Вірш про іграшки
admin
блог автора
інші дописи автора
РОЗГНІВАНІ ІГРАШКИ
В неділю зранку діти Спішать до магазину, Щоб вибрати забавку З полички чи вітрини.
Проте оці малята Не відають, не знають, Що іграшки-забавки їх також вибирають.
От заховалась лялька: Не хоче бачить близько Розхристаного хлопця, Розпатлане дівчисько.
Зате уважно й ніжно З сусідньої полиці До лагідних маляток Всміхаються лисиці.
Горішки простягає До них з вітрини білка, Насвистує ледь чутно їм пісеньку сопілка.
Та раптом — шум, якого Не чули ви ніколи: Крикливий плакса-вакса Штовхає всіх навколо.
Він верещить, щоб мама Купила всі ракети;
Він вимагає в тата М’ячі та пістолети.
Сльозами вимагає І криком вимагає,— Немов дурне телятко, Тупоче і брикає.
Налякані тим криком, Зайці притисли вушка; Обурені гармати Беруть його на мушку.
Ні, мешканці чудові Із цього магазину Не виберуть такого Примхливого хлопчину.
