О


" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308425426_o.jpg">

Огоновський Людомир
Нар. 1891, з Нижнева, Тлумач., 1918 один із організаторів Центрального Військ. Комітету, опрацьовував план повстання у Львові [19]. Командант польової жандармерії при 3 корпусі УГА, сотник, член УВО. Від серпня 1941 комендант укр. поліції на м. Львів, пізн. комісар 5 комісаріату. Як і вся львівська поліція, включений до дивізії "Галичина". У березні 1945 тяжко поранений під Віднем. Помер 6.11.1955 у Філядельфії, США [148].

"ОЛЕГ"
Суперпідпільна організація, яку творила ОУН-УПА в останній час свого існування. Мала складатися з інтелігенції, яка б діяла легально. Вишкіл проводився в 2 ступені. Після 1-ї давалось приречення, після 2-ї - присягу. Мали декалог, що відрізнявся від д. ОУН - в ньому говорилось тільки про загальнолюдські цінності [радіо Київ 27.7.92, М.Зеленчук]. Не сказав, чи була створена, чи тiльки планувалась. Не розкрив також абревiатуру, назвав тiльки перше слово О - органiзацiя.

Оленчак Теодор - "Васильків"
Провідник ОУН Золочівського пов [230, Б.Івашків]. Один із перших в'язнів Берези 1934 [141, В.Макар]. Загинув в лютому 1940 з групою В.Тимчія в сутчці з НКВД після переходу Сяну (див. З.Левицька) [159, А.Гладович].

Олесь
Професор філософії. До війни в'язень соловецьких таборів. Член крайового проводу ОУН, референт пропаганди обл. проводу Кіровогорадщини. [103, С.Глід].

Олеськів Василь
Нар. 1924 Зборів? Від 1944 - на Заході, очолював СБ в Союзі Українців Британії. ["Известия" 15.9.88, Л.Корнешов]. Голова Проводу ОУН 1986-91 [ШП 9.9.95].

Олієв Мір - "Ташкент"
К-р відділу узбеків ВО "Тури" 1943-44 [195].

Олійник Петро - "Еней"
Нар. 1909 Молодниче, Жидач. Служив в польськім війську [ШП 17.2.96, П.Дужий]. Вчився на юрфаку Льв. у-ту, член ОУН, 1941 в пох. групах, 1942 обл. провідник Дніпропетровщини. Арештований, визволений боївкою ОУН. 1943 організатор УПА на півд. Рівненщині та Крем'янеччині, к-р ВО "Богун". 1944-45 провідник ОУН Східного краю, 1945-46 орг. референт Західного краю ПЗУЗ. Загинув 17.2.1946 б. с. Рудники, Маневицьк., Волинь. [195]. Полковник [114].

Ольховий Іларій
Міністр фінансів в УДП [58].

Ольшанський Андрій
Нар. 1900, бойовик УВО, як і брат Теофіль, обидва знані з атентату на Пілсудського, Войцеховського. Андрiй кинув бомбу у Пiлсудського, Фiлько - у Войцеховського. Обидвi не експльодували. Втік через Німеччину, Кубу дістався до Панами. Працював на радіостанції анонсером. В часі війни Панама помагала німцям, американці арештували обслугу, держали в концтаборі на Флоріді як інтернованих. Жив і помер в Чікаго [241].

Ольшанський Теофіл
Бойовик УВО, 5.9.1924 (за [241] 5.11.1924) кинув саморобну гранату в президента Войцеховського. Не завдала шкоди. Втік до Німеччини [12]. Звідти - в Голландію [89]. Переїхав в Гондурас, вступив до армії, дослужився до полковника. Після чергового перевороту втік через Мехіко до США. Детройт, Чікаго, тепер живе в Лос Анджелесі, займається різьбарством та малярством [241].

Омельчук Юстим
Політичний референт УПА (?), здав в Демидівський РВ НКВД, Рівн., "з повиною" "спецотряд" НКВД, що діяв під виглядом УПА (див. С.Панасюк) [199]. Яке вiдношення мав той Омельчук до "спецотряду", яка мета була того спектаклю, не пояснює.

Омелюсік Микола - "Поліщук"
Нар. 1889 с. Ставки, Полісся. Закінчив арт. училище. В 1-й св. війні к-р батареї, капітан. 1917 перейшов в Укр. армію, к-р дивізіону. За Гетьманату - к-р батареї, бригади. 1919 - черговий отаман штабу Волинської групи, полковник. Бої на польскому і більшовицькому фронтах. 1920 - у Середній групі Армії УНР. 1943-44 - нач. оперативного відділу штабу УПА-Північ. Екзильним урядом УНР присвоєне звання генерал-хорунжого. Після війни у США. Помер 6.8.1970, Філядельфія [187].

Онацький Євген
Нар. 1.1.1894 Глухів. Подільська гімназія, Київський у-т, іст.-філол. ф-т. Секретар Центральної Ради, член Президії Малої Ради. Був в делегації УНР на мирову конференцію, в укр. дипломатичній місії в Римі, делегації на Генузьку конференцію. Живе в Римі, голова укр. громади. ОУН з 1929, теоретик і ідеолог, представник ОУН в Італії. Арештований німцями 29.9.1943, звільнений 18.10.1944. 1947 переїхав в Буенос-Айрес. Співзасновник, голова Укр. Центр. Репрезентації в Аргентині (1953-60). Голова спілки укр. науковців, митців, літераторів. Редактор тижневика "Наш клич", альманахів "Відродження", "Просвіта", місячника "Дзвін". Дійсний член НТШ, написав 52 книжки, масу статей, мемуари. Видав "Укр. малу енциклопедію". Помер 27.10.1979 [264].

Онишкевич Мирослав - "Орест"
Нар. 1911 Угнів, Сокаль. ОУН, неодноразово в польських тюрмах. 1941 уч. пох. групи на Київ. З кінця 1943 шеф штабу ВО "Буг", з поч. березня 1945 к-р 6 ВО "Сян" (Закерзоння), полковник. Підступно зраджений, 2.3.1948 б. Легніци потрапив в руки UB. Понад 2 р. тортур у варшавських катівнях. 2.6.1950 засужений до смертної кари, страчений 6.7.1950 [ЗВУ 7.7.00].

Онишкевич Тарас - "Галайда"
З Угнева, брат Мирослава. 1940 - при крайовім провіднику І.Климові. 1941 на 3-міс. курсах при старшинській школі ім. Коновальця у Кракові [255]. Уч. пох. групи на Київ, арештований у Василькові, втік (як і В.Кук, Д.Мирон) [ШП 2.6.99, В.Кук]. Член обл проводу, референт СБ, уч. ІІ ВЗ ОУН, організував і очолив першу сотню УПА на Львівщині - в Пирятинському лісі, Жовк. Бої з німцями, партизанами Вершигори, АК [ЗВУ 18.8.94]. Курінний, загинув 28.3.1944 в наступі на польську твердиню Острів б. Белза (втратили 17 чол., поляки - біля 500) [149]. Похований в Угневі [ШП 18.10.00, Я.Стех].

Онуфрик Іван - "Коник"
В [218] - Богдан. Член ПУН, організатор укр. поліції у сх. областях [140, Л.Павлишин].Орг. референт крайового проводу ОУН-м. Видавав німцям бандерівців. Безустанно повторяв однопартійцям, що обов'язком члена ОУН є знищити хоч одного бандерівця [218].

Опока Микола
Хорунжий УСС, учасник боїв за Львів в листопаді 1918 [108]. Крайовий командант УВО на ОСУЗ, розстріляний київським ЧК серед 39 членів Укр. Центрального Повстанського Комітету 28.8.1921 ["Літопис Червоної Калини" 8-9.92].

Опришко Микита - "Медвідь"
Нар. в Грабівцях, Стрий. В жовтні 1939 направлявся до Львова для підсилення підпілля. Орг. референт КЕ. В листопаді повернувся на Захід [230, С.Ніклевич]. Загинув в лютому 1940 з групою В.Тимчія в сутичці з НКВД після переходу Сяну (див. З.Левицька) [159, А.Гладович].

Організація Українських Націоналістів (ОУН)
Утворена на І Конгресі укр. націоналістів у Відні 28.1-3.2.1929 об'єднанням Групи Укр. Націоналістичної Молоді у Празі, Легії Укр. Націоналістів в Подєбрадах, Союзу Укр. Націоналістичної Молоді у Львові і Української Військової Організації (УВО). Керівний орган - Провід Укр. Націоналістів (ПУН): Є.Коновалець (голова), Д.Андрієвський, Ю.Вассиян, Д.Демчук, М.Капустянський, П.Кожевників, Л.Костарів, В.Мартинець, М.Сціборський, гол. суддя - Я.Дуб, гол. контрольний - Я.Моралевич. Осідок гол. ПУН: Женева (1929-36), Рим (1936-40), Берлін (1940-45), Люксембург (1945-64), пізн. Париж. Найвищим органом був Конгрес або Великий Збір. Терени діяльності поділялись на краї, інспекторати, області, округи, надрайони, райони, станиці, на чолі яких стояли проводи або екзекутиви. Найнижча огр. одиниця - звено, не менше 3 чл. В Україні крайовий провід - КЕ ОУН ЗУЗ створений у лютому 1930, провідник - Б.Кравців (За [251ч.4.98, Я.Сватко] першим був С.Охримович, опiсля - i.Габрусевич. Пізн. Ю.Головінський, Б.Гнатевич, Б.Кордюк, С.Бандера, Л.Ребет, М.Тураш, В.Тимчій, О.Грицак, Д.Мирон, І.Климів, М.Лебедь, В.Охримович, Р.Кравчук, М.Степаняк, З.Красівський. Діяли крайові проводи і на інших укр. землях. Крайова Екзекутива складалась із референтур: організаційна (мала молодіжну підреферентуру - Юнацтво, Дорост), політична (підреферентури політ. розвідки, пропаганди, суспільних справ, ідеологічно-політичного вишколу), фінансова, бойово-розвідувальна. Екзекутиви нижчих рівнів мали подібну структуру. Мета - відновлення самостійної укр. держави рев. методами боротьби проти окупантів, передумова - перевиховання укр. людини, відродження нації. ОУН розглядалась не як партія, а як ідеологічно-політичний рух. Відстоювала принцип трудової приватної власності на землю, в промисловості і торгівлі, удержавлення лісів, копалин, залізниць і важливих для оборони держави видів промисловості. Була найактивнішою укр. політичною силою на Зах. Україні та еміграції. Гол. акції проти польської окупаційної влади: 1930 масові підпали фільварків, що викликало пацифікації, шкільна акція проти польонізації шкільництва, вбивство М.Лемиком А.Майлова на знак протесту проти організованого большевиками голоду, вбивство Г.Мацейком міністра Пєрацького, відповідального за репресії проти українців, організація і участь в сел. і робітничих страйках, в організації політичного життя ї збройної оборони Карпатської України. Окупанти відповідали масовими репресіями, та на місце арештованих, засуджених приходили нові кадри. ОУН намагалась поширити впливи також в УССР. Жертвою цих намагань 23.5.1938 впав Коновалець від бомби, переданої йому агентом НКВД Валюхом (П.Судоплатов).. Головою ПУН став А.Мельник. Молодші члени ОУН, гол. крайовики, що вийшли з тюрем з війною, не визнали законності перебрання керівництва Мельником, висловлювали недовіру іншим членам ПУН ( О.Сеник, Я.Барановський, М.Сціборський), тактиці ПУН. 10.2.1940 був створений Рев. Провід ОУН на чолі з Бандерою, вибір якого підтвердив ІІ ВЗ ОУН в квітні 1941, виключив З ОУН Мельника і його прихильників.. Те саме зробив ПУН щодо бандерівців. Вiдтодi вживаються назви ОУН-б (також ОУН-р - революцiйна, ОУН СД - соборникiв-державникiв) i ОУН-м - частина органiзацiї,що залищилась з Мельником. Напередодні нім.-сов. війни ОУН-б в порозумінні з нім. військ. колами сформувала два курені: "Нахтігаль" і "Роланд". З вибухом війни обидві фракції розбудовували свої позиції в зах. областях і вислали похідні групи в центральні та східні області.. ОУН-б 30.6.1941 проголосила у Львові створення Укр. держави і утворила Укр. Держ. Правління (УДП) з Я.Стецьком на чолі. Німці заарештували Бандеру і Стецька і продержали в ув'язненні майже до кінця 1944. А 15.9.1941 провели масові арешти членів ОУН-б, багатьох знищили. Ті, що залишились на волі, перейшли в підпілля. Провід перебрав другий заступник Бандери М.Лебедь. В грудні 1941 в Києві зарештовані і в лютому розстріляні провідні діячі ОУН-м О.Теліга, О.Чемеринський, І.Рогач, П.Олійник і.ін. Організація теж частково перейшла в підпілля. Мельник був арештований в січні 1944. ОУН-б відразу вела організовану боротьбу проти німців. ОУН-м співпрацювала з Поліською Січею М.Боровця. Восени 1942 обидві ОУН сформували військові відділи на Волині і Поліссі. Весною ОУН-б розбудувала УПА, яка восени абсорбувала Поліську Січ і відділи ОУН-м. Від 1943 ОУН-б очолив Р.Шухевич. Провідними членами в той час були: М.Арсенич, Я.Бусел, Р.Волошин, О.Гасин, Д.Грицай, І.Климів, Д.Клячівський Р.Кравчук, В.Кук, М.Лебедь, О.Логуш, Д.Маївський, З.Матла, Д.Мирон, В.Охримович, М.Прокоп, Д.Ребет, В.Сидор, Я.Старух, М.Степаняк. ОУН-м: О.Бойків, Ю.Бойко, О.Бойдуник, Я.Гайвас, Л.Зибачинський, О.Кандиба, М.Капустянський, Д.Квітковський, З.Книш, Б.Коник, Б.Кентаржинський, М.Кузьмик, В.Мартинець, Є.Мацях, Р.Сушко, О.Штуль, Я.Шумедла. В кінці війни більшість кадрів ОУН-м емігрувала, ОУН-б - залишилась і очолювала протибільшовицьку боротьбу. 5.3.1950 загинув Р.Шухевич, 1954 потрапив в лапи КГБ його наступник В.Кук. Загинули члени Проводу Волошин, Бусел, Клячківський, Маївський, Грицай, Гасин, Арсенич, Федун, Сидор, Дякiв, Охримович. На еміграції Мельник знов очолив ПУН, Бандера став у проводі створених у лютому 1946 Закордонних Частин (ЗЧ ОУН). Скоро виник конфлікт за програмові і устроєві позиції ОУН. Бандері закидали догматизм, неприйняття демократичних принципів ІІІ НВЗ 1943. В серпні 1948 були виключені з ЗЧ ОУН І.Бутковський, о. І.Гриньох, М.Лебедь, З.Марцюк, В.Охримович, М.Прокоп, Д.Ребет, Л.Ребет, В.Стахів, Є.Стахів та ін. 1954 - новий розкол на тлі програмових розходжень. З.Матла, Л.Ребет утворили нову організацію (тзв. "двійкарі") з назвою ОУН-з (за кордоном). Перший голова - Л.Ребет, опісля Р.Ільницький, Б.Кордюк. Після вбивства Бандери 1959 головою ЗЧ ОУН став С.Ленкавський, З 1968 - Я.Стецько. Того ж року він був вибраний головою ОУН. Після його смерті 1981 - В.Олеськів,..1991 - С.Стецько, 2000 р. - Я.Гайдамаха Головою ПУН після смерті Мельника 1964 став О.Штуль, М.Плав'юк. Найчисленнішою з 3-х організацій і найбільш впливовою є ЗЧ ОУН [ЕУ т. 5, М.Прокоп]

"Орли"
Сотня УПА ВО 3 "Лисоня". Перший сотенний Г.Дуда з Вербова, Бережан. З цього села теж чотовий Г.Лужецький, стрільці Г.Бездух, С.Бездух, А.Кондрат, С.Кондрат, В.Семчишин, П.Трембіта, П.Турчин, що підтверджує думку кобилян (Б.Болячко) про формування сотні в р-нах Бережани-Підгайці-Рогатин. Після невдалого бою коло Кліщівної, Рогатин. сотенним став "Коц". Гол. бої: Засідка 11.8.1944 на шоссе Тростянець-Бережани, вбито 6, поранено10, сами без втрат. 16.8.1944 чота сотні "Орли" і сотня "Сірі Вовки" під командуванням курінного "Бистрого" (П.Хамчук?) розігнала б-н стрибків в Пановичах, Підгай. Вбито 60, сами без втрат. 1.11.1944 оборонний бій сотні "Орли" в присілку Жолоби с. Словятин, Підгай. Вбито 36, біля 20 поранено, втратили 6 вбитими, 3 пораненими. 8-29.11.1944 в складі куреня (сотні "Орли", "Сірі Вовки") проведений рейд на Буковину: Підгай., Монастириськ., Золото-Потік., Товст., Заліщ. р-ни. Ліквідована застава, вбито к-на спецвідділу з Чернівців. 12.3.1945 "Коц" з почтом (12 осіб) були оточені на лісничівці ("Шваївка") в Кобиловолоках, Теребовл., загинули у вогні після одногодинного бою. Вбито 45 більшовиків (де була решта сотні і подальша її доля - не згадується) [150, т.12]. В селі вважають, що це був спецзагін, мав відійти в Карпати. Були зраджені, загинуло 14 чол. (крім 12-и в палаючій лісничівці ще два зовнішні охоронці). В липні 1999 виготовлено металевий хрест, мали встановити на місці трагедії. Хлопців поховали в Тудорові (Федорівка). В сотні були з псевдами: "Зенко", "Корінь", "Сокіл", серед загиблих: "Богдан", "Кінь", "Ігор", всі з-під Рогатина [Б.Болячко].

Оробець Федір - "Верещака"
Командир ВО (Житомирщина) 1943-46 [195]. Успішні бої в Житомирському рейді УПА (кін. 1943) ["Дзвін" 7-9.93, Г.Чмелик]. К-р групи УПА-Схід. Контужений в бою на Житомирщині, попав в руки НКВД. Влітку 1947 сидів в камері смертників в Лук'янівській тюрмі в Києві [ЛМ 1379, Г.Пришляк]. В'язень табору ім. Берії (Колима, Берлаг) ["Дзвін"..]. Гроза Полісся. Перед ним дрижали і друзі і вороги.. 1958 був в 11-у таборі у Вихревці, Воркута, зацькований своїми і адміністрацією. На слідстві заломився і "сипав" все, що знав. Хворів на печінку і невдовзі помер [246].

Оршан-Чемеринський Орест
Видатний член ОУН, 1939 в штабі "Карпатської Січі" ["Молода Україна" № 10, 90]. Загинув в Бабаиному Ярі 1942 [114].

Осідач Микола
Нар. 9.11.1901 Дрогомишль, Яворів. Хорунжий УСС, УГА. 1939 арештований поляками, звільнився з війною. Від 1949 в Австралії. Фундатор Пласту, голова Пластової Ради, співзасновник кредитової кооперативи "Дністер" в Мельборні, організатор і голова Союзу Укр. Комбатантів, спортклубу "Леви" в Мельборні. Діяч ОУН-м в Австралії. Помер 25.11.1980 [239].

Осьмак Кирило
Нар. 9.5.1890 с. Шишаки, Полтав.[199]. Член Центральної Ради. За Директорії - при уряді УНР, в повстанськім русі. 1920 один із гол. діячів коопереції. Після процесу СВУ засуджений на 5 р. Під час нім. окупації в УЦК у Львові (допомога біженцям), співпрацював з ОУН і УПА, обраний президентом УГВР. Восени 1944 потрапив в руки НКВД [150, т. 8]. Загинув 16.5.1960 у Владімірській тюрмі [199].

Отмарштейн Юрій
Нар. 1890, шведського походження, командант Лубенського сердюцького кінного полку, який перейшов на бік Директорії, згодом нач. штабу 10 дивізії Січ. Стрільців, нач. штабу Армії УНР у 2-му Зимовому поході, полковник УНР [121]. Шеф штабу Начальної Команди УВО. Проводив підпільну працю на сх. землях, в Зах. Україні [103, М.Григор]. 1922 підступно вбитий у таборі інтернованих у Щепіорні [121].

Охримович Василь - "Далекий", "Чужий", "Дальній", "Пилип"
Нар. 1914. Закінчив Тернопільську укр. гімназію, старш. школу ім. Коновальця [ЗВУ 28.9.92]. В'язень польських тюрем [ЕУ, т. 5]. Крайовий провідник ЗУЗ (1943) [195]. Учасник ІІІ НВЗ ОУН (серпень 1943), співорганізатор УПА, член-засновник УГВР [258]. Після війни в Мюнхені, голова ради референтів, керівник політичної інформаційної служби ЗП УГВР [147]. В травні 1951 посланий в Україну як делегат ЗП УГВР. Навесні 1952 потрапив в руки МГБ. Під їх контролем листувався з Куком, передав на Захід радіограму з "волею батьківщини" (фальшивий мандат для ЗП УГВР репрезентувати укр. визвольний рух з запереченням ролі Бандери як провідника ОУН). 19.5.1954 засуджений до страти, розстріляний [?].

Охримович Степан
Нар.18.9.1905 Сколе. Стрийська гімназія [247], Льв. у-т, перший крайовий провідник ОУН (з 1930). Арештований, звільнений після жорстоких тортур і через кілька днів - 10.4.1931 помер в домі батьків в Завадові б. Стрия. Поховали у Львові, відбувся кількатисячний мітинг. Провід перебрав І.Габрусевич [251, ч. 4.98 Я.Сватко].

Схожі сторінки:

  • І
  • Р
  • Ф
  • Х
  • Василь Сидор
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]