Б


Бабенко Вiра
(She) served as a major liaison for the Petliura government-in-exile, which was preparing for a mass uprising against the Soviets (1921). One of Petliura's close aides was a soviet agent. B. was picked up and died at the hands of Cheka, as her father had done a year earlier. Така ж доля спiткала i Марiю Тарасенко [105]. Нар. 1902. Зв'язкова укр. повстанських штабiв. Як посланець окружного Катеринославського штабу до уряду УНР в березнi 1921 побувала в Тарновi; пiсля повернення захоплена большевиками разом з провiдниками штабу i закатована 7.9.1921 в Катеринославi [ЕУ т.1].

Бабiй Олесь
Нар. 1897 Середне, Калуськ. УСС, Калуський курiнь. З 1922 у групi поетiв-символiстiв "Матуса". 1924-29 вища освiта у Празi - д-р лiтературознавства. Переслiдувався поляками, сидiв 4 р. Перед 2-ю свiтовою вiйною виїхав у Словаччину, вiдтак до Нiмеччини. Найважнiшi твори: збiрки "Ненависть i любов", "Поезiї", "Перехрестя", "За щастя оманою", "Пожнив'я", поеми "Гуцульський курiнь", "Остання офiра цiсаревi", проза "Шукаю людину", "Гнiв", "Першi стежi", "Двi сестри", "Останнi", лiтературнi дослiдження [21]. Учасник 1-го Конгресу ОУН (Вiдень 1929) [141, О.Бойкiв]. Учасник установчих зборiв ОУН [ЕУ т.1].

Бабiй Ярослав - "Шах"
Нар. 1914 Вел. Говилiв, Теребовл. Гiмназiя в Тернополi, пiзн. в Рогатинi. Юнацтво ОУН. 1933 польськi "стшельци" важко поранили в груди. Арештований 1940, втiк. При втечi поранили в руку. Вiдтодi - пiдпiлля. Вiд 1941 пов. провiдник Теребовельщини. 1942 орг. референт окр. проводу Тернопiльщини. Пiд час другої сов. окупацiї - окружний провiдник Тернопiльщини. 30.6.1947 з "Нечаєм", "Тихим", "Качором", "Олею" (O. Стець) заскоченi в криївцi на хуторах Драгоманiвка, с. Купчинцi, Козлiв. Бiй, застрiлився [150, т.11].

Баврук Василь
Вiдомий дiяч ОУН, один з перших в'язнiв Берези (1934) [141, В.Макар].

Бавура Теодор - "Мамай"
Заступник нач. штабу куреня "Звiнчука" [114]. З Полтавщини, к-р куреня УПА-Пiвдень, знаний з боїв на ОСУЗ та ПЗУЗ, учасник боїв на Гурбах. Загинув у бою з большевиками 25.4.1944 [150, т.24].

Багнюк Олексiй
Учень семiнарiї в Острозi, Рiвн. За даними полiцiї керiвник УВО у семiнарiї. Можливо, член виконавчого комiтету УВО [276].

Багряний Iван
В дiйсн. Лозов'ягiн. Нар. 2.10.1907 Куземки, Охтир., Сум. Арешт 1932, втеча, другий арешт. 1940 звiльнений з вiдбитими легегнями i нирками. 1943 в Києвi, зв'язаний з пiдпiллям ОУН. Перебрався в Галичину, у пропагандистському апаратi ОУН. Подає Шухевичу пропозицiю створити УГВР. В липнi 1944 - Словаччина, в серпнi схоплений, вiдправлений до Нiмеччини. Утiк з Темпельгофа. В Новому Ульмi (табiр DP з українцiв) засновує газету "Укр. вiстi", органiзацiю МУР (Мистецький Укр. Рух), голова УНРади [142].

Базилькiв Ольга - "Шуманна"
Край. референт жiноцтва ОСУЗ 1942-44 [195].

Байда В.
На засiданнi Гол. Проводу Революцiйної ОУН в Торонто 13.5.1990 висували на Голову Проводу (В.Олеськiв). Домовились, що Б. буде третiм членом Президiї Проводу (два перших - С.Стецько i В.Мазур) [251, ч. 2. 98, С.Мудрик].

Байляк Анна - "Рома"
Санiтарка УПА, дружина курiнного "Коника" (М.Гальо). Арештована в Краковi, засуджена на 14 р. Вiдсидiла 7 р., емiгрувала в США. Багато рокiв добивається перепоховання полеглих i розстрiляних в Бiрчi (в тiм i мужа) [ЗВУ 6.6.98]

Бак-Бойчук
Мельникiвець. 1941 був у складi делегацiї ОУН-м до УДП (разом з i.Рогачем). Склали заяву визнання i пiдтримки УДП, але дiзнавшись про дезапробату нiмцями Акту, вiд спiвпрацi вiдмовились [218]. Кер. Пох. груп ОУН-м в р-нi Сянiк [ЕУ, т.6].

Бакович Петро
Старшина УГА. 1921 бойовий референт Начальної Команди УВО. Крайовий Командант УВО в 1923 (пiсля Ю.Полянського, перед А.Мельником) [219].

Балицький Андрiй
Один з керiвникiв УПА-Схiд. Учасник переговорiв з мадярами в сiчнi 1944 в с. Топча, Корецьк., Рiвн. [206, А.Боляновський].

Балицький Петро
Голова АБН в Скандинавiї, Копенгаген. На 3 ВЗ Всеукр. Братства ОУН-УПА 10.3.1995 прийнятий Почесним Членом Головної Булави [ШП 30.12.95].

Балух Григорiй - "Довбуш"
Перший голова (1949) станицi Воякiв УПА в Австралiї [239].

Бандера Андрiй
Род. iз Стрия. Священик в с. Ст. Угринiв, Калуш. 1918 органiзатор перевороту у повiтi. Формував вiйськовi загони с селян. Депутат ради ЗУНР у Станиславовi. 1919 вiдступав з вiйськом за Збруч, став вiйськовим комендантом УГА. Член УВО, 1928 був арештований (разом з Степаном) [251, ч. 4.98, Я. Сватко]. Помер на засланнi [196]. Розстрiляний в Києвi 10.7.1941 [203, В.Гудзiй]. Дiти: Марта, Степан, Олекса, Володимира, Василь, Оксана, Богдан, Мирослава [12].

Бандера Богдан - "Богдан", "Митар"
Нар. 1919 Ст. Угринiв. Вчився у Стрийськiй гiмназiї, закiнчив у Рогатинi. За вказiвкою ОУН виїхав на схiд України як пропагандист. Пiсля вiйни до сестри у с. Голинь, Калуш. прийшли двоє з листом вiд Б. i його мештами. Просили провести їх по зв'язку у Грабiвку. В СБ призналися, що вони з КГБ. Бiльше нiяких вiдомостей про Б. не було ["Молода Україна" № 7, 90]. 1936 перевiвся iз Стрийської гiмназiї до Малої Духовної семiнарiї при гiмназiї в Рогатинi для пiдпiльної роботи, керував Юнацтвом. 1941 в мережi окр. поводу на Рогатинщинi. Восени 1942 у складi пох. групи у пiвд. областi: Херсон, Миколаїв, Одеса. Пiсля того вiстей не було. Існували версiї: розстрiляний нiмцями весною 1943 в Херсонi; загинув з боївкою УПА бiля Войнилова; загинув у рейдовiй групi над Днiстром на Лемкiвщинi (?) 1946-47. В журналi "Зона" N6,1994 П. i М.Лаврiви з Донецька пiдтверджують, що Б. i його дружина Дара загинули 19.12.1949 в Старичевi Рожнят. в бункрi, де було 6 воякiв УПА i двi жiнки [203, В.Гудзiй]. Приєднався до пох. групи Пiвдень, дiйшов до Миколаєва, там його видав нiмцям мельникiвець П.Войновський [218]. Воював в УПА, мав псевдо "Митар". Його доля вiдома лиш до 1946. Рiднi знають, що похований у Сваричевi, Рожнят. ["Експрес" № 14, 4.98]. 1938-39 в Рогатинськiй гiмназiї разом з Вишиваним i Мельником органiзували Юнацтво. 1941 арештований нiмцями i вбитий [247].

Бандера Василь
Нар. 1915 Ст. Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та агр. ф-т Львiвської Полiтехнiки [103]. 1938 арештований разом з дружиною, вiдправлений в Березу. Звiльнився з вiйною, в жовтнi разом з Степаном переходять у Кракiв. 1941 - Станиславiв [15]. Референт СБ Станиславiвського обласного проводу [ЛМ 1379, Г.Пришляк]. Арештований, вiдправлений у кракiвську тюрму. 20.7.1942 привезений до Авшвiцу (Освенцiм). Панами положення там були поляки, що творили бльокову самоуправу. Кол. тюремний ключник з Стрия Єронськi, оберкапо Краль, унтеркапо Подкульскi з Пермишля били, обсипали цементом i запихали до бочки з водою. Через два днi помер у "кракенбав" (шпиталь) [103, П.Мiрчук]. В шпиталi дали смертельну iн'єкцiю (21.7.1942) [103, О.Вiтоняк].

Бандера Олекса
Нар. 1911 Ст. Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та агр. ф-т Львiвської Полiтехнiки. 1933 направлений ОУН на навчання в докторантуру до Вищої школи економ-полiтичних наук у Римi. Одружився з iталiйкою [15], зробив докторат, працював у мiсцевiй станицi ОУН [84]. 1941 викликаний до Львова на проголошення самостiйностi, працював тут в i-тi Нацiоналiстичної Освiти у вiддiлi робiтництва. З поч. 1942 виїхав до Iталiї. Запроторений до Авшвiцу 22.7 [103]. Вбитий 25.7.1942 пiсля 3-денних тортур ["Лiтопис Черв. Калини" 6-7.92].

Бандера Степан - "Сiрий"
Нар. 1.1.1909 Угринiв Старий, Калуш., син Андрiя i Мирослави Глодзiнської. Укр. гiмназiя у Стрию 1919-27. Пласт, пiдпiльна Органiзацiя середньошкiльникiв, УВО з 1928, Висока Полiтехнiчна Школа у Львовi, агр. вiддiл (1928-33). Не здобув диплому через ув'язнення. ОУН з 1929, з 1931 референт пропаганди КЕ, 1932-33 заступник, 1933 крайовий провiдник. Арешти 1928, 1932 (3 мiс.); червень 1934. В'язницi Львова, Кракова, Варшави. На Варшавськiм (1935-36) i Львiвськiм (1936) процесах за атентат на Перацького i дiяльнiсть ОУН засуджений до смертної кари з замiною на досмертне ув'язнення. Тюрми "Свенти Кшиж" коло Кельц, Вронки к. Познаня, Берестя. Звiльнився з вiйною, в жовтнi 1939 перебрався зi Львова до Кракова. 10.2.1940 очолив Рев. Провiд ОУН, у квiтнi 1941 на II ВЗ ОУН вибраний Головою Проводу. 5.7.1941 арештований в зв'язку з проголошенням незалежностi. Заксенгаузен. Звiльнений 27.9.1944. На крайовiй ширшiй нарадi Проводу ОУН на ЗУЗ в лютому 1945 обрано Бюро Проводу: Б., Р.Шухевич, Я.Стецько. Вибiр пiдтвердила конференцiя ЗЧ ОУН 1947. 1950 уступив з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН, планував перейти в Україну. 22.8.1952 уступив з посту Голови Проводу ОУН, не прийняли, залишився. Вибiр пiдтверджували конференцiї 1953, 1955. Вбитий 15.10.1959. Вбивця Б.Сташинський втiк на Захiд i вiддався в руки влади 17.11.1961. Сiм'я Б. переїхала до Канади. Речi переданi в Лондон, де є музей нац.-визвольних змагань. Мав двi дочки i сина Андрiя. Померли. Онук Степан Андрiйович, гром. Канади, працює в Києвi. 17.8.1992 в Ст. Угриновi вiдкрито новий бронзовий монумент З. Давидюка ["Експрес" № 14 11-19.4.98]. Пам'ятник поставлений 1990 ["Правда" 19.10.90, И.Тихомиров]. Зiрваний. Повторне вiдкриття поруч з зруйнованим вiдбулося 30.6.1991 [ЗВУ 4.7.91].

Бандрусяк - "Лопата"
Очолював Закарпатський провiд ОУН, утворений в сер. 1944. Керiвний склад майже повнiстю знищений в 1945. Новий провiдник - "Тимiш" ["Дзвiн", 7-9.93]. Окр. провiдник Закарпаття 1945 [195].

Баран Василь - "Гейфаст"
Нар. 1911, Поздимир, Радех. 7 кл. ОУН з 1930-31. Двiчi арешт, довголiтнї засудження, Береза. Звiльнився 1939, емiгрує за Буг. Кiлька разiв переходить кордон, пiдпiлля.. Органiзує сотнi УПА, працює при ВО. Вiд 1947 - в розпорядженнi Проводу ОУН. 15.1.1949 загинув у криївцi б. присiлка Збиця, Яструбичи, Радех. З ним С.Громада, Г.Iванiв, I.Сак, Г.Сивенький, Я.Фарина [237]. 1940-41 - вiдповiдальний за кордон у Кракiвському проводi (займався переходами) [255].

Баранецький
Голова укр. громади в Фiнляндiї. 1934 чи 1935 переїхав до Буенос-Айреса, де загинув пiд колесами льокомотиви, пхнутий, правдоподiбно, агентом ГПУ, щоб бiльше не вертався до Фiнляндiї. Там його замiнив Полуведько, агент ГПУ, учасник органiзацiї атентату на Коновальця [141].

Барановський Роман
Нар. 1904. Брат Ярослава. Бойовик УВО, суджений 1926, згодом вiдомий як провокатор, який для маскування органiзовував бойовi акцiї i був 1932 звинувачений полiцiєю в працi на двi сторони, засуджений на 10 р. в'язницi, де помер [ЕУ т.1]. З моменту утворення ОУН за вимогою ряду членiв КЕ усунутий вiд працi в Органiзацiї, але широкого розголосу справа не набула i надалi мiг збирати цiннi для полiцiї iнформацiї. Запропонував полiцiї спiймання Коссака з допомогою кур'єрки ОУН М.Федусевич, яку мав потiм вбити. Не здiйснили. Видав Коссака з допомогою iнших, за що одержав 1500 зл. Засуджений на 10 р. за спiвучасть у вбивствi Голувки. Батьки публiчно вiдреклись [144].

Барановський Ярослав - "Макар", "Лiмницький", "Президент"
Нар. 1906, син священика с. Дорогова. В пiдпiллi з гiмназiйної лавки, учасник "Летючої бригади" [219]. Уч. Пражської конференцiї 1930. [141, З.Книш]. 1926 арешт, Бригiдки. У в'язницi вивчав право, диплом правника в Укр. у-тi у Празi. Жив у Вiднi. З кiнця 30-х рр. секретар ПУН, вiдповiдальний за зв'язок з Україною. З 1941 Львiв, пiдпiльна праця [227] Разом з дружиною Г.Чемеринською довгi роки видавав полякам членiв УВО i ОУН, про що свiдчив документ, знайдений у повiтового старости у Самборi 1939 i опублiкований в Краковi 1940 [140, Л.Павлишин]. Цi документи не мали вiдношення до Б., була доведена його непричетнiсть. Бандерiвцi iнкримiнували йому також вбивство М.Тураша. Щоб не загострювати ситуацiю, на поч. 1941 йде у вiдставку, у Львовi живуть у матерi Ганни на пл. Юра ["Експрес" .3.97]. Вбитий 11.5.1943. Похований на Личаковi [223]. Свiдком вбивства (на розi Рилеєва и Устiяновича, тодi Уєйського i Баденiх) був Б.Костюк [227].

Барвiнський Олександр
Лiкар, заступник мiнiстра охорони здоров'я в УДП [58]. 28.1.1948 закiнчився процес проти Б. Свiдком звинувачення був гестаповець Гнорр [68].

Басараб Ольга
Нар. 1889 Пiдгороддя, Рогатин. Донька священика Михайла Левицького. Дитинство провела в Щуровичах, Радех., де батько був парохом [ЗВУ 20.10.00, П.Романюк]. Перемишлянський лiцей, торгова Академiя у Вiднi. Там вступає в Союз Українок, Червоний Хрест, Сiч. Бухгалтер земельного банку у Львовi, спiворганiзатор дiвочої дружини Пласту, жiночої чоти УСС. Член Укр. жiночого комiтету (органiзацiя курсiв, збiр коштiв на УСС). В липнi 1914 одружується з Дмитром Басарабом. Загинув на iталiйськiм фронтi 1915. Вiдень, укр. жiночий комiтет допомоги пораненим, посольство УНР в Гельсiнiкi, 1918 радник посольства УНР у Вiднi. Формування поповнення для УГА, радник емiграцiйного уряду Петрушевича. 1920 УВО [ЗВУ 8.12.98]. Член УВО з 1923 [ЗВУ 20.10.00].. Влiтку 1923 з доручення Коновальця налагоджує зв'язки з Краєм, повертається до Львова. Живе на Висп'янського 34 (Вишенського) з товаришкою Савицькою Спiвпрацює з референтом розвiдки О.Думiним. Арештована 9.2.1924. Найшли документи УВО. Страшнi тортури протягом 3 днiв, замучили на смерть. Ісценiзували самогубство, поховали тайком. Родина домоглася ексгумацiї. Виявленi слiди тортур. В перепохованнi бере участь 15 тис. людей. Масовi арешти. А.Мельник попадає в камеру N 7 на Яховича, де знайшов напис "Вмираю, замучена, помстiть! О.Басараб" i з Лепкого: "За кров, за сльози, за руїну верни нам, Боже, Україну!" [ЗВУ,15.2.96]. Вислiдив її i донiс польський професор, що мешкав напроти. В паперах, якi принiс Думiн, був план дислокацiї гарнiзонiв у всiй Польщi. Похована на Янiвськiм. Поруч - могила сестри Iванни, професор укр. гiмназiй, бiблiотекар [Я.Лялька, Льв. TV 1.2000]. В СШ N 49 утворена кiмната-музей [ЗВУ 8.12.98].

Бахiв Люба
Род. з Жидачина, Луцьк., пiдпiльниця. Загинула в травнi 1941 в палаючiй клунi, оточенiй енкаведистами. Загинули Г.Стельмащук, П.Петрук, Г.Пасiчник. [ЗВУ 25.5.96, О.Лозова].

Бацюркiв Тарас
Учень 9 кл. СШ N 1, член Юнацтва. Керував звеном в 7 кл. [232, Я.Валько 29.6]. Нар 1922, розстрiляний 26.6.1941 [232, матерiали слiдства, Київ,1956]

Башук Петро
З Себечева (зах. берег Бугу). За Польщi в'язень Бригiдок. Разом з Я.Гайвасом, П.Канюком i одним кримiнальником втекли через мешкання начальника тюрми, дверi якого виходили в тюремний коридор. Ключ вихопили у наглядача, якого зв'язали, закнеблювали i запхали пiд лiжко [214]. 1940 в Холмi, на лiнiї зв'язку СБ [245]. Обл. провiдник ОУН Холмщини (1940) [Патрiярхат ч.2, 2.99]. Керiвник орг. референтури Холмського УДК [71]. Мельникiвець, в'язень Лонцького. Перевезений до Авшвiц восени 1943, 17 блок [103]. В Канадi, член президiї КУК, кор. "Гомону України" [96]. Член ЛВУ (згадка 1965) [215].

Безпалько Орися
Нар. 1921 Верзель, Київщина. 1928 переїхали на батькiвщину батька - адвоката. Вiдкрив канцелярiю в Копичинцях, член УНДО. 1934 переїхали до Золочева. Гiмназiї в Тернополi, Золочевi, Львовi, 1939 вступила у мед. i-т. На межi 1939-1940 батька арештували, маму, брата Андрiя (17 p.) вислали в Казахстан. Арештована 6.9.1940 як "активна учасниця ОУН. На судi (процес 59-и) не визнала себе винною, нiчого не просила. Засуджена на 10 р. i 5 висилки. Судова Колегiя Верх. Суду СССР знизила до 8 р. [220]. Батько розстрiляний в пiдвалах Бригiдок в перший день вiйни [214]. Живе в Золочевi [ЛМ 1206, О.Булка].

Безпалько Осип - "Остап", "Андрiй", "Задорожний"
З Бенева, Золочiв. Закiнчив Золочiвську гiмназiю, ОУН. Не раз арештовувався поляками, 1934 дiстав 5 р. 1939-41 нелегал. 1944 важко поранений на Кiровоградщинi [ЗВУ 8.8.90]. Поручник УПА, крайовий провiдник Подiлля. Загинув в одногодиннiм бою з НКВД 3.8.1947 [231] в с. Теляче, Пiдгаєць., Терноп. З ним загинули зв'язковi Ф.Хома, Ф.Гринчишин, М.Погорiлий [ЗВУ 8.8.90]. К-р групи УПА "Лисоня" [181]. Крайовий провiдник Подiльського Краю 1946-47 [195]. Провiдник "Подiлля" 1945-47 [150, т.12]

Бей Василь - "Улас"
Нар. 1921 Литвинiв, Пiдгаєць. Абсольвент Бережанської гiмназiї. Крайовий провiдник Подiльського Краю. З 1949 крайовий провiдник на ПОУЗ. Розбудував орг. мережу, поширив коло симпатикiв. В лютому .1951 схоплений емгебистами у Вiнницi. Стрiлявся, вилiкували. Дали завдання вбити В.Кука. Розказав про все, залишився у Кука. Написав двi працi: "Перспективи розвитку нац.-визвольної боротьби в Схiднiй Українi" та про життя i нац. свiдомiсть сх. українцiв. В травнi 1952 повертаючись на схiд з 10-и повстанцями, на одному iз постоїв були оточенi кагебистами. Мабуть, всi загинули [150, т.28]. Провiдник "Подiлля" 1947-51 [150, т.12]. Крайовий провiдник ПК 1947-49 [195].

Бемко Володимир - "Ваврiв"
Сотник УГА, д-р, окружний командант УВО округи Бережани-Пiдгайцi- Перемишляни- Рогатин 1922-26 [171]. Входив в Начальну Команду УВО [241?].

Бенцаль Ярослав
Свого часу був членом бандерiвського проводу [42]. Був в УВО, пiзн. в СБ ОУН, в дивiзiї "Галичина". Пiсля вiйни у Великобританiї, згодом Мюнхен, СБ. Впливовий дорадник Бандери, пiсля його смертi зiйшов зi сцени, а вiдтак i з життя [52]. Секретар Проводу ЗЧ ОУН [?].

Березинський Юрiй
Нар. 1912. Син священика с. Оглядiв, Радех., брат дружини Р.Шухевича. Виконавець замаху на комiсара Чеховського (22.3.1932). Керував боївкою при нападi на пошту в Городку (склад: В.Бiлас, Д.Данилишин, С.Долинський, М.Журакiвський, Г.Купецький, М.Куспiсь, П.Максимцiв, С.Мащак, В.Старик, Г.Файда, С.Цап). В [144] подається ще М.Ясiнський, а як автор плану - М.Лебедь. Поранений, дострiлився. Загинув теж Старик ["Нацiоналiст" ?] Напад вiдбувся 30.11.1932. Щоб вiдвернути увагу полiцiї вiд будинку суду, де була пошта, мали пiдпалити шувар бiля млина. Було сиро, не загорiвся. Несподiвано виявилось, що пошта має добре озброєну охорону. Перестрiлка, залiзнi дверi зачинились. Єдиний здобуток - мiшок з дрiбними 3 тис. зл. При вбитому найшли квиток студента полiтехнiки, тризуб. Стало ясно, що це УВО-ОУН. Всi були виявленi i арештованi. Б. i Старик були похованi в Городку мiж УСС i УГА. В нiч на 25.7.1933 могили сплюндрували, труни, вiнки порозкидали. Тiла були знайденi у старому гробiвцi [193].

Березовський Кость-Арпад - "Карпо", "Кречет"
Нар. 1914 у Львовi. Вчився в Гол. гiмназiї, Пласт [227]. В ОУН з 1934, залучив З.Матла. Пом. редактора газети "Готовий" укр. спортивної спiлки, iнструктор ОУН серед кустарiв. Арешт. 1935, засуджений на 8 р. Вийшов 1939. Керiвник ОУН в унiверситетi. Арештований 29.7.1940. Дуже тортурований. На судi (Процес 59-и) заявив себе ворогом сов. влади, нiчого не просив. Засуджений до смертної кари [220]. Страчений 14.4.1941 [234]. Розстрiляний на Левандiвцi (як i о.Р.Берест та iн.) [ЛМ, 1220].

Берест Роман
Нар. 1897, Львiв. Священик с.Полоничi, Глинян. Пiдсудний процесу 59-и. Звинувачувався як агент iноземної розвiдки, завербований А.Матвiйчуком. Засуджений до розстрiлу [220]. Розстрiли проводились на Левандiвцi [ЛМ, 1920].

Билiнський Томаш - "Адам", "Стефан", "Євген"
Громадянин ПНР, українець, родич Шухевича, завербований ЗЧ ОУН (I.Дмитрiв). З часом став замiсником Стецька. Нагороджений золотим хрестом ОУН i срiбною медаллю iм. Бандери. Б. i завербований ним Янек-"Гордон" пiдтримували контакти з "завербованими", а в дiйсностi агентами КГБ С.Панчишиним у Львовi i Ю.Iванченко у Києвi ["Известия"15.9.88, Л.Корнешов]. Помер 1983 ["Trybuna Ludu" 15.9.88, I.Rzezut]

Бишкiв
Село на Жовкiвщинi. Тут 20-26.8.44 каральними загонами КГБ вбито 44 мешканцi i спалено хутiр Пирятин. Михайло Стадницький, в якого не влучили, прикинувся вбитим, пролежав до темноти. Пiзнiше переховувався i довгi роки мовчав про пережите. Олексу Лупiя катували, дали 15 р. каторжних робiт, сiм'ю вивезли в Кемеровську обл. Повернувся 1957 iнвалiдом, доживав в чужiй хатi [ЗВУ 8.11.90].

Бiбрка
На тер. тюрми НКВД i школи проведенi розкопки закатованих тут воїнiв УПА. Добуто останки 14 людей. 7.10.1990 перепоховання [ЗВУ 3.11.90]. В тюрму зiгнали заарештованих з навколишнiх сiл: Романова, Гринева, Водник, Звенигорода, Глiбович, Серник, Любешки та iн. Всiх помордували, тiльки Мирослав Рожiй, тяжко поранений, зумiв вибратися на дорогу, врятувався [ЗВУ 15.11.90].

Бiлас Василь
Нар. 1911 Трускавець. Закiнчив нар. школу, помiчник продавця. Як i Д.Данилишин, член бойової п'ятiрки УВО, ОУН референта КЕ З.Коссака. Брали участь у нападi на поштовий уряд в Трускавцi, Банк Людови в Бориславi (31.7.1931), виконали присуд на тайного полiцiйного агента Якуба Буксу, посла до сойму Голувку (28.8.1931) [144]. 30.11.1932 учасник нападу на пошту в Городку (див. Ю.Березинський). Вiдходили з Данилишиним i Куспiсем на Глинну Наварiю, де мали сiсти на потяг до Трускавця. Куспiсь пiшов у рiдне село, А Б. i Данилишин на станцiї зiткнулись з полiцiєю, що перевiряла документи (вже були попередженi про подiї в Городку). Данилишин вбив коменданта Коята, поранив полiцiянта Слугоцького. Була погоня, втекли. Нiчний марш, дiйшли до с. Розвадiв. Польський залiзничник, що бачив їх в дорозi, повiдомив громаду, що цi бандити пограбували українську кооперативу. На них накинулась юрба. Данилишин вiдстрiлювався на пострах, подалися до с. Веринь. Там їх побили, передали в руки полiцiї. Закували, важко побили, перевезли до Львова ["Нацiоналiст" ?]. Польовий суд вiдбувся 17-22.12.1932. Засудженi до смертної кари. Адвокат Старосольський наполягав надiслати апеляцiю президентовi, вiдмовились. Вирок виконано в суботу досвiта 24.12.1932 на польське Рiздво. У Воринi на мiсцi затримання насипано високу могилу з хрестом. Поляки ночами її плюндрували, поки не пiдiрвалися на мiнi. У цiй справi в 1936 в Стрию вiдбувся процес проти 26 членiв ОУН [193]. Капелян укр. полiтв'язнiв о. Б.Липський назвав їх святими. У всiх церквах в день страти били всi дзвони [103]. В с. Болехiвцi бiля Дрогобича в читальнi "Просвiти" висiли їх портрети. Перед приходом "других совiтiв" їх заховав i зберiгав Г.Довбуш, 18-лiт. хлопець. За незалежної України передав до музею "Дрогобиччина" [ЗВУ 22.12.98, Р.Пастух].

Бiлас Володимир
Брат Василя, член Пласту, Сокола. 27.2.1934 в Самборi засуджений за приналежнiсть до ОУН на 6 р. Загинув 1.9.1940 при переходi Сяну на Захiд. З ним загинули Л.Зацний, З.Гутович [159, А.Гладилович].

Бiленький Ярослав
Спiвтворець УГВР [132]. Генеральний суддя УГВР 1944-45 [195]. Професор укр. лiтератури i граматики в Академ. гiмназiї, член Ради Сеньйорiв (пiзн. Нацiональна Рада, припинила iснування 1942), член УГВР. Помер у Самборi 1945 [227].

Бiлий Володимир
Бойовик iз пiдпiлля. Був засуджений до страти, замiнено на 25 р. Багаторiчний в'язень. Очолює Теребовлянську рай. органiзацiю Всеукр. Спiлки полiтв'язнiв, утворену 1993 [224].

Бiлiченко Федiр
Род.з Немирова, Вiн., капiтан ЧА, член ОУН, бере активну участь у створеннi органiзаций на СУЗ, вiйськ референт Вiнницької обл. Весною 1943, в часi арештування вбиває гестапiвця в примiщеннi гестапо, втiкає. Вбитий пiд час погонi б. Вел. Театру [ШП 11.5.00]. Обласний вiйськовий референт Вiнниччини 1942-43 [195].

Благий Зенон - "Шпак", "Марко", "Клич"
26 р., в Союзi Кооперативiв у Ходоровi, за сов. влади службовець в школi. Провiдник Рогатинської пов. екзекутиви (Бережан.округи) [230, Б.Iвашкiв]. Провiдник СБ. Бiльшовицький агент. З його допомогою в короткому часi лiквiдовано кущ, в якому було 32 повстанцi. Поранений, "здався" НКВД, нiби жив у Львовi [ЛМ, 2343, Т.Когут, запис О.Цури]. Станичний-провiдник СБ [ПС N 41, 11.94, В.Гордiєнко]. Обласний провiдник Дрогобиччини 1942-44 [195].

Бобанич Михайло - "Трясило"
Курiнний "Бойки" ВО 4 1944-46 [195]. К-р вiддiлу "Бойки" iм. Хмельницького. Загинув 19.3.1946 [ШП 7.7.99, Г.Дем'ян]. Бабинич Микола, з Синєвiдська Виж., Скол. В жовтнi 1944 за наказом ген. Чупринки сформував батальон в околицях Розгiрча. Передислокувався в лiси б. Сопота i Пiдгородця до поч. сiчня 1945 [249].

Богун Григорiй
Священик-монах Жовкiвського монастиря Василiян. Пiд час насильницької лiквiдацiї УГКЦ 1945 перейшов в пiдпiлля. Сокальським окр. проводом ОУН назначений редактором окр. пiдпiльної газети [?].

Богун Iван-Мирон
Нар. 1911. Адвокат, д-р права, дiяч ОУН. Учасник, доповiдач на установчих зборах УНК, Кракiв 22.6.1941 [103, М.Григор]. Вбитий агентом польської АК. Похований на Личаковi, 59 поле [223].

Богуш Дмитро
Нар. 1921 с.Верхрата. Член ОУН, з 3.1944 господарчий референт округи. Був поранений бiльшовиками, втiк з шпиталю [Льв. радiо 14.2.96]. Керiвник Перемишльського воєводського вiддiлу Спiлки укр. полiтв'язнiв у Польщi. На поч. 1994 розпочав будiвництво пам'ятника 62 повстанцям, якi полягли в бою з НКВД на поч. березня 1945 б. сiл Мриглоди i Грушка. Влада пам'ятник заборонила, заставляє розiбрати надгробок. Вiдмовився, притягли до суду. Мав вiдбутися 13.2.1996 в Любачевi [ЗВУ 10.2.96].

Боднар Анна
Нар. 1917 у Львовi. Студентка 2 к. педiнституту. Арештована 10.10.1940 за свiдченням I.Максимiва як член ОУН, в її домi 1.9.1940 вiдбулось засiдання КЕ. На судi (процес 59-и) нiчого не просила, засуджена до розстрiлу. Верх. Суд УССР вирок залишив в силi, СССР - замiнив на 10 р. i 5 заслання [220]. 22.6.1941 з групою в'язнiв вивезена до тюрми в Бердичевi, з якої на поч. липня при приближеннi фронту вдалося втекти [122].

Боднар Марiя
З с. Голгоча Пiдгаєць. Зв'язкова рай. проводу ОУН. Спiймана енкаведистами 1946 в с. Черемхове. Тяжко катували, накидали на тiло соломи i запалили. Загинула, не зрадила. Мала 25 р. [199 з посил. на 150 т.12].

Боднарчук - "Лихо"
Провокатор. Збирав хлопцiв нiбито в загони УПА, а коли вони зiйшлися в лiсi, їх усiх знищили. В липнi 1992 в с. Бiлозiрка, Ланiвець. вiдбулося перепоховання його 48 жертв. З Б. теж зв'язано вбивство сотень поранених в шпиталi УПА, лiкарки Сiкорської. Пiйманий, зiзнався, що закiнчив сов. школу провокаторiв. Зараз в Рiвному є пам'ятник "герою" Сов. Союзу Б. [ЗВУ,21.7.92].

Бодяк Ольга
З Глещави, Теребовл., ОУН, телефонiстка. Пiдслухала, що нiм. полiцiя має забирати хлопцiв з Iванiвки до Нiмеччини. Попередила, хлопцi поховалися. Колежанка повiдомила в гестапо. Арешт, катування в тернопiльськiй тюрмi, загинула в Авшвiцi (фото) [128]. ([199] подає прiзвище Бродак, а [150, т.12] Бродяк).

Бойдуник Осип
Нар. 1895. Публiцист, УГА, УВО, ОУН. З 1941 член ПУН [248]. Учасник i Конгресу ОУН, Вiдень 1929 [141, О.Бойкiв]. Арештований в сiчнi 1944 у Львовi, Лонцького, Бретц (фiлiал Саксенгавзен). Звiльнений 21.10.1944 [103, В. Мартинець]. 1952 в Аргентинi ["Наша батькiвщина" (Нью-Йорк), 30.4.66]. До 1958 представник мельникiвцiв в УНР [215].

Бойко Олександр
Нар. 28.8.1896 Iспас, Коломий. УСС, хорунжий. Вiд 1926 УВО; 1928 кер. УВО на Прагу. Адмiнiстратор "Розбудови Нацiї", учасник Вiденьського Конгресу ОУН, 1930-31 секретар Коновальця в Женевi. З 1931 в Парижi, голова УНС. Заснував тижневик "Укр. Слово". 26.1.1944 арештований за органiзацiю переправи членiв ОУН через Пiринеї до Еспанiї, Саксенгавзен. Звiльн. в жовтнi. Спiвредактор "Нацiональної Думки", "Розбудови Нацiї", "Державної Нацiї", редактор "Бюлетеня УНС", "Вiстей", "Укр. Слова", член ПУН 1954-64, вiд 1964 член сенату ПУН. Помер 29.9.1968 в Парижi [103, О.Бойкiв, М.Мар]. Автор споминiв "Моя спiвпраця з Коновальцем". [141]. Пiд час вiзити Хрущова французький уряд висилав Б. до Корсики.

Бойчук Василь - "Пiсня"
Надрайоновий СБ. Надвiрянщини. Загинув 14.3.1945 в гуцульському селi Бiлi Ослави. Вiдправив побратимiв, прийняв бiй на себе. Мав 22 р. Мiсце поховання невiдоме. Сестра Нiна Бойчук-Григораш "Ореля"- зв'язкова окружного та повiтових проводiв [ШП 7.7.99]. Повiтовий СБ (Надвiрна)1943-44 [259].

Болехiвський-Боян Петро
Оперний спiвак, композитор, автор пiсень; активний член укр. громади в Лос-Анджелесi. Нар. 7.12.1910 бiля Чорткова. 1931-38 навчався у Львiвськiм i-тi iм. Лисенка, 1939 виступав у Ля-Скала. Подiї в Європi змушують повернутись в Україну i боротися за незалежнiсть. Гестапiвськi тюрми Тернополя, Львова, концтабори. Мав важкi поранення. Вижив чудом в ровi, куди його кинули гестапiвцi на повiльне викiнчення - знайшов його американський лiкар. З 1948 в Мюнхенськiй оперi, здобуває свiтову славу.1949 об'їзджає Канаду з концертами, згодом у США вiдкриває студiю навчання спiву у Глендейлi та Калiфорнiї. Має намiр весною 1991 приїхати до Львова з концертами. Фото [ЗВУ 19.1.91].

Болюх Мирослав
Нар. 12.1.1921 Тернопiль. Батько Василь - сотник УГА, посол сейму, спiвпрацював з ОУН. Мирослав в ОУН з 1935, провiдник Юнацтва в Терноп. гiмназiї, за що арештований поляками, суджений на процесi В.Охримовича та iн. (Тернопiль, 1937). Пiдпiлля на Холмщинi 1939-44, учасник ДУН "Роланд". Iнженер-агроном. З 1949 Австралiя, Мельборн. Голова СУОА 1959-71 i її контрольної комiсiї (1956-58, 1971-74, 1981-92). Заступник президента Секретарiату СКВУ (1967-72), вiд 1972 очолив Комiтет Оборони Нацiональних i Людських прав в Українi, органiзатор Фонду Допомоги Українi (1989), кооперативний дiяч, НТШ (фонди на ЕУ та iн). Дiяч ОУН в Австралўї i середовища УГВР, член його президiї вiд 1984. Голова теренового проводу ОУН в Австралiї, 1951 очолив ЗП УГВР [239]. Був провiдником ОУН в Холмськiй гiмназiї ["Патрiярхат" ч. 2, 2.99].

Борець Юрiй - "Чумак"
Нар. 26.3.1922 с. Лубна, Ланьцут. До 1947 Пашковський. ОУН з 1939, 1944-47 булавний в УПА. Учасник боїв та рейду на Захiд. З 1949 Австралiя, Сiдней. Заснував будiвельну фiрму. Голова Станицi воякiв УПА в Австралiї (1972-82), довголiтнiй член обласного i теренового проводiв ОУН-б. Дiяльний в СУМ, фiн. референт осередку в Сiднеї (1960-70) i крайової управи (1963-69). Автор спогадiв: "У вирi боротьби", "Рейд без зброї", "З найкращими", контроверсiйної книжки "Why Is One Holocaust Wort More Than Others", брошури "In Defence of Captive Nations". Фото [239].

Боровець Максим - "Тарас Бульба"
Нар. 9.3.1908 Бистричi, Костопiль. Пiдпiльна молодiжна органiзацiя "Укр. нацiональне вiдродження", працiвник вiддiлу розвiдупр. ГШ УНР у Рiвному. 1934 арешт, Береза. Восени 1939 у Варшавi спiльно з ген. В.Сольським, А.Долудом, П.Дяченком розробив план партизанської боротьби з совєтами, затверджений президентом УНР А.Лiвицьким. З поч. вiйни 1941 органiзував i очолив на Полiссi i Волинi УПА, пiдпорядковану уряду УНР в екзилi. Утримував значну територiю пiд укр. самоуправлiнням "Олеську республiку" [187]. Наприкiнцi 1941 нiмцi змусили лiквiдувати. Перейшов у пiдпiлля, створив УПА, пiзн. назва УНРА. Спiвпрацював з Мельником. ["Замкова гора" № 2, 90]. 1942 вiв переговори з сов. партизанами Медведєва, пiзн. з нiмцями [151]. В серпнi 1943, коли дiї УПА охопили цiлiсть терену, отаманiї довше толерувати не можна було, сотня пiд командою Дороша оточила групу Б. (три полковники, кiлька старшин, сотня стрiльцiв - 63 особи). Здалися без пострiлу, на їх прохання всiх прийнято в УПА. Б. з групою 30-40 чол. втiк. Арештований у Варшавi 11.1943, куди поїхав на переговори [102]. Перед арештом створив у Варшавi "Нацiональну демократичну партiю" [57]. Звiльнений 8.1944 - перший в серiї звiльнень [151]. 3.1945 очолив свiжосформовану з полонених українцiв парашутну Бригаду Особливого Призначення (б. 400 людей) в складi УНА [181, П.Шандрук]. Пiсля вiйни у Нiмеччинi, спiвпрацює з УНО, згодом у США. Автор кiлькох книг, спогадiв "Армiя без держави". Помер 15.10.1981 у Нью-Йорку, похований у Бавнд-Бруку [187]. В спогадах твердить, що бандерiвцi повбивали його людей, розстрiляли дружину 57. Жiнка Б., з походження чешка, нiколи не була переслiдувана органiзацiєю чи УПА [102].

Бригiдер Михайло
К-р сотнi в "Нахтiгалi" [71]. Сотник в дивiзiї "Галичина". Поранений пiд Бродами. В серпнi 1944 брав участь в передачi зброї УПА. В листопадi вiдряджений до новоорганiзованої сотнi УПА на Зах. Лемкiвщинi з завданням запобiгти нiмецькiй провокацiї - органiзувати фальшиву сотню УПА для провокативних протипольських дiй. Мав перешколити цей вiддiл i вивести його за лiнiю фронту. Перешкодив росiйський наступ. Перейшов у Моравськi Карпати, де слабо вишколених демобiлiзовано [155, I.Гриньох].

Брик Михайло
Нар. 1.11.1922 Дев'ятники, Жидач. В листопадi 1939 за завданням ОУН перейшов в Нiмеччину, де був арештований. Пiсля вiйни табiр Дi-Пi в Авсбурзi. З 1947 Голландiя, Льоссер. Наприкiнцi 60-х закiнчив Амстердамський у-т, пiзн. УВУ у Мюнхенi. Працює в редакцiї, перший голландський письменник українського походження. Викладав в Амстердамськiм у-тi, iсторик. Широкi зв'язки з укр. дiаспорою.З 1973 д-р фiлософiї. Новели, поезiї, книги на iсторичнi теми, спогади про село "Там наша молодiсть цвiла" (1970). Член НТШ у Європi (з 1973). Понад 20 р. голова об'єднання українцiв у Голландiї (сам i органiзував). Написав iсторiю українцiв у Голландiї. Помер вiд iнфаркту 11.8.1980 [270].

Брилевський Василь - "Боровий"
Член КВШ УПА-Захiд 1944-45 [195]. Нач. Штабу УПА-Захiд. Загинув влiтку 1945 ["Дзвiн", ?.94].

Бринський Василь - "Блакитний"
Нар. 25.4.1896 Долина, Тлумач. Рекрутований у 1-й свiт. вiйнi, австр. старшинська школа, iталiйський фронт, к-р гармати. Полон. УГА, к-р гармати, чотовий, сотник. Бої пiд Львовом, Бродами, Лисоня, Чорткiвська офензива, вiдступ до Кам.-Подiльська, наступ на Київ, вiдступ на Одесу. В рiднiм селi просвiтницька дiяльнiсть, спiворганiзатор "Лугу". Член окр. проводу ОУН, заступник вiйськ. референта Станисл. округи, уч. нападу на райцентр Товмач 20.12.1944 (вбито б. 60 большевикiв, звiльнено 45 в'язнiв, знищено будинок мiлiцiї, тюрму). В селi епiдемия тифу, померли жiнка, донька. 5.5.1945, коли повертав вiд хворих дiтей, групу оточили. Бiй. Поранений в плече, дав команду вiдступити, сам прикривав. Вiдстрiлювався до останнього, застрелився. 1996 в селi встановлена стела з його портретом, на домi меморiальна таблиця [ШП 2.6.99].

Брись Олексiй (Леонiд) - "Остап"
Нар. с. Рачин, Горох., Волинь. На шлях збройної боротьби проти фашистiв став 12.9.1942. Курiнний УПА [ЗВУ 30.11.91]. Курiнь мав 4 сотнi. Гол. бої: Здобуття райцентру 21.3.1943. Нiм. жертви - 47 вбитих, бiльше сотнi ранених, свої - 8 вбитих. Знищення прикордонної застави у Миколаєвi (чота "Вiтролома"). Розгром жандармської колони 10 машин в квiтнi.1943 (вбито 42 жандарма, загинув один повстанець). Розгром концтабору в Любачiвцi (вбито 43 нiмця i полiцая, 6 повстанцiв). Вбито генерала гестапо Лютце (7.1943, рiй "Тараса", чота "Вишнi"). 8.1943 бої чоти "Берези" б. Загорова (А.Марцинюк) [1]. В лютому 1944 схоплений сов. розвiдкою. Концтабори. Старшого брата розстрiляли нiмцi, молодшого - чекiсти. Батько, матiр, бабуня були у нiм. концтаборi, згодом репресованi большевиками. Батько помер з голоду в Казахстанi, мама - у Воркутi. Дружина пробула 10 р. в Норiльську [ЗВУ 30.11.91, О.Брись]. Заступник голови т-ва "Україна" у Воркутi, учасник 1 Конгресу українцiв в Росiї [278]. Курiнний (Горохiвщина) ВО "Тури" 1943-44 [195].

Буковинська укр. самооборонна армiя (БУСА)
Буковина в червнi 1941 повстає разом з iншими землями до вiдбудови укр. державностi. Пiсля арештування Уряду переходить пiд румунську окупацiю, а самостiйницький рух в пiдпiлля. В серпнi 1943 масовi арешти. В квiтнi 1944 створюються невеликi бойовi вiддiли, проводяться протирумунськi пропагандивнi акцiї. У всiх селах постають самообороннi боївки. У с. Мхова створено вишкiльний табiр, що охопив своїми дiями всю околицю. Вiн прибирає тимчасову назву БУСА. В травнi 1944 вiддiли об'єднуються i зливаються в УПА-Захiд [102].

Буковинський курiнь
Сформувався в кiнцi липня 1941 з учасникiв протибiльшовцького повстання на Буковинi, пiсля 3 тижнiв укр. влади жорстоко приборканого румунами. Повстанцi з р-ну Вижницi, Чернiвецької та Заставницької округ з приєднавшимися селянами вирушили на Київ через Городенку, Кам.-Подiльський, Бар, Жмеринку, Вiнницю. Всюди лишались групи для органiзацiї укр. життя. З Києва дiставали доручення по всiх укр. землях. 1942 посилились нiм. репресiї. Мало хто залишився в живих. Недобитки пiшли в партизанку, пiдпiлля [157]. У Францiї вiдмiтили 50-лiття визволення вiд нiм. фашистiв i участь в антигiтлерiвськiй боротьбi Буковинського куреня, який дiяв в союзi з макi (а ще його називали укр. батальоном) [радiо "Свобода" 5.1.95].

Бусел Якiв - "Днiпровий", "Галина", "Заславський", "Київський", "Шахтар"
Нар. 1910 Клевань, Рiвн. [263]. Студент юрфаку Львiвського у-ту, на канiкулах вiв оргроботу в Клеванi. 1933 повiтовий комендант ОУН Рiвн., 16.6.1934 засуджений на 4 р. [216]. Один iз засновникiв рев. руху на . В травнi 1939 засуджений на 12 р. Спiвробiтник полiтико-пропаганд. осередку при Проводi ОУН у Краковi, 1941-44 очолює крайовий полiт.-пропаганд. осередок, редагує всi пiдпiльнi видання на ПЗУЗ. На 3 НВЗ обраний членом Проводу. iнiцiатор скликання 1 Конференцiї поневолених народiв. Взимку, навеснi 1944 як заступник провiдника ОУН i заст. к-ра УПА-Пiвнiч керував усiм повстанським рухом краю. Улiтку брав участь у твореннi Національно-визвольної рев. органiзацiї. Кер. полiтвишколу при Проводi ОУН, нач. полiтвиховного вiддiлу ГВШ УПА. Друкується в пiдпiльних виданнях, видав брошуру "Совєтський патрiотизм" [263]. Восени 1946 керiвник суспiльно-полiтичної референтури крайового проводу на Волинi [246]. За оцiнкою В.Кука, Б. був справжнiм iдеологiчним наставником УПА, а П.Полтава, О.Дякiв-Горновий - його учнями i помiчниками [ЛМ 1538, Ю.Микольський]. Загинув 15.9.1945 Бишки, Козiв., Терноп. [263].

Бутковський Iван
З с.Конюхiв, Стрийщ. Заст. керiвника Кракiвського центру ОУН. За завданням Я.Барановського створює органiзацiї в Сколе [230, Б.Iвашкiв]. Старшина Карпатської Сiчi, органiзатор вiддiлiв нар. самооборони на Станиславiвщинi 1943, командир ВО 4 "Говерля", пiдполковник УПА [152, П.Арсенич]. 30.5.1945 нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 2 кл. [150, т.8]. Пiсля вiйни в ЗЧ ОУН [178]. Автор статтi "Органiзацiйна структура УПА", надрук. в журналi "До зброї", вип. 24, 9.1954 [107].

Схожі сторінки:

  • А
  • І
  • Ф
  • Ц
  • Василь Сидор
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]