Українські лічилки

Якось потрібно було для дитини в школу знайти лічилки українською мовою, перебрав кучу сайтів і вибрав накращі лічилки.

Виліталочка для дівчат:

Місяць цілу ніч не спав,

Зорі в небі рахував…

Перша – я, а друга – ти,

А хто третя – геть лети...

Заяча лічилка:

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Моркву зайчики їдять...

Шосту й сьому не чіпають,

А на зиму відкладають!..

Місячна виліталочка:

Місяць цілу ніч не спав,

Зорі в небі рахував…

Перша – я, а друга – ти,

А хто третя – геть лети...

Покололо, покотило,
По дорозі волочило
Сонце, місяць і зірки,
На кілочку вийдеш ти.

В полі - маки
В небі - граки
Завелися в річці раки
Стали раки воду пити -
Виходи, тобі водити!

Сидить дід на кілку,
Курить люльку табаку,
А бабуля-лебедуха
Не злюбила того духа,
Раз, два, три - жмури!

Сидить жаба під корчем, зачинає рити,
На кого це слово впаде, той буде жмурити.

Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три - вийди ти.

Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!

Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь – вийшов князь!
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є – щастя твоє!

Черепаха хвіст піджала,

І за зайцем поскакала,

Що його аж перегнала

Хто не вірить - виходи!

Лічилки записані Іваном Манжурою на межі 70-80 років 19 століття,в Олександрівському повіті Катеринославської губернії.

Граючі кладуть кому-небудь на коліно по вказівному пальцю. Один приговорює і показує на пальці попередньо:

Дзінь, дзінь, передзінь   
По три кидлі,   
По шаркидлі
Дарив тобі пане Йване.
Чим ти коні куєш?
Сребром — золотом.
Під копитом брязь
Царський князь.
Ти питуха не вінчана
Не ходи по замках.
В тебе очі долибячі
Кісточка і пявочка
Клюк!
   
Як лишається двоє тільки то говорять:

Котилася торба
З великого горба
А в тій торбі
Книш паляниця,
Кому доведеться
Жмуриться.