Л



Кадровий діяч ОУН. Обл. провідник Дрогобиччини, член Крайового проводу. Здійснював зв'язок між Краєм і закордонним Центральним Проводом. Організовував охорону і укритття Р.Шухевича, "Севера" (П.Федун). Вбитий 15.5.1949 в Карпатах ["Дзвін", 6.95].

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308425347_l.jpg">

Лаврів Іван - "Нечай", "Богун", "Мирон", "50-й", "222-й", "555-й"
Кадровий діяч ОУН. Обл. провідник Дрогобиччини, член Крайового проводу. Здійснював зв'язок між Краєм і закордонним Центральним Проводом. Організовував охорону і укритття Р.Шухевича, "Севера" (П.Федун). Вбитий 15.5.1949 в Карпатах ["Дзвін", 6.95].

Лаврів Роман - "Камінський"
З Тустанович, 28-30 р. (1940), ОУН [220, Ю.Костишин]. У Львові працював в Центросоюзі на ковбасній ф-ці. Керівник військової розвідки КЕ [230, О.Грицак]. Був арештований, завербований, звільнений. Від подальшого зв'язку з НКВД ухилився [230]. Мирон сказав, що Л. пішов на співпрацю і всипав КЕ. Мав бути суд (очевидно, органiзацiйний суд ОУН) і Л. пішов до Кракова. [220, І.Максимів].

Лаврівський М.
Священик, професор, член УГВР. Восени 1949 підписав "Звернення Воюючої України до всієї укр. еміграції" як голова УКЦ [218].

Ланиця Євстахій
Нар. 1911, художник-графік, багаторічний в'язень більш. концтаборів. 1937-39 у Львові виготовляв документи для підпілля ОУН, печатки, штампи. Під час війни з братами утримував майстерню дзеркал і схрон зі зброєю УПА. Тут накопичувалась і вивозилась за межі Львова підпільна література, друкувались гроші і документи для учасників УПА, які легалізувались під чужим прізвищем. Один з них - О.Вальчик, арештований НКВД, видав чимало підпiльників, серед них і Л. Засуджений на 10 р. Після звільнення 1954 працював на реставрації церков. Помер 1996 [223].

Лапичак Тома
Нар.17.10.1914 Нижанковичі, Перемишл. Перемиська гімназія 1932, Краківський у-т (медицина) 1938. Член ОУН з 1937, в травні 1939 арешт, сидів у Корці. З поч. війни лікар в Криниці. 1941 - член КЕ ОУН-м. Праця в шпиталі "Каси хворих" у Львові, приватна практика. 1942 провідник КЕ західноукр. теренів (Волинь, Закарпаття і Буковина). Арештований в грудні 1942., Заксенгавзен. Звільнений 1.11.1944. Відень, пізн. США, Чікаго. приватна практика. З 1950 заступник крайового провідника ОУН-м в США, ред. журналів "Самостійна Україна", "Українське життя", книга "Український націоналізм - критика і оборона". Помер 2.4.1975 [169], [103].

Лебедь Василь - "Марко"
Нар. 1912 Нові Стрілища, Жидач., брат Миколи Л. 1942 військ. референт надрай. проводу Бібреччини [ЛМ 2343, Г.Гукевич]. Член ШВО 2 "Буг" 1944-45 [195]. В кінці березня 1946 появився в Кліщівні, Рогатин. Зв'язковій УПА Теодозії Когут говорив, що в УПА був сотником. В Кліщівну прийшов, бо за ним шукають в Н.Стрілищах. 26.7.1946 застрелений енкаведистами. [ЛМ 2343, Т.Когут]. 6.11.1994 Львівським Меморіалом організовано перепоховання Л. в Н. Стрілищах. [ПС № 41, 11.94]. В цiй же газетi надрукований уривок iз "Special Tasks" П. i О. Судоплатових про те, що Василь Лебедь допомагав Судоплатову в 30-i рр. проти Коновальця, а в 1949-50 - Шухевича. Ймовiрно, Судоплатов назвав свого асистента Лебедем з провокативною метою. В споминах iнших, напр. [141], той фiгурує пiд прiзвищем Хом'як та i в Сiчових Стрiльцях займав куди скромнiше становище - Коновалець його ледви чи знав. В.Лебедь в тi роки ще й до школи не ходив.

Лебедь Микола - "Чорт", "Ігор", "Скиба", "Вільний", "Максим Рубан"
Нар. 11.12.1909 Н.Стрілища, Жидач. Закінчив гимназію у Львові 1929, в УВО з 16 р., один із засновників ОУН. З тих пір - на нелегальнім положенні, постійно полює за ним дефензива. Керував молодіжними вишкільними таборами в Карпатах. 1932 підреферент Юнацтва в КЕ. 1932-34 зв'язковий між КЕ і Проводом. Учасник організації атентату на Перацького (15.6.1934), засуджений до смертної кари, замінена на довічне ув'язнення. Вийшов з війною. Заступник Бандери [57]. Член повстанського штабу ОУН, створеного в Кракові 10.3.1940, нач. військової розвідки [230, В.Гринів]. Член УДП, кер. ресорту безпеки. Випадково врятувався від масових арештів в липні 1941 - єдиний із вищих керівників ОУН. Арештована дружина (Д.Гнатківська), всі рідні, вся рідня Бандери і інших оунівців [57]. 1941 перебрав у І.Климова крайовий провід ОУН на укр. землях. 1943 відмовився від участі в Проводі. Після ІІІ НВЗ став референтом зовнішних зв'язків, 1944 - ген. секретарем закордонних справ УГВР [161]. Після війни в ЗЧ ОУН, керівник СБ. Перейшов в опозицію, очолив ЗП УГВР. Переїхав до США. 1946 видав книжку "УПА"([102]), очолив дослідницько-видавниче бюро "Пролог". На основі привезеного ним архіву видавався "Літопис УПА" [57]. Помер 18.7.1998.

Левинець М. - "Наливайко"
Курінний ВО "Заграва" 1943 [195].

Левицька Галина - "Олена", "Куна"
Вчителька, належала до КЕ, зв'язкова між провідниками, з Льв. областю, округами. [230, Б.Івашків]. Жіноча провідниця ОУН. При арешті отруїлася [230]. Сестра Зені, Марії, Юрія [255].

Левицька Зеня
Нар. 1914 с. Далява, Дрогоб. в родині священика. 2 р. приватної гімназії в Дрогобичі, господарча школа СС Василіянок у Львові. Праця у Львові, Долині. Після падіння Польщі - у Сяноку, пізн. Кракові. В лютому 1940 після переходу кордону на Сяні група Л., В.Тимчій, М.Опришко, Т.Оленчак загинула в бою з НКВД [159, А.Гладович]. Розірвалась гранатою, щоб не попасти живою. В той час була арештована у Львові старша сестра Галя і в перший день зажила отруту. Молодша Марійка, тортурована на Замарстинові, збожеволіла. Брат Юрій теж там сидів [214]. Референт жіноцтва в новоствореному рев. проводі (лютий 1940) [252]. Входила у склад Краківської КЕ. В березні 1940 разом з Тимчієм, "Медведем" і Васильківим преходили на сов. сторону, натрапили на погран. сторожу. Переконавшись, що не зможуть втекти, підірвалсь гранатою [230]. Загинули на початку березня 1940 [ШП 2.6.99, В.Кук].

Левицький Микола - "Макаренко"
Нач. штабу "Дубового", вбитий однією із спецгруп НКВД-МГБ, що діяли під виглядом УПА, СБ [ШП 2.10.93, І.Білас]. Визначний член ОУН, шеф штабу УПА-Північ, впав 8.8.1944 у боротьбі з німцями [150, т. 24]. Шеф ШВО "Заграва" 1943-44 [195].

Левицький С. - "Сокіл"
Обл провідник (Перемишль) 2942-43 [259].

Левицький Семен
Нар. 1912, обл. провідник СБ Тернопільщини [114], [209, фото].

Левкович Василь - "Вороний"
Нар. б. 1920, сирота з 4-х р.. ОУН з 1939, УПА з 1943, поранений сов. партизанами. Від 1944 к-р ВО "Буг", полковник. Захоплений 17.12.1946 на Радехівщині -загазований в бункері. Засуджений на 25 р., шахти Воркути. Вимагали покаяння, відмовився. Мордовія. Звільнений 1971. Від. сов. громадянства відмовивися. Працював в Червонограді на шахті "Великомостівська", має 26 р. стажу [ЗВУ 25.1.94, 1.7.95]. Член Суду Честі Всеукр. Братства ОУН-УПА, почесний член Гол. Булави [ШП 30.12.95].

Левочко Василь - "Юрченко"
Курінний (Холмщина) ВО 2 1944 [195].

Лемеха Віра - "Рогніда"
Нар.1923, вчилась у Станиславській гімназії. Обл референт УЧХ Перемищини 1944 [195]. Ув'язнення відбувала в Тайшеті. [ЛМ, список]. Її ім'я внесено на пам'ятник на Личаківському цвинтарі поруч з братом Всеволодом і Є.Лужецьким. (була присутня при відкритті 29.8.1995). Померла 28.7.2001, там i похована [ЗВУ 7.8.01, М.Павлишин].

Лемеха Всеволод - "Борис", "Осип"
Нар. 1919, вчився у Станиславівській гімназії. Член крайового проводу Юнацтва 1943-44 [259]. Крайовий провідник Юнацтва, член крайового проводу ОУН, замордований енкаведистами 28.8.1946 в Долині. 23.9.1994 перезахоронений з цвинтаря Голоско на Личаківський, 76 поле, майбутній укр. пантеон [223]. 29.8.1995 на могилі відкрито пам'ятник.

Лемик Микола
Нар. 4.4.1914 Солова, Перемишлян. Вчився в Акад. гімназії у Львові, у-ті. 21.10.1933 виконав атентат на секретаря сов. консульства у Львові О.Майлова - як протест проти погодження обох пригноблювачів укр. народу, в розгар організованого голоду в Україні (За одними джерелами, полював власне на Майлова, Р.Семкiв спецiально для нього вiдтворював портрет Майлова. За iншими - мав вбити консула, а Майлов вийшов до нього випадково. Однi називають Майлова секретарем посольства, iншi, напр.[111] - спецiальним уповноваженим ). Засуджений на довічне ув'язення (смертної кари уникнув завдяки неповноліттю) [103], [57]. Заступник крайового провідника ОУН [150, т. 24]. 1941 очолив Середню пох. групу (на Харків), в Миргороді розстріляний гестапо [ПС № 32, 8.92]. В жовтні 1941 в Миргороді зустрів мельниківця С.Сулятицького з німцями.Втікав, вбили [218]. 22.10.1993 на будинку був. сов. консульства на Котляревського 27 відкрито меморіальну таблицю.

Ленкавський Степан - "Залужний"
Нар. 6.7.1904 Загвіздя б. Станиславова, син священика. В 20-х рр. чоловий член таємної організації вищих кляс укр. гімназій, член проводу СУНМ, редагує підпільний бюлетень "Юнак" (1928). Делегат від СУНМ на I Конгрес ОУН, Відень 1929. Ідеологічний референт в першій КЕ ОУН на ЗУЗ 1929. Опрацював Декалог ОУН. Арештований в листопаді 1931, на "процесі конгресівців" дістав 4 р. Після 1939 - у Кракові, член Проводу ОУН-р, пропагандивний референт. Арештований в липні 1941, Авшвіц. Був тяжко побитий поляками. Звільнений 19.12.1944 [103]. Співтворець ЗЧ ОУН, член Проводу, референт СБ [176]. Від грудня 1950 до квітня 1951, коли Бандера відмовлявся від керівництва, і 1959-68 - Голова Проводу ЗЧ ОУН. Помер 7.11.1977 [103] (за "Лiтописом Червоної Калини" ч.10-12.92 - 30.10.1977).

Лепкий Дмитро - "Богдан"
Нар. 7.11.1914 Синевідсько Виж., Скол. Закінчив Рогатинську гімназію. ОУН з 1938.. З приходом більшовиків емігрував, курси в Кракові. В боївці "Граничної служби ОУН", Белз, розвідник. З травня 1941 у Львові, пізн. Галичі, комендант боївки, співорганізатор вишкільного табору. Член Крайового проводу ОУН. 1943 через зраду нiмцями арештований весь повітовий провід, в тім Л. Засудили до розстрілу 31 людей, з них 3 жінки. Розстрілювали 17.11.1943 в єврейській синагозі. [ШП 12.1.00, І.Петрів] Зігнали багато людей, в'язнів прив'язали до стовпів колючим дротом. Перед розстрілом крикнув "Друзі, помстіться за нас! Слава Україні!" [249].

Леськів - "Негус"
Курінний (Рівненщина, рейд на схід) осінь 1943 [195].

Летюча бригада
Створена Крайовим Командантом УВО Ю.Головінським, займалась нападами на пошти - добувала гроші. Входили: О.Сеник, пор. М., І.Паславський, С.Букало, М.Ясінський, М.Ковалисько, В.Шумський, А.Оленський,, Я.Барановський, Р. Барановський, Моклевич. Перший екс. - напад на пошту у Львові, взяли 92 000 зл. 1925 - на поштовий віз в Богородичанах - 56 тис. зл., напад на касу пов. уряду в Долині. Вбитий поліцай (вбив Дубаневич), взяли 7 тис. зл. Влітку 1924 - рейд групи (14 людей) від Ясіні, Закарп. через Переніжжя до Долинщини - розпорошували поліційні постерунки (дві жертви), акція проти польських дворів. Очолював М.Бігун. 3.7.1928 - невдалий напад на поштову філію на вул. Глибокій. Учасники Плахтина і Ординець засуджені на смерть, Мирош на 7 р., Кочмарський на 5 р. [219].

Линда Остап - "Ярема"
Був викладачем старшинських курсів на Холмщині (кер. М.Медвідь) [ШП 17.2.96, П.Дужий]. Входив у Військ. референтуру Проводу ОУН [251, ч.1 98]. К-р групи ВО 2 "Буг" 1943-44 [195]. К-р куреня "Летуни". Загинув, мабуть, в кінці 1944 в Болехівських лісах [ЗВУ 11.1.96, Р.Бачинський].

Липа Юрій
Нар. 1900, Одеса, син Івана Л., поета, видавця, міністра УНР. Лікар, письменник, жив на Яворівщині, лікував селян, повстанців. Написав "Нотатник" - тритомник новел про визвольну боротьбу, праці про лікування травами. Арештований НКВД 19.8.1944. Через два дні найдений мертвим, поколений багнетами, потолочений чобітьми. Похований в Букові ["Дзвін" № 1.91, Р.Федорів]. Інші версії: загинув 21.8.1944 б. с. Витвиці, Долин. під час рукопашного бою як шеф сан. служби УПА-Південь ["Ідея і чин" ч.8, 1945] - Виїздив на Захід, бандити грабували спакований віз, боронив, вбили ["Укр.історик" 1-2.1965, Л.Биковський].

Лисий Володимир
Адвокат, міністр внутрішніх справ в УДП [58].

Литвин Василь
Нар.27.7.1906 с. Лолин, Долин. Гімназія "Рідної школи" в Рогатині 1929, Львів.у-т, право 1935. В ОУН з 1929, з 1939 на еміграції, діяльний в укр. установах у Кракові, Німеччині. Від 1949 - в Австралії, Мельборн, опісля Канберрі. Член управи СУОА (1953-57, 1961-65). Голова теренового проводі ЗЧ ОУН у 1970-х рр. Співзасновник і секретар Делегатури АБН (1957-64), один із організаторів ЛВУ і її голова (1971). Автор численних статтей в укр. періодиках, гол. редактор "Нашого фронту". Помер 7.9.1990, Канберрі [239].

Литвин Ярослав - "Байрак", "Я,Орленко"
Діяльний член підпільної організації юних націоналістів в Жовтанецькій СШ. За написання антисов. віршів і їх розповсюдження 1954 засуджений до смертної кари. Iншi учасники: I.Дида, С.Кошкова, Г.Фадух, О.Цура ["Дзвін" 4-6.93].

Литвинчук Іван - "Дубовий"
Видатний командир УПА, вславився успішними боями в Житомирському рейді УПА (кінець 1943) [102]. К-р ВО "Заграва" 1943- 44 [195].

Лікарі, фармацевти - учасники визвольних змагань
Зах. діяспора, лікарі: В.Базюк, З.Винницький, А.Вітковський, М.Войтович, С.Войтович, І.Войчишин, С.Ворох, М.Гнатюк, Є.Грабарчук, Б.Гук, І.Дутко, М.Дейчаківський, М.Дем'янів, М.Данилюк, І.Калюжна, П.Клошник, М.Коленський, В.Конрад, Т.Крупа, С.Кучер, Р.Лебедович, І.Макаревич, Л.Мостович, М.Мостович, П.Мацюк, Я.Мусянович, М.Навроцький, Є.Новосад, Б.Околот, Б.Панчук, Я.Панчук, Н.Процик, М.Радейко, М.Ріпецький, І.Смук, О.Сохан, М.Степчишин, Р.Топольницький, В.Федорців, М.Фостяк, Р.Цурковський, Б.Шебунчак, Б.Шехович, Б.Яворський. Фармацевти: С.Волинець, Б.Крук, О.Микитка-Качкинович, Я.Слиж (зам. Панчук) [228].

Лісна Софія
Нар 1920 с. Гнатковичі, Перемиськ. В ОУН з 1939, була засуджена до смертної кари, замінили на 25 р. Твердить, що була свідком загибелі О.Гасина. В травні чи червні 1949 попросив її піти разом до Львова. З Зимної Води йшли пішки (3 км.), трамваєм доїхали до зупинки "центр" (на Дорошенка). Сам залишився, Софію відіслав - стати в скверику на Коперника. Пройшов один трамвай, пізн. почувся постріл і на повороті появився другий. Побачила Гасина - вскочив в трамвай. Трамвай проїхав ще з 20 м. ї зупинився, потім під'їхав до зупинки на Коперника. До трамваю набігло багато військових. Сама підійти не наважилась, від людей почула, що хтось вбив генерала КГБ і сам застрелився в трамваї. [ЛМ, 2357, запис О.Цури 1994]. Померла 1998.

Літворс Ніна
Онука С.Русової. Корені родини - шведські, франц. Жила в родовому маєтку Літворсів в Олешні, Черніг., пізн. в Києві. Уч. похідної групи ОУН в 1941. Тепер в Філадельфії, за фахом агроном, має 85 р. Все життя живе Україною [Р. "Свобода" 4.5.92].

Ліщинський Зенон - "Сайгора"
Референт СБ Дрогоб. обл. проводу, загинув 8.2.1948 в криїівці в ур. "Полінський" б. Синевідська Виж., Скол. Криївку видав сексот Дучка [249].

Лобай Володимир - "Вугляр"
Нар. 27.10.1911 с. Волевин, Сокаль (за iн. джерелами - iз Стоянова). В ОУН із шкільної лавки, після школи - підпільна робота.1933-38 пов. провідник Радехівщини. Арештований 1938, сидів в Рівнім, в льоху без вікна, підлога в воді. Розбили зуби. Звільнився з війною. 1940-41 - член Крайового Проводу ОУН на ЗУЗ, близький співробітник І.Климова [103]. Кер. відділу кур'єрів Гол. Проводу, арештований гестапо в листопаді 1942. Жахливо тортурували, кинули на Лонцького без догляду. Рани не заживали пів року. Восени 1943 перевезений до Авшвіцу [103], [151], [214]. По війні в Канаді, провадив з братом городництво. Терпів на здоров'ї, помер 31.1.1974 [103].

Логин Ярослав
Нар. 21.1.1911 Байківці, Терноп. Гімназія в Тернополі, арештовувався поляками. Студіював економіку і журналістику у Празі, Парижі, право в Берліні. Член УНРади від ОУН-м. Від 1949 в Австралії. Перший голова укр. громади півд. Австралії (1949-50), співтворець СУОА, ред. газети "Єдність" в Аделаїді (1949-55), уповноважений Виконавчого Органу УНРади на Австралію, член теренового керівництва ОУН в Австралії (1949-70). Від 1955 у Мельборні. Помер 8.7.1970. Фото [239].

Логуш Омелян - "Іванів"
Політичний референт Крайового Проводу Півд.УЗ (провідник В.Кук). Короткочасно був гол. редактором "Ідеї і чину" 1944 [150, т. 24]. Член УГВР від 1944 [195].

Лозинський Роман - "Бомба"
Крайовий референт СБ Львівського Краю 1950-52 [195]. Загинув 22.1.1952 в криївці в с. Лани, як і С.Вільхова, С.Ганич. Чинили запеклий опір. Можливо, були загазовані. Відрятували тільки Є.Пришляка [218].

Лопатинський Юрій - "Калина"
Нар.4.12.1906 у Львові, син священика, шкільний товариш Р.Шухевича. Від ранньої молодості УВО, ОУН.1941 у складі військ. референтури ОУН, один із командирів "Нахтігалю". На поч. 1945 прибув в Україну як кур'єр від ЗП УГВР і ОУН, член ГВШ, підполковник УПА. Провадив переговори з командуванням АК в справі перемир'я та демаркаційної лінії, закінчені договором 18.5.1946. Після війни в США. Очолював об'єднання кол. вояків УПА, працював в ЗП УГВР та дирекції "Прологу" [103], [ЕУ, т.4], [195].

Лотович Матвій
Нар. 22.8.1903 с. Гаї Ходорівка б. Тернополя. Гімназія в Тернополі, мед. ф-т Варшавського у-ту, закінчив у Львові. Працював у Н. Милятині з 1933, Кам'янці-Струмиловій. Ст. лаборант Львівського мед. і-ту, 1945-48 асистент кафедри шпитальної терапії. Організував медичну службу УПА, гол. лікар УПА, особистий лікар Р.Шухевича. 1948 арештований, засуджений, концтабір в Тайшеті. Загинув 9.9.1953. Один із 4-х онуків Роман Вівчар - лікар, асистент кафедри нервових хвороб [169].

Луговий Василь - "Луговий"
Курінний (Буковина) 1944 [259]. 1944-45 очолював Буковинську Українську Самооборонну Армію (БУСА) ["Дзвін" 7-9.93].

Лужецький Євген - "Шувар"
Нар. 1918 Вербів, Бережан. 1944 закінчив ветеринарію у Львові. УПА, Карпати. Самоосвітою перекваліфікувався на медика, 1946 курінний лікар на Перемищині. В червні 1947 в рейді на Захід з сотнею "Громенка" (М.Дуда). 11.6 тяжко поранений в лісах б. г. Хрещатої, дострілився [150, т.12]. На Личаківськім цвинтарі, 76 поле, на намогильнім пам'ятнику (могила В.Лемехи) є прізвище Л., внесене символічно.

Лукасевич Мар'ян - "Ягода"
З Холмщини. Підстаршина 5 полку дивізії "Галичина". В березні 1944 в Замості багато вояків перейшли до УПА на півд. Володимирщині. Л. сформував сотню УПА "Вовки" і був її першим к-ром. В боях з АК збільшилась до куреня. Прославились боротьбою на Холмщині і рейдами на Підляшшя [181, Л.Шанковський].

Лукашевич Іларій
Син священика в Сороках Льв. о Дениса. Вчився в духовній семінарії, з 17 р. в ОУН. 1947 вступає в сільгосп. і-т. Одержав завдання зібрати відомості про Галана і разом з спільником - вбити. Перша невдала спроба 8.10 1949 - спільник Т.Чміль не рішився, бо в помешканні були люди (художник). Р.Щепанський найшов нового спільника - М.Стахура, який і вбив (24.10.1949). Всі учасники засуджені до страти (до них зарахували і братів Іларія Олександра і Мирона [58]. В сільгосп. і-т поступив за протекцією Галана (віддавав борг вдячності - колись за протекцією О.Дучимінської ціле літо ховався у Лукашевичів в Сороках від жандармів). Л. писав вірші, познайомив Галана з Стахуром, який теж писав вірші. Хлопці стали частими гостями Галана, охорона пропускала їх як своїх. Одного разу прийшли на домовлену зустріч, двері були відчинені, охорони не було, за столом лежав зарубаний Галан. Перестрашені, втекли.. [189]. Іларій нічого не знав про підготовку вбивства, був поставлений перед фактом. За характером до подібного чину був абсолютно нездатним.. Арештований 29.10.1949, брати - 12.11, засуджені в січні 1951, розстріляні 15.3.1951 [Р.Василько].

Лукащук Володимир - "Кропива"
Шеф штабу УПА-Південь (к-р О.Грабець), член крайовго проводу ОУН. Загинув 13.5.1944 в с. Кордишеві на Остріжчині (ПЗУЗ) [150, т. 24].

Луцький Мирон
Офіцер б-ну "Нахтігаль" [215]. В грудні 1943 очолював делегацію ОУН-б на переговорах з угорцями в таємниці перед німцями. Прибули до Будапешта угорським літаком, переодягнені в угорських солдатів. З угорського боку брав участь шеф ГШ. Порозумілися про нейтралітет [ "Літопис Черв. Калини" 6-7.92].

Луцький Олександр - "Богун", "Богдан", "Беркут", "Андрієнко"
Нар.1910 Боднарів, Калуш. Закінчив гімназію в Станиславові, член ОУН, праця в "Просвіті", польські тюрми (1933-37), окр. провідник ОУН у Станиславові (1937-39). 1939 у Кракові, курсант старшинської школи ім. Коновальця [195]. В березні 1940 з групою Д.Мирона нелегально перейшов в Галичину, чудом уникнув у Львові пастки (разом з В.Чижевським) [255]. Очолив Станиславівску обласну організацію, учасник ІІ ВЗ ОУН. Був в "Нахтігалі", 1943 організатор і к-р УНС у Галичині, перший к-р УПА-Захід (1943-44), к-р УПА-Захід "Карпати". 1945 схоплений спецзагоном НКГБ, який діяв під маскою УПА, засуджений до смертної кари [195].

"Льви"
Курінь УПА. сформований 1942 в лісах між с. Лопушна, Селиська, Поляна під Львовом "Вільхою" і Г.Вовком. Входили сотні "Дира", "Дона", "Черемхи", "Гамалії". и. В зв'язку з знущаннями польського підпілля над укр. населенням на Холмщині і Любешеві, направлений туди разом з куренями "Гонти" і "Довбуша". Поляки запросили миру. "Льви" переведені на Волинь, уч. в боях проти Ковпака (разом з куренями "Різуна", і "Залізняка"). Вигнали більшовиків з Берестечка (брало участь 8 куренів). Разом з куренями "Сіроманців", "Яструба" боролись з большевиками в Карпатах. Знищили школу кагебістів в Сколе разом з курсантами - 300 чол. (уч. кур. "Різуна"). В березні 1945 в одному з боїв в Карпатах був вбитий курінний "Вільха", курінь розформовано [ЛМ 1828, Г.Вовк].

Любович Ярослав
Син пароха Іванівки, Теребовль. (1923-46), студент права Льв. у-ту [128]. Бойовик УВО, загинув 6.3.1926 (в [114] i [141] подається дата 5.3.1929) під час невдалої спроби відібрати гроші у листоноші. Разом з З.Книшем і Р.Мициком відправили переказ на свою адресу, який приймав Книш, переодягнений за дівчину. В момент передачі грошей Мицик вдарив листоношу пістолетом по голові, та сам зімлів на вигляд крові. Лістоноші вдалося вирватися і заалярмувати поліцію. Любович відстрілюючись втікав по вул. Шептицьких і був вбитий. Книш втік, Мицик пійманий і засуджений [ЛМ... С.Бардахівський].

Лютий Ілярій - "Чугайстер"
Курінний і член ШВО "Лисоня" 1944-45 [195].

Ляхович Євген
1933-35 працював в Лондоні за дорученням Є.Коновальця [103, М.Прокоп]. Очолював в Англії Бюро ОУН, був кур'єром ОУН, пізн. редактор "Свободи", гол. радний УНС. Перейшов до бандерівців і був першим головою ООЧСУ. Написав книгу "Форма i змiст" [241].

Лаврів Іван - "Нечай", "Богун", "Мирон", "50-й", "222-й", "555-й"

Кадровий діяч ОУН. Обл. провідник Дрогобиччини, член Крайового проводу. Здійснював зв'язок між Краєм і закордонним Центральним Проводом. Організовував охорону і укритття Р.Шухевича, "Севера" (П.Федун). Вбитий 15.5.1949 в Карпатах ["Дзвін", 6.95].

Лаврів Роман - "Камінський"

З Тустанович, 28-30 р. (1940), ОУН [220, Ю.Костишин]. У Львові працював в Центросоюзі на ковбасній ф-ці. Керівник військової розвідки КЕ [230, О.Грицак]. Був арештований, завербований, звільнений. Від подальшого зв'язку з НКВД ухилився [230]. Мирон сказав, що Л. пішов на співпрацю і всипав КЕ. Мав бути суд (очевидно, органiзацiйний суд ОУН) і Л. пішов до Кракова. [220, І.Максимів].

Лаврівський М.

Священик, професор, член УГВР. Восени 1949 підписав "Звернення Воюючої України до всієї укр. еміграції" як голова УКЦ [218].

Ланиця Євстахій

Нар. 1911, художник-графік, багаторічний в'язень більш. концтаборів. 1937-39 у Львові виготовляв документи для підпілля ОУН, печатки, штампи. Під час війни з братами утримував майстерню дзеркал і схрон зі зброєю УПА. Тут накопичувалась і вивозилась за межі Львова підпільна література, друкувались гроші і документи для учасників УПА, які легалізувались під чужим прізвищем. Один з них - О.Вальчик, арештований НКВД, видав чимало підпiльників, серед них і Л. Засуджений на 10 р. Після звільнення 1954 працював на реставрації церков. Помер 1996 [223].

Лапичак Тома

Нар.17.10.1914 Нижанковичі, Перемишл. Перемиська гімназія 1932, Краківський у-т (медицина) 1938. Член ОУН з 1937, в травні 1939 арешт, сидів у Корці. З поч. війни лікар в Криниці. 1941 - член КЕ ОУН-м. Праця в шпиталі "Каси хворих" у Львові, приватна практика. 1942 провідник КЕ західноукр. теренів (Волинь, Закарпаття і Буковина). Арештований в грудні 1942., Заксенгавзен. Звільнений 1.11.1944. Відень, пізн. США, Чікаго. приватна практика. З 1950 заступник крайового провідника ОУН-м в США, ред. журналів "Самостійна Україна", "Українське життя", книга "Український націоналізм - критика і оборона". Помер 2.4.1975 [169], [103].

Лебедь Василь - "Марко"

Нар. 1912 Нові Стрілища, Жидач., брат Миколи Л. 1942 військ. референт надрай. проводу Бібреччини [ЛМ 2343, Г.Гукевич]. Член ШВО 2 "Буг" 1944-45 [195]. В кінці березня 1946 появився в Кліщівні, Рогатин. Зв'язковій УПА Теодозії Когут говорив, що в УПА був сотником. В Кліщівну прийшов, бо за ним шукають в Н.Стрілищах. 26.7.1946 застрелений енкаведистами. [ЛМ 2343, Т.Когут]. 6.11.1994 Львівським Меморіалом організовано перепоховання Л. в Н. Стрілищах. [ПС № 41, 11.94]. В цiй же газетi надрукований уривок iз "Special Tasks" П. i О. Судоплатових про те, що Василь Лебедь допомагав Судоплатову в 30-i рр. проти Коновальця, а в 1949-50 - Шухевича. Ймовiрно, Судоплатов назвав свого асистента Лебедем з провокативною метою. В споминах iнших, напр. [141], той фiгурує пiд прiзвищем Хом'як та i в Сiчових Стрiльцях займав куди скромнiше становище - Коновалець його ледви чи знав. В.Лебедь в тi роки ще й до школи не ходив.

Лебедь Микола - "Чорт", "Ігор", "Скиба", "Вільний", "Максим Рубан"

Нар. 11.12.1909 Н.Стрілища, Жидач. Закінчив гимназію у Львові 1929, в УВО з 16 р., один із засновників ОУН. З тих пір - на нелегальнім положенні, постійно полює за ним дефензива. Керував молодіжними вишкільними таборами в Карпатах. 1932 підреферент Юнацтва в КЕ. 1932-34 зв'язковий між КЕ і Проводом. Учасник організації атентату на Перацького (15.6.1934), засуджений до смертної кари, замінена на довічне ув'язнення. Вийшов з війною. Заступник Бандери [57]. Член повстанського штабу ОУН, створеного в Кракові 10.3.1940, нач. військової розвідки [230, В.Гринів]. Член УДП, кер. ресорту безпеки. Випадково врятувався від масових арештів в липні 1941 - єдиний із вищих керівників ОУН. Арештована дружина (Д.Гнатківська), всі рідні, вся рідня Бандери і інших оунівців [57]. 1941 перебрав у І.Климова крайовий провід ОУН на укр. землях. 1943 відмовився від участі в Проводі. Після ІІІ НВЗ став референтом зовнішних зв'язків, 1944 - ген. секретарем закордонних справ УГВР [161]. Після війни в ЗЧ ОУН, керівник СБ. Перейшов в опозицію, очолив ЗП УГВР. Переїхав до США. 1946 видав книжку "УПА"([102]), очолив дослідницько-видавниче бюро "Пролог". На основі привезеного ним архіву видавався "Літопис УПА" [57]. Помер 18.7.1998.

Левинець М. - "Наливайко"

Курінний ВО "Заграва" 1943 [195].

Левицька Галина - "Олена", "Куна"

Вчителька, належала до КЕ, зв'язкова між провідниками, з Льв. областю, округами. [230, Б.Івашків]. Жіноча провідниця ОУН. При арешті отруїлася [230]. Сестра Зені, Марії, Юрія [255].

Левицька Зеня

Нар. 1914 с. Далява, Дрогоб. в родині священика. 2 р. приватної гімназії в Дрогобичі, господарча школа СС Василіянок у Львові. Праця у Львові, Долині. Після падіння Польщі - у Сяноку, пізн. Кракові. В лютому 1940 після переходу кордону на Сяні група Л., В.Тимчій, М.Опришко, Т.Оленчак загинула в бою з НКВД [159, А.Гладович]. Розірвалась гранатою, щоб не попасти живою. В той час була арештована у Львові старша сестра Галя і в перший день зажила отруту. Молодша Марійка, тортурована на Замарстинові, збожеволіла. Брат Юрій теж там сидів [214]. Референт жіноцтва в новоствореному рев. проводі (лютий 1940) [252]. Входила у склад Краківської КЕ. В березні 1940 разом з Тимчієм, "Медведем" і Васильківим преходили на сов. сторону, натрапили на погран. сторожу. Переконавшись, що не зможуть втекти, підірвалсь гранатою [230]. Загинули на початку березня 1940 [ШП 2.6.99, В.Кук].

Левицький Микола - "Макаренко"

Нач. штабу "Дубового", вбитий однією із спецгруп НКВД-МГБ, що діяли під виглядом УПА, СБ [ШП 2.10.93, І.Білас]. Визначний член ОУН, шеф штабу УПА-Північ, впав 8.8.1944 у боротьбі з німцями [150, т. 24]. Шеф ШВО "Заграва" 1943-44 [195].

Левицький С. - "Сокіл"

Обл провідник (Перемишль) 2942-43 [259].

Левицький Семен

Нар. 1912, обл. провідник СБ Тернопільщини [114], [209, фото].

Левкович Василь - "Вороний"

Нар. б. 1920, сирота з 4-х р.. ОУН з 1939, УПА з 1943, поранений сов. партизанами. Від 1944 к-р ВО "Буг", полковник. Захоплений 17.12.1946 на Радехівщині -загазований в бункері. Засуджений на 25 р., шахти Воркути. Вимагали покаяння, відмовився. Мордовія. Звільнений 1971. Від. сов. громадянства відмовивися. Працював в Червонограді на шахті "Великомостівська", має 26 р. стажу [ЗВУ 25.1.94, 1.7.95]. Член Суду Честі Всеукр. Братства ОУН-УПА, почесний член Гол. Булави [ШП 30.12.95].

Левочко Василь - "Юрченко"

Курінний (Холмщина) ВО 2 1944 [195].

Лемеха Віра - "Рогніда"

Нар.1923, вчилась у Станиславській гімназії. Обл референт УЧХ Перемищини 1944 [195]. Ув'язнення відбувала в Тайшеті. [ЛМ, список]. Її ім'я внесено на пам'ятник на Личаківському цвинтарі поруч з братом Всеволодом і Є.Лужецьким. (була присутня при відкритті 29.8.1995). Померла 28.7.2001, там i похована [ЗВУ 7.8.01, М.Павлишин].

Лемеха Всеволод - "Борис", "Осип"

Нар. 1919, вчився у Станиславівській гімназії. Член крайового проводу Юнацтва 1943-44 [259]. Крайовий провідник Юнацтва, член крайового проводу ОУН, замордований енкаведистами 28.8.1946 в Долині. 23.9.1994 перезахоронений з цвинтаря Голоско на Личаківський, 76 поле, майбутній укр. пантеон [223]. 29.8.1995 на могилі відкрито пам'ятник.

Лемик Микола

Нар. 4.4.1914 Солова, Перемишлян. Вчився в Акад. гімназії у Львові, у-ті. 21.10.1933 виконав атентат на секретаря сов. консульства у Львові О.Майлова - як протест проти погодження обох пригноблювачів укр. народу, в розгар організованого голоду в Україні (За одними джерелами, полював власне на Майлова, Р.Семкiв спецiально для нього вiдтворював портрет Майлова. За iншими - мав вбити консула, а Майлов вийшов до нього випадково. Однi називають Майлова секретарем посольства, iншi, напр.[111] - спецiальним уповноваженим ). Засуджений на довічне ув'язення (смертної кари уникнув завдяки неповноліттю) [103], [57]. Заступник крайового провідника ОУН [150, т. 24]. 1941 очолив Середню пох. групу (на Харків), в Миргороді розстріляний гестапо [ПС № 32, 8.92]. В жовтні 1941 в Миргороді зустрів мельниківця С.Сулятицького з німцями.Втікав, вбили [218]. 22.10.1993 на будинку був. сов. консульства на Котляревського 27 відкрито меморіальну таблицю.

Ленкавський Степан - "Залужний"

Нар. 6.7.1904 Загвіздя б. Станиславова, син священика. В 20-х рр. чоловий член таємної організації вищих кляс укр. гімназій, член проводу СУНМ, редагує підпільний бюлетень "Юнак" (1928). Делегат від СУНМ на I Конгрес ОУН, Відень 1929. Ідеологічний референт в першій КЕ ОУН на ЗУЗ 1929. Опрацював Декалог ОУН. Арештований в листопаді 1931, на "процесі конгресівців" дістав 4 р. Після 1939 - у Кракові, член Проводу ОУН-р, пропагандивний референт. Арештований в липні 1941, Авшвіц. Був тяжко побитий поляками. Звільнений 19.12.1944 [103]. Співтворець ЗЧ ОУН, член Проводу, референт СБ [176]. Від грудня 1950 до квітня 1951, коли Бандера відмовлявся від керівництва, і 1959-68 - Голова Проводу ЗЧ ОУН. Помер 7.11.1977 [103] (за "Лiтописом Червоної Калини" ч.10-12.92 - 30.10.1977).

Лепкий Дмитро - "Богдан"

Нар. 7.11.1914 Синевідсько Виж., Скол. Закінчив Рогатинську гімназію. ОУН з 1938.. З приходом більшовиків емігрував, курси в Кракові. В боївці "Граничної служби ОУН", Белз, розвідник. З травня 1941 у Львові, пізн. Галичі, комендант боївки, співорганізатор вишкільного табору. Член Крайового проводу ОУН. 1943 через зраду нiмцями арештований весь повітовий провід, в тім Л. Засудили до розстрілу 31 людей, з них 3 жінки. Розстрілювали 17.11.1943 в єврейській синагозі. [ШП 12.1.00, І.Петрів] Зігнали багато людей, в'язнів прив'язали до стовпів колючим дротом. Перед розстрілом крикнув "Друзі, помстіться за нас! Слава Україні!" [249].

Леськів - "Негус"

Курінний (Рівненщина, рейд на схід) осінь 1943 [195].

Летюча бригада

Створена Крайовим Командантом УВО Ю.Головінським, займалась нападами на пошти - добувала гроші. Входили: О.Сеник, пор. М., І.Паславський, С.Букало, М.Ясінський, М.Ковалисько, В.Шумський, А.Оленський,, Я.Барановський, Р. Барановський, Моклевич. Перший екс. - напад на пошту у Львові, взяли 92 000 зл. 1925 - на поштовий віз в Богородичанах - 56 тис. зл., напад на касу пов. уряду в Долині. Вбитий поліцай (вбив Дубаневич), взяли 7 тис. зл. Влітку 1924 - рейд групи (14 людей) від Ясіні, Закарп. через Переніжжя до Долинщини - розпорошували поліційні постерунки (дві жертви), акція проти польських дворів. Очолював М.Бігун. 3.7.1928 - невдалий напад на поштову філію на вул. Глибокій. Учасники Плахтина і Ординець засуджені на смерть, Мирош на 7 р., Кочмарський на 5 р. [219].

Линда Остап - "Ярема"

Був викладачем старшинських курсів на Холмщині (кер. М.Медвідь) [ШП 17.2.96, П.Дужий]. Входив у Військ. референтуру Проводу ОУН [251, ч.1 98]. К-р групи ВО 2 "Буг" 1943-44 [195]. К-р куреня "Летуни". Загинув, мабуть, в кінці 1944 в Болехівських лісах [ЗВУ 11.1.96, Р.Бачинський].

Липа Юрій

Нар. 1900, Одеса, син Івана Л., поета, видавця, міністра УНР. Лікар, письменник, жив на Яворівщині, лікував селян, повстанців. Написав "Нотатник" - тритомник новел про визвольну боротьбу, праці про лікування травами. Арештований НКВД 19.8.1944. Через два дні найдений мертвим, поколений багнетами, потолочений чобітьми. Похований в Букові ["Дзвін" № 1.91, Р.Федорів]. Інші версії: загинув 21.8.1944 б. с. Витвиці, Долин. під час рукопашного бою як шеф сан. служби УПА-Південь ["Ідея і чин" ч.8, 1945] - Виїздив на Захід, бандити грабували спакований віз, боронив, вбили ["Укр.історик" 1-2.1965, Л.Биковський].

Лисий Володимир

Адвокат, міністр внутрішніх справ в УДП [58].

Литвин Василь

Нар.27.7.1906 с. Лолин, Долин. Гімназія "Рідної школи" в Рогатині 1929, Львів.у-т, право 1935. В ОУН з 1929, з 1939 на еміграції, діяльний в укр. установах у Кракові, Німеччині. Від 1949 - в Австралії, Мельборн, опісля Канберрі. Член управи СУОА (1953-57, 1961-65). Голова теренового проводі ЗЧ ОУН у 1970-х рр. Співзасновник і секретар Делегатури АБН (1957-64), один із організаторів ЛВУ і її голова (1971). Автор численних статтей в укр. періодиках, гол. редактор "Нашого фронту". Помер 7.9.1990, Канберрі [239].

Литвин Ярослав - "Байрак", "Я,Орленко"

Діяльний член підпільної організації юних націоналістів в Жовтанецькій СШ. За написання антисов. віршів і їх розповсюдження 1954 засуджений до смертної кари. Iншi учасники: I.Дида, С.Кошкова, Г.Фадух, О.Цура ["Дзвін" 4-6.93].

Литвинчук Іван - "Дубовий"

Видатний командир УПА, вславився успішними боями в Житомирському рейді УПА (кінець 1943) [102]. К-р ВО "Заграва" 1943- 44 [195].

Лікарі, фармацевти - учасники визвольних змагань

Зах. діяспора, лікарі: В.Базюк, З.Винницький, А.Вітковський, М.Войтович, С.Войтович, І.Войчишин, С.Ворох, М.Гнатюк, Є.Грабарчук, Б.Гук, І.Дутко, М.Дейчаківський, М.Дем'янів, М.Данилюк, І.Калюжна, П.Клошник, М.Коленський, В.Конрад, Т.Крупа, С.Кучер, Р.Лебедович, І.Макаревич, Л.Мостович, М.Мостович, П.Мацюк, Я.Мусянович, М.Навроцький, Є.Новосад, Б.Околот, Б.Панчук, Я.Панчук, Н.Процик, М.Радейко, М.Ріпецький, І.Смук, О.Сохан, М.Степчишин, Р.Топольницький, В.Федорців, М.Фостяк, Р.Цурковський, Б.Шебунчак, Б.Шехович, Б.Яворський. Фармацевти: С.Волинець, Б.Крук, О.Микитка-Качкинович, Я.Слиж (зам. Панчук) [228].

Лісна Софія

Нар 1920 с. Гнатковичі, Перемиськ. В ОУН з 1939, була засуджена до смертної кари, замінили на 25 р. Твердить, що була свідком загибелі О.Гасина. В травні чи червні 1949 попросив її піти разом до Львова. З Зимної Води йшли пішки (3 км.), трамваєм доїхали до зупинки "центр" (на Дорошенка). Сам залишився, Софію відіслав - стати в скверику на Коперника. Пройшов один трамвай, пізн. почувся постріл і на повороті появився другий. Побачила Гасина - вскочив в трамвай. Трамвай проїхав ще з 20 м. ї зупинився, потім під'їхав до зупинки на Коперника. До трамваю набігло багато військових. Сама підійти не наважилась, від людей почула, що хтось вбив генерала КГБ і сам застрелився в трамваї. [ЛМ, 2357, запис О.Цури 1994]. Померла 1998.

Літворс Ніна

Онука С.Русової. Корені родини - шведські, франц. Жила в родовому маєтку Літворсів в Олешні, Черніг., пізн. в Києві. Уч. похідної групи ОУН в 1941. Тепер в Філадельфії, за фахом агроном, має 85 р. Все життя живе Україною [Р. "Свобода" 4.5.92].

Ліщинський Зенон - "Сайгора"

Референт СБ Дрогоб. обл. проводу, загинув 8.2.1948 в криїівці в ур. "Полінський" б. Синевідська Виж., Скол. Криївку видав сексот Дучка [249].

Лобай Володимир - "Вугляр"

Нар. 27.10.1911 с. Волевин, Сокаль (за iн. джерелами - iз Стоянова). В ОУН із шкільної лавки, після школи - підпільна робота.1933-38 пов. провідник Радехівщини. Арештований 1938, сидів в Рівнім, в льоху без вікна, підлога в воді. Розбили зуби. Звільнився з війною. 1940-41 - член Крайового Проводу ОУН на ЗУЗ, близький співробітник І.Климова [103]. Кер. відділу кур'єрів Гол. Проводу, арештований гестапо в листопаді 1942. Жахливо тортурували, кинули на Лонцького без догляду. Рани не заживали пів року. Восени 1943 перевезений до Авшвіцу [103], [151], [214]. По війні в Канаді, провадив з братом городництво. Терпів на здоров'ї, помер 31.1.1974 [103].

Логин Ярослав

Нар. 21.1.1911 Байківці, Терноп. Гімназія в Тернополі, арештовувався поляками. Студіював економіку і журналістику у Празі, Парижі, право в Берліні. Член УНРади від ОУН-м. Від 1949 в Австралії. Перший голова укр. громади півд. Австралії (1949-50), співтворець СУОА, ред. газети "Єдність" в Аделаїді (1949-55), уповноважений Виконавчого Органу УНРади на Австралію, член теренового керівництва ОУН в Австралії (1949-70). Від 1955 у Мельборні. Помер 8.7.1970. Фото [239].

Логуш Омелян - "Іванів"

Політичний референт Крайового Проводу Півд.УЗ (провідник В.Кук). Короткочасно був гол. редактором "Ідеї і чину" 1944 [150, т. 24]. Член УГВР від 1944 [195].

Лозинський Роман - "Бомба"

Крайовий референт СБ Львівського Краю 1950-52 [195]. Загинув 22.1.1952 в криївці в с. Лани, як і С.Вільхова, С.Ганич. Чинили запеклий опір. Можливо, були загазовані. Відрятували тільки Є.Пришляка [218].

Лопатинський Юрій - "Калина"

Нар.4.12.1906 у Львові, син священика, шкільний товариш Р.Шухевича. Від ранньої молодості УВО, ОУН.1941 у складі військ. референтури ОУН, один із командирів "Нахтігалю". На поч. 1945 прибув в Україну як кур'єр від ЗП УГВР і ОУН, член ГВШ, підполковник УПА. Провадив переговори з командуванням АК в справі перемир'я та демаркаційної лінії, закінчені договором 18.5.1946. Після війни в США. Очолював об'єднання кол. вояків УПА, працював в ЗП УГВР та дирекції "Прологу" [103], [ЕУ, т.4], [195].

Лотович Матвій

Нар. 22.8.1903 с. Гаї Ходорівка б. Тернополя. Гімназія в Тернополі, мед. ф-т Варшавського у-ту, закінчив у Львові. Працював у Н. Милятині з 1933, Кам'янці-Струмиловій. Ст. лаборант Львівського мед. і-ту, 1945-48 асистент кафедри шпитальної терапії. Організував медичну службу УПА, гол. лікар УПА, особистий лікар Р.Шухевича. 1948 арештований, засуджений, концтабір в Тайшеті. Загинув 9.9.1953. Один із 4-х онуків Роман Вівчар - лікар, асистент кафедри нервових хвороб [169].

Луговий Василь - "Луговий"

Курінний (Буковина) 1944 [259]. 1944-45 очолював Буковинську Українську Самооборонну Армію (БУСА) ["Дзвін" 7-9.93].

Лужецький Євген - "Шувар"

Нар. 1918 Вербів, Бережан. 1944 закінчив ветеринарію у Львові. УПА, Карпати. Самоосвітою перекваліфікувався на медика, 1946 курінний лікар на Перемищині. В червні 1947 в рейді на Захід з сотнею "Громенка" (М.Дуда). 11.6 тяжко поранений в лісах б. г. Хрещатої, дострілився [150, т.12]. На Личаківськім цвинтарі, 76 поле, на намогильнім пам'ятнику (могила В.Лемехи) є прізвище Л., внесене символічно.

Лукасевич Мар'ян - "Ягода"

З Холмщини. Підстаршина 5 полку дивізії "Галичина". В березні 1944 в Замості багато вояків перейшли до УПА на півд. Володимирщині. Л. сформував сотню УПА "Вовки" і був її першим к-ром. В боях з АК збільшилась до куреня. Прославились боротьбою на Холмщині і рейдами на Підляшшя [181, Л.Шанковський].

Лукашевич Іларій

Син священика в Сороках Льв. о Дениса. Вчився в духовній семінарії, з 17 р. в ОУН. 1947 вступає в сільгосп. і-т. Одержав завдання зібрати відомості про Галана і разом з спільником - вбити. Перша невдала спроба 8.10 1949 - спільник Т.Чміль не рішився, бо в помешканні були люди (художник). Р.Щепанський найшов нового спільника - М.Стахура, який і вбив (24.10.1949). Всі учасники засуджені до страти (до них зарахували і братів Іларія Олександра і Мирона [58]. В сільгосп. і-т поступив за протекцією Галана (віддавав борг вдячності - колись за протекцією О.Дучимінської ціле літо ховався у Лукашевичів в Сороках від жандармів). Л. писав вірші, познайомив Галана з Стахуром, який теж писав вірші. Хлопці стали частими гостями Галана, охорона пропускала їх як своїх. Одного разу прийшли на домовлену зустріч, двері були відчинені, охорони не було, за столом лежав зарубаний Галан. Перестрашені, втекли.. [189]. Іларій нічого не знав про підготовку вбивства, був поставлений перед фактом. За характером до подібного чину був абсолютно нездатним.. Арештований 29.10.1949, брати - 12.11, засуджені в січні 1951, розстріляні 15.3.1951 [Р.Василько].

Лукащук Володимир - "Кропива"

Шеф штабу УПА-Південь (к-р О.Грабець), член крайовго проводу ОУН. Загинув 13.5.1944 в с. Кордишеві на Остріжчині (ПЗУЗ) [150, т. 24].

Луцький Мирон

Офіцер б-ну "Нахтігаль" [215]. В грудні 1943 очолював делегацію ОУН-б на переговорах з угорцями в таємниці перед німцями. Прибули до Будапешта угорським літаком, переодягнені в угорських солдатів. З угорського боку брав участь шеф ГШ. Порозумілися про нейтралітет [ "Літопис Черв. Калини" 6-7.92].

Луцький Олександр - "Богун", "Богдан", "Беркут", "Андрієнко"

Нар.1910 Боднарів, Калуш. Закінчив гімназію в Станиславові, член ОУН, праця в "Просвіті", польські тюрми (1933-37), окр. провідник ОУН у Станиславові (1937-39). 1939 у Кракові, курсант старшинської школи ім. Коновальця [195]. В березні 1940 з групою Д.Мирона нелегально перейшов в Галичину, чудом уникнув у Львові пастки (разом з В.Чижевським) [255]. Очолив Станиславівску обласну організацію, учасник ІІ ВЗ ОУН. Був в "Нахтігалі", 1943 організатор і к-р УНС у Галичині, перший к-р УПА-Захід (1943-44), к-р УПА-Захід "Карпати". 1945 схоплений спецзагоном НКГБ, який діяв під маскою УПА, засуджений до смертної кари [195].

"Льви"

Курінь УПА. сформований 1942 в лісах між с. Лопушна, Селиська, Поляна під Львовом "Вільхою" і Г.Вовком. Входили сотні "Дира", "Дона", "Черемхи", "Гамалії". и. В зв'язку з знущаннями польського підпілля над укр. населенням на Холмщині і Любешеві, направлений туди разом з куренями "Гонти" і "Довбуша". Поляки запросили миру. "Льви" переведені на Волинь, уч. в боях проти Ковпака (разом з куренями "Різуна", і "Залізняка"). Вигнали більшовиків з Берестечка (брало участь 8 куренів). Разом з куренями "Сіроманців", "Яструба" боролись з большевиками в Карпатах. Знищили школу кагебістів в Сколе разом з курсантами - 300 чол. (уч. кур. "Різуна"). В березні 1945 в одному з боїв в Карпатах був вбитий курінний "Вільха", курінь розформовано [ЛМ 1828, Г.Вовк].

Любович Ярослав

Син пароха Іванівки, Теребовль. (1923-46), студент права Льв. у-ту [128]. Бойовик УВО, загинув 6.3.1926 (в [114] i [141] подається дата 5.3.1929) під час невдалої спроби відібрати гроші у листоноші. Разом з З.Книшем і Р.Мициком відправили переказ на свою адресу, який приймав Книш, переодягнений за дівчину. В момент передачі грошей Мицик вдарив листоношу пістолетом по голові, та сам зімлів на вигляд крові. Лістоноші вдалося вирватися і заалярмувати поліцію. Любович відстрілюючись втікав по вул. Шептицьких і був вбитий. Книш втік, Мицик пійманий і засуджений [ЛМ... С.Бардахівський].

Лютий Ілярій - "Чугайстер"

Курінний і член ШВО "Лисоня" 1944-45 [195].

Ляхович Євген

1933-35 працював в Лондоні за дорученням Є.Коновальця [103, М.Прокоп]. Очолював в Англії Бюро ОУН, був кур'єром ОУН, пізн. редактор "Свободи", гол. радний УНС. Перейшов до бандерівців і був першим головою ООЧСУ. Написав книгу "Форма i змiст" [241].

Схожі сторінки:

  • І
  • Т
  • Ф
  • Х
  • Я
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]