Форум товариства "Таємна Січ"

 

Пересопниця - школа характерництва

  • 154
  • 0
  • 1-04-2020, 15:31

Пересопниця: духовно-просвітницький центр Дулібії Рось

В.О. Дем'янов, ДЦ «Рівне-Суренж»

Назва невеликого села Пересопниця, що неподалік Рівного, відома не тільки кожному українцю, а і багатьом діячам та політикам за кордоном. Саме тут було сформоване відоме Пересопницьке Євангеліє – українська святиня, на якій нині складають клятви Президенти України.

Пересопниця неодноразово згадується у літописах («Київському» та «Галицько-Волинському») з середини XII ст.н.е., періоду воєн та міжусобиць Рюриковичів за слов’янський спадок. Вважається, що вона була центром одного з удільних князівств періоду протистоянь київських та волинських Рюриковичів за Погорину, землю яка продовжувала історію та традиції першої слов’янської держави - Дулібії Рось. Науковці гіпотетично припускають, що в XIII ст. Пересопниця була зруйнована монгольськими війсками, хоча чітких даних про таку подію немає. До того ж відомо, що монголи не прагнули руйнувати культові центри інших народів без вагомих на те причин. Тому, скоріше за все, Пересопниця не зазнала якихось руйнувань.

Чергові згадки про Пересопницю припадають тільки на кінець XV ст. і носять опосередкований характер. Наступні відомості стосуються середини XVI ст. та пов’язані з формуванням відомого Пересопницького Євангелія. Офіційною датою завершення роботи над книгою вважається 1561 рік. Цю роботу приписують Різдвяно-Богородицькому монастирю, де вона нібито здійснювалась у 1556-1561 роках.

У подальшому, в XVII-XVIII ст., Пересопницьке Євангеліє перебуває на Східній Україні. Його доля в цей час пов’язана з визвольною боротьбою українського народу, встановленням козацької державності, поділом сусідами цієї державності на частини, та періодом так званої «руїни»: спробами заборони книг написаних не церковно-слов’янською мовою, урізанням козацького самоуправління, повним руйнуванням Гетьманської держави.

Чим же унікальне для нас Пересопницьке Євангеліє? Чому виклад його текстів так хвилює українців тай усіх слов’ян?

Особливістю Пересопницького Євангелія є мова його написання. Вона відмінна від церковно-слов’янської (староболгарської) мови, утвореної на основі роської в період слов’янізації булгар (болгарів) у VII-VIII ст. н.е.. Ця мова за межами Волині, на Подніпров’ї, почала застосовуватись з кінця X ст.н.е., в період формування в Києві нової за світоглядом (візантійського взірця), імперської по суті, держави Рюриковичів, і боротьби цієї держави та її наступників (князівств-держав XI-XIII ст. н.е.) з волхвізмом - системою управління загальнослов’янської, Роської держави та її світоглядом. Цей світогляд зберігався на Волині (Volhonie) аж до XVI ст. н.е., та з першими волинськими переселенцями та козаками потрапив на Подніпров’я де і вкорінився на Січі

Не дивно, що мовою Пересопницького Євангелія стала мова близька до роської, мови волинян I тис. н.е., мови волхвівської та духовної. У цьому і є феномен Пересопницького Євангелія.

Пересопницьке Євангеліє написано мовою набагато древнішою та ріднішою для волинян, для усіх давніх слов’ян, аніж привнесена, порівняно молода церковно-слов’янська (староболгарська) мова. Воно викладене мовою близькою до мови держави, яка послідовно провадила слов’янотворення у Європі, мови Дулібії Рось I-IX ст.н.е., мови роської. І хоча у книзі присутня пізня приписка про переклад Євангелія зі староболгарської, проте схоже, що це застережний захід редакторів книги у важкому для краю XVI столітті...

Ваш коментар чи ставлення до цієї теми: