Н


" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308425415_n.jpg">

Навроцький Осип
Нар. 1890. Четар УСС, к-р сотні, рос. полон [175]. Співзасновник УВО, в її Начальній Команді. Один із лідерів Укр. Соціалістично-Радикальної Партії, гол. ред. в-ва "Червона Калина" [180]. На еміграції у Вінніпегу, зав. канцелярією централі КУК. Помер 1972 [215].

Нагірний Осип
Нар. 13.2.1910 Сколе, кооператор. Від 1949 в Австралії. Голова Укр. Громади Вікторії, член крайової управи СУМ, активний в ОУН-б [239].

Наконечна Марія
Нар.1924 у Львові, закінчила 9 кл. СШ № 5 (був. гімназія "Рідної Школи" ім. Кукурудзів). Член Юнацтва, зберігала "зоряні зошити" Марти Грицай - зашифровані списки кур'єрів, зв'язкових. Арештована 6.9.1940 [220]. На суді (процес 59-и) запитана, що зробила б, якби ОУН доручила їй вбити Сталіна, відповіла: "Я виконала б наказ організації!" Засуджена на 10 р. тюрми і 5 заслання [122]. Відбувала в Казахстані, тяжко захворіла [ЛМ 1206, О.Булка]. Померла 31.12.1954 в Сибірі [234].

Нанкевич-Харкава Анна
Нар. 9.11.1914 с.Пороги. Льв. у-т (медицина), підпілля ОУН. 1941 коротко очолювала львівський терен, 9.12.1942 арештована. Равенсбрюк. По війні - в США, померла 1974 [103].

"Нахтігаль"
Див. Дружини Українських Нацiоналiстiв

Національно-визвольна революційна організація (НВРО)
В праці доц. ЛДУ Ю.Киричука "Історія УПА" (Тернопіль 1991) говориться, що НВРО створена восени 1944 Р.Волошином, М.Токарем та А.Трачуком як політична опозиція в УПА. Шукали компромісу з сов. владою, ОУН проголосили розпущеною, за що "Козуб", "Гамалія" та інші вожді НВРО були страчені в листопаді 1944 за наказом Д.Клячківського. Автор впав жертвою більшовицької дезінформації. Насправді, після конференції поневолених народів (21-22.11.1943) для розширення географії нац.-визвольної боротьби опрацьована політична програма (Д.Клячківський, М.Степаняк, П.Олійник, Я.Бусло та ін.) і прийнята назва організації, під іменем якої мала вестись боротьба у Сх. Європі та Азії. Тобто вона не була ні опозиційною, ні альтернативною структурою щодо ОУН-УПА. 1943 пропонувалось змінити назву ОУН, та в зв'язку з протестами, в першу чергу, діячів ОСУЗ (П.Сак, Й.Позичанюк), занехали [ЗВУ 2.7.92, П.Дужий]. 1944 В.Кук організував і очолював НВРО, діяльність якої мала бути не лише в Україні, але на всій території СССР скерована на піднесення нац.-визвольної боротьби інших поневолених народів [199].

Начальна Команда УВО
Утворена у Львові, мабуть, в серпні 1920, складалася з 4-х кол. військовиків: М.Матчак, О.Навроцький, Ю.Полянський, Я.Чиж і суддя В.Целевич. Очолив Коновалець. Початкова назва - Начальна Колегия. Склад доповнено: Д.Паліїв, В.Кучабський, Б.Гнатевич, С.Федак. Після атентату Федака на Пілсудського і воєводу Грабовського у Львові 25.9.1921 - масові арешти: Матчак, Гнатевич, Кучабський, Навроцький, Паліїв. Чиж виїхав за кордон. В склад НК ще входили сот. Д.Герчанівський, сот. П.Бокович, які уникнули арештувань. Коновалець виїхав за кордон, створено Крайову Команду УВО на чолі з А.Мельником. Після вбивства Твердохліба 15.10.1922 арештований М.Дзіковський "засипав" всіх членів Команди. В Краю діяло 58 окружних і повітових комендантів. Крайова Команда діяла до 1931. Крайового Коменданта підбирав Коновалець, а той - керівників референтур (бойова, організаційна, пропагандивна і фїнансова). Бойовий референт був заступником Крайового Коменданта [141, З.Книш].

Небола Михайло "Голка"
(В [195] Неболя Микола). В сотні "Бурлаки", яка діяла гол. в Тернопільськім пов. 8.2.1945 силою 2-х роїв зробили засідку на дорозі Теребовля-Буданів, вбили 18 енкаведистів, між ними заст. голови райвиконокому, здобуто 14 крісів, 2 ППШ та ін. Втрат не мали. Написав спогади "Лісами та ярами Зах. Поділля" [150, т.12]. Заступник сотенного "Бурлаки" ВО 3 1944-45 [195].

Недільна
Село Самбірського пов. 30.11.1943 два нім. полки вдарили несподівано з усіх сторін на вишкільний табір в лісі б. села. В цьому бою ворог втратив коло 160 чол. (в ілюстраціях приводиться дата бою 30.9.1943) [102].

Нивиці
Село на Радехівщині. 27.1.1944 на хату пов. провідника Шпака напали невідомі. На виручку прийшли 25-28 повстанців з сусідного села Трійці. А Нивиці зайняв загін сов. партизанів-медведівців в 700 чол. Поранили гранатою кількох медведівців в хаті Шпака, інші 10 попали під нищівний вогонь, полягли. Рано медведівці оточили село, грабували, катували, Трійцю спалили (40 господарств). Надвечір появились німці. Медведівці відступають і палять село (26 господарств). Потім в спаленій стодолі знайшли 26 трупів селян. Мали відрізані руки, ноги, язики, у жінок груди. По фотографіях в книзі "Сильные духом" потім пізнавали бандитів. 1990 на тому місці поставили хрест, відбулася панахида [МГ 9.8.90].

Нидза Володимир
Студент Льв. Політехніки, сидів в Равічу за участь в нападі на консулят СССР, 11.7.1938 помер. Батька сповістили, що повісився. Але на шиї ніяких слідів не було, натомість рана на лиці. В самогубство повірили друзі, рішили, що хотів відвернути від в'язнів загрозу дальших репресій в зв. з голодівкою. Могло сприяти і пригноблення в зв. з смертю Коновальця [141, В.Макар].

Низола П.
Учасник І Конгресу ОУН, обраний членом ПУН [ПС № 5, 2.91, В.Гордієнко].

Николяк - "Морський"
Обл. провідник (Дрогобич) 1942 [259].

Нирка Станіслав
Нар. 1920 у Львові, ст.1 к. пед. і-ту, фізмат. Арештований 17.10.1940 як провідник Юнацтва в гімназії № 3 [220]. Втікав, наздгнали, стрілявся. Важко пораненого в той же день поволокли на допит [234]. Все заперечував ( було около сотні допитів). На суді (процес 59-и) винним себе не признав, відповідати відмовився [220]. Засуджений до смертної кари, розстріляний [122].

Ніклевич Степан - "Вірко"
Нар. 3.10.1912 Борислав. Гімназія, торг. школа, праця в кооперативі "Зоря" у Львові. ОУН з 1930-32, близьке знайомство з Бандерою, Турашем. Референт Юнацтва Дрогоб. пов. проводу, керував "Соколом" в Бориславі. 1936 поступив на гуманітарний ф-т у-ту, очолив Юнацтво у Львові, створював гуртки в ремісничих школах. Арешти 1934, 1938, 1939. Двічі переводив людей за кордон. Мав фальшиві документи на прізв. Вірчин. Кер. Юнацтва на ЗУЗ, з 24.3.1940 орг. референт КЕ. Арештований 30.3.1940. На допиті назвав окружні, повітові організації, кількість членів, прізвища і псевда керівників. 29.10.1940 (процес 11-и) засуджений до розстрілу. Мабуть, замордований в червні 1941 [ШП 26.11.97, Р.Василько], [230].

Новаківська Стефанія
1929 сформувала з учнів Ужгородської вчительської семінарії організацію, подібну до УВО. Це була перша спроба створити ОУН на Закарпатті. Після невдалого замаху на Євмена Сабова, одного із гол. русифікаторів Закарпаття Н. та інші члени організації були заарештовані і засуджені чеським судом [152, М.Вегеш].

Новий Загорів
На Горохівщині. "У 1943 німці кинули на ліквідацію УПА корпус - 50 танків і панцерних авт, 10 моторизованих батальйонів, близько 10 тис. поліції. Акція провалилася. Апофеозом опору став Н.З., де повстанці, перебивши сотні німців у 3-денному бою, всі загинули" [ЗВУ 30.11.91, О.Брись](бої в Загоровi описанi в [1], [ЗВУ..] - див.А.Марцинюк).

Новицький Лев
Голова теренового проводу ЗЧ ОУН в Австралії 1970-80 [239].

Новицький Степан - "Вадим", "Степ", "Спец", "Вій"
Нар. 1905. 1924 разом з О.Грицаком втікали в СССР (від бідності). Піймані, передані полякам, відсиділи 14 днів у Скалаті. Працював на ковбасній ф-ці у Львові. Від 24.3.1940 заступник провідника КЕ (провідник - О.Грицак) і військ. референт [230]. Командував "Холмським фронтом" УПА, створеним на поч 1944 проти АК, яка намагалася створити коридор до Львова від білограйських до холмських лісів через Рава-Руську, нищили укр. села, які чинили опір ["Дзвін", 1994]. К-р Холмського ТВ УПА, інспектор війск. штабу ОУН [114]. Сотник УПА, військ. інспектор КВШ УПА-Захід. Загинув у жовтні 1944 в бою з большевиками [150, т. 24].

Нойман Самуель - "Максимович"
Під 40 р., галицький єврей, курінний лікар старш. школи УПА "Олені". Був там разом з 60-літньою матір'ю, спасаючись від гітлерівців. Дуже сумлінний [119].

Схожі сторінки:

  • І
  • Т
  • Ф
  • Х
  • Я
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]