Г



Нар. 1913 Юськовичi, Золочiв. Кравець. ОУН з 1934. Двiчi арештовувася, став нелегалом. Кук направив на роботу до Львова. Допомагав провiднику Золочiвської округи. Пiсля загибелi В.Гошка i Олiйника пiдозрiвався, що видав квартиру на Каневського 11, був вiдсторонений вiд працi, велось розслiдування. 29.3.1940 арештований на конспiрат. кв. Пильникарськiй 10/14, де востаннє жив. Назвав помiчникiв: В.Сосновський, А.Гайдук, i.Однорiг, М.Марунчак. Видав склад зброї - 42 гвинтiвки, 10 кулеметiв, 34 револьвери. патрони, влаштований в горах б.Олеська Ф.Оленчаком, М.Дзендровським, якi пiшли на Захiд. Був пiдлеглим "Мухи". 29.10.1940 (Процес 11-и) засуджений до розстрiлу. Виконано 10.2.1941. Реабiлiтований 28.9.1994. Родичiв не знайдено [230].

" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308423660_g.jpg">

Габа Павло - "Граб", "Невiдомий", "Юрко", "Крук"
Нар. 1913 Юськовичi, Золочiв. Кравець. ОУН з 1934. Двiчi арештовувася, став нелегалом. Кук направив на роботу до Львова. Допомагав провiднику Золочiвської округи. Пiсля загибелi В.Гошка i Олiйника пiдозрiвався, що видав квартиру на Каневського 11, був вiдсторонений вiд працi, велось розслiдування. 29.3.1940 арештований на конспiрат. кв. Пильникарськiй 10/14, де востаннє жив. Назвав помiчникiв: В.Сосновський, А.Гайдук, i.Однорiг, М.Марунчак. Видав склад зброї - 42 гвинтiвки, 10 кулеметiв, 34 револьвери. патрони, влаштований в горах б.Олеська Ф.Оленчаком, М.Дзендровським, якi пiшли на Захiд. Був пiдлеглим "Мухи". 29.10.1940 (Процес 11-и) засуджений до розстрiлу. Виконано 10.2.1941. Реабiлiтований 28.9.1994. Родичiв не знайдено [230].

Габрусевич Іван - "Іртен", "Джон"
Нар. на Тернопільщині в род. священика. Абсольвент філософ. ф-ту Льв. у-ту 1932 [ЗВУ 28.2.98]. Активний діяч СУНМ. Разом з С.Охримовичем, М.Колодзінським заступають край на І ВЗ Укр. Націоналістів в лютому 1929, переводять СУНМ в ОУН [103]. Крайовий провідник 1931.-1932 [251, ч. 4.98]. Арешт, після звільнення за кордоном, близький співробітник Коновальця. 1934 референт ідеологічного вишколу в Проводі ОУН. 1937 важка грудна хвороба, півтори року лікування. Член Рев. Проводу ОУН 1940. Арештований 15.9.1940. Берлінська тюрма, Саксенгавзен. Чахотка, туберкульоз костей і залоз, сидів в строгій ізоляції. 13.5.1944 переносять до "лічниці", де в той же день помер [103].

Гавришків Дмитро - "Гар"
Нар. 1912 в Скалатськім р-ні, Терноп. Гімназія в Тернополі, ОУН. 1936 засуджений на 5 р. 1939 емігрував, пройшов вишкіл СБ, вишколював кадри. 1941 - Рівненщина, при обл проводі СБ. У вересні 1941 арешт, вийшов 22.6.1942. Підпілля, підреферент СБ у крайовому проводі в Тернопільщині. Загинув у березні 1945 [150, т. 11]

Гадада Василь - "Олесь", "Юрко"
З Жовківщини, районовий провідник Арешт 1938, катували. Вийшов з розпадом Польщі. В пох. групах на схід [245]. Окр. провідник Криворіжчини, член обл. проводу Дніпропетровщини. Загинув у бою з нім. агентами 9.9.1943. [150, т. 24].

Газенбрук Альберт - "Західний"
Бельгієць, утік з Німеччини, приєднався до УПА. Призначений на радіостанцію УПА "Самостійна Україна" - диктор англ. і франц. мовами 7.4.1945 поранений і схоплений енкаведистами [151]. ["Нація і держава" 8.4.99] Пройшов концтабори Дрогобича, Воркути, Сталінська, Верхоянська. 1953 повернувся на батьківщину [ЗВУ 7.5.96]. Помер 7.9.1979 [ЗВУ 27.2.97, В.Косик].

Гайвас Ярослав - "Камінь", "Рудий", "Бистрий", "Андрух"
Нар. 1912. З 1937 член Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ, з 1939 на еміграції. з вересня 1940 провідник КЕ ОУН-м в Ген. Губернії, з 1941 - в Центр. і Сх. Землях, 1945-49 член ПУН, з 1950 у США [ЕУ, т.1]. Виконавчий секретар УККА [pадіо "Свобода" 1.12.91]. Учасник І Конгресу Українців в Росії 22-24.10.1993 [278].

Гайдамаха Андрій
Напівукраїнець, напівнімець, вихованець папської Малої семінарії в Римі, у-т. Був секретарем центр. управи СУМ, головою Союзу укр. студентських т-в в Зах. Німеччині, гол. редактор журналу "Авангард", Шляху Перемоги". [Радіо Київ 6.11.00], керівник Київського бюро Укр. редакції Радіо "Свобода" На поч. листопада 2000 Х ВЗ ОУН обраний головою Проводу ОУН (замінив С.Стецько) [ЗВУ 10.11.00]

Гайдук Мирослав - "Федір"
Обл. військовик (Чернівці) 1944 [259].

Гайдукевич Олександра - "Богданна", "Зелена" (?), "Зена"
Нар. 1923. Надрайонова фармацевтка УПА, медсестра [114]. Медсестра в шпитальках УПА в Перемищині. М. ін. спасла від ампутації поторощену руку "Хріна". В страсну суботу 19 47 під час облави в лісі під Беньдровічами UB знайшли шпиталь. Боронилися, розірвались гранатами [150, т. 28].

Гайовська Люба - "Рута"
Крайовий референт пропаганди Львiвського краю 1949-54 [195]. Нар.9.5.1923 с. Зарваниця, дочка о. Онуфрiя. 2-а укр. гiмназiя у Львовi, Юнацтво (1938), ОУН (1942). З 1946 заст. референта Львiвського окр. проводу ОУН. Пiсля загибелi П.Федуна керує бюро iнформацiї УПА. Поранена в сутичцi з засiдкою у с. Iлевi, лiкувалась у криївцi в с. Мала Горожанка. 24.1.1954 з охоронцем М.Мiкльошем заскоченi в хатi зв'язкової I.Забузької в с. Березiвка б. с. Скнилова. Вiдкинули вимоги здатися, спалили документи i пострiлялися. На подвiр'ї поставлена капличка, iменем Г. названа одна iз вулиць Бiлогорщi [ЗВУ 31.8.01, С.Пущик]

Гайовський Богдан - "Юра", "Ір"
Брат Люби Г.. Вчився в 2-й укр. гімназії у Львові, діяльний член ОУН. Закінчив вищу військ. школу в Закопане, член крайового військ. штабу на Дніпропетровщині, заступник к-ра групи "Південь". В червні 1944 стає к-ром групи. В кінці 1944 загони групи розбиті большевиками. Повертається на Львівщину, базується в лісах Романово-Підгородище. На Святий Вечір 1946 загинув в оточенні енкаведистами в станичного Кота в Миколаєаві [ЗВУ 13.8.92].

Галаса Василь - "В'юн", "Орлан", "Зенон"
Род. з Олесина, Козів., Терноп. ОУН, керував вишколом на Тернопільщині,. Референт пропаганди Перемишл. області (орг. поділ ОУН). 1944 обл. провідник. Заступник крайового провідника и референт пропаганди Закерзоння. Нагороджений Срібним Хрестом Заслуги. 1947 відкликаний в Україну. Провідник ПЗУЗ. В 10-ліття. УПА нагороджений Золотим Хрестом Заслуги, медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". Заступник "Леміша" в керівництві боротьбою в Україні. Після загибелі "Уласа" (В.Бей) керує його теренами (Півд.-Осередні Землі - Хмельницька і Вінницька обл.). В липні 1953 схоплений МГБ разом з дружиною "Марічкою" (М.Савчин) і зв'язковим "Чумаком". Київ, тюрма МГБ. Нахиляли до співпраці. 1954 під диктовку написав до "Лемiша", запрошуючи його на Хмельниччину. Вважав, що той зрозуміє, що пише під контролем і тим самим буде попереджений. Заготовив також пошту, з якою М.Савчин була закинута в Німеччину до ЗП УГВР. Домовились, що вона там все розкаже [150, т. 28]. Співавтор (з І.Бесагою) книжки "За велінням совісті", Київ, 1963 [71]. Заступник голови наукового відділу Київського братства ОУН-УПА [ШП 18.10.00].

Галицька Ніза - "Мотря"
Очолювала укр. підпілля Буковини з весни 1944. Загинула в тюрмі в Коломиї 1945 [?].

Гальо Михайло - "Коник"
Нар. б. 1914 Хирів, Льв. К-р куреня УПА в складі 5 сотень: "Громенка", "Бурлаки", "Крилача", "Ластівки", "Яра". Протягом кількох років діяв на терені поміж Перемишлем і Сяноком, полковник УПА [170]. В ніч на 7.1.1946 провів наступ на Бірчу. Бій від 2-ї до ранку. Не вдалось взяти укріплень. Загинуло 23 повстанців, серед них Г. Тіла вбитих, а також розстріляних укр. арештантів закопано. Вдова Г., був. санітарка УПА А.Байляк багато років добивається ексгумації і належного вшанування полеглих. Польська місцева влада не дає для цього місця на тер. Перемишль. воєводства [ЗВУ 6.6.98].

Галянт Микола
Священик, співтворець УГВР [132]. Канцлер Львівської Митрополичої консисторії.. Загинув в підвалах НКВД від тортур у вересні 1945 [150, т. 8].

Гамівка Ярослав - "Вишиньскі", "Метеор", "УНРРА"
Нар.26.7.1918 Wola Oleszecka, Любачів., син священика. Укр. гімназія в Перемишлі, Академія Зовн. Торгівлі у Львові (перервала війна). Від 1945 до травня 1945 госп. референт 1 округу ОУН. Мабуть, 21.5.1947 здався добровільно польській владі. Видав структуру ОУН і УПА, псевда керівників, шифри, бункри зі зброєю і продуктами [166]. Ходив з провокативною групою UB під маркою повстанців, шукав зв'язки до провідникlв. До "Стяга" (Я.Старух) прийшов з групою ніби з листом від "Орлана" (В.Галаса). "Стяг" проявив обережність, до себе не допустив близько. Зрозумівши провокацію, в перестрілці з групою відірвався [150, т. 28]. Пізніше, працюючи в органах безпеки, вишукував бувших членів УПА, виступав на процесах свідком звинувачення. Живе в Польщі під іншим прізвищем [166]

Ганущак Юлія - "Галичанка"
Обл. референт УЧХ, (Дрогобич) 1944-46 [195]. З Довпотова, Калуськ., Станисл., обл провідниця УЧХ Станиславівської обл. Похована на цвинтарі в ріднім селі. Нещодавно на могилі освячено пам'ятник [ЗВУ 10.11.00, С.Петраш]

Гарабач Євген
Організаційний референт ОУН 1952, Австрія [52]. В підпіллі ОУН на терені Райху [132]. Призначений фінансовим референтом ЗЧ ОУН на місце Климишина [176].

Гарабач Іван - "Явір", "Старий"
Референт СБ Перемиської округи (1945).. Влітку 1947 був у Миколаївських лісах на Львівщині [150, т.28]. Окружний СБ (Перемишль) 1946-47 [259].

Гасик Я.
Один з п'яти співзасновників партії ОУН-Північ (В.Леонюк, Б.Христинич, В.Затворський, Я.Ковилецький). Всі відбули терміни в таборах, частина залишилась жити в місцях ув'язнення, тому така назва. Розкрита в 1960. Терміни - від 5 до 12 р. таборів [79].

Гасин Володимир - "Тріска", "Зелений"
Род. з Конюхова, 23 р., брат Олекси. Орг. референт Крайової Екзекутиви. З початком війни з Тимчієм, Опришком розгортають партизанську війну на Стрийщині. В лютому 1940 з Сабашеком пішов до Кракова для встановлення зв'язку з центром [230]. Арештовані при переході кордону 12.2.1940 [252].

Гасин Олекса - "Лицар", "Сук", "Тур", "Дор", "Чорнота"
Нар. 8.7.1907 Конюхів, Стрий. Курінний Пласту. Закінчив гімназію в Стрию 1928, УВО, ОУН. Абсольвент школи підхорунжих з відзначенням, студент Льв. політехніки. Політв'язень польських тюрем (1931, 1933, 1937), Берези (1934-35), організаційний і військовий референт КЕ ЗУЗ (1935-36), член Військ. референтури ПУН за кордоном, сотник (1938-39). Член Рев. проводу ОУН (1940-41), учасник ІІ ВЗ ОУН у Кракові, заст. міністра оборони УДП у Львові (1941). політв'язень нім. тюрми в Дрогобичі 1942, з якої визволений заходами СБ, заступник шефа ГВШ УПА (1943-45), його шеф (1946-49), член Проводу ОУН від 1947, полковник УПА (від 1.1948). Загинув 31.1.1949 недалеко гол. пошти у Львові, відстрілюючись від емгебістів, які були в погоні за ним [195]. Свідком загибелі Г. називає себе С.Лісна. За її версією, це трапилось влітку [ ЛМ, запис О.Цури 1994]. Хотів зустрітись з дружиною (Оля Газів), не знав, що арештована. Збагнув, що за ним слідкують, на повороті Коперника вскочив в трамвай. Там був міліціонер, хотів його затримати, Г. застрелився [Нескорені 4.5.92, Г.Дидик]. 8.7.1990 в Конюхові відкрито пам'ятник [ПС № 4, 2.91]

Гах Дмитро - "Скуба"
Нар. 1919 с. Хриплін б. Станиславова. Танкіст сов. армії. З 1942 в УПА, курінний. Загинув 27.9.1945 на Воскресінецькій горі під час обстрілу Коломиї. Брат Петро "Ворон" доніс його до Кривобродів, де поховав. 24.9.1995 перепохований в с. Трач на Косівщині, біля зв'язкової "Зірки", яку любив [ПС №30,10.95] Майор УПА, к-р куреня "Гуцульський". Діяв на Косівщині, відзначений Золотим Хрестом [152].

Гвоздецький Богдан -" Емір Кора"
Нар. б. 1909. Доктор прав, дипломат, в УПА з поч. 1944. При уряді УГВР став референтом міжнародних зв'язків. Загинув в бою на Волині на поч. 1945 [124, С.Шух]. Кол. стршина - дивізійник. Після її поразки - в УПА, відряджений до відділу зв'язку при ГВШ УПА ["Вісті комбатанта" № 2, 91, Євген]. Загинув восени 1945 [155].

Гевко Ярослав
Нар. 27.10.1908 у Львові. Організатор театральних груп в 30 рр., актор в театрі Й.Стадника, співробітник В.Блавацького у Львівській опері 1941-44. Від 1949 в Австралії. Співорганізатор, адміністратор і актор театру ім. Л.Курбаса в Мельборні (1950-63), керівник аматорських гуртків СУМ в Ньюапорті, Мельборні, драмгуртка "Червоні маки" в Сейнт Албансі. Активний в середовищі УГВР, був головою теренового проводу ОУН в Австралії [239].

Герчанівський Дмитро
Сотник УСС, полонений в Царицині, разом з Коновальцем у Січових стільцях, 1921 в Начальній Команді УВО [141].

Гіммельрайх Констанин - "Кий", "Шелест"
Нар. 22.12.1912 Івангород, Черніг. Аспірантура в Гідробіолог. і-ті АН УССР (1940), старший науковий співробітник. Від 1941 співпрацював з ОУН в Києві, 1943-46 нач. штабу Р.Шухевича (?), нагороджений відзнакою УПА та Золотим Хрестом заслуги. На еміграції в Мюнхені, з 1951 Австралія, Мельборн, Провідний член УРДП. В управах СУОА, засновник газети "Українець в Австралії". Мемуари Помер 6.9.1991, Мельборн [239].

Гірник Олекса
З Богородчан, Станісл. Член ОУН, в'язень польських та сов. таборів. 21.1.1978 в день проголошення самостійності УНР спалив себе на могилі Шевченка як протест проти русифікації [114].

Гладун Константин
Нар. 1918-20, Гермешов (тепер Тарасівка), здається, Золочівщина, син Данила. Чотовий боївки при обл. провіднику "Скитан". Після бою б. с. Стоки під Бібркою 9.9.1944 здався. Видавав людей, живе у Львові [ЛМ, 1814].

Глинський Микола - "Бистрий"
Енкаведист. До 1939 член КПЗУ, 1941 вступив в ОУН. Керував боївкою НКВД, що діяла на Тернопільщині під виглядом УПА. Організована навесні 1945 [?].

Глуханич Андрій
Нар. 20.3.1921 с. Мирча, Вел.-Березнянської окр., Закарп. Закінчив Укр. Торгову Академію в Братіславі 1940. З 1937 член підпілля ОУН. В квітні 1941 - один із 3-х представників Закарпаття на ІІ Зборі ОУН-б в Кракові. Повернувшись, увійшов у склад КЕ. В квітні 1942 арештований угорцями в Мукачеві, втік до Словаччини. З 1948 на еміграції в Зах. Німеччині. 1950 - Австралія, Перт, від 1951 - Мельборн. Впродовж 30 р. член управи Укр. Громади Вікторії, її голова, перший заст.. Діяч ОУН-з, член і голова (від 1970) її Політради в Австралії [239].

Гнатевич Богдан
Член військ. комітету по підготовці Листопадового Чину [86]. Перший нач. штабу Начальної Команди УВО, створеної 1921. Сотник [159, В. Тустанівський]. Крайовий Командант УВО 1926-27 [241?]. Д-р., на Львівськім процесі ОУН 1936 засуджений на 4 р. [255]. 1939 перебрався на Захід [230]

Гнатів Михайло
Командир п'ятірки бойовиків УВО (Г., В.Білас, Д.Данилишин, І.Буній, М.Мотика). 1931 вчинили атентат на депутата сейму Т.Голувку. Після нападу на пошту в Городку (30.11.1932) утік за кордон [57]. 1937 разом з Г.Купецьким і Г.Файдою прибули до Манжурії. Завдання - завоювати впливи на українців і нав'язати співпрацю з японцями в розрахунку на війну з СССР. Праця ОУН на Дал. Сході припинилася із вступом в Манжурію сов. військ [239, "Японія"].

Гнатківська Дарія - "Ода"
Нар.22.10.1912 в сім'ї священика. Львівська гімназія "Рідної Школи", Пласт, ОУН з 1930, зв'язкова Проводу. На варшавськім процесі (1936), засуджена на 15 р. В тюрмі одружується з М.Лебедем. 1939 при транспортуванні в'язнів втекла. Підпілля у Львові. Арештована гестапо в січні 1944 разом з 1,5-літ. дочкою. Домагались видати місце побуту Лебедя і інших. Імітація звільнення, розстрілу, Равенсбрюк. З 1950 з Миколою в США. Постійне життя під пресією - і там переслідували Миколу: преса, телефонні дзвінки, що спричинилося до невиліковної хвороби. Померла 24.4.1989, похована у Бавнд Бруку [ЗВУ 3.4.91, М.Базелюк], [193].

Гнатюк Мирослав-Володимир
Нар. 19.2.1917 Заліщики. Вчився в Заліщиках, Коломиї. ОУН з 1936, провідник Коломийської гімназії, 1940 - Льв. мед. і-т, підпільна праця. Арештований на поч. війни, чудом уникнув розстрілу. З приходом німців - провідник ОУН мед. і-ту, зв'язковий референт Галичини, провідник ОУН Німеччини. 3.8.1944 втікає з рук гестапо при арешті. Медицину закінчив 1947 в Інсбруку. 1949 - США, Філядельфія, Мальборо, хірург. 1962 приватний лікар в Сенекавілі (Огайо), очолює психіятричний шпиталь. З 1984 на пенсії. Член АМА (?), асоціяції психіятрів. Співає в різних хорах, бас. 1936 - диригент хору "Лугу", на Льв. радіо та ін. Вчився в консерваторії у Відні, концерти у різних країнах. На пенсії - член, голова капели бандуристів у Детройті [228].

Головінський Юліян
Нар. 1.12.1894 Радімно. Сотник УГА, командант VI Равської бригади, потім І бр. ЧУГА, організатор переходу від більшовиків до армії УНР (4.1920). Співорганізатор УВО, бойовий референт, крайовий командант УВО (1926-27, 1930), крайовий провідник ОУН (1930) [121]. Створив "Летючу бригаду". Сам керував першим ексом (напад на пошту у Львові, взяли 92 тис. зл.) [219]. Схоплений у Львові 20.9.1930 (видав Р.Барановський). Після 10 днів тюрми повезли на опізнання до Бібрки. 30.9.1930 закутого прив'язали до дерева і розстріляли. Сповістили, що вбитий при спробі втечі. Похований у Вел. Глібовичах [ЗВУ 30.9.95].

Головко Петро - "Аскольд"
Обл. референт пропаганди Станиславівщини 1944 [209, фото], [259].

Голояд Володимир - "Чиж"
З Скалата, Терноп. Загинув в бою з ковпаківцями [194]. Член СБ (ЗУЗ) 1944 [259]. Член СБ з Гол Проводу. Загинув в грудні 1944 в облаві на с. Розжалів, Радех [МГ 13.10.92, В.Левкович].

Голояд Мирон - "Влодко"
З Скалата, Терноп [194]. Серед перших в'язнів Берези 1934 [141, В.Макар] Член гол. референтури СБ 1943-44 [195]. Загинув в бою з большевиками 1.11.1944 [150, т.24].

Голояд Павло
З Скалата, Терноп. Бойовик УВО, ОУН. Повішений поляками 27.4.1932 в Тернополі разом з Я.Пришляком за ліквідацію донощика (фото) [141].

Голубець Микола - "Славко"
Курінний (Горохівщина) ВО "Тури" 1943 [195].

Голяш Григорій - "Бей", "Тарас Бульба", "Шолом"
Нар. 19.18.1910 Бишки, Бережан. Гімназія, кравецькі курси. 1929 оранізує ОУН в повіті. Служба у WP, підстаршинська школа, окр. військ. референт ОУН. В першу окупацію втік від арешту, підпілля.. За німців - Львів, обслуговує центральні зв'язки ОУН. 1942 - Бережанщина, військ референт. Дивізія "Галичина". Після Бродів очолив сотню УПА.. З 1946 Львів, контакт з підпіллям. Арештований весною 1951. Вискочив з вікна 4 пов., загинув. Похований в лісі Питель [150, т.12]. З с. Потік. Під час затримання невдала спроба самогубства ["Тиждень" 14-20.11.97].

Голяш Стефан - "Мар"
Надрайоновий провідник Лемківщини1945-47 [195]. Від 10.1945 до червня 1947 провідник надрайону "Бескид". В серпні 1947 перейшов до америк. окупац. зони Німеччини. Живе в США [166]. Голова відділу т-ва Вояків УПА в Чікаго, почесний член Гол. Булави ВБ ОУН-УПА [ШП 30.12.95]. Співредактор 29 т. "Літопису УПА" 1999 [ШП 11.5.00, В.Орлан].

Гоменюк Іван - "Сум"
Обл. референт пропаганди Тернопільщини 1943-44 [195].

Гонта Іван - "Гамалія"
Курінний УПА "Скажені". 28.10 - 3.11. 1944 вів важкі бої в оточенні у Чорному лісі, загинув, курінь пробився [196, т. 1].. Ворог утратив понад 200 вбитими та дуже багато пораненими, загинуло 38 повстанців [150, т.24]. За твердженням Ю.Киричука ("Історія УПА") Г. страчений в листопаді 1944 за наказом К.Савура (Д.Клячківський) в справі опозиційної НВРО. Опозиційності НВРО і факту страчення заперечує П.Дужий [ЗВУ 2.7.92].

Горбаль Роман
Нар. 1919 у Львові. Гімназія 1938. Інструктор фізкультури ДСТ "Локомотив". Арештований 7.9.1940. За свідченнями І.Макмимова, М.Пакуляка - заступник Льв. міського провідника ОУН. На суді (процес 59-и) просив пом'ягчити міру покарання. Засуджений до розстрілу, Верх. Суд СССР замінив на 10 р. і 5 заслання [220]. З поч. війни вивезений до Бердичева, звідки з наближенням фронту вдалось втекти. [122]. Вояк Дивізії, учасник битви під Бродами [227]. Установлен агентурно, секретно снят вместе с женой. На допросе показал: ...прибыл во Львов (після втечі з Бердичева), вступил в дивизию. 17.6.1944 дезертировал. Назвал фамилию, под которой скрывается Вальчик - А.Остапив. [275].

Горбовий Володимир
Нар.30.1.1899 в Долині, Станисл. Стрийська гімназія, австр. армія, Італійський фронт, де втратив око. УГА, уч. в поході на Київ 1919. УВО з 1920, повітовий командант в Долинщині, шеф штабу Начальної Команди у Львові 1922, керівник зв'язку між Начальною і Крайовою Командами. [103, М.Мар]. 1934 - один із перших в'язнів Берези [141, В.Макар]. З 1929 - ОУН. Юридичні студії у Празі. Оборонець Бандери у процесах 1935-36. Від 1939 у Кракові. Голова комісії Державного планування при Рев. Проводі ОУН, голова Президії ІІ ВЗ ОУН, обраний Ген. Суддею, голова УНК. В'язень нім. тюрем, звільнений в липні 1942 за станом здоров'я. 1.7.1947 арештований в Празі, переданий полякам, ті віддали в руки большевиків (9.7.1948). Засуджений на 25 р., відбув повністю. Близько співпрацював з в'язнями М.Сорокою, П.Дужим. Звільнений 1.8.1972. Жив в Долині під постійним наглядом. Помер раптово 21.5.1984 [ШП 16.3.96].

Горбовий Ярослав -"Буй"
З Долини, брат Володимира. Стрийська гімназія, не закінчив 8 кл. через переслідування. 1938 засуджений на 8 р. [188]. Восени 1939 перейшов на Захід, увійшов в Повстанський штаб ОУН, створений у Кракові 10.3.1940. В березні направлений з групою Гриніва на ЗУЗ, назначений начальником військ. навчання в повстанчім штабі [230, В.Гринів]. Пійманий НКВД випадково - була перевірка, мав зброю. Займався ним "Валюх-Яценко" (тобто Судоплатов). Погодився на співпрацю, розказав все, що знав. Скликав КЕ і всіх замели. Попало сотні людей. Після того послали на Захід (липень 1940) - мав сказати, що в зв'язку з масовими арештами вернувся за вказівками. Завдання - проникнути в закордонні зв'язки ОУН до Рима і Берліна. Біля кордону мав домовлену зустріч з Яценком. Не повірили. Займались ним Гасин і Равлик. Визнав все. Хотіли "на живця" піймати Яценка. Поїхав на зустріч з шефом надграничної розвідки М.Арсеничем. Їх арештувало гестапо. Арсенича через кілька днів випустили, Г. більше ніхто ніколи не бачив [188]. Мельниківець Книш з однодумцями викрав протоколи зізнань Г. Дехто з них працював на гітлерівців і протоколи опинилися в руках гестапо, яке заарештувало Г. і за ним пропав слід [255]. Загинув в Авшвіці при будові бараку від рук поляків [103, Х.Шерман].

Горинь Микола
Нар. 21.11.1905 Кнісело, Жидач., батько Михайла, Богдана, Миколи. В 30 рр. ОУН, арешти. В час нім.- польської війни був засуджений на кару смерті, визволився під час бомбардування Бригідок, дуже побитий. При "перших совітах" - в підпіллі. 1944 приходили арештувати, та син Михайло (14 р.) показав їм не ту хату. Встиг втекти. Жінку з дітьми вивозили, втекли. УПА. 1945, поранений, зголосився. Записували в стрибки, відмовився. Працював в Ходорові на цукровім з-ді. Помер 5.2.1988. Жінка Стефанія - двоюрідна сестра М.Лебедя, живе в Ходорові [ЗВУ 23.2.91, Р.Пастух], ["Літ. Львів" № 10, 94].

Городиський Зенон
Мельниківець. 19.9.1941 керував акцією гестапо масових арештів провідних бандерівців. 1945 був ад'ютантом О.Бойдуника. Тепер (книга видана 1987) - заступник "вождя" ОУН-м [218]. Учасник пох. груп ОУН-м 1941. Був на відзначенні 40-ліття цих груп в оселі ім. Ольжича, США [241].

Гошко Володимир - "Вовк"
Керівник розвідки Крайової Екзекутиви [209, фото]. Студент політехніки, 3 курс Бувший провідник ОУН Бродівського пов. На поч. березня вбитий НКВД на Каневського 11 (Г.Олійник, В.Ільків ставили опір при арешті. Олійник теж вбитий, Ільків втік) [230, П.Габа]. Військовою розвідкою КЕ керував Р.Лаврів, а Г. його підлеглий [230, В.Гасин]. Вбитий 3.3.1940. Батько Микола арештований і засуджений до страти на процесі 59-и [220]. Вбитий при переході кордону 3.3.1940 [252].

Гошовський Микола - "Спартак", "Гаркуша", "Старик"
Нар. 1919 с. Ростічки, Стрий. Торговельна школа, праця у Союзі Кооперативів у Болехові. ОУН з 1937 р. Учасник боїв в Карпатській Україні як підстаршина Карпатської Січі. 1940 в підпіллі, член обл. проводу ОУН. Закінчив радіотехнічні курси, 1942 технік-керівник радіостанції УПА "Самостійна Україна". Загинув восени 1944 на Золочівщині в засідці гестапо [218]. 1941 пройшов 3-міс.політично-організаційний курс в Старшинській школі ім. Коновальця в Кракові [ЗВУ 29.8.92]. Керівник центрального зв'язку 1943-44 [259].

Грабець Омелян - "Батько"
Нар. 1.8.1911 (в [114] - 1909) на Любачівщині. Гімназія в Перемишлі, один з провідників Пласту. В 30 рр. керував самообороною львівських студентів і робітничої молоді проти польських погромників-ендеків, був головою студентського спорт. т-ва [138, док. 275]. 1934 - в'язень Берези [141, В.Макар] З поч. нім.-сов. війни організує на Рівненщині бойові загони для збройного опору німцям. Стає членом ГВШ ОУН та к-ром Гол. Військового Осередку, провідником Центральної округи ОУН на східноукр. землях. З літа 1943 під його керівництвом на Вінничині діє УПА-Південь.. Восени очолював загін б. 100 чол., перебував у Літинському р-ні, Віннич. 10.6.1944 загін оточений НКВД в р-ні с. Микулинці, Літин. Наказав всім ховатися в лозах, сам з кулеметом відбивався до кінця. Були вбиті майже всі повстанці, кількох захопили живими ["Час" 9-15.10.97].

Грабик Зіновій - "Жан"
Кол. провідник ОУН Ярославщини, один із організаторів осередків ЗЧ ОУН в штатах Австралії 1950, був головою теренового проводу, очолював Станицю Вояків УПА [239].

Грацюк Григорій - "Верховинець"
Командир бригади ВО "Тури" 1945 [195].

Грач Микола - "Гайдар"
Окр. провідник Городоччини 1945-46 [195].

Гребенюк Мирслава
Нар. 1918 Мушкатівка, Борщів., в родині священика. Закінчила Терноп. гуманітарну гімназію, 1939-41 учителька, учасниця підпільної боротьби з більшовиками і німцями. З 1944 в УПА, сотня "Калини", група УЧХ. Легалізується під прізвищем Дерманчук, оволодіває кобзарським мистецтвом, виступає на сценах України. 1948 арештована, засуджена на 25 р. каторги. Відбувала в Інті. Після тривалої хвороби звільнена 1956 як інвалід. З часом одужала. До 1965 солістка Льв. філармонії., працює на львівській ф-ці інвалідів.. До кінця життя політично активна, член Спілки політв'язнів, Всеукр. братства ветеранів ОУН-УПА. Померла 1996, похована на 76 полі Личак., де створюєтья Укр. пантеон [223].

Грига Іван (або Василь)
Стрілець Карпатської Січі, учасник боїв проти мадярів у березні 1939. Був серед полонених, яких 17.3 мадяри передали польським прикордонникам на Верецькому перевалі, а ті на світанку наступного дня їх розстріляли біля кордону. Г. був тільки поранений в ногу, і коли карателі відійшли, доповз до найближчої хати, переховувався. Зо три роки тому помер у Сваляві [ЗВУ 2.2.91].

Гринів Володимир - "Кремінський", "Кремінь", "Суп"
Нар. 1910 в Куликові, Жовків. Гімнзія в Теребовлі, там 1931 вступив в ОУН. 1934 арешт - за розповсюдження листівок. Звільнений 1938. Львів, орг. референт Крайової Екзекутиви, проводив війск. вишкіл. З приходом ЧА перейшов на Захід, в Центральнім Проводі у Кракові, входить у Повстанський штаб. 20.3.1940 прийшов до Львова з групою Д.Мирона - для підкріплення КЕ, розгортання підготовки до повстання. Назначений заступником нач. штабу повстання. Арештований 2 чи 3.4.1940, засуджений до розстрілу (процес 11-и). Розстріляний 10.2.1941 [230].

Гринів Орест - "Орський"
Брат Володимира, військовий інструктор КЕ. В лютому 1940 посланий на Захід. Арештований при переході кордону 12.2.1940 разом з В.Гасиним, І.Сабашеком, І.Винничуком [252].

Гриньох Іван
Нар. 28.12.1907 с. Павлів, Радех.1926 закінчив Льв. гімназію, курінний Пласту. 1926-30 Льв. Духовна Семінарія, 1932 священик у Катедрі св. Юра, д-р богословія (1933, Інсбруцький у-т). Парох в Галичі, капелян укр. студентів (1935-39), шпиталю в Кракові (1940), "Нахтігаля" (1941). Співробітник Проводу ОУН СД (1942-43), уч. ІІІ НВЗ ОУН, вибраний членом Гол. ради ОУН, референтури зовн. зв'язків. 2-й віцепрезидент УГВР. Домігся звільнення Бандери, Мельника, Стецька та ін. укр. політв'язнів. На еміграції в Зах. Німеччині від 1945, член ЗЧ ОУН (до 1948), голова Презизії ЗП УГВР (1946-83), керівник зв'язку з УГВР та збройним підпіллям (1948-53). Професор теології УВУ у Мюнхені та Укр. кат. у-ті у Римі, член ради директорів нью-йоркської фірми "Пролог". Близький співробітник Патріярха Й.Сліпого. Дійсний член НТШ. Помер 14.9.1994 в містечку Нортиг к. Мюнхена. Похований в м. Оліфант, шт. Пенсільванія, США [195], [259].

Грицай Дмитро - "Перебийніс", "Дуб", "Олег", "Сірко"
Нар. 1.4.1907 Дорожів, Самб. Дрогобицька гімназія, польська армія, підофіцерська школа, Льв. у-т - фізмат. Пласт, УВО від 1928. 1932 військ. референт Крайового Проводу ОУН на ЗУЗ (ЗВУ 22.10.92 подає 1933-34, "Нація і держава" - 1932-34 і 1939 ). Неодноразово в тюрмах. Після атентату на Пєрацького виключили з у-ту, кинули в Березу. Після звільнення 1936 працює на будівництві, підпільна робота, гол. організація підгототовки кадрів. З початком війни 1939 знов кинули в Березу, та охорона розбіглася, в'язні звільнились. Краків, член Рев. Проводу ОУН - військ. референт [187]. Очолює повстанський штаб ОУН, куди входило 12 чол: О.Гасин, Я.Горбовий, В.Гринів, Л.Харкевич, М.Лебедь, Р.Шухевич, Б.Гошовський, Л.Зацний, П.Клим, Ю.Медвідь,Є.Врецьона [230, В.Гринів]. 1941 к-р старш. школи ОУН в Мостах Вел.). На поч 1943 вистежений гестапо, посадили на Лонцького. У вересні 1943 організована втеча Г. і Я.Старуха одночасно з втечею О.Гасина з дрогобицької тюрми - СБ під кер. К.Цмоця. Від 1943 начальник ГВШ УПА, майор. З 1.11.1945 генерал-хорунжий (посмертно, з датою старшинства вiд 1.11.1945 ["Нацiя i держава..], [187], [ЗВУ 20.3.91, Р.Пастух]. Загинув 19.12.1945 у пражській тюрмі, захоплений разом з Д.Маївським при переході чесько-австрійського кордону - йшли на зв'язок до ЗЧ ОУН. Маївський застрелився, а Г. дав себе заарештувати, щоб через чеську тюремну сторожу повідомити про їх долю. Тоді повісився в тюрмі [150, т.28 ], ["Нація і Держава" 8.4.99]

Грицай Марта
Нар. 1920 у Львові,. ОУН з 1936. Інструктор Юнацтва в у-ті, в жін. гімназії Моджієвського, зв'язкова між керівниками КЕ, вела фінанси. Мала зашифровані списки кур'єрів, тзв "зоряні зошити". Арештована 5.9.1940 за свідченнями І.Максимова. На слідстві розшифрувала все, в т.ч. і дані про людей і зброю в округах. На суді (процес 59-и) виявила ворожість до сов. влади, нічого не просила. Засуджена до розстрілу 18.1.1941. Верх. суд СССР замінив на 10 р. і 5 заслання [220]. З поч. війни 23.6.1941 вдалося втекти з Бригідок [122]. Живе за кордоном [ЛМ 1206, О.Булка].

Грицак Осип - "Галайда", "Роман", "Гриць", "Бездомний"
Нар. 10.1.1905 в Стрию. Через бідність 1924 переходив в СССР разом з С.Новицьким. Піймали, передали полякам, 14 днів арешту в Скалаті. 1927 служив у WP в Лодзі. Там на вечірніх курсах здав матуру. Закінчив однорічну торгову і молочарську школи в Стрию і Ряшеві. В ОУН з 1932, розвідник пов. екзекутиви. Від 1934 у Львові, референт розвідки КЕ. Кілька разів арештовувався, в загальному, просидів 2 р. Від листопада 1939 один з двох заступників провідника КЕ (другий В.Гасин). Арештований 16.4.1940. На слідстві старався все брати на себе. вигороджуючи інших. Засуджений до смертної кари 29.10 (процес 11-и), розстріляний 10.2.1941 [230].

Грицько Дмитро - "Цяпка"
З с. Вапівці, Закерз. В УПА з літа 1944., вістун. В червні 1947 попав в полон. В ув'язненні до 1956. 1975 в Лондоні. Спомини "Горить ліс" - про боротьбу в Надсянні в 1944-47 рр. В Австралії. 1996 видав "Ліс - наш батько". Написав п'єсу "Месники волі" [ШП 14.7.99, І.Дзира]. Голова станиці Вояків УПА в Сіднеї, почесний член Гол. Булави [ШП 30.12.95].

Губка Іван
З Івано-Франківська?, інженер [79]. За участь у нац.-визвольному русі відбув 19 р. у неволі. Кінгір, Спаськ ("долина смерті") на Колимі, Норільськ, де брав участь у повстанні 1953, яке було потоплене в крові. 1963 співзасновник "Укр. національного фронту". 1967 арештований,. дістав 6 р. таборів і 5 заслання. Через 11 р. повертається до Львова. Голова Львівської обл. спілки політв'язнів України (створена в серпні1990) [ЗВУ 7.12.90, М.Базелюк].

Гудзоватий Петро - "Очеретенко", "Василь"
Нар.1912 Володимирців, Жидач. З 1940 на еміграції, 1941 - "Нахтігаль", 1943 - шеф штабу ВО "Тютюнник" УПА-Схід, з 1945 заст. командувача та шеф штабу ВО "444" УПА-Північ. Очолював штаб ВО "Тютюнник" УПА-Схід. Загинув 29.1.1946 у важкому бою в Котівських лісах б. Луцька [ЗВУ 8.2.96].

Гук Богдан-Зеновій - "Скала"
Нар. 1922 с. Іскань, Перемищина, син священика. Закінчив укр. гімназію в Перемишлі, мед. студії розпочав у Відні 1941-42, продовжив у Львові. Восени 1944 відійшов в підпілля ОУН-УПА організувати санітарні курси. З квітня 1945 районовий, надрайоновий, з осені 1946 окружний референт УЧХ на Перемищині. З червня 1947 виконує обов'язки лікаря у новосформованому курені "Бурлаки" (В.Щигельський). Мав рейдувати до Зах. Німеччини, та був розбитий НКВД. Залишки відступили з сотнею "Бурлаки". Оточені в Чехословаччині. Г. і ще два пробились. Продовжив студії в Ерлангерському у-ті. З 1952 в США. Лікар в штатах Нью-Йорк, Арізона, Флоріда. З 1978 лікар-психіятр в осередку ветеранів у Флоріді, працює в комбатантських організаціях, співпрацював з редакцією "Літопису УПА", спогади, статті. Помер 12.7.1981 [228].

Гук Мирослав - "Григор"
Син священика, брат Богдана, Євгена. З весни 1945 референт пропаганди Перемиської округи. З осені - окр. провідник Пізніше - референт пропаганди в Тернопільській окрузі. 1950 чи 1951 разом з своїм бойовиком спіймані агентами-"внутренніками" (повстанці, перевербовані МГБ). Зімпровізовано відкритий суд, засуджені на смерть і повішені в Чорткові. [166].

Гуляк Юліян - "Марко", "Токар", "Рен"
Нар. 1915 в Жизномирі, Бучач. [150, т. 24]. Вчився в Заліщицькій семінарії, в часі війни крайовий оргреферент. Загинув у збройній сутичці в Перемищині 19.7.1944 [162]. В. о. провідника Львівської обл, опікувався підпільною радіостанцією УПА "Самостійна Україна".. Загинув від нім. кулі 19.7.1944 в околиці Бібрки [150, т.24].

Гурби
Село б. Майдану, Рівн., Андрусівки, півн. Терноп. Тепер не існує, спалане НКВД. На 3-й день Великодня 1944 агентурою НКВД, що проникла в структури УПА, на Волині було оголошено мобілізацію. Майор НКВД, який діяв в УПА під пс. "Лихо", зібрав у призначеному місці в дерманських лісах біля цього села близько 2 тис. неозброєних юнаків. Близько тисячі з них були знищені танками, авіацією та кулеметами НКВД. 1947 на цьому ж місці в засідку потрапили два полки повстанців УПА-Південь під ком. "Енея" (П.Олійник). В бою загинуло 300 повстанців і до 350 енкаведистів. Дві найбільші серед відомих в Україні братських могил УПА упорядковані членами НРУ. освячені [ЗВУ 17.5.91]. Гурби, Крем'янеччиа. Тут 23-24.4.1944 відбувся великий бій з НКВД. 30 тис. сов. військ з артилерією, танками, літаками оточили в гурбенських лісах 4-5 тис повстанців. Там було багато цивільного населення. Вирвались з оточення, загинуло 80 повстанців, розстріляно б. 100 поранених членів УПА і 200 цивільних. Большевики втратили 120 вбитими ["Літопис Черв. Калини" 6-7, 92]. Повстанцями в тім бою командував М.Свистун -"Ясень" ["Нація і держава" 8.4.99]

Гусяк Одарка - "Нюся", "Чорна", "Алейка"
З Трускавця. Весною 1947 за дорученням Зарицької організує хату в с. Грімне, Самб. Під виглядом переселенок з Польщі дістали кімнату, в другій жив священик. Восени перейшов туди Шухевич. Пробув тиждень -два, захворів, подались з Г.Дидик до Львова. В той час до хати випадково заскочив незавважений участковий (зайшов з половини священика). Охоронці його вбили. Мусіли втікати. Маму завезла на Рогатинщину до священика. На поч. 1950 арештували маму і доньку Лопатинського (жінка Зеленчука), що мешкала у вуйка Л. на Пекарській. З доручення Шухевича пішли з О.Ільків на Пекарську повідомити про арешт, побачили за деревом засаду. І ще одна квартира була провалена, ледви вирвалась в хустці доньки господині. Шухевич попросив піти ще на одну зустріч і покинути Львів. Взяли 2.3.1950 на вул. Листопада, як їхала на цю зустріч (та. до якої їхала, вже зрадила). Били три дні, били маму, давали психотропне. Раз видержала та, боячись, що вдруге не вдастся під дією тої хімії і видасть криївку Шухевича, довірилась співтоваришці по ув'язненню Фединській (В [120] помилково "Мединська". "Тиждень" називає її Ф-рк, Ю.Щухевич знає пiд прiзвищем Фролик) - передала через неї записку в Білогорщу до сестри Г.Конюшик. Фединська виявилась провокатором і записка попала до КГБ. Там розшифрували адресу (в сестри велика родина, а Ганна жила сама) [розмова з О.Г.1.5.1993, оформлена в ЛМ як а.с. 2089]. Охоронниця Шухевича. Випадково в хату, де жили Ш., Г. і її мама, зайшов участковий, Ш. його застрілив... В червні 1949 два тижні жила в Москві в готелі "Метрополь" з фальшивими документами і вибухівкою, вишукуючи цілі. 5.3.1951 (в Білогорщі) застрелила л-та Ровенка, одного із трьох енкаведистів, що за нею слідили. Тоді і була арештована. А на її слід навела племінниця, студентка мед. і-ту, що попала в засідку в хаті мами Одарки [213]. Нар.1924, освіта 7 кл. Двоюродна сестра "Макомацького" (Р.Різняк). Користувалась також прізвищем Денис Анастасія. Арештована 3.2.1950 (в машиноп. текстi довiдки львiвського КГБ "3/II", очевидно, не добили одну палочку) [СБУ, П- 2309 Д]. Арештований 10.1.1950 священик В. під тортурами зізнав, що в Дегові, Рогатин. у пароха Л. переховується мама Г. Від неї і дочки священика Лідії витягнули львівські зв'язки Г. і очікуваний час прибуття. Піймати її допомогла агентка Шевченківського відділу КДБ "Павличка", яка раніше під впливом Г. пірвала з КГБ і пішла в підпілля, а пізніше явилась з повиною. Взяли її 3.3.1950 пополуднї б. вул. Набайка (перекручене На Байках -Київська, а може Набеляка - Котляревського, все одно те саме місце)... Після трагедії в Білогорщі її переконали, що Шухевич живий, показали фальшивий протокол допиту, почала говорити. Розповіла, що недавно була в Москві, намагалась зв'язатися з американським посольством. Були арештовані і інші зв'язкові Ш. - "Роксоляна" (О.Ільків) - 14.3, "Марта" - 6.5 ("Анна" - Г.Дидик - 5.3). Тортурами, обманом, хитрощами від них дізналися про майже сотню конспіративних квартир Ценрального Проводу в Зах. Україні, з них понад 90 у Львові ["Тиждень" 14-20.11.97]

Гутович Зеня - "Зірка"
Нар. 11.11.1916 Дрогобич. Гімназія, учительська семінарія, . дівоча ланка ОУН. 1939 зв'язкова окр. проводу ОУН Дрогобиччини. 1.9.1940 поранена при переході Сяну (йшли разом з Л.Зацним на Захiд, вiн загинув), попала в більшовицькі руки. Доля невідома [159, В.Гладилович].

Схожі сторінки:

  • І
  • Т
  • Ф
  • Х
  • Я
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]