдпiльних видань ОУН. На Львiвськiм процесi ОУН 1936 засуджений на 5 р. [255]. 1939-41 - в Краковi. 1940 - в Проводi ОУН-б, заст. Голови. 30.6.1941 у Львовi вiд iм. ОУН-б проголосив Акт вiдновлення укр. держави i очолив уряд. 6 (7?) липня, вивезений до Берлiна, конфiнований. 15 вересня арештований, полiцiйна тюрма в Берлiнi. 24.1.1942 - Саксенгавзен, посадили в "бункер" (внутр. тюрма). 10 мiс не виводили на прогулку, вимагали "уступлення" [103, Я.Стецько]. Звiльнений 27.9.1944 ["Лiтопис Черв. Калини" 8-9.92]. Як i Бандера, противився намаганням нiмцiв залучити українцiв до антибiльшовицької боротьби пiд кер. Власова. Оба переходять в пiдпiлля [151]. В лютому 1945 обраний в бюро Проводу (Шухевич, Бандера, С.) [251]. Очолив створений 1946 Антибiльшовицький Блок Народiв. Голова Проводу ЗЧ ОУН 1951-53 (в той час Бандера вiдмовлявся вiд головування) i з 1968 (тодi окремий Провiд ЗЧ ОУН було розв'язано, С. очолив Головний Провiд) [ЕУ т.5]. Пiсля вiйни був об'єктом декiлькох безуспiшних замахiв КГБ ["Молодий нацiоналiст" №1, 1990]. Помер 5.7.1986 в Мюнхенi, похований на цвинтарi Вальдфiдгоф.

Стиранка Мирослав
З Мал. Говилова, Теребовл. 1928 закiнчив Тернопiльську гiмназiю, студiював журналiстику i фiлософiю у Львовi i Брно. Спiвробiтник, спiвредактор нацiоналiстичних газет i журналiв в Галичинi (1934-39) та емiграцiї. Пiсля вiйни - у Мюнхенi, спiворганiзатор "Укр. пресової служби", газети "Укр. трибуна", спiвробiтник радiостанцiї "Свобода", спiвредактор тижневика "Шлях перемоги", з 1969 - редактор мiсячника "Мета" ДЦ УНРади. 1977-92 гол. редактор "Укр. Слова" в Парижi. Член ОУН, сеньйор Спiлки укр. журналiстiв Нiмеччини, почесний член i пресовий референт нiм.-укр. т-ва. Помер 10.10.1996 в Мюнхенi, похований на цвинтарi Вальфрiдгоф [263].

Столяр Галя
Нар. 1917 (в анкетi арештованого - нар.1916 в Тернополi), донька пароха Хмелiвки, Теребовл. Гiмназiя у Львовi, Пласт, "Рiдна Школа", "Союз Українок", "Просвiта" [128, Ю.Фiцалович]. До Львова переїхала 1929. Арештована 7.9.1940 як кур'єрка мiж Львiвською i Волинською екзекутивами. На судi (процес 59-и 17-19.1.1941) заявила, що коли б одержала наказ вбити когось з ворогiв, виконала б. Засуджена до смертної кари, пiзн. замiнено на 10 р. [220]. З початком вiйни вивезена з Бригiдок до Бердичева, вирвалась при наближеннi фронту [122]. В час нiм. окупацiї студiювала медицину в Берлiнi. Пiд виглядом поїздок додому за харчами здiйснювала органiзацiйний зв'язок [103, М. Мар]. Вислiджена i видана гестапо мельникiвцем У.Соколовським, спiвробiтником СД [218]. Витримала тортури, нiкого не видала. Замордована на допитах 26.12.1942 [183]. Засуджена на смерть, розстрiляна 27.11.1942 [128].

Струк Євстахiй
Нар. 1908 Синевiдсье Виж., Скол. Член ОУН, в'язень Берези [ШП 14.7.99]. 1941 був проректором мед. i-ту (чи адмiнiстративним директором). Зумiв хитрiстю звiльнити 50 студентiв, яких мали розстрiляти. Через коменданта передав наказ негайно звiльнити примiщення i випустити арештованих, бо корпус займає армiя. Замучений на Лонцького в червнi 1941, похований на Личаковi [249].

Ступницький Леонiд - "Гончаренко"
Нар. 1892 с. Романiвка, Житом.. Гiмназiя в Сквирi, агроном. ф-т Київського у-ту. Призваний до рос. армiї, на фронтi присвоєно звання ротмiстра кiнноти. В укр. армiї з 1918, сотенний, курiнний, пiдполковник. 1920 - к-р полку Волинської дивiзiї. Учасник 2-го Зимового походу армiї УНР. В листопадi 1921 - к-р кiнної групи у Повстанчо - Партизанськiй армiї Ю.Тютюнника., полковник. Вiдзначився в боях за Коростень. У мiжвоєннi роки - на Волинi, агроном. 1940 арештований НКВД. 1941 очолив школу укр. мiлiцiї у Рiвному. Керував вiддiлом суспiльної опiки в мiськiй адмiнiстрацiї. З березня 1943 нач. штабу ВО "Заграва" УПА-Пiвнiч, командувач Самооборони на ПЗУЗ. Органiзатор старшинських i пiдстаршинських шкiл УПА. Рiшенням УГВР присвоєно звання генерал-хорунжий. Загинув в бою з пiдроздiлом НКВД 30.7.1944 у с. Дермань [187]. Загинув б.Острога, оточений, бився до останнього набою [150, т. 24].

Сулятицький Степан
Нар.1897 с. Березiв, Яблунiв., Станисл. Сотник УГА, член УВО, комендант Карпатської Сiчi [204]. В передвоєннi часи у Краковi, керiвник вiйськ. референтури ПУН [71]. Комендант старшинської школи iм. Коновальця в Краковi [ЗВУ 29.8.92]. Спiвробiтник СД, спричинився до знищення багатьох бандерiвцiв руками СД i гестапо. Разом з нiмцями стрiляв до втiкаючого М.Лемика в Миргородi, поки той не упав мертвим [218]. Створив у Штамбергу (америк. зона окупацiї Нiм.) школу шпигунiв i диверсантiв [36]. Помер 1978.

"Сурма"
Пiдпiльний орган УВО, виходив з 1.1.1927 спочатку в Галичинi, пiзн. в Литвi. Проiснував до 1934 [103, М.Григор].

Сусiк Дмитро - "Ришард", "Гриць"
З с. Дев'ятники, Жидач. Сирiтський притулок в Перемишлi., промислово-економiчний лiцей у Львовi. Юнацтво, "Луг", керував ланкою. Член ОУН, 1934 був арештований у варшавськiй справi, сидiв в Бригiдках 18 мiс. Разом з Д.Чмирем органiзували молодiжний табiр в лiсах за Бориничами. Арешт., 3 мiс. Бригiдок. З 1937 пов. провiдник Бiбреччини. Готували добровольцiв до Карпатської Сiчi, збирали кошти на зброю [251, ч. 4.98]. 1943 член референтури Крайового Проводу в групi П.Дужого, керiвник друкарнi "Полтава". Був серед загазованих в бункрi 4.6.1945. Засуджений на 25 р. [270]. Засуджений на 10 р. i 5 заслання. Звiльнений 1954. 2 роки жив у Воркутi, опiсля в Дев'ятниках [251 ч.2, 98] Помер в жовтнi (?) 1999.

Суховерський Тарас
Нар. 20.19.1910 Кучирiв Вел., Буков. Чернiвецький у-т (1935), на урядових посадах в Чернiвцях, Львовi, Лїнцi (Австрiя). Вiд 1949 в Австралiї, Сiдней, спiввласник фiрми. Вiд 1950-х рр.член екзекутиви i теренового проводу ОУН-м, голова, госп.-фiн. комiсiї (до 1974), тереновий провiдник (1974-76). Голова Укр. Громади Сiднея (1960-61). Помер 29.3.1985, Сiдней [239].

Сушко Василь
З с. Бабинцi, Борщiв. Все життя - в ОУН. В Баварiї тiсно спiвпрацював з Бандерою. Зводив споруди олiмпiйського центру в Мюнхенi. Вiдвiдав батькiвщину пiсля здобуття незалежностi. За його кошти вiдновлено сiльську церкву, збудовано каплицю [ЗВУ 24.9.98]. Особистий охоронець Бандери. Живе в Канадi ["Експрес" 11-19.4.98]. Докторат УВУ [272].

Сушко Роман - "Сич", "Кiндрат"
Нар. 1894 в Ременовi. Гiмназiя, правничий ф-т Льв. у-ту. Один iз засновникiв Пласту (1911), УСС, поручник, сотник. Командував сотнею в бою на Лисонi 1916, потрапив в рос. полон. Втiк, брав участь в органiзацiї сiчових стрiльцiв в Києвi, полковник. Командував дивiзiєю в походi на Київ 1920, учасник Льодового походу 1921 [223], єдиний, хто спас свiй вiддiл вiд трагедiї Базару [Льв. радiо 3.9.96, К.Товстюк]. Крайовий комендант УВО (1927-30), крайовий референт ПУН. Арешти, втечi. Працював серед емiгрантiв Пiвд. Америки. З вибухом вiйни 1939 вiдкликаний в Галичину [86], [121], [223]. Органiзує пiдпiлля на Закерзоннi. Був представником ПУН в Кракiвськiм центрi, керував пiдготовкою повстання [230, В.Гринiв]. Очолював Укр. легiон у вересневiй кампанiї 1939. Дiйшов до Самбораi був вiдкликаний, його учасниками засилена полiцiя ген. губернаторства. Причетний до органiзацiї УЦК [223]. З поч. нiм.-сов. вiйни в пiдпiллi у Львовi. Вбитий 14.1.1944. Похований на Личаковi, поле 1, поруч з Я.Барановським. На будинку Винниченка 3, де мешкав i загинув, встановлена пам'ятна таблиця.

Сущин
Село на Теребовлянщинi. Тут вiдбулося перепоховання 14 повстанцiв УПА, закатованих НКВД 1946. Коло них була знайдена граната, вuд якої тягнувся дрiт - мабуть, приготовлений подарунок родичам, якi б намагались вiдкопати. Нове поховання - бiля могили Сiчових Стрiльцiв [Р. "Свобода" 20.6.91].

Сцiборський Микола
Род. з Житомира. Дiяч УНР 1917-20, полковник. В емiграцiї спiвавтор нацiоналiстичного руху, теоретик iдеологiчно-програмової лiнiї, прихильник координацiї з ДЦ УНР [139]. 1925 - голова новоствореної Лiги Укр. Нацiоналiстiв. На I Конгресi ОУН обраний членом ПУН ["Молода Україна" № 5, 90]. Автор працi "Нацiократiя" (1935). З поч. нiм.-сов. вiйни разом з О.Сеником керує Пох. групами ОУН-м. Обидва вбитi 30.8.1941 в Житомирi [89].

Схожі сторінки:

  • А
  • І
  • Ф
  • Ц
  • Василь Сидор
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]