Казка з завданнями - Ріке з чубчиком
admin
блог автора
інші дописи автора
Давно колись одна королева народила сина, та такого потворного, що всі придворні довго сумнівалися — чи людина він. Чарівниця, яка була присутня при його народженні, запевняла, що завдяки особливому дару, отриманому від неї, він зможе наділити усім своїм розумом ту особу, яку покохає найбільше в світі.
Це трохи втішило бідну королеву. Щойно дитина навчилася белькотати, то відразу ж почала говорити премилі речі, а у всіх його вчинках було стільки розуму, що ним усі захоплювалися. До того ж хлопчик народився з маленьким чубчиком на голові, а тому його і прозвали: Ріке з чубчиком. Років через сім чи вісім у королеви однієї із сусідніх країн народилися дві дочки. Та з них, котра першою з'явилася на світ, була прекрасна, як день. Королева так цим пишалася, що оточуючі її люди побоювалися, щоб їй від занадто сильної радості не стало погано. Та сама чарівниця, яка була присутня при народженні Ріке з чубчиком, щоб послабити її радість, оголосила, що маленька принцеса наскільки красива, настільки буде й дурна.
Порівняй м'ячики. Який з них більший, а який менший? Постав між ними позначки «більше» (>), «менше» (<).
Це дуже засмутило королеву, але через кілька хвилин смуток охопив її ще більше: вона народила другу дочку, і та виявилася надзвичайно некрасивою.
Не побивайтеся так, пані,— сказала їй чарівниця,— ваша дочка наділена іншими якостями — у неї буде стільки розуму, що люди не помітять у неї недоліку краси.
Дай боже,— відповіла королева,— та чи не можна зробити так, щоб старша, така красива, стала трохи розумнішою?
Щодо розуму, пані, я нічого не можу для неї зробити, але коли справа стосується краси — немає такої речі, якої б я не зробила для вас. Вона одержить від мене дар — наділяти красою того, хто їй сподобається.
Принцеси підростали, і всі тільки й говорили про красу старшої та розум молодшої. Щоправда, з роками недоліки посилювалися. Молодша ставала ще потворнішою, а старша дурнішою. Вона була така незграбна, що коли переставляла на каміні які- небудь порцелянові фігурки, то одну з них неодмінно розбивала. А коли пила воду, то половину склянки завжди виливала собі на плаття.
Молодша дочка завжди мала більший успіх. Спершу усі підходили до красуні, щоб помилуватися нею. Але незабаром йшли до розумної, бо її приємно було слухати. А вже через чверть години нікого не залишалося поруч зі старшою — усі гості оточували молодшу. Старша, хоч і дурна, знала про це і не пошкодувала б віддати усю свою красу, аби наполовину бути розумнішою. Розумна королева часом не могла стриматися, щоб не докорити дочці її дурістю, і бідна принцеса ледве не помирала від горя.
Якось у лісі до неї підійшов потворний, неприємної зовнішності чоловік, хоч одягнений пишно. Це був молодий принц Ріке з чубчиком: він закохався у неї ще як побачив її портрет. А портрети принцеси були поширені в усьому світі. Тоді принц покинув королівство свого батька заради задоволення побачити її і поговорити з нею. У захваті від того, що зустрів її тут зовсім одну, він підійшов до неї і відрекомендувався якомога шанобливіше — вітав її, як личить принцу. Та помітивши, що принцеса дуже сумна, запитав її:
Не розумію, чому ви, така вродлива, неймовірно сумна? Я бачив безліч прекрасних осіб, та не бачив жодної, чия б краса нагадувала вашу. Краса — таке велике благо, що може замінити все інше, коли володієш нею, то, мені здається, ніщо вже не може засмучувати.
Я вважаю за краще,— сказала принцеса,— бути настільки потворною, як ви, та бути розумною.
Ніщо, пані, так не служить ознакою розуму, як думка про його відсутність, і така вже воля природи — чим більше його маєш, тим більше його бракує.
Не знаю,— сказала принцеса,— але я настільки дурна, що мені від цього сумно.
Якщо тільки це засмучує вас, пані, я легко можу покласти край вашому смутку.
Як же ви це зробите? — запитала принцеса.
У моїй владі, пані, — сказав Ріке з чубчиком,— наділити своїм розумом ту особу, яку я покохаю найбільше в світі. Оскільки це ви, то тепер тільки від вас залежить, чи станете ви розумною. Чи погодитеся вийти за мене заміж?
Принцеса так здивувалася, що нічого не відповіла.
Бачу,— сказав Ріке з чубчиком,— ця пропозиція бентежить вас, але я не дивуюся і даю вам термін — цілий рік, щоб ви могли прийняти рішення.
Принцесі так бракувало розуму і так хотілося його мати, що з переляку їй здалося, що цей рік ніколи не закінчиться. Вона прийняла пропозицію Ріке і відчула себе зовсім іншою, ніж раніше. Тепер вона з легкістю говорила розумно, невимушено і природно.
Коли вона повернулася в палац, весь двір не знав, що й подумати про таке раптове і незвичайне перетворення: наскільки всі звикли чути від неї одні дурниці, настільки тепер дивувалися.
її нескінченно дотепним розмовам. І в усьому вона з блиском виявляла свій розум. Увесь двір радів, тільки молодша сестра була незадоволена, бо вона поруч з нею здавалася усього лише потворою.
Король почав прислухатися до порад старшої дочки, нерідко радився про справи, а молоді принци з сусідніх королівств намагалися заслужити її любов і майже усі просили її руки. Але жоден з них не здавався їй досить розумним, тож вона вислуховувала їх, нікому нічого не обіцяючи. Але одного разу до неї з'явився принц такий могутній, багатий, а до того ж розумний і красивий, що принцеса не могла не відчути до нього прихильності. Батько, помітивши це, дозволив їй самостійно обрати нареченого, і зазначив, що рішення залежить тільки від неї. Але чим розумніша людина, тим важче їй прийняти рішення в такій справі. Тому, подякувавши батькові, вона попросила дати час на роздуми.
Якось вона пішла гуляти у той самий ліс, де зустріла принца Ріке, щоб у вільний час поміркувати, що їй робити. Гуляючи там у глибокій задумі, вона раптом почула глухий шум під ногами. Уважно прислухавшись, вона розібрала слова. Хтось говорив: «Принеси мені цей казанок!» А хтось: «Подай мені той казанок».
А третій: «Підклади дров у вогонь». У ту ж мить земля розверзлась, і під ногами принцеса побачила велику кухню, у якій метушилися кухарі, кухарчуки та інші, без кого не приготувати розкішного бенкету. Від них відокремилася юрба людей з рожнами в руках та в шапках з лисячими хвостами на головах. Вони попрямували в одну з алей і, розташувавшись там навколо довгого столу, дружно взялися до роботи. Принцеса, здивована цим видовищем, запитала, для кого вони трудяться.
— Це, пані,— відповів найповажніший з них,— для принца Ріке, завтра у нього весілля.
Принцеса здивувалася ще більше і раптом згадала, що сьогодні виповнився рік, як вона пообіцяла вийти заміж за принца Ріке, і ледве встояла на ногах. Та не встигла вона пройти і тридцяти кроків, як перед нею постав Ріке з чубчиком у чудовому вбранні, сповнений відваги, як принц, що готується до весілля.
Я свято дотримав слова,— сказав він,— і не сумніваюся, що ви теж прийшли сюди, щоб виконати вашу обіцянку.
Зізнаюся вам відверто,— відповіла принцеса,— я ще не прийняла рішення, яке хотілося б вам.
Ви дивуєте мене, пані! — сказавїй Ріке з чубчиком.— Тільки ви можете зробити мене найщасливішим із смертних. Тому що від тієї самої чарівниці ви теж одержали дар — можете зробити красенем того, кого покохаєте.
Якщо так,— сказала принцеса,— то я погоджуюсь стати вашою дружиною.
Не встигла принцеса вимовити ці слова, як принц Ріке вже перетворився на найкрасивішого, найстрункішого і найлюб'язні- шого чоловіка.
Деякі люди запевняють, що чари тут були ні до чого, тільки кохання зробило це перетворення.
Король, дізнавшись, як високо його дочка цінує принца, був радий мати принца за зятя.
Весілля відсвяткували на другий день, як і передбачав Ріке з чубчиком.
