План Києво-Печерської фортеці 1768 року

Важливими джерелами з історії Києва є давні плани міста. До таких належить досі не публікований рукописний план Києво-Печерської  фортеці 1768 p., складений у Київській інженерній команді. План зберігається в Російському державному військовоісторичному архіві в Москві (РДВІА). Кресленик завізував полковник фортифікації Іларіон Кутузов — батько російського фельдмаршала Михайла Кутузова.

Тут подається загальна характеристика та опис цього документа. Тексти плану передаються за «дипломатичним методом», відділено прийменники, проставлено розділові знаки, збережено певні особливості російського правопису XVIII ст.

Це фіксаційний план Києво-Печерської  фортеці з околицями, на якому позначені проектні заходи з будівництва окремих військових і цивільних споруд. Показано розпланування укріплень, забудова фортеці, ансамблі Києво-Печерської  лаври й Миколаївського монастирів, печери, численні церкви (без зазначення назв), двори київського губернатора й оберкоменданта, порохівні, казарми, існуючі та проектовані двори і будівлі військових, інженерних, артилерійських та інших служб тощо. Значна кількість пояснювальних написів розташована на плані біля топографічних об'єктів. Так подані, зокрема, найменування всіх бастіонів і воріт Києво-Печерської  фортеці.

М 20 саж. у 1 дм [1 : 1680]. Вміщено поперечний масштаб.

Техніка виконання туш, перо, акварель. Позначено орієнтацію. Рельєф показано штрихуванням та відмивкою.

Заголовок: «План Киево-Печерской крепости с показанием внутреннего казенного и обывательского строения, чье оное именно строение, и каким образом впредь, когда чрез время обветшает, учредить, значит в плане начерчено желтыми линиями со оттушевкою желтой краски, а где и расположено значит в зкспликации». Завізовано: «Ларион Кутузов».

Поясювальні написи: Экспликация ныне состоящего строения:

A. Печерской мнтрь.

B. Церкви.

C. Пещеры.

D. Артилериской пушечной двор.

E. Пороховой каменный погреб.

F. Пороховые деревянные погреба.

G. Погреб для содержания денежной казны.

H. Гоубвахт.

I. Кардегардии при воротах.

К. Старая каменная гоубвахт, находится ветха.

L. Провиантские магазейны.

М. Губернаторской дом.

N. Губернаторской конюшей двор.

0. Оберкомендантские домы. Р. Инженерные дворы.

Q. Артилерисская гарнизонная канцелярия.

R. Дом построенной из дворцовой садом.

S. Двор Киевских баталионов.

Т. Бывшая гарнизонная канцелярия.

U. Гарнизонных баталионов мастерские избы.

V. Двор протопопа церкви Преподобного Феодосия.

W. Двор священника церкви Вознесения Гдня.

X. Киевские [ворота].

Y. Васильковские ворота.

Z. Московские [ворота].

a. Губернская канцелярия.

b. Салдацкие казармы.

c. Сад Печерского мнря. Экспликация

для учреждения мест к построению впредь казенных и обывате льских строений:

A. Пороховые погреба.

B. Под губернаторской дом.

C. Для оберкамендантского двора и ево канцелярии.

D. Провиантские магазейны.

E. Салдацкие казармы.

F. Баталионных афицеров квартиры.

G. Для артиллериского пушечного двора и магазейнов.

H. Для артиллериских служителей подворье.

1. Под инженерной двор и магазейнов.

К. Места для построения баталионных командиров квартир. L. Кардегардии при воротах.

М. Обывательское строение.

N. Гостиной двор.

О. Площади для дворов людей.

Р. За крепостию желтая с оттушевкою линия значит экспланаду разстоянием от крепости 130 сажен, где никакого строения быть не следует и впредь строить недопустимо».

«Мачтаб к плану: дюйм аглинской разделен в 20ть частей и употреблены за сажени».

План Києво-Печерської  фортеці 1768 р., як і інші плани Києва другої половини XVIII ст. (а їх відомо кілька десятків), виготовлено досить точно, він несе докладну інформацію про тогочасний ландшафт і топографічні особливості місцевості. План може використовуватися не лише в царині історикоархітектурних досліджень, але й для сучасних пам'яткоохоронних і протиаварійних заходів.

Зокрема, нині досить актуальною виглядає проблема збереження історичного ландшафту Києва, що за останні 250 років кардинально змінився. Насамперед це стосується території Києво-Печерської  лаври та її околиць, розташованих у зоні динамічних зсувів лесових ґрунтів дніпровських гір. На території Лаври, де окрім розгалужених печер (на плані детально позначені Дальні та Ближні печери), існують численні порожнини техногенного походження, звичайним явищем стали зсуви і провали ґрунту, що загрожує пам'яткам. Тому старовинні плани, відображаючи зміни історичного ландшафту, можуть прислужитися при з'ясуванні причин таких явищ.

Summary

The paper examines the organisation of KyevoPecherska fortress, whieh ineluded the architectural ensemble of KyevoPechersky monastery. The investigation is conducted on the basis of bibliographic and archeographic description of the manuscript map of KyevoPecherska fortress in 1768, which is preserved in the State Military and Historical Archive of Russia in Moscow.