Таємна січ -  Кампот
  Головна сторінка
Цікава Україна
Праці істориків
Усі розділи
Новини
Пошук
Словники
Книги
Автори
Допомога
Завантаження
Про проект
Контакти
 
   

В розділі періоди:
 

Реклама в розділі
Реклама в розділі періоди
 
  Нове:

Нариси воєнно-політичної історії України

Буквар Івана Федоровича

Атлантида в Криму!

Вовчухівська операція УГА

Чи був Мазепа зрадником?

 
  Цікаво:
А чи знаєш ти, що Характерники живуть серед звиайних українців...
читати далі..
 

Рекомендуємо:
  • Кам'янець-Подільський та його околиці. Новини, Форум, Афіша - перейти
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ / Періоди / Радянська доба / Українська Повстанська Армія

Частина І: Німецька окупація України

 

Присяга вояка Української Повстанчої Армії.
Затверджена УГВР і введена наказом ГВШ ч. 7. з 1.VІІ.1944.

Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Унраїнським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.

* * *

Присяга вояка Української Повстанчої Армії

Постанова Української Головної Визвольної Ради
про визнання дня 14-го жовтня 1942 р. днем постання Української
Повстанчої Армії (УПА) та про встановлення цього дня святковим днем УПА.

В м. жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанчій Армії.

1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА.

2. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА.

 

30 травня 1947.

УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА

(Передрук з видаваного на Рідних Землях Органу УГВР
"Бюро Інформації Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Випуск ч. 1. квітень 1948.)

Бійці й командири Української Повстанської Армії!
(Відозва Головного Командира УПА в зв'язку з закінченням німецько-большевицької війни)

 

Гітлерівська Німеччина остаточно розгромлена й розбита.

Не боятися більше українському народові ні винищування у газових камерах, ні масових розстрілів цілих десятків сіл озвірілими гестапівцями. Не буде вже німець бити по лиці свободолюбного українського селянина, ні відбирати його землі, щоб повернути його в раба німецького пана. Не гнатиме тисяч і десятків тисяч робітників і селян у новітній "ясир" в Німеччину. Не ждатиме український інтелігент на свою чергу, коли його фізично знищать, бо він міг би в прийдешньому бути постійною загрозою для окупанта. Західний варвар не буде вже панувати на українській землі.

Великий вклад у перемогу над Німеччиною внесли й Ви, Українські Повстанці. Ви не допускали, щоб німець свобідно господарив на українській землі й вповні її використовував для своїх загарбницьких цілей. Ви не дозволяли йому грабити українського села, не допускали до вивозу в Німеччину. Ваша караюча рука гідно відплачувала за розстріли й палення сіл... У боротьбі з Німеччиною наша Українська Повстанська Армія зорганівувалася і пройшла першу бойову школу.

Та з розвалом Німеччини вернувся і розгосподарився на Україні ще гірший окупант - Росія. Від віків поневолюючи Україну, вона не зрезигнує з неї ніколи, незалежно, чи в неї царський режим, чи "найдемократичніша в світі республіка". І саме оця "соціялістична республіка" вирішила остаточно покласти край українським самостійницьким змаганням. Скувавши весь народ у нову соціяльну систему державного капіталізму, пануюча кліка створила жахливі економічні умовини, щоб перемінити свободолюбну людину в вічно голодну тварину, що ні про що інше не вміє думати, як про їжу. Ввівши культуру "по формі національну, а по змісту соціялістичну" сов-влада руками українських заляканих рабів тичин, бажанів, вишень, возняків насильно прищіплює Україні російську культуру. Для більшого обдурення українських мас створює в Україні ще й комісаріяти оборони й закордонних справ, які не мають ніяких прав, хіба тільки вихвалювати Сталіна. Невиданий в історії людства терор, провокації мають остаточно перетопити в російськім горнилі український народ, що має назавжди забути, що він був самостійним, і погодитися бути вічним наймитом "старшого брата" - новітньої великої Росії. Для свободолюбних має ця "найдемократичніша республіка" сибірську тайгу, Соловецькі острови, масові розстріли, палення сіл, штучні голоди та інші "новітні" "виховні" засоби.

Та український народ і тепер не скапітулював перед наступаючим ворогом. В 1943 р. Вам, Українські Повстанці, передав він зброю в руки з наказом до останнього боронити ідею української самостійности. З неперевершеною стійкістю і героїзмом, з небаченою до цього часу вірою і запалом виконуєте Ви вже більше як два роки цей наказ нації. Ні голод, ні інші недостачі, ні терор відносно Ваших родин не захитали Вашого завзяття, Вашої віри в перемогу. Ще завзятіша, ще успішніша боротба є Вашою відповіддю на всі підступні "звернення уряду УРСР". Ви добре пам'ятаєте, що так само старалася розкладати Росія воїнів Мазепи, так само "даровувала" провини українським повстанським загонам у 1920-43 рр. Всіх, що далися обманути "нагороджено" каторжними роботами чи розстрілами, як тільки вони перестали бути потрібними Росії. Коли Ви зараз вступили на шлях боротьби зі сталінським режимом, то не те, щоб перед ним капітулювати, бо з ворогом, що загрожує існуванню нації, треба боротися на життя і смерть. Я впевнений, що зброї, яку одержали Ви з рук нації, не посоромите і прийдешнім поколінням передасте своє ім'я, вкрите безсмертною славою.

Українські Повстанці! У світі ще не заіснував мир. Революційні рухи поневолених народів та протиріччя між західними державами і СССР зростають. Росте в усьому світі свідомість, що несе зі собою ідея "диктатури пролетаріяту", голошена з Кремля. В боротьбі проти нього Ви сьогодні не самі! Завзяті серби, хорвати ведуть бої проти московського ставленника Тіта, болгари також піднімаються проти кривавого терору, принесеного "союзним" СССР. Гори Семигорода залюднилися тими румунами, що не піддалися Росії. Навіть мала Словаччина веде партизанку проти наїзника. Польські патріоти саботажами й збройною боротьбою відповідають на намагання Сталіна їх поневолити. Ряди борців проти східного сатрапа ростуть. Це все створює сприятливі умови для нашої дальшої боротьби і наближає момент розвалу СССР.

Дотримати зброю в руках до тієї хвилини і станути на чолі воюючих проти Сталіна мас - Ваше священне завдання. Вірю, що виконаєте його з честю і фанатизмом, як виконували всі дотеперішні завдання. Новими методами боротьби, пристосованими до нової обстановки, дайте відповідь ворогові на його наступ.

З незламною вірою вперед, до перемоги!

Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!

Вічна хвала тим, що полягли в боротьбі з наїзником!

Слава Україні!

В травні 1945 р.

 

 

Тарас Чупринка Гол. Ком. УПА.

 

(Передрук з краєвого видання "Повстанець" 5-6 за квітень-травень 1945 р.)

До Всіх насильно вивезених з України, і Тих, що мусили покинути Рідні Землі - Братів і Сестер наших, до всіх українців на чужині - Звернення Президії Української Головної  Визвольної Ради (УГВР) і Головної Команди Української Повстанської Армії (УПА).

 

ДОРОГІ БРАТТЯ Й СЕСТРИ ! УКРАЇНСЬКІ СЕЛЯНИ, РОБІТНИКИ, ТРУДОВА ІНТЕЛІГЕНЦІЄ !
УКРАЇНЦІ НА ЧУЖИНІ!

До Вас, Брати наші й Сестри, до Вас, Українці на чужині, яких жорстока війна, або криваві злочини окупантів насильно вирвали з Рідних Земель та кинули на скитальщину в далеких чужинецьких краях, до Вас, яким не пощастило жити й діяти в рідних містах і селах наших, до Вас усіх, Друзі наші, звертаємось ми, Українська Головна Визвольна Рада і Українська Повстанська Армія, - та з далеких піль України, з її широких степів шлемо Вам наш дружній боєвий привіт! Ми вітаємо Вас і від міст України, від рідних братів і сестер Ваших, ми поздоровляємо Вас іменем тисячів борців нашої революційно-визвольної боротьби та іменем знаних і незнаних впавших лицарів наших, ми шлемо Вам гарячий привіт усього Українського Народу, що під ярмом кривавого окупанта страждає, але не гнеться, що сотки разів призначений ворогами на знищення - живе і бореться !

Ми приносимо Вам свіжий подих рідних піль України та образ того, як і чим живе під цю пору Український Нарід, за що змагається, за що веде свою криваву, але завзяту й вперту боротьбу.

Бо мир, що його недавно проголосили переможні держави, настав для багатьох народів, але - не для Украіни ! Кривава шостирічна війна проти розбійницької системи гітлерівського націонал-соціялізму принесла волю деяким західньо-европейським народам, але вона не принесла волі поневоленим народам Сходу !

Бо не впали ще з них гітлерівські кайдани, не вспіли ще просохнути рани катованих німецькими окупантами матерей і дітей наших, не опорожнились ще тюрми і концтабори від гноєних у них гітлерівськими сатрапами батьків і братів наших - а вже на землі свободолюбивих народів Сходу і Півдня Европи, а передусім на землі нашої України, наступив другий, добре знаний нам кровожерний ворог українського народу, гнобитель наших селян, робітників та інтелігенції - московсько-большевицький загарбник.

І знову погнав новий окупант українських селян у колгоспне ярмо, знову прикріпив українських робітників на невільничу працю в заводах і заставив їх висотувати свої жили для нових п'ятирічок і нових воєн, він знову знущається над українською інтелігенцїєю і змушує її вислуговуватися його імперіялістичним інтересам, він знову наповняє тюрми і концлягри кращими синами Українського Народу, він знову жене тисячі українських родин в степи Казахстану і в Тайги Сибіру, а підвали ненаситнього НКГБ наповняє трупами героїв революційно-визвольної боротьби Українського Народу.

Оцю свою винищувальну для українських народніх мас роботу ведуть московсько-большевицькі імперіялісти впарі із забріханою акцією облудної пропаганди про "звільнення" України і других поневолених народів від гітлерівського ярма, про т. зв. свобідний розвиток народів СССР, про демократію і свободу.

Та нікому більше не одурити українських народніх мас і нікому безкарно не поневолювати Українського Народу !

Український Нарід, як і другі поневолені народи Сходу, відповіли на нове московсько-большевицьке поневолення скріпленою революційно-визвольною боротьбою за повне політичне й соціяльне визволення, за відбудову власних національних держав. Бо всупереч мирові на Заході, війна на Сході Европи для поневолених сталінським більшовизмом народів ще не скінчилася !  Вона триває дальше та ведеться під гаслом повного розвалу сталінсько-більшовицької тюрми народів, як останньої авторитарної твердині в світі, під гаслом свободи народів і людини, під гаслом повної перебудови Сходу на нових принципах та побудови вільних національних держав на етнографічних землях кожного народу.

В оцій боротьбі, що сьогодні ведеться на Сході Европи, а зокрема на землях України, в оцій боротьбі, що завтра захопить усі свободолюбиві народи світу та надасть нового обличчя і змісту майбутнім епохам, як виразник вічного змагання людства до свободи й прогресу - передове місце займає Український Народ.

Коли в 1941 р. спалахнула на Сході воєнна пожежа і німецько-гітлерівські "іберменші", йдучи на зміну сталінській сатрапії, задумали закувати Україну в нові кайдани, Український Нарід, вірний традиціям своєї дотогочасної визвольної боротьби, відповів стихійним, а відтак організованим опором на німецько-гітлерівські спроби його поневолити. Український Нарід не дав себе залякати німецькому теророві, він не зігнув спини перед узброєною по зуби німецькою імперією, як не згинав спини ніколи перед жодним наїзником впродовж своєї многострадальної, але славної історії, а раз станувши на становищі оборони рідної землі перед ворожим насиллям, він почав власними ударами відповідати на удари противника.

І це треба знати всім Вам, Дорогі Брати й Сестри, і всьому культурному світові:

- в оцій своїй крайнє ворожій поставі до німецьких загарбників видержали українські народні маси - українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, консеквентно від першого до останнього дня німецької окупації; Український Нарід не дав себе повести жодним Квіслінгам, ні Муссертам, ні іншим наймитам, які прив'язали б нашу визвольну справу до воза чужих імперіялістичних інтересів, а всіх нечисленних платних агентів, чи наївних політичних спекулянтів, що хотіли здати Український Нарід на ласку німецького сатрапа, він зумів змести з повехні життя та викинути поза його борти.

В оцій своїй однодушній революційній поставі українські народні маси єдиною лавою станули за своїми самостійницько-революційними керівниками за своїм Революційним Політичним Проводом та спільними силами високо підняли самостійницькі прапори боротьби, незламно документуючи всьому світові тверду волю Українського Народу жити вільним і незалежним життям.

А коли терор німецько-гітлерівських наїзників і большевицько-партизанських парашутних зайдів почав щораз дужче наступати на життя і майно громадян України, Український Нарід покликав до житгя своє зброине рам'я, свою славну Українську Повстанську Армію (УПА), що перейняла на себе охорону українських народніх мас перед насильствами гітлерівсько-сталінських імперіялістів.

І вкрились ліси і гори, балки і чагарники України повстанчими загонами новітніх українських козаків, месників за ворожий терор і борців за волю народу. І промовило болотнисте Полісся та розлога Волинь, заговорили лісисті Карпати, озвались таємні Дніпрові плавні, а за ними й широкі українські степи. З усієї України, з усіх її закутків озвалась тверда мова кулеметів, що стала відповіддю українських народніх мас на ворожі намагання закувати їх у кайдани.

І почавши з зими 1942-43 рр. на цій твердій мові розмовляє Український Нарід зі своїми ворогами до сьогодні і розмовлятиме на ній так довго, доки остання нога імперіялістичного наїзника не зникне з України! Бо Український Нарід ніколи не зрезигнує зі своєї боротьби за волю, а раз розпалене полум'я підпільної самостійницької збройної боротьби українських народніх мас проти наїзників - ніколи не потахне!

Воно не потахло досі, цебто майже по півторарічній новій большевицькій окупації України. Сьогодні знову, як і в минулих роках, Україна в розгарі своєї революційно-визвольної боротьби.

І саме це хотіли б ми, наші Брати й Сестри на еміграції, довести до Вашого відома. Ми хочемо, щоб Ви і весь свободолюбний світ дізналися про те, що український нарід не тільки не зрезигнував із своїх політичних цілей, але якраз в умовах найважчого сталінсько-большевицького терору скріпив і посилив свою революційно-визвольну боротьбу. Сьогодні знову ліси, гори й степи України повні тих, що волі прагнуть, і, що за народні інтереси постояти готові. Сьогодні громадяни України знову станули на захист своїх політичних і соціяльних прав, в боротьбі за власну державу, а кожна українська душа й кожна українська хата стоять нездобутими твердинями в боротьбі проти кривавого сталінсько-большевицького наїзника.

Зокрема цей факт єдности і спільної боротьби Українського Народу проти ворогів, хотіли б ми, наші Брати й Сестри на чужині, довести до Вашого відома. Незалежно від усіх підступних спроб сталінсько-большевицьких загарбників та їхніх платних підбрехувачів, всі ми тут на українських землях, стоїмо в одній лаві боротьби, в єдиному всеукраїнському фронті, у дружньому змаганні українських селян, робітників і трудящої інтелігенції за здійснения наших найвищих національних ідеалів, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нас тут не ділять кордони, нас не роз'єднують жодні територіяльні, віроісповідні чи психологічні різниці, ні партійні спори, бо партій тут немає! Тут є тілький єдиний Український Нарід, який страждає, але бореться в єдиному революційиому фронті! Його і нас усіх єднає наша свята ідея, а кріпить незламна віра в перемогу!

І звертаючись до Вас, наші Брати й Сестри, в оцей важкий, але героїчний час, ми - як Найвищі Керівники революційно-визвольної боротьби Українського Народу на рідних землях, кличемо Вас пом'янути великі дні цієї історичної боротьби, що тепер ведеться на степах України. Ми кличемо Вас передусім склонити Ваші голови перед кращими синами Українського Народу, впавшими героями нашої революційно-визвольної боротьби. Водночас ми взиваємо Вас, що є синами того самого Українського Народу, стати гідними Ваших братів і сестер, Ваших батьків і матерей, що всі по своїй силі в єдиному фронті боряться за відбудову Української Держави. Зокрема взиваємо Вас стати гідними тисячів отих знаних і незнаних борців - стрільців і старшин УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА), що день-у-день і ніч-у-ніч захищають свій нарід від ворожого насилля, що в повній відданості й посвяті щодня і кожної години глядять у вічі смерті та боронять чести українського жовніра, а як треба, гідно вмирають за друзів і за нарід свій. Ми взиваємо Вас бути гідними синами народу, який видав із себе УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ (УПА), армію, що в повній незалжності від яких небудь зовнішніх сил та в оперті виключно на власні сили Українського Народу, безперервно бореться від трьох майже років, зброєю реалізуючи одиноко правильну вповні незалежну українську самостійницьку політику та за цей час виросла до ролі серіозяої військово-боєвої та політичної сили і стала могутнім чинником нашої визвольної політики.

Довкруги УПА, що в сучасний момент являється дорогоцінним скарбом та власністю всього Українського Народу і довкруги нас, як Найвищого Політичного Керівництва Українського Народу, в його революційно-визвольній боротьбі, об'єдналися найширші маси всієї україни, українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, створивши єдиний незалежний фронт спільної боротьби.

Тому звертаємось до Вас в оцей історичний момент, наші Друзі на еміграції, кличемо Вас також так у далеких краях Европи і всього світу, станути єдиним спільним фронтом за велике спіпьне діпо, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нехай підуть у непам'ять всі спори, хай маліє та зникає все, що може Вас ділить, хай живе й розвивається те, що Вас єднає, що Вас лучить, що робить з Вас могутнє українське рам'я на вигнанщині, яке дасть піддержку Краєві та поможе всьому народові нести важкий тягар визвольної боротьби. Тільки спільними зусиллями Краю та еміграції, тільки при вмілому використанні назовні боротьби, що її веде сьогодні Край, тільки у спільній акції всього українства - здобудемо Українську Державу.

Тому, наші брати на чужині - всі ваші сили віддайте на службу Краєві, на допомогу тим, що боряться, що не зважаючи на всі ворожі насильства і підступи високо держать прапор нашої революційно-визвольної боротьби. Хай не буде ні одного з Вас, що стояв би осторонь гігантних змагань, які веде в сучасний момент Український Нарід за своє право на існування, на вільний політичний і соціяпьний розвиток.

Всі на фронт спільної національно-визвольної боротьби, кожний на стійку, байдуже, де він не перебував би, завжди у глибокій свідомості великої ідеї, що за неї ми боремося!

А тих з поміж Вас, Друзів наших, що між Вами найсильніші й найкращі, тих, яких притягають до себе широкі лани України - ми ждемо тут! Вас привітають наші рідні ліси й степи, Вас приймуть у свій гург випробувані й заправлені в боях героїчні українські повстанські загони.

ХАЙ ЖИВЕ ЄДИНИЙ, СПІЛЬНИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ФРОНТ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ !

ХАЙ ЖИВЕ ЄДНІСТЬ КРАЮ І ЕМІГРАЦІЇ !

Всі наші зусилля і всі наші труди віддамо на потребу нашим героїчним бійцям і старишнам нашої славної Української Повстанської Армії (УПА), підпільним борцям українського самостійницького фронту, і всьому Українському Народові, що бореться на Рідних Землях!

ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНСЬКА САМОСТІЙНА СОБОРНА ДЕРЖАВА !

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЯМ НАШОЇ РЕВОЛЮЦІЙНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ, ЩО ВПАЛИ ЗА КРАЩУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ !

СМЕРТЬ СТАЛІНСЬКО-БОЛЬШЕВИЦЬКИМ ЗАГАРБНИКАМ !

Україна, в липні 1945 р.

СЛАВА УКРАЇНІ !

 

ПРЕЗИДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГОЛОВНОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ РАДИ (УГВР)

ГОЛОВНА КОМАНДА  УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА)

До всіх Українських Вояків, що перебувають поза межами Батьківщини - звернення Президії Української Головної Визвольної Ради (УГВР), Генерального Секретаріяту Військових Справ УГВР
і Головної Команди Української Повстанської Армії (УПА)

 

УКРАЇНСЬКІ ВОЯКИ !

З рідної України, з наших зруйнованих сел і міст, з наших могилами вкритих і знарядами розораних піль та ворогами стоптаних степів, з наших таємних лісів, ми, найвищі Керівні Органи Українського Народу на час його визвольної боротьби за власну суверенну держану, передаємо вам наш бойовий привіт!

Минає рік, як Ви - одні в рядах чужих армій, другі як учасники попередніх визвольних змагань - залишили рідні землі, з яких уступав кривавий німецький окупант, і на які знову грянув відвічний лютий ворог Української Землі - большевицько-московський загарбник. Не хочемо тут входити в те, чому частина беєздатних синів українського народу була змушена воювати в чужих, ворожих Україні арміях, під чужими прапорами і за чужі, імперіялістичні інтереси. Не питаємо сьогодні - хто винен, що українські боєздатні сили розпорошились по всій Европі, а не стали всі до одного лавою під наші рідні національно-визвольні прапори на українській землі. Хочемо ствердити тільки одне:

Не зважаючи на важке і - здавалось би безвихідне положення Українського Народу в часі московсько-німецького змагу за володіння над Україною, Український Нарід не дав себе поневолити і проявив непохитну волю жити самостійним державним життям на своїй землі. На сторожі цієї волі він поставив збройні кадри своїх синів - УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ (УПА).

В роках грізного лихоліття Українська Повстанська Армія підняла прапор визвольної боротьби за Українську Державу і не дозволила його потоптати ворогам Українського Народу. Вона була і є виразником і живучим доказом повної незалежности від якихбудь зовнішних чинників української визвольної політики і її революційних керівників, що служили і служать єдино справі Українського Народу. Вона зберегла чистоту ідеї і правильну політичну лінію визвольної української боротьби і врятувала вояцьку честь свойого народу. Своєю зброєю і кровю своїх стрільців вона писала нові сторіики до історії українського війська.

Продовж трьох років боротьби не зламали її неситі германські наїзники, не впала вона теж на коліна перед енкаведівськими червоними ордами !

Гітлерівська Німеччина, один із ворогів України, вивінувана всіма модерними воєнно-технічними засобами, розторощена впала та зложила зброю. - Українська Повстанська Армія, заправлена в боях з гітлерівськими наїзниками, в свою чергу, вже більш року бореться успішно з большевицькою Москвою і явлється сьогодні єдиним оборонцем українськоі самостійницькоі ідеі, оборонцем громадян України перед кривавим большевицьким терором і насиллям, месником народніх кривд.

Кровю найкращих синів спливає Українська Земля, та ніщо не захитало віри в остаточну перемогу і жодна большевицько-московська сила не сокрушить зброї українського повстанця! Бо крім зброі його серце горить ще полумям віри в невмірущість і непобідимість Ідеї боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. І це є найміцніша зброя повстанця !

УКРАЇНСЬКІ ВОЯКИ НА ЧУЖИНІ !

Нам відоме Ваше трудне положення, нам відомо що Ви опустили зброю з рук, якої не довелось Вам вжити в рішальний момент у боротьбі за Українську Державу. Та не зважаючи на те, ми радіємо, що Ви збереглись у вирі сучасної боротьби, бо віримо, що одної зброї Ви не дали собі вирвати і ніколи в жодних умовах її перед ворогом не зложите. Ця зброя - це віра в ту саму Ідею, за яку сьогодні боряться українські повстанці, це кожночасна боєва готовість - ту віру обернути в чин і маршувати там, де сурмлять бойові сурми, де торохкотять кулемети, де гудуть гармати, де ведеться кривавий змаг за бути чи не бути Українському Народові й Українській Державі !

УКРАЇНСЬКІ ВОЯКИ НА ЧУЖИНІ !

Хоч поділили нас кордони, - ми хочемо творити з Вами одну боєву дружину! Ми хочемо, щоб усі Ви все своє знання, свої сили свій труд і - як цього зажадає від Вас рідна Україна - своє життя готові були пожертвувати для волі і величі Її !

Коли хто з Вас готовий боротись у важких умовах повстанського життя, тоді вертайтесь на рідну українську землю! Вона Вас привітає, як своїх синів і нових борців за її волю! Вертайтесь Вам відомими шляхами! Бережіться большевицьких комісій і транспортів, бо всі ті, що при їх помочі вертались, ще дотепер своєї батьківщини не побачили. Для них приготовив кремлівський тиран вітчизняний подарок - нову пятирічку, далеко від рідної України, в невільничих сибірських заводах.

Всі Ви, що залишаєтесь на чужині, памятайте, що весь український народ веде затяжну боротьбу за єдину священну ідею - Українську Державу! Довкруги цієї ідеї і під керівництвом найвищих революційних Органів лавами станули всі, що не служать чужим імперіялізмам. Хай для Вас, Українські Вояки, ця пригадка буде дороговказом, ясно горіючим смолоскипом серед темряви еміграційного життя!

Всі ваші сили, Ваше знання, Ваш труд віддати на службу Краєві і його боротьбі - це для Вас наказ! Наказ, який передає Вам Український Нарід, що бореться, кривавиться і перемагає!

Віримо, що Ви, Українські Вояки на чужині, не станете осторонь цієї боротьби, але внесете до неї свій досвід і свій труд!

Ми свідомі того, що перед нами важкий шлях боротьби, яка вимагає героїзму і кривавих жертв, та ми не сумніваємось, що Ви, Українські Вояки, перші на чужині станете на цей шлях жертвенноі боротьби і праці, щоб соромом не вкрити імени українського вояка і землі своєї.

Героїчна боротьба наших предків і українських повстанців і память про їх лицарську смерть за Українську Державу - це для Вас наказ !

Зєднані одною вірою у боротьбі, під єдиним керівним революційним проводом здобудемо волю українському народові, відбудуємо Українську Самостійну Соборну Державу і здійснимо заповітній образ княжих часів, маршуючи як нові княжі дружинники, щоб "шоломами своїми зачерпнути води із далекого Дону".

Постій, в липні 1945.

СЛАВА УКРАЇНІ !

 

ПРЕЗИДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГОЛОВНОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ РАДИ (УГВР) ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІЯТ
ВІЙСЬКОВИХ СПРАВ УГВР ГОЛОВНА КОМАНДА УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА)