Українські шпалери На робочий стіл
 
➤ Кириченко Раїса Опанасівна
----

Кириченко Раїса Опанасівна

Раїса Опанасівна Кириченко

(14.10.1943 – 09.02.2005) – Примадона української естради, народна артистка України (1979), повний кавалер ордену княгині Ольги, лауреат Шевченківської премії, Герой України, Берегиня української пісні, гордість нації.

Пройшла шлях від доярки до співачки голос якої впізнавали з перших нот.

Народилася 14 жовтня 1943 року в селі Землянки (тепер Глобинський район Полтавської області, України), в селянській родині.

Дівоче прізвище - Корж.

Працювала в колгоспі, потім на Кременчуцькому автозаводі контролером, де заочно закінчила десятирічку. Не отримала спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише в кінці 1980-х).

Раїса КириченкоОдного разу в село приїхав хор Кременчуцького автозаводу, де спів телятниці Раїси Корж почув керівник колективу — Павло Отченаш. Згодом він запросив її в колектив.

Починаючи з 1962 року Раїса співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там вона і познайомилась із своїм майбутнім чоловіком, баяністом Миколою Кириченком. На запрошення керівника ансамблю «Льонок», Анатолія Пашкевича, сім'я Кириченко переїхала до Житомира. З часом, коли в 1968 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, то члени сім'ї Кириченко увійшли до його складу.

У 1979 році Раїсі Опанасівні було присвоєно звання Народної артистки УРСР. У 1983 році в Черкасах для неї був створений фолк-ВІА «Росава» (керівник М. Петрина), та все ж непорозуміння з керівництвом філармонії призводять до того, що в 1987 році Р. Кириченко повертається до Полтави. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з'являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фрістайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина». 

 
1962-1968 - солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської філармоній.

З 1987 року працює з власною групою «Чураївна».

1968-1983 - солістка Черкаського народного хору.

З 1987 року - солістка Полтавської філармонії.

1983-1985 - солістка Черкаської філармонії.

За рік з концертами об' їздили мало не всю Полтавщину. Співпрацювала Раїса Опанасівна з народним хором "Калина" Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка, яким керує заслужений діяч мистецтв України Григорій Левченко. Навіть випускний іспит (а вона закінчила в 1989 р. Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського) складала диригуючи цим хором.

З вересня 1994 р. співачка працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.

Далі був важкий період (з листопада 1996 р. по березень 1997 р.) у житті співачки – її життя висіло на волосинці (тяжка хвороба нирок). Уже мало хто й вірив, що вона виживе. Від'їзд до Німеччини, довгі місяці радикального лікування... Але любов до пісні повернула співачку на сцену – нові пісні, нові сторінки життя. 

Раїса КириченкоУ 1999 році з за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію її нагородили «Орденом княгині Ольги».

Після довгої хвороби, в 2000 році співачка перебралася до Києва. 31 жовтня 2003 року Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави. У неї не було другорядних пісень. Кожна ставала популярною і входила в кожну домівку. «Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні.

Нагороди та звання Кириченко Раїси Опанасівни:

  • Нагороджена орденами княгині Ольги III ступеня (03.1998), II ступеня ( 03.1999) і I ступеня (03.2001).
  • Герой України (31.10.2003 - за видатний особистий внесок у збереження і збагачення української національної пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
  • Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1986).
  • Народна артистка УРСР (1979).

Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН. 

9 лютого 2005 року н не стало Раїси Кириченко.

Могила Кириченко

Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей, а потім її повезуть додому - в Корещину, як вона і заповідала. Її поклали вічно спати поряд з матусею. 

Джерала:

Українська естрада

У Вікіпедії про Кириченко

В історії Полтави 

Пісні Кириченко ВКонтакті





Коментарі:

Залишити свій коментар:
    • winkwinkedsmileambelayfeelfellow
      laughinglollovenorecourserequestsad
      tonguewassatcryingwhatbully
Останні фото
КозацтвоМайданСловяниІсторичні фотоШпалери перейти у фотоальбом
Фотоальбом словянокЗаставнівські сорочки. Заставнівські сорочки.
Фотоальбом українського одягуКонотоп, десь 1910-1912 рр. Конотоп, десь 1910-1912 рр.
Українське військоФото синьожупанників 1918 Фото синьожупанників 1918
Старі світлини про УкраїнуКозаки з Вінніпегу 1976 рік Козаки з Вінніпегу 1976 рік
Фотоальбом української хатиСтильна українська хата! Стильна українська хата!
Відомі місця в УкраїніКосмач для туриста Космач для туриста
ФотоальбомКарта України 1950 рр. Карта України 1950 рр.
Патріотичний фотоальбомВійна на сході України. Фото. Війна на сході України. Фото.
КозацтвоКозаки в Чикаго Козаки в Чикаго