Увага!
"Новий рік" це свято обрізання Христа (ввів Петро I, приховавши тисячі років історії Русі )
У 1700 році Петро I ввів юліанський календар замість старого, слов'янського, за яким на той час вже було 7208 років.
Своїм указом петро ввів на території Русі іноземний календар і повелів в ніч на 1 січня святкувати настання 1700р. від народження Ісуса Христа.
Про те, що ми святкуємо обрізання на Новий рік навіть повідомляє Вікіпедія.
Але ця інформація пробігає так собі тишком-нишком. Дивись пункт Новий рік у середньовічній Європі - на сторінку у вікіпедії
|
:smailuk5: Але Європейці святкують народження Ісуса 24/25 грудня! (європейське - католицьке Різдво Ісуса Христа), тобто день народження. Якщо відрахувати 8 днів від Різдва Ісуса Христа отримаємо 31/01 січня.
Нині це дата зустрічі Нового року.
Відомо, що за іудейським звичаєм на 8 день після народження хлопчика, батьки приносять його в храм, де рабин проводить священний обряд обрізання крайньої плоті статевого члена. Виходить, що після народження в ніч 24/25 грудня по закінченні 8 днів Ісус був обрізаний згідно традиції. Тому в ніч з 31 грудня на 01 січня ( 24/25 +8 днів) по суті святкується обрізання крайньої плоті у Ісуса Христа.
:smailuk7: Так, що з обрізанням Вас брати словяни!
Коли русини святкували Новий Рік?
:smailuk32: Новий рік для наших предків був цілком весняним святом.
Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни.
Замість ялинки наші предки ставили ДІДУХ - слов'янський символ (Зв'язка пшениці, жита, вівса).
Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового Рай-Дідуха (Дідуха), в який встромляли стебла різних злакових культур (жита, пшениці, вівса і т. д.), і відбирали м'яке пахуче сіно.
УВАГА! Дідуха спалювати не можна! |
Зима втекла – отже, настав новий рік. Точно сказати, як святкували Новий рік часи русичів на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя, говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід - «тризну» - на честь померлих родичів.
Під час тризни наші предки оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало, що символізувало зв'язок навколишньої природи з життям людини.