КОРАБЛИК ПІД ЗЕЛЕНИМ ВІТРИЛОМ.
З весняної діброви Плив голубим струмочком Кораблик паперовий — Вітрильце із листочка.
Не вітер цей листочок На подорож окрилив,
А там, в діброві, хлопчик Дмухнув у те вітрило.
І от, човнам на подив,
Із ручая до річки Привів хлоп’ячий подих Суденце невеличке.
А подих все не гасне...
Нехай же знає хлопчик:
Його кораблик ясно У морі вже тріпоче.
Він, може, з-понад Ворскли? Чи над Дніпром родився? До кораблів дорослих Довірливо прибився.
Вітрильце майоріє —
Живий листок кленовий: Така зелена мрія Хлопчини із діброви.