DataLife Engine / Один день

Один день

Коли сотні тисячі українців йшли вулицями, ніхто їм не міг завадити: ні снайпери, ні гранати, ні сам Бог! Вони йшли спокійно, без викриків і гасел. Обличчя їх не випромінювали ні страх, ні радість, а тільки рішучість. Так, в той самий момент їм було соромно за себе і своїх дітей, їм було соромно за своє терпіння. Вони просто йшли і всі разом змінювали свою уяву, а разом з уявою змінювався матеріальний світ навкруги! Щоб вбити когось це спочатку потрібно уявити, щоб змайструвати стілець це треба було сочатку уявити, щоб отримувати зарплату 2 тис. гривень це треба уявити, щоб мати мільйонні статки це треба спочатку уявити. Українець зрозумів, що його фантазії завжди спаклюженно будували його життя.

5 днів знадобилося, щоб повністю розбити і витіснити російські війська, година для того, щоб підірвати газовий провід. Усі податки з населення були усунені в перший же день. Люди, гроші і товар почали вільно рухатись по всій території, гроші рікою потекли в глибокі рани України. Про те, що долар знов став по 5 грн, вже й ніхто не говорив. Кожен став власником своєї землі. Українські військові не були потрібні. Вони символічно зруйнували Верховну Раду і понищили усі маєтки орків.

Один день добігав кінця і після нього жоден українець не міг зрозуміти, як він був настільки сліпий. Зомбі-українцям потрібно було лише одне - встати і піти всім разом, без зволікань і питань. Не зявившись один раз на своєму звичному рабському місці - змінити все життя наступних поколінь.
Вони пішли змінити усе, не знаючи, як це зробити, але їм все вдалось. Світ дає людині рішення, якщо вона має тверду ціль. На щастя, українці встали і просто пішли, а могли спати ще сотні років.

10-02-2016, 16:02
Вернуться назад