Прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
Одним із найпопулярніших є » прислів'я про кумів.
Прислів'я про кохання
- Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
- Як гляне, серце в'яне.
- Як любляться серця, не треба попа і вінця.
- Я б жив з тобою, як риба з водою.
- Рад би неба прихилити, та не хилиться.
- Сухар із водою, аби, серце, з тобою.
- Нехай не буде чого їсти, аби було з ким сісти.
- Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
- Болить серденько, та плакать стидненько.
- Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
- Де любов у хаті, там люди багаті.
- Хлопець на коні їздить, а дівчина родиться та й йому згодиться.
- Такий хлопець, що батькові штани короткі.
- Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками.
- Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.
- Видно птицю по польоту, а молодця по походці.
- Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?
- Дівчина — як квіточка: з нею рай, а чужої молодиці не займай.
- Красить дівку не вінець, а молодець.
- У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
- Любов — не пожежа, займеться — не згасиш.
- З коханою наговорився, як меду наївся.
- І гаряча любов стигне.
- Люби свою любку, як голуб голубку.
- Любиш губи солодкі, люби й гіркі.
- Любов зла — полюбиш і козла.
- Старої любові і іржа не їсть.
- Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!
- З милим рай і в курені.
- Краще в матері на соломі, ніж з немилим на перині.
- Силою не бути милою.
- Ліпше за милим тужити, як з нелюбим жити.
- Ліпше своє серце з'їсти, як з нелюбим до вечері сісти.
- Від Варки заблудив до Одарки.
- Як дасть обійняти, то дасть і поцілувати.
- Мила була злука, а гірка розлука.
- Розлука — теж наука.
- Нехай не буде чого їсти, аби було із ким сісти.
- Вона за ним сохне, а він і не охне.
- Стрічалися — цілувалися, а як в одну хату зійшлися, за чуби взялися.
- Ну й пара! – чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.
- Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
- Дай серцю волю – заведе в неволю.
- Око бачить далеко, а серце глибоко.
- Куди серце лежить, туди й око біжить.
- І без перцю дійде до серця.
- Кому весело на серці, до того весь світ сміється.
- Кров — не вода, а серце — не камінь.
- Серце — не камінь, відійде.
- Серце ні на що не зважає, свою волю має.
- Хто на серце шаліє, той рано сивіє.
- Чого очі не бачать, того серцю не жаль.
- Що в серці робиться, то на лиці не втаїться.
- Що з серця походить, те й до серця доходить.
Прислів'я та приказки про мову
- Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
- Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
- Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
- Більше діла — менше слів.
- Будь господарем своєму слову.
- Мовивши слово, треба бути йому паном.
- Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
- Від красних слів язик не відсохне.
- Від солодких слів кислиці не посолодшають.
- Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
- Від теплого слова і лід розмерзається.
- Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
- Впік мене тим словом, не треба й вогню.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Де мало слів, там більше правди.
- Діла говорять голосніше, як слова.
- Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
- Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
- За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
- З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
- І від солодких слів буває гірко.
- Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
- Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
- Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
- М'які слова і камінь крушать.
- На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
- Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
- Не кидай слова на вітер.
- Не так то він діє, як тим словом сіє.
- Шабля ранить тіло, а слово — душу.
- Слово — не полова, язик — не помело.
- Слова пристають, як горох до стінки.
- Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
- Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
- Перше погадай, потім повідай.
- Що кому треба, той про те й теребить.
- Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
- Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
- Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
- Дурний язик попереду розуму біжить.
- Дурний язик — голові не приятель.
Прислів’я та приказки про працю
- Бджола мала, а й та працює.
- Без діла жить — тільки небо коптить.
- Без охоти нема роботи.
- Без роботи день роком стає.
- Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
- Без труда нема плода.
- Будеш трудиться — будеш кормиться.
- Губами говори, а руками роби!
- Де руки й охота, там скора робота.
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Діло майстра величає!
- Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
- Добре роби — добре й буде!
- Добрий початок — половина діла.
- Добра пряха на скіпку напряде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
- За один раз не зітнеш дерева враз.
- Заклопотався, як квочка коло курчат.
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Кожна птичка своїм носиком живе.
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Коли почав орати, то у сопілку не грати!
- Лежачого хліба ніде нема.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
- На охочого робочого діло найдеться.
- Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
- Не одежа красить людину, а добрі діла.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди.
- Не сокира теше, а чоловік.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться.
- Печені голуби не летять до губи.
- Під лежачий камінь вода не тече.
- Поки не упріти, поти не уміти.
- По роботі пізнати майстра.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
- Рання пташка росу оббиває.
- Роби до поту, а їж в охоту!
- Робить, як чорний віл.
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка.
- Того руки не болять, що уміють.
- Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
- Труд чоловіка кормить.
- Трудова копійка годує довіку.
- Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
- Хто багато робив, той і багато знає.
- Хто в роботі, той і в турботі.
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто робить кревно, той ходить певно.
- Хто що вміє, то і діє.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
- Чесне діло роби сміло!
- Щира праця мозолева.
- Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
- Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Прислів’я та приказки про їжу та хліб
- Без їжі і віл не потягне.
- Водою ситий не будеш.
- Гарбузом ситий не будеш.
- Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік.
- На ситім тулубі голова стоїть прямо.
- Ситий, як бочка, а ще їсти просить.
- Ситий від крупи, п'яний від води.
- Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє.
- І ріски в роті не було.
- Ні росинки, ні порошинки в роті не було.
- Там публіка — сім душ на півбублика.
- Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.
- Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
- Нагодують калачем та й у спину рогачем,
- Паляниця — хлібові сестриця.
- Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.
- Яка пшениця, така й паляниця.
- Байдуже паски, аби порося.
- Обійдеться великдень без гречаної паски.
- Добра паска, як є ковбаска.
- Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з'їсти.
- Аби хліб, а зуби знайдуться.
- Аби риба, а хліб буде.
- Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
- Де хліб і вода, там нема голода.
- Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.
- Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
- Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
- Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.
- Найсмачніший хліб од свого мозоля.
- На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.
- Небожата-діти, добре було вліті: хоч хліба не мали, та тепло знали.
- Не будеш брикати, як прийдеться хлібець з торби смике.
- Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.
- Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з'їм.
Прислів'я та приказки про пісню
- Пісня складами славна.
- Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
- Всяка пташка свої пісні співає.
- Яка пташка, така й пісня.
- Де праця, там і пісня.
- З пісні й казки слова не викидають.
- З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
- Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
- Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.
- Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
- Не все тому правда, що в пісні співають.
- Пісенька солодка — коротка.
- Хоч нові птахи, та старі пісні.
- Солов'їними піснями ситий не будеш.
- Швидко пісня співається, та не швидко складається.
- Без голосу не співець, без грошей не купець.
- Де нема співця, послухаєш горобця.
- Як уміє, так і піє.
- Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
- Співаєш добре, а перестанеш — ще краще.
- Хто співає, той журбу проганяє.
- Як заспіває, то аж плакати смачно.
- Як погано співати, краще добре свистати.
Прислів'я про козаків
- Без гетьмана військо гине.
- Береженого Бог береже, а козака – шабля.
- Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
- Гетьман знає, що в нас нічого немає.
- Де байрак, там і козак.
- Де два козаки, там три гетьмани.
- Де козак, там і слава.
- Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
- До булави треба голови.
- Добрий козак баче, де отаман скаче.
- Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.
- За наше жито та ще нас бито.
- Звання козацьке, а життя собацьке.
- Зроду-віку козак не був і не буде катом!
- Козак з біди не заплаче.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак не боїться ні тучі, ні грому.
- Козак оженився, наче упився.
- Козак хороший, та нема грошей.
- Козак у дорозі, а надія в Бозі.
- Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.
- Козакові воєвода – велика невгода.
- Козацькому роду нема переводу.
- Місяць - козаче сонце.
- На козаку й рогожа пригожа.
- Не так тії пани, як підпанки.
- Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
- Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
- Не усе ж то козак, що списа має.
- От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
- Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
- «Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»
- Січ - мати, а Великий Луг - батько.
- Скажи, враже, як пан каже.
- Сніп з бородою, а козак з молодою.
- Степ та воля - козацька доля.
- Терпи козаче, отаманом будеш.
- Терпи, хлопче, козаком будеш.
- Три пани, два отамани, а один підданий.
- Хіба ж дуща моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
- Хліб та вода – то козацька їда.
- Хоч і спина гола, аби своя воля.
- Хто любить піч, тому ворог Січ.
- «Чим грішен?» - «Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю...» - «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
- Чоловік без волі, як кінь на припоні.
- Щирий козак ззаду не нападає.
- Що нам холод, коли козак молод!
Прислів'я про працю
- Бджола мала, а й та працює.
- Без діла жить — тільки небо коптить.
- Без діла слабіє сила.
- Без охоти нема роботи.
- Без роботи день роком стає.
- Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
- Без труда нема плода.
- Будеш трудиться — будеш кормиться.
- Губами говори, а руками роби!
- Де руки й охота, там скора робота.
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Діло майстра величає!
- Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
- Добре роби — добре й буде!
- Добрий початок — половина діла.
- Добра пряха на скіпку напряде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
- За один раз не зітнеш дерева враз.
- Заклопотався, як квочка коло курчат.
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Коли почав орати, то у сопілку не грати!
- Лежачого хліба ніде нема.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
- На охочого робочого діло найдеться.
- Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
- Не одежа красить людину, а добрі діла.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди.
- Не сокира теше, а чоловік.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться.
- Печені голуби не летять до губи.
- Під лежачий камінь вода не тече.
- Поки не упріти, поти не уміти.
- По роботі пізнати майстра.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
- Рання пташка росу оббиває.
- Роби до поту, а їж в охоту!
- Робить, як чорний віл.
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка.
- Того руки не болять, що уміють.
- Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
- Труд чоловіка кормить.
- Трудова копійка годує довіку.
- Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
- Хто багато робив, той і багато знає.
- Хто в роботі, той і в турботі.
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто робить кревно, той ходить певно.
- Хто що вміє, то і сіє.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
- Чесне діло роби сміло!
- Щира праця мозолева.
- Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
- Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Прислів'я про господарство
- Хату руки держать.
- Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
- Всякий двір хазяйським оком держиться.
- Хазяйське око товар живить.
- Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
- В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
- У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
- Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
- Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
- Роби на дворі — буде й в коморі.
- Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
- Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
- На чорній землі білий хліб родить.
- На добрій землі що не посієш, те й вродить.
- Жита ростуть, як з води йдуть.
- Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
- Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
- Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
- Не земля родить, а руки.
- Хто землі дає, тому й земля дає.
- Дай землі, то й вона тобі дасть.
- Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
- Де господар не ходить, там нивка не родить.
- Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
- Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
- Де оре сошка, там хліба трошки.
- Глибше орати — більше хліба жувати.
- Сій не пусто, то збереш густо.
- Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
- Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
- Що посіяв, те і вродить.
- Яке посієш, таке і пожнеш.
- Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
- Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
- Хліб усьому голова.
- Як хліб буде, то й все буде.
- Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
- Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
- Де борошно, там і порошно.
- З гречки та проса — і каша й паша.
- З поганої трави — погане й сіно.
- Яка трава, таке й сіно.
- Яка пшениця, така й паляниця.
- Яка яблунька, такі й яблука.
- Яка грушка, така й юшка.
- Яка прядка, така й нитка.
- Яка пряжа, таке й полотно ляже.
- Кожному овочеві свій час.
- Аби цвіт, а ягідки будуть.
- Не з кожного цвіточка ягідочка!
- Терен груш не родить.
- Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
- Пусти осот в огород — огірків не буде.
- Не вродив мак — пробудемо й так.
- Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
- Корова в дворі — харч на столі.
- Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
- Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
- Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
- Любиш поганяти, люби й коня годувати.
- Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
- Даси коневі полови — будеш робить поволі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом!
- На батозі далеко не поїдеш.
- Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
- Хто коня годує, той дома ночує.
- В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
- Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
- Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
- Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
- Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
- Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
- Пропав батіг — пропадай і пужално!
- Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
- Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
- Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде.
- Погана сітка — для риби не клітка.
- Час не віл — його не налигаєш!
- Згаяного часу і конем не доженеш.
- На годину спізнився — за рік не доженеш.
- Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
- Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
- Літом хто гайнує, той зимою голодує.
- Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
- Десять років мак не родив і голоду не зробив.
Прислів'я про Шлюб
- Не з багатством жить, а з людиною!
- Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
- Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
- Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
- Бідному жениться, то день укоротиться.
- Коли убогому жениться, то й ніч мала.
- Чиє весілля, того й музики.
- Чужим пивом свадьби не одбудеш.
- На двох весіллях зразу не танцюють.
- Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
- Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
- Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
- Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
- Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
- Панське кохання - гірке горювання.
- Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
- Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
- Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
- Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
- Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, - не твоя дівчина!
- Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
- Не буде Галя - буде другая.
- Парубок жениться - любу бере, вдовець жениться - хто за нього йде.
- Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
- Личко дівку віддає.
- З гарною одружиться - єсть на кого подивиться!
- З краси не пити роси.
- З красивого лиця води не пити.
- Не шукай красоти, а шукай доброти.
- Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
- Дівка на порі - женихи у дворі.
- Сватає сім, а дівка буде не всім.
- Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
- Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
- Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
- Трудно дівку силувати заміж, як парубок не бере.
- Сиділа дівка та й висиділа дідька.
- Хоч за старця, аби не остаться.
- Хоч за вола, аби дома не була.
- Одказлива дівка до сивих волос додівує.
- Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
- Свасі перша чарка й перша палка.
- Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
- Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
- Кожна птиця знайде свого Гриця.
- Яку йому кару дати? - Оженить його, то буде знати!
- Ожени його, він сам пропаде.
- Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
- За старого піду - соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
- Хоч і сова, аби з другого села!
- Не зітхай важко, не віддамо далеко, - хоч і за курицю, та на свою вулицю.
- Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
- Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
- Солом'яний парубок золоту дівку бере.
- Не нашого пера пташка у Івашка.
- Не плач, небого, що йдеш за нього, - нехай плаче він, що бере біду в дім.
- Ну й пара! - чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.
Прислів'я про родину та родинні стосунки
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Без вірного друга великая туга.
- У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
- Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
- Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
- Як люба дружина, то люба й в ряднині.
- Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
- Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
- Живуть між собою, як голубів пара.
- Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
- Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
- Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
- З добрим подружжям і горе розгорюєш.
- Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
- Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
- Іван плахту носить, а Настя булаву.
- Гарна пава пером, а жінка норовом.
- Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
- Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
- Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
- Від огня, води і злої жони - боже борони!
- Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
- Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
- Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
- Хоч ох, та вдвох!
- Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
- Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
- Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
- Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
- Той сам себе губить, що чужую жону любить.
- Не дай бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
- В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.
- На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
- Де красна молодиця, там ясна світлиця.
- Як сорочка біла, то й жінка мила.
- Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
- Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
- За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.
- Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
- Стара не покине, молодих сам не хочу.
- Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!
- В людях Ілля, а вдома свиня.
- Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
- Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
- Дітки плачуть, а у матері серце болить.
- У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
- Горе з дітьми, горе й без дітей.
- Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.
- Соловей співа, поки дітей нема.
- У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
- Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Густа каша дітей не розгонить.
- Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
- Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
- Де багато баб, там дитя не в лад.
- Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
- Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
- Більшають діти - більшають і клопоти.
- Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
- Великі діти - великі й турботи.
- Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
- Нагинай гілляку, доки молода.
- Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
- Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
- Молоде на всі сторони гнеться.
- Учи дітей не страшкою, а ласкою.
- Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
- Хто дітям потаче, той сам плаче.
- Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
- Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
- Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
- Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
- Горе тому, в кого нема порядку в дому!
- Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
- Дядько - не батько, а тітка - не мати.
- Не навчив батько - не навчить і дядько.
- Брат - то не батько, сестра - то не мати.
- На батька надійся, а сам не поганься.
- Розумна дитина в батьковій свитині.
- Батьків хліб не навчить, як треба жить.
- Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
- Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
- Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
- Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
- Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
- Свекор і свекруха одного духа.
- Свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
- Свекруха - уїдлива муха.
- Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.
- Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
- "Хто води принесе?"-"Невістка".-"Хто обід зварить?"-"Невістка".-"Хто гаде у жнива?"- "Невістка". - "Кого б'ють?" - "Невістку". - "А за що?" - "За те, що вона невістка".
- "Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"
- Дві невістки в хаті - два коти в мішку.
- Невісток багато, а хата не метена.
- Син, як син, та синиха лиха.
- По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
- З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
- Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
- З сином позмагався - то й на печі зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся.
- Зять любить взять, а шурин - очі жмурить, та не хоче дать.
- Зять любить взять - тесть любить честь.
- Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
- Тещиного язика аршином не зміряєш.
- Так м'яко спать, неначе теща постелила!
- Не трать ходу до поганого роду.
- Як батька покинеш, то й сам загинеш.
- Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
- До свого роду хоч через воду.
- Найдорожча пісня - з якою мати колисала.
Прислів'я та приказки про природу та її явища
- Природа одному мати, другому — мачуха.
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Страшна зима, як дров нема.
- В тихому болоті чорти водяться.
- Море перепливти — не поле перейти.
- Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
- Від вогню і камінь трісне.
- Вогонь — біда, і вода — біда, а без вогню і без води ще більша біда.
- Нема диму без вогню.
- Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.
- Біля сухого дерева й сире горить.
- Криве дерево горить так, як пряме.
- Доки грім не гримне, баба не перехреститься.
- Вітра в полі доганяти.
- Шукай вітра в полі.
- До завірюхи треба кожуха.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Хто на морозі не бував, той і лиха не видав.
- Багато снігу в році — багато хліба в тоці.
- Нема снігу — нема сліду.
- Зимове тепло, як мачушине добро.
- Що за холод, як козак молод.
- В ліс не з'їздиш, то й на печі замерзнеш.
- Що в лісі родиться, то в дворі згодиться.
- Де верба, там і вода.
- Дуб ламається, а лозина нагинається.
- І великий дуб від малої сокири падає.
- Кожний дубок хвалить свій чубок.
- Смола до дуба не пристане.
- Осика груш не родить.
- Осика сама собі дме, сама горить, сама собі й воду носить.
- Де дуби, там і гриби.
- З'явилися опеньки — літо закінчилося.