Вірш про сонценят
admin
блог автора
інші дописи автора
СОНЦЕНЯТА
— Ква-ква-ква! Вставай, дитинко, Зелененька донечко.
Ква-ква-ква, моя ікринко,
Балухате сонечко.
— Мур-мур-мур! Вставай, синочку, Мій пухнастий котику. Мур-мур-мур, веселі очки, Сонечко-вуркотику.
— Бе-бе-бе! Вставай, маленьке, Тупці-тупці ніжками.
Прокидайся, втіхо неньки — Сонечко із ріжками.
Тут із жаб’ячої хати Вийшло сонце балухате, Вийшло сонце балухате І давай собі стрибати.
А у кицьки на віконечку Позіха пухнасте сонечко,
Уві сні воно принишкло — Сниться сонечкові мишка.
А за мамою-козою Скаче сонце дерезою.
Цокають у нього ратиці — Поспішає сонце гратися.
А в синиці у гніздечку Тихо луснуло яєчко,
І сказала мама:
— Здрастуй!
Здрастуй, сонечко дзьобасте!
...Ой, які ж вони малята:
Сонценята, сонценята.
Навіть бджілка, що як цятка,
Теж у мами сонценятко.
