Мистецька спадщина Івана Федорова. Л., 1974. — С. 24—28.

Буквар 1574 p. — сьоме видання Федорова і другий з його українських друків. Львівський Буквар 1574 р., єдиний примірник якого виявлено в бібліотеці Гарвардського університету в США, — найвидатніша знахідка останнього часу ³⁶.

В 1954 р. з'явились перші в нашій країні публікації про цю книжку ³⁷. Виявлення Букваря, навчального підручника, «в значній мірі змінило всі уявлення про роль, діяльність і постать Івана Федорова, — писав проф. О. О. Сидоров. — Федоров, кого ми знали як друкаря і гравера, тепер здобуває право на місце серед просвітителів-педагогів» ³⁸.

У 1964 р. з нагоди 400-річного ювілею російського книгодрукування видавництво «Дніпро» видрукувало львівський Буквар у фотомеханічному відтворенні під назвою «Граматика Івана Федорова».

Буквар 1574 р. невеликого розміру, формат — в одну восьму долю аркуша, має 40 аркушів без нумерації ³⁹. Зошити також не нумеровані. Полоса набору — 12,75×6,3 см, кількість рядків на повних сторінках-15. Книжка складена шрифтом попередніх друків Федорова (№ 1), прикрашена п'ятьма заставками, відбитими з п'яти дощок (№ 120-124), трьома кінцівками — з трьох дощок (№ 152-154) і двома невеличкими гравюрами із зображенням герба Львова і друкарського знака Івана Федорова (№50-51).

Складання і верстка книжки виконані майстерно. Рядки рівні, виключка правильна.

³⁶ Відомості про цю знахідку подав академік M. M. Тихомиров, виступаючи на ювілейній сесії Академії наук СРСР у квітні 1954 р., присвяченій 300-річчю возз'єднання України з Росією.

³⁷ Грамматика Ивана Федорова. Беседа c членом-корреспондентом Академии наук СССР А. А. Сидоровым. — «Советская культура», 1954. 25. XI; А. А. Сидоров. Первая русская грамматика. — «Славяне», 1954, № 12, с. 21-22.

³⁸ А. А. Сидоров. Новооткрытое издание Ивана Федорова.- «Полиграфическое производство», 1955, № 1, с. 30.

³⁹ Опис книги див.: Т. Н. Протасьева. Описание первопечатных русских книг. — У истоков русского книгопечатания. М., 1959, с. 188-189.

Шпальти добре вивірені зліва і справа. Покажчики так само, як і в попередніх виданнях Федорова, винесені на бічні береги. Колонтитулів немає. Правила починати кожний новий розділ книжки заставкою, а закінчувати кінцівкою повністю не дотримано. Новий розділ на аркуші 10 не має заставки, а кінцеві сторінки на аркушах 22 зв. і 24 зв. без кінцівок. У Букварі Федоров не використовував другої фарби — кіноварі. Книжка надрукована на папері з водяним знаком — герб Тупа підкова (підкова з вписаним в неї хрестиком) ⁴⁰. Цю філігрань бачимо і на папері львівського Апостола.

Буквар — книжка навчальна, невеликого обсягу і формату. Її скоро зачитували, і не дивно, що вона швидко зникла з обрію, хоча, треба думати, тираж її був значно більший, ніж, приміром, львівського Апостола. Можна припустити, що тираж львівського Букваря Івана Федорова, подібно до братських граматичок, міг бути в межах 2000 примірників. До нашого часу, як знаємо, зберігся лише один примірник.

Читанка («Азбука») 1578 р. — перша книжка з острозьких видань Івана Федорова. Через матеріальні нестатки друкар мусив переїхати до Острога на запрошення острозького князя Василя Костянтина Острозького, який мав на меті розгорнути широку видавничу діяльність. Острозька Читанка, так само як і львівський Буквар, належить до важливих відкрить останнього часу, власне, кількох останніх років. Книжку виявлено в одному примірнику за межами нашої країни, в Державній бібліотеці в м. Гота (НДР) ⁴¹. Перша публікація про неї появилась за кордоном у 1961 р., але її не зауважили наші дослідники ⁴². Вивчення цього друку почалось щойно в 1968 р.⁴³ Ґрунтовний науковий опис Читанки і зшитого разом з нею острозького Букваря 1578 р. подали Г. Грасгоф і Д. Сіммонс ⁴⁴. Дослідники слушно зазначили, що назва першого острозького друку, подана на його титульній сторінці — Азбука, — не відповідає змісту книжки, бо опріч однієї (після титула) сторінки, на якій подано грецьку абетку, тут є двомовний грецько-слов'янський паралельний текст для читання. Зрозуміло, це був посібник для вивчення грецької мови, який мав на меті закріпити вже набуті знання. Названі дослідники дали книзі таку назву: «Грецько-руська церковно-слов'янська книжка для читання». Ця назва в основному відповідає характеру і змісту книжки. Вважаємо за можливе прийняти її і в скороченому вигляді, назвати перше острозьке видання Івана Федорова — Читанка ⁴⁵.

Книжка видана форматом в одну восьму частку аркуша. Містить всього вісім ненумерованих аркушів, шпальта — 12,75×6,4 см. Вперше в друках Федорова складання зроблено в два стовпчики: у лівому - грецький текст, у правому — відповідний слов'янський. На повних сторінках заверстано по 25 рядків. Шрифти — грецький і кириличний — нові, двох розмірів - більший має висоту 10 рядків 51 мм (№ 2, 5), менший — 40 мм (№ 4, 6). Художні прикраси книги: складальна рамка на титульному аркуші (до речі, це перший художньо оформлений титул у федоровських виданнях, № 169), дві гравюри із зображенням герба К. Острозького (№ 52) і друкарського знака Федорова (№ 53), одна заставка, відбита з дошки львівського Букваря (№ 120), дві невеличкі кінцівки, видрукувані з однотипного виливного орнаментального мотиву - листочка (№ 171).

Читанка надрукована на папері з водяним знаком герб Абданк, який бачимо і на папері львівського Апостола 1574 р.⁴⁶

⁴⁰ T. H. Протасьева. Назв. праця, с. 189.

⁴¹ Деякі автори вважають, що острозька Читанка (Азбука) і острозький Буквар становлять одне видання.

⁴² H. Claus. Slavica.- Katalog der Landesbibliothek Gotha. Bln, 1961.

⁴³ H. Grasshoff, J. S. G. Simmons. Ein unbekannter Druck Ivan Fedorovs aus dem Jahre 1578.-«Zeitschrift fur Slawistik». Band XIII (1968), Heft 4, Akademie - Verlag. Bln. Я. Д. Ісаєвич. Острозький Буквар Івана Федорова. — «Україна», 1968, № 9, с. 8-9; Е. Л. Немировский. Выдающийся памятник русской и украинской культуры. (Неизвестное издание Ивана Федорова). — «Полиграфия», 1968, № 11, с. 41-44.

⁴⁴ H. Grasshoff, J . S. G. Simmons. Ivan Fedorovs Griechisch — russisch — kirchenslawisches Lesebuch von 1578 und der Gothaer Bukvar von 1578-1580. — Abhandlungen zu Berlin. Klasse fur Sprachen, Literatur und Kunst, Akademie — Verlag, Berlin, 1969, № 2. До статті додано фоторепродукції з усіх сторінок обох видань.

⁴⁵ Називати цей острозький друк Греко-російською хрестоматією, як це робить T. H. Каменєва, на нашу думку, не слід. (Див.: О некоторых находках кирилловской печати за рубежом. — У зб.: Книга и графика. М., 1972, с. 122). Все-таки це книжка для початкового навчання, про що свідчить і назва (також невідповідна), яку дав їй сам друкар, — Азбука.

⁴⁶ H. Grasshoff, J. S. G. Simmons. Ivan Fedorovs... c. 8.

Острозький Буквар 1578 р, — друге острозьке видання Федорова. Це передрук львівського Букваря з додатком трактату болгарського монаха Храбра про створення кирилівської абетки. Книжку видано малим форматом в одну восьму частину аркуша. Вона має 48 аркушів, шпальта - 12,75×6,3 см, на сторінці — 15 рядків, шрифт (крім чотирьох рядків, складених більшими літерами острозької Читанки (№2) московського, малюнка (№ 1). Прикраси: шість заставок, відбитих з чотирьох дощок львівського Букваря (№ 120-123), чотири кінцівки, видруковані з трьох дощок також львівського Букваря (№ 152-154), одна узориста ініціальна літера, відбита з дошки заблудівського Псалтиря з Часословцем (№221), і один рядок в'язі (№ 25).

Складання тексту і верстка виконані так само майстерно, як і в попередніх друках Федорова. Друк в одну фарбу. Водяні знаки паперу Острозького Букваря 1578 р.: сокира з півмісяцем, підкова з хрестом всередині,⁴⁷ -уже зустрічались на папері попередніх заблудівських та львівських друків Івана Федорова. Треба думати, що тираж Острозького Букваря був великий. Але до нашого часу збереглося лише два примірники книги, вони є за межами нашої країни. Один з них, відкритий в 50-х роках нашого століття, зберігається в королівській бібліотеці м. Копенгагена ⁴⁸, другий - знайдений недавно в Державній бібліотеці м. Гота (НДР). Він зшитий разом з острозькою Читанкою ⁴⁹. Обидва примірники острозького Букваря дефектні, але в значній мірі доповнюють один одного. Повніший готський примірник, там бракує лише двох аркушів (23 і 24), які збереглися в копенгагенському примірнику.

⁴⁷ H, Grasshoff, J. S. G. Simmons. Ivan Fedorovs... c. 15.

⁴⁸ A. C. Зернова. Книги кирилловской печати, хранящиеся в заграничных библиотеках и не известные в русской библиографии.- «Труды Государственной библиотеки СССР В. И. Ленина», т. II, 1958, с. 21-26.

⁴⁹ H. Grasshoff, J. S. G. Simmons. Ivan Fedorovs... c. 14-19.

Друкарська марка Івана Федоровича

[Я.Запаско. Мистецька спадщина Івана Федорова. Львів, 1974. — С. 175..]

Надгробний камінь Івана Федоровича

[Я.Запаско, О.Мацюк, В.Стасенко. Початки українського друкарства. — Львів, 2000. — С.16-17.]

[Я.Запаско, О.Мацюк, В.Стасенко. Початки українського друкарства. - Львів, 2000. - С.38.]