DataLife Engine / Загадки про зиму

Загадки про зиму

Лід на річках,

Сніг на полях,

Віхола гуляє.

Коли це буває? (Взимку)

 

Що за диво? —

Все село

Білим пухом занесло.

Дива зовсім тут нема.

Це в село прийшла ... (зима).

 

Кружляє ніжно-білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає лиска рукавички,

Співають весело синички,

Ведмідь в барлозі вже дріма.

Яка пора прийшла? (Зима)

 

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила —

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона,

Бабуся чепурна? (Зима)

 

Стало біло навкруги,

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я — ... (зима).

 

Взимку вкрили ми навкруг

Ліс, дорогу, поле й луг.

А як сонце припече —

Ми струмочком потечем.

(Сніжинки)

 

Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг.

І називаюсь просто ... (сніг).

 

Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка,

Крил не має, а гарно літає.

Що це за птиця, що сонця ясного боїться? (Сніг )

 

Зимою гріє,

Весною тліє,

Влітку помирає,

Восени оживає. (Сніг)

 

Узимку горою,

Весною водою. (Сніг)

 

Що в повітрі скрізь носилось,

То темніло, то біліло,

Впало й спало до пори,

Встало й збігло із гори?

(Сніг)

 

Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав згори злетіла.

Я приніс її сюди —

Стала краплею води. (Сніжинка)

 

Прийшов до нас гість,

Зробив через річку міст

Без сокири, без долота.

Швидка й міцна його робота. (Мороз, лід)

 

Прозорий, як скло,

А не вставиш у вікно. (Лід)

 

В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

 

Узимку хто, скажіть мені,

Малює квіти на вікні? (Мороз)

 

Біла морквина вниз головою зимою росте.

Росте вона додолу головою.

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонце припече —

Вона заплаче й потече. (Бурулька)

 

Всі готуються до свята,

Що буває раз на рік.

І малята, і звірята —

Всі чекають ... (Новий Рік).

 

Йшов він бережком

Із чарівним батіжком,

Раз махне, два махне —

Воду в річці оберне,

Оберне, оберне

На люстерко крижане. (Мороз)

 

Ходять тільки по льоду.

По стежині, по дорозі

Бігти я у них не взмозі,

По снігу не йдуть як слід,

До вподоби тільки лід. (Ковзани)

 

Дві дощечки, дві сестри

Несуть мене із гори. (Лижі)

 

Дві сестрички,

Дві близнючки

Скорі на бігу.

Хто їх має, той сідає,

їде по снігу. (Санчата)

 

В зимову веселу пору

Ми найкращі друзі дітвори.

Вивозять діти нас на гору,

А ми веземо їх з гори. (Сани)

 

Влітку і взимку

Вбрання одне,

Та кличуть дітки завтра мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Іграшок багато їм принесла. (Ялинка)

 

Влітку коні спочивають,

Взимку діточок катають.

Коні ті не просять їжі.

Хто ж вони? Звичайно ... (лижі).

 

Всі в блакитнім піджачку,

В рожевій сорочці.

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості. (Снігурі)

 

Виростає зимою

Униз головою,

Корінцем догори,

І росте до пори.

Стане сонце гарячим —

То відразу заплаче,

Стікає сльозами

І геть пропадає.

То хто ж поміж вами

Загадку вгадає? (Бурулька)

 

Невеличкі дві хатини,

В них м'які і теплі стіни.

По п'ять братиків малих

Прожива в хатинах тих. (Рукавички)

 

П'ять ріжків торбинка має,

П'ять братів туди влізає.

Щоб мороз їх не щипав

І турбот не завдавав. (Рукавичка)

 

Брати одного віку

Мають хатку невелику —

Не велика, не мала,

Та багато в ній тепла. (Рукавичка)

 

Сіюсь, сіюсь,

Ніби з сита.

І земля вже

Гарно вдіта. (Сніг)

 

Текло, текло і лягло, мов скло. (Лід)

 

Біла, гарна, чепурна,

Мов царівна чарівна.

Скрізь літає,

Землю прикрашає,

Мете, завіває,

Малечу звеселяє.

Все навколо стало біле.

Що ж це до нас прилетіло? (Зима)

 

Що це стало навкруги?

Стало все біленьким.

Тут і там лежать сніги,

Все таке гарненьке. (Зима)

 

Що за гості в нас такі:

І зелені, і стрункі,

Сяють зірки угорі,

На гіллячках ліхтарі.

А ростуть на них не шишки,

А цукерки та горішки. (Ялинки)

 

Йде полями він, лісами,

Торба в нього на плечі.

Скучив він давно за нами.

Не лежав він на печі,

Готував нам подарунки,

Любу внученьку навчав.

Ось іде до нас веселий

Через поле, верболози —

У міста, зимові села.

Хто це, діти? (Дід Мороз)

 

Цілу зиму спали,

На тепло чекали.

А тепер прокинулись,

Зразу бігти кинулись. (Струмочки)

 

ВІРШІ І ЗАГАДКИ ПРО ЗИМОВІ МІСЯЦІ

 

їхав грудень возом,

Віз мішок морозу.

До морозу — кригу,

А до криги — снігу. (С. Шаповалов)

 

Дорожній майстер-грудень —

Мости будує всюди.

Закриває річки кригою,

Воює із відлигою;

Дороги підморожує,

Ще й снігом припорошує,

Щоб на дзвінких санчатах

Новому Року мчати. (Т. Коломієць)

 

А місяць грудень

На радість людям

Сніжком присипле

Замерзле груддя. (М. Шдгірянка)

 

Холод нам несе мороз,

У турботах в мене будень.

Цей останній місяць року

Зветься як? Вгадали? (Грудень).

 

Вітер снігом б'є в обличчя,

Засипає снігом дах.

І ведуть між себе січу

Хуртовини на степах.

Звір в цю січу попадається —

Геть тікає ледь живий.

І по праву січнем зветься

Перший місяць, зимовий. (Н. Забіла)

 

Ой місяць січень

Морози кличе,

Морозить лиця,

Щипає носа. (М. Шдгірянка)

 

Вже морози розгулялись навколо,

Та будинки не пускають лютий холод.

Снігурі злетілися на збори-віче.

Це який настав зимовий місяць? (Січень).

 

Другий місяць зветься лютий,

А лютує він тому,

Що на світі довго бути

Не доводиться йому. (Н. Забіла)

 

Аж тріщить мороз, лютує,

Сніжна віхола танцює,

А ставок у лід закутий.

Що за місяць? (Лютий)

 

 

7-12-2013, 22:36
Вернуться назад