Вірш про черевички
admin
блог автора
інші дописи автора
РИПЛИВІ БРАТИКИ
Як лягає Петрик спати,
Має добру звичку:
На порозі ночувати Ставить черевички.
А вони, брати рипливі,
Гайда аж до бору.
Тупці правий,
Тупці лівий —
Дріботять підбори.
І до них спішать зайчата, Білочки, лисички:
Узувати-приміряти Гарні черевички.
В них сорока-білобока Обійшла полянку,
Ходять скоком-перескоком Горобці до ранку.
Потім братики тікають До того порога,
Де на них уже чекають Петрикові ноги.
Взує Петрик черевички, Вибіжить із хати:
То пройдеться, як лисичка,
То почне стрибати.
Сам один гуляє хлопчик,
А поглянеш збоку:
Це і зайчик, і горобчик,
Білочка й сорока.
— Може, сів би на хвилину! — Хлопця люди просять.
Та хлопчину Без упину Черевички Носять.
Тупці правий, Тупці лівий, Бігають-стрибають,
— Нічку братики рипливі Довго пам’ятають.
