Історія міст та містечок України

"Історія міст та містечок України, що мали славне минуле"

Вхід
Закрити
Привіт Сірома
Вхід для козаків:
Зареєструватись
Звичайна реєстрація Зареєструватись за допомогою мереж:

2016р.
14-05-2010
admin
17383
3

Бакота звідки ти?


  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
Бакота звідки ти?

Давнє місто Бакота було розташоване на мальовничому лівому березі Дністра. Як зазначають автори книги «Бакота» І.Винокур і П.Горішній, місцевість у регіоні Середнього Подністров’я характеризується надзвичайно зручними для населення природними умовами. Люди оселилися в цих місцях у давні часи. Археологічні пам’ятки Бакоти охоплюють величезний період від палеоліту до пізнього середньовіччя.

Особливо значна концентрація землеробного населення простежується в епоху трипільської культури IV-III тис. до н.е., в епоху бронзи (II тис. до н.е.), раннього залізного віку (доскіфського IX-VIII ст.. до н.е. та скіфського VII-IV ст. до н.е.).

   Навігація

 

Завантажити:

Використано фото:  Silence_Liza

 

 Велике значення в регіоні мало ранньо-слов’янське населення рубежу і перших століть н.е. та черняхівської культури II-V ст. н.е. Черняхівська культура сформувалася в результаті взаємодії та інтеграції різних культур під впливом культури Північного Причорномор’я та римських провінцій. V-VIII ст. можна віднести до післячерняхівського етапу. До VIII-IX ст. відносяться гнізда давньоруських селищ. В XII-XIII ст. навколо Бакоти знаходилось 10 давньоруських городищ і 23 селища. Вигідне природно-географічне розташування Бакоти сприяло тому, що саме вона стала адміністративним і культурним центром давньоруського Дністровського Пониззя. [1, с.348-350].

Вперше місто згадується в літописі у 1240 р. під назвою «Бакота». [там само, с.8-9]. В більш пізніх літописах ми зустрічаємо різні варіанти назви. Так, в Супральському літописі під 1418 р. є назви «Бакота» і «Боката». [2, с.66]. В інших літописах (Красинського, Слуцькій, Никифоровській, Рачинського тощо) місто виступає під назвою «Бокота» [там само, с.128-145].

Бакота - загальний вигляд

Бакота - загальний вигляд

 Бакота у XIII столітті це велике місто, найважливіший політично-адміністративний центр Дністровського Пониззя (з XIV століття — Поділля), яке входило до Галицько-Волинського князівства. У XII столітті Бакота займала площу близько 10 гектарів з кількістю населення біля 2,5 тисяч чоловік.

Вигляд монастиря

Вигляд монастиря

 

Скельний чоловічий монастир Перша згадка про скельний чоловічий монастир зафіксовано у київській Книзі 1362 року, де той згадується як «давно існуючий». Засновником монастиря був преподобний старець Антоній (засновник Києво-Печерської Лаври).

 

 

Бакота звідки ти?



 

Розпис святих на стінах монастиря, знайдені Антоновичем пі час розкопок 1891 року.

Фото з журналу Киевская старина"

 

За Іпатіївським літописом, в 1255 році містом заволоділи монголо-татари. Монахи і жителі міста сховалися від них в лабіринті монастирських печер. Загарбники пропонували вийти, здатися і відректися від віри, але не досягнувши успіху в переговорах, засипали вихід величезними каменями, тим самим заживо похоронивши населення в його притулку. У 1258 році татарами був зруйнований Бакотський замок.

У 1431 році Бакота стає нейтральною прикордонною територією, як наслідок перемир'я між Польщею та Литвою. У цьому році жителі міста організовують повстання, вбивають поміщиків і проголошують незалежність. Через три роки польські війська жорстоко придушив бунт, покарали зачинщиків, спалили будинки, зруйнували замок і порозганяли населення. Після цього Бакота назавжди перестала бути містом. На протязі останніх століть свого існування життя в Бакоті було спокійним і нормальним.

 

Панорама радянської Бакоти

Панорама радянської Бакоти

 

Фото бакоти 1880 років.

 

 У 1891-1892 роках за дорученням Російської Імператорської Археологічної комісії професор В.Б Антонович провів розкопки і знайшов залишки печерних келій і монастирської церкви. Було відкрито три печери: Перша довжиною 8,5 м., при ширині 1,6 м і висоті 2,13 м. На відстані 6,2 м від першої друга печера довжиною 6 м, шириною 1,5 м, і висотою 2,1 м. Третя печера виявлена ще на 8 м південніше перших. Її довжина 10 м, ширина 1,6 м, висота 1,7 м. В стінах печерних коридорів вибито довгасті ніші на зріст людини.

 

Бакотський монастир

На скельній підлозі коридорів - ніші гробниці. В деяких з них було виявлено людські кістки, анатомічний порядок яких було порушено. Всього було відкрито 17 ніш у стінах печер та 19 гробниць у скельній підлозі.

с. Бакота

с. Бакота

У 1893 роцi на мiсцi давньоруської церкви було споруджено нову дерев’яну. Її освятив єпископ Подiльський i Брацлавський Димитрiй. Освячення проходило в присутностi багатьох вiруючих Подiлля та Молдавiї. Але церква проiснувала лише до 1960 року.

Після 1918 року містечко стало прикордонним — вздовж річки була побудована двометрова кам'яна стіна, а по той бік Дністра починалася територія Румунії. Голод 1933 року обійшов Бакоту стороною, але монастир був закритий, а трохи пізніше зупинено будівництво нової церкви. Бойових дій Другої Світової війни на території Бакоти не було. І лише голод 1947 року зменшив кількість населення Бакоти втричі.

 

На початку 1960-х років служба в храмі монастиря була зупинена. Останні ченці померли або пішли в інші монастирі. Ікони, хрести та книги були знищені, церква зруйнована.

Бакота перед затопленням

Бакота перед затопленням

 

Історія Бакоти закінчилася в 1981 році, коли в ході будівництва Новодністровської ГЕС населення було виселено в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплений водою.

План місцевості навколо Бакоти

 План місцевості навколо Бакоти

 

 По кількості тепла на 1 м.кв. Бакота рівнозначна Ялті завдяки мікроклімату. Скелі захищають цю землю від холодних вітрів, а навколо - закинуті  садки та ліси. 

 

ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ м.БАКОТА

Загадкова назва давньої столиці Пониззя завжди привертала увагу істориків та філологів. Існують кілька версій її пояснення. Лінгвістичний аналіз найменування «Бакота» запропонував кандидат філологічних наук, доцент Кам’янецьПодільського педагогічного інституту С.Є.Вайнтруб. Він вважав приставку «ба» подібною за смислом до слова «бахвал», корінь же слова «кот» означає на його думку, «хотение». Звідси виходить, що Бакота – «бажане місто». [1, с.6].

До тлумачення назви долучаються також інші дослідники. Кілька версій наводить автор книги про Кам’янець С.О.Ганаба. Згідно з однією з них назва має зв’язок з кельтським «баккус» (заглибина, западина, долина).[3, с.21]. Подібне слово є в іспанській мові: «bajo» - низина. [4, с.36]. Варто зазначити, що відомий мовознавець К.Тищенко відносить Бакоту до кельтських назв. [5, с.303].

Цікаво, що назва «Бакота» не одинока на території сучасного Поділля. На Тернопільщині у Кременецькому районі існує село Бакоти (у множинній формі). Історичних відомостей про проходження назви немає. [6, с.396].

Зустрічається також прізвище Бакота. Т.Горбняк у своїй книзі «Давня Бакота» повідомляє про жителів с.Фитьків Надвірнянського району Івано-Франківської області на прізвище Бакоти, які становлять 30% всіх жителів села. [7, с.5].

Надзвичайно важливою є інформація Т.Горбняка, що у живому мовленні населення нашого краю, а також на Чернівеччині, Івано-Франківщині, Тернопільщині існує слово «боката», що означає, за словами Т.Горбняка, «великий, ласий, щедрий, ламаний кусок хлібини». Він вважає, що слово «боката» може походити від щедрості і родючості зелені долини, в якій розташовувались Бакота. Навіть в останні часи існування села долину, де вона знаходилась, називали «золотою» за високу врожайність вирощуваних культур, м’який клімат. [8, с.113].

Поширене у народному мовленні слово «боката» зафіксоване також у словниках української та молдавської (румунської) мов.

Так, у словнику Б.Грінченка є слово «букат», «буката» (у чоловічому і жіночому роді) – «кусок»; також «букатка» («Прийде нам сі без букатки хліба пропадати»). [9, с.150].

Оскільки на території між Дністром і Прутом розмовляють також молдавською мовою, є сенс звернутися до словника румунської мови (яка тотожна молдавській). Румунська мова включає більше слів слов’янського походження, ніж румунських, але має романську структуру і морфологію. [10, с.160-161].

У російсько-румунському словнику знаходимо кілька однокореневих слів, що перегукуються зі словом «боката» (великий шматок хліба), який побутує в кількох областях України:

bucata - кус

bucata - кусок

bucata mare, bucatol - кусище

bucatiсa – ломтик

Окрім іменників «боката», «бакота», «букат» тощо існує також прикметник «букатий». Його знаходимо в старовинній колядці, яку наводить О.Знойко в книзі «Міфи Київської землі».

Свята Василля діжу місила,

Пироги пекла букатії, рогатії.

[12, с.69]

Очевидно, це означає «великі, щедрії». Слід відзначити, що у всіх вищевказаних варіантах слова (бакота, боката, бокота, букат, буката) зберігається приголосний каркас (БКТ).

Якщо слово «боката» та інші його варіанти мають відношення до хліба і передбачають певну дію з ним (різати, ламати, ділити тощо), то варто звернутися до індоєвропейського кореня bheg «відрізати», яке співвідноситься з індоєвропейським bhag – «ділити, чимось наділяти». Порівняймо його з українським словом «багатство», з давньоіндійським bhaga – «удача, процвітання», з авестійським baga – «частина, наділ», з давньоіндійським bhajoti – «наділяти», «розподіляти», авестійським baxta - «визначення долі», baxs – «ділити, отримати свою частину». Від цього ж кореня українське і російське бог (буквально, «той, хто розподіляє долю» [13, с.38,39].

Таким чином, можна дійти висновку, що назва «Бакота» має індоєвропейське походження і пов’язана перш за все з поняттям «наділ, доля, удача, процвітання, багатство». Давні народи Європи пов’язували цивілізоване життя з існуванням хліборобства, а з зерном, хлібом – такі поняття як багатство, процвітання, долю.Так, для давніх шумерів створення світу і створення аграрної цивілізації були певною мірою поняттям ідентичним. Елліни розглядали зерно як найбільший дарунок богині Деметри. Зерно і релігійні обряди вважалися причиною того, що люди не жили як звірі. [14, с.237].

Подібне світосприйняття було також з трипільських часів притаманне давнім хліборобам Подністров’я. Наділяти долею, багатством означало наділяти хлібом, зерном.

На землях Бакотського мікрорегіону хліб вирощували з часів Трипілля. Пізніше Бакота стала важливим торговельним центром, де велась жвава торгівля зерном. Завдяки цій торгівлі Бакота довгий час була багатим, квітучим містом. Про торговельні зв’язки Середнього Подністров’я з римськими провінціями свідчать численні знахідки римських монет І-ІІ ст.н.е., в тому числі і в Бакоті.

Оскільки в народній мові збереглося слово «боката» і, як стверджує Т.Горбняк, воно стосується виключно хліба, то і назву «Бакота» можна зв’язати з хлібом. У такому разі вона означає «багате, хлібне місто». Подібну думку також не раз висловлювала відомий подільський краєзнавець Т.А.Сис-Бистрицька.

Зовсім інакше тлумачить назву «Бакота» відомий український санскритолог С.Наливайко. Він зазначає, що на Україні існує прізвище Бакота, село на Волині, річка та історичне село на Хмельниччині, відоме з 1240 р. С.Наливайко вважає ці назви спорідненими з санскритським «бака», «бакота» (bucata) – «журавель». [15, с.26].

Існує також річка Бака (в Криму) та українське прізвище Бака. Ім’я Бака мав Кубера - в індійській міфології бог багатства, хранитель скарбів, охоронець північної сторони світу. [там само]. С.Наливайко підкреслює, що численні «журавлині» назви незаперечно засвідчують в Україні виразний індоарійський мовний пласт і надзвичайно давній комплекс уявлень і вірувань, пов’язаний з журавлем. [16, с.84].

Майже у всіх народів Європи та Азії, за винятком кельтів, приліт журавлів розцінювався як добра прикмета, яка віщує багатий врожай чи сприятливі події в житті людей. В античній міфології журавель став атрибутом богині родючості Деметри саме як провісник багатого врожаю. В кельтській міфології богиня Бригітта втілювалась одразу у трьох журавлів, що знаходились на спині бика. Це зближувало Бригітту з Божественною Трійцею, через що вона увійшла до сонму християнських святих. [17, с.249].

С.Наливайко зазначає, що «журавлині» назви різноманітного типу, починаючи з найдавніших, охоплюють усю територію України. Він вважає, що це підтверджує слушність думки, що батьківщиною Аполона є країна гіперборейська, тобто ареал на північ від Чорного моря, отже, і територія України. Саме звідси кожної весни він повертається на Парнас у колісниці, запряженій журавлями чи лебедями. У Давній Греції відомі так звані «журавлині» танці, відомі вони і в українців, причому це відбивають самі назви їх – «Журавель», «Журавлиний ключ» тощо. [18, с.182].

Очевидно, вивчення назви «Бакота» не можна вважати завершеним. Історики та мовознавці ще не раз будуть звертатися до цієї теми. Але вже зараз можна зробити припущення, що глибинна сутність назви одного з найдавніших поселень Наддніпрянщини, історія якого сягає в глибину тисячоліть, пов’язана з ідеєю багатства, достатку, доброго врожаю, щастя, долі.

 

Г.О.Осетрова

 

Д Ж Е Р Е Л А

1. Винокур І.С., Горішній П.А. Бакота. Столиця давньоруського Пониззя. – Кам-Под. – 1994.

2. Полное собрание русских летописей. – Летопись белорусско-литовская. Т.35. –М. «Наука», - 1980.

3. Ганаба С.О. Моє місто – Кам’янець-Подільський. – Кам-Под., «Аксіома», 2007.

4. Словник іспансько-український. – К., «Ірпінь», 1997.

5. Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. – К., «Аквілон-Плюс»-2006.

6. Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область. – К.- 1973.

7. Горбняк Т.В. Давня Бакота. – Кам’янець-Подільський. – «Медобори-2006». – 2009.

8. Кам’янеччина: історія, розвиток, перспективи.- Кам’янець-Подільський. – 2008.

9. Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка. – К., Державне вид-во України.- 1925.

10. Гимбутас М. Славяне. – М - Центрполітграф. – 2007.

11. Болокан Г. Русско-румынский словарь. – 1990.

12. Знойко О.П. Міфи Києвської землі. – К., - Молодь. - 1989.

13. Маковский М.М. Удивительный мир слов и значений. – М.- «Высшая школа».- 1989.

14.

Відейко М.Ю. Шляхами Трипільського світу. – К., «Наш час». – 2008.

15. Наливайко С. Тисяча найновіших тлумачень давніх українських назв, імен, прізвищ. – К., «Євшан-зілля».- 2008.

16. Наливайко С. Давньоіндійські імена, назви, терміни: проекція на Україну. Довідник. – К., 2009.

17. Вовк О.В. Энциклопедия знаков и символов. – М., «Вече», - 2008.

18. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрипт. – К., 2009.

Відео про Бакоту

 

Мітки до сторінки: Бакота

Коментарі:
Інна


Сірома
дуже там гарно prapor
17-03-2011
0
0

Наталя


Сірома
Нещодавно побувала у цьому мальовничому куточку! Стільки вражень, не передати словами. Всім рекомендую туди поїхати. Там краса неймовірна!!!
24-08-2011
0
0

Denik krukovskiy


Сірома
Я там отдыхаю с 2000 года.
И всем кто хочет почуствовать себя в РАЮ, вам туда!!!
Там все как в сказке.
Но люди гадят везде, так что не огорчаемся за нашу культуру и все такое.
Думаю скоро все поймут что надо все ценить(
24-08-2011
0
0

Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Схожі новини:
освідчення в коханні
Чат для козаків:
  • Полужирний
  • Похилий
  • Підкреслений
  • Закреслений
  • |
  • Смайли
  • Силка
  • Зображення
  • Вставка відео
  • Цвет текста
  • Цитата

    Останні повідомлення на форумі

    ФорумТемаАвторВідповіло
    Історія України » Україна Кам’янець-Подільський - місто петля! admin 0 (1969)
    Україна » Спорт в Україні Вихід Усика під пісню Скрябіна admin 0 (3068)
    Україна » Вибори та політика Скандал. Офшори української еліти! admin 0 (6796)
    Україна » Українська культура Мовна мапа України admin 0 (6027)
    Україна » Вибори та політика Українці на яких насрали наші політики! admin 0 (6067)

    Війна на сході України. Фото.4 червня 2016 року один з кращих вітчизняних фотографів Дмитро Юрійович Муравський, офіцер департаменту преси Міноборони, відзначав свій день народження оригінальним чином - працював в селищі Широкино під Маріуполем, яке знаходиться на самій передовій. Селище утримують вояки батальйону морської піхоти.

    Війна на сході України. Фото.
    Українське радіо Телеканали онлайн Українські інформери Стартова сторінка Анекдоти Тости та привітання мапи України Український гороскоп Антисуржик Український інтернет магазин Джерела з історії України Історія УПА