Історія партії Свобода
admin 8 297 4
Як бачимо, «Свобода» - ровесниця Незалежності - лишилася єдиною силою українців, яка зберігає вірність Ідеї Нації. Наперекір усім минущим політичним вітрам... А головне - «Свобода» виросла у дійсно всеукраїнське об'єднання - згуртоване, загартоване і здатне до боротьби в будь-яких умовах. Тому тепер ми можемо не тільки з гідністю оглянутися (все ж, за плечима - шлях у два десятки років!)... Сьогодні ми впевнено дивимося у майбутнє!
ІСТОРІЯ ВО «СВОБОДА»
Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
(до 2004 року - Соціал-Національна партія України) постало в результаті об'єднання активістів націоналістичних громадських організацій: Варта Руху, Студентське Братство, ОУМ «Спадщина», Українські Ветерани Афганістану.
За ідеологічну основу партії взято працю Провідника Організації Українських Націоналістів Ярослава Стецька «Дві революції».
Оскільки нація в розумінні партії -кровно-духовна спільнота, то основним принципом вступу до партії стала належність до української нації. До партії не приймали атеїстів та колишніх членів КПСС.
29 вересня 1991 року у Львові відбулися збори ініціативної групи, а 13 жовтня 1991 року - установчий З'їзд, який проголосив створення Соціал-Національної партії України. Партія протиставила себе усьому тогочасному українському політикуму. «СНПУ непримиренний противник комуністичної ідеології та політичних партій і суспільних рухів, які пропагують і втілюють її. ... Всі інші політичні сили СНПУ вважає або націонал-колаборантами - зрадниками української революції, або націонал-романтиками - пустоцвітом української
революції», - заявила СНПУ в своїй програмі та закликала усунути від влади комуністичну номенклатуру - таким чином духовно оздоровити українське суспільство, яке десятиліттями хворіло комунізмом.
Головою СНПУ було обрано Ярослава Андрушківа. Керівним органом партії став Комітет Уповноважених.
1992 року партія брала участь у боротьбі за Українську Церкву. Під охороною загонів СНПУ перебували Свято-Успенський собор Володимира-Волинського, Свято-Троїцький собор Луцька та інші українські церкви.
Під час Масандрівських угод 1993 року СНПУ взяла участь у створенні Надзвичайного Комітету Порятунку Нації і Держави та у вуличних акціях протесту у столиці.
На виборах у 1994 році партія йшла з гаслом: «Ми - соціал-націоналісти - не належимо ні до старої комуністичної, ні до нової демократичної номенклатури,
дивимось на світ по-новому і вміємо правильно аналізувати політичні події в Україні». Тоді, окрім першого досвіду виборчої кампанії, партія отримала підтримку десятків тисяч виборців, мандати чотирьох депутатів Львівської обласної ради та декілька депутатів районних та міських рад у Західній Україні.
16 жовтня 1995 року Міністерство юстиції України зареєструвало Соціал-Національну партію України. Реєстраційне свідоцтво N9 686.
1997 рік. Великого резонансу набули події 7 листопада у Львові, коли вперше від часів УПА «червоним» дали гідну відсіч. Розпочалось судове переслідування кількох членів СНПУ.
На виборах 1998 року СНПУ спільно з партією «Державна самостійність України» створили виборчий блок «Менше слів». Члена комітету Уповноважених СНПУ Олега Тягнибока було обрано народним депутатом України у Буському виборчому окрузі Львівської області.
З 2000 року СНПУ бере активну участь у діяльності «Євронату» - об'єднанні націоналістичних партій Європи. Непересічною подією став візит в Україну на запрошення СНПУ голови Національного Фронту Франції Жана-Марі Ле Пена, який 21 травня 2000 року взяв участь у VI З'їзді партії.
2001 рік. Партія взяла участь в окремих акціях «України без Кучми». За активної участі партії утворено громадсько-політичне об'єднання «Українська правиця».
На виборах 2002 року Олега Тягнибока вдруге обрано у Буському мажоритарному виборчому окрузі до Верховної Ради України. СНПУ провела двох депутатів до Львівської обласної ради, отримала мандати депутатів міських та районних рад, міських голів у Львівській та Волинській областях.
Знаковою подією 2003 року стала акція «Волинь пам'ятає», яку організувала Волинська обласна організація партії.
Акцію спрямовано на відстоювання історичної правди і честі української нації, проти перекручувань польських шовіністів у трактуванні подій 1943 року на Волині.
14 лютого 2004 року відбувся IX Зїзд, який ухвалив нову назву партії - «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» та обрав народного депутата України Олега Тягнибока Головою ВО «Свобода».
4 липня 2004 року X З'їзд ВО «Свобода» заявив про намір створити єдину праву силу у такому складі: ВО «Свобода», КУН, ОУН (Б) та ОУН, а також підтримав кандидатуру В. Ющенка на посаду Президента України.
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» брало активну участь у президентській виборчій кампанії, борючись за зміну кучмівського режиму, зокрема, в утриманні та налагодженні функціонування «Українського Дому», у блокуванні Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів, у штурмі Верховної Ради України тощо.
Першою вимогою ВО «Свобода» до новообраного Президента України В. Ющенка була вимога провести люстрацію й усунути від влади кучмістів, кагебістів і комуністів.
Під час численних зустрічей лідера «Свободи» О. Тягнибока з громадськістю сформовано сім розділів «Програми захисту українців: «Геноцид українців у XX ст. Подолання наслідків та відновлення справедливості», «ОУН-УПА. Визнання та вдячність», «Мова. Захистта поширення», «Інформаційний простір. Звільнення від окупації та державна безпека», «Міграція. Право на Батьківщину», «Енергетика. Незалежність та безпека», «Суспільство. Соціальна та національна справедливість». Для втілення положень цієї Програми проведено багато акцій, подано депутатські запити, підготовлено відповідні законопроекти, зокрема «Про люстрацію», «Про заборону комуністичної ідеології в Україні» тощо. У квітні 2008 року «Свобода» презентувала проект Національної Конституції України,
_
створений на основі «Програми захисту українців».
З 2005 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» організовує у Києві Марші УПА (14 жовтня) та смолоскипні походи на честь Степана Бандери (1 січня), які стають значними політичними подіями.
У 2006 році вперше націоналістична сила - ВО «Свобода» - взяла самостійну участь у парламентських та місцевих виборах. Виборчою програмою партії стала «Програма захисту українців», гаслом кампанії - «Ми - у СВОЇЙ, БОгом ДАній країні». Партія не подолала прохідний бар'єр до Верховної Ради, проте отримала мандати депутатів різних рівнів, зокрема, уЛьвівській обласній раді -10, у Львівській міській раді - 9, Тернопільській міській раді - 4 та у інших місцевих радах. Окрім того, представники ВО «Свобода» стали головами міст та сіл.
Виборчу кампанію 2007 року «Свобода» провела під гаслом «Свобода» - єдина сила Українців!». Хоча й цього разу «Свободі» не вдалося подолати прохідного бар'єру, проте результат, порівняно з виборами 2006 року, був більше ніж удвічі вищим. Яскравим явищем цієї
МИ У СВОЇЙ БОГОМ ОДНІЙ КРДІНІ
виборчої кампанії стали багатотисячні Марші захисту українців, які відбулись у Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Луцьку, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах.
2008 рік Всеукраїнське об'єднання «Свобода» розпочало з акцій підтримки українського кінематографу, апогеєм яких став Марш українського глядача під гаслом «Від кіна українською до українського кіна!». Понад десять тисяч українців пройшли центральними вулицями української столиці з вимогою підтримати український кінематограф. Марш завершився на Майдані Незалежності переглядом українських кіно- та мультфільмів.
У лютому 2008 року відбулась партійна конференція ВО «Свобода», на якій було ухвалено стратегію партії, що передбачала участь ВО «Свобода» в усіх можливих виборах: місцевих, парламентських та президентських, у тому числі позачергових.
Цю стратегію випробувано вже у квітні-травні 2008 року під час позачергових виборів до Київської міської ради та Київського міського голови. Відповідно до рішення Політвиконкому ВО «Свобода» Київська міська організація ВО «Свобода» висунула Голову ВО «Свобода» Олега Тягнибока на посаду Київського міського голови та затвердила виборчий список Київської міської організації ВО «Свобода» до Київської міської ради.
Виборчу кампанію «Свобода» провела під гаслом «Стольному граду - українську владу!» і з відмінною від інших політичних сил програмою.
Результати позачергових виборів підтвердили правильність стратегії «Свободи». За результатами екзит-полів «Свобода» подолала тривідсотковий бар'єр, проте частину голосівза «Свободу» було вкрадено під час «підрахунку». Саме
після київських виборів, незважаючи на те, що «Свобода» не пройшла до Київської міської ради, політики, політологи, соціологи і журналісти всерйоз заговорили про те, що на наступних парламентських виборах ВО «Свобода» пройде до Верховної Ради і сформує націоналістичну фракцію.
XIX зЛі'зд ВО «Свобода», який відбувся 27 червня 2008 року в Києві, переобирає Головою партії Олега Тягнибока і формує керівні органи партії: Політвиконком, Політраду, Партійний Суд, Контрольно-ревізійну комісію. На XIX З'їзді було ухвалено нову редакцію «Програми захисту українців», до якої долучено нові розділи і суттєво доповнено попердніУ вересні-жовтні 2008 року «Свобода» проводить збори громадян з метою ініціювання всеукраїнського референдуму щодо скасування автономії Криму та зміни статусу Севастополя. ЦВК відмовляється реєструвати ініціативні групи щодо проведення референдуму.
15 березня 2009 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» здобуває переконливу перемогу на позачергових виборах до Тернопільської обласної ради з результатом 34,69%. Виборча програма складалась з п'яти розділів і мала назву «Українські перемоги почнуться з
Тернопілля!». У Тернопільській облраді ВО «Свобода» сформувала фракцію у кількості 50 депутатів (зі 120). Керівником фракції в Тернопільській облраді стає голова Тернопільської обласної організації Олег Сиротюк. Голову Секретаріату ВО «Свобода» Олексія Кайду обирають головою Тернопільської обласної ради. Депутати від «Свободи» очолили 4 депутатські комісії.
У 2009 році «Свобода» проводить загальноукраїнську кампанію «Ровесники Незалежності», яка спрямована на залучення молоді до свідомого громадянського життя. Заходи проходять по всіх обласних центрах України та містах, що мають свої виші. «Свобода» сприяє діяльності молодіжних патріотичних організацій, зокрема ВМГО «Сокіл» та ВМГО «Студентська Свобода».
24 травня 2009 року відбувається XX З'їзд Всеукраїнського об'єднання «Свобода», який ухвалює остаточну редакцію «Програму захисту українців» та затверджує проект Національної Конституції, розробленої «Свободою» під керівництвом професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук Олександра Шевченка.
XX З'їзд ВО «Свобода» одноголосно ухвалює рішення про участь свободівського кандидата у президентських виборах 2010 року.
А вже, 22 жовтня 2009 року у Києві XXI З'їзд ВО «Свобода», в якому беруть участь 472 делегати, висуває Олега Тягнибока кандидатом на пост Президента України. Вперше в історії України націоналіст кандидує на найвищу посаду в державі.
У червні 2009 року «Свобода» протидіє конституційному заколоту, організованому найбільшими парламентськими фракціями - Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко. Депутати від ВО «Свобода» ініціюють скликання
позачергових сесій Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської обласних рад, які ухвалюють заяви проти антиконституційного перевороту з вимогами припинити повноваження Верховної Ради, оголосити позачергові парламентські вибори, провести референдум щодо форми правління в Українській державі (президентська, парламентська, змішана) та проведення люстра ції органів влади.
З 2006 року Київська міська організація ВО «Свобода» бере участь у протидії акціям за легалізацію так званих легких наркотиків, а з 2008 року виступає організатором щорічних акцій протесту проти пропаганди наркотиків.
2009 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» звертається до правоохоронних органів з вимогою розслідувати вбивство Валерія Олійника, яке здійснив народний депутат від БЮТу В. Лозінський разом з прокурором і начальником міліції Голованівського району Кіровоградської області.
ВО «Свобода» оголошує безстрокову акцію «Геть алкоголь та тютюн з українських
Затримання учасника акції протесту проти приїзду "патріарха Кіріла", 2010 рік
міст та сіл». За ініціативою фракцій ВО «Свобода» Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська міські ради ухвалюють рішення про обмеження торгівлі алкоголем після 22 години.
У цьому ж місяці впливове американське видання «Foreign Роїісу» називає Всеукраїнське об'єднання «Свобода» серед п'ятірки найбільш динамічних радикальних партій світу.
З липня 2009 року «Свобода» проводить регулярні акції протесту проти візитів громадянина РФ В.Ґундяєва («патріарха Кіріла»), який проштовхує на Україну імперську концепцію так званого «русскава міра».
ЗО жовтня 2009 року Центральна виборча комісія на своєму засіданні одноголосно ухвалила постанову про реєстрацію лідера Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Тягнибока Олега Ярославовича кандидатом на пост Президента України.
З листопада 2009 року по січень 2010 року в рамках президентської виборчої кампанії «Свобода» проводить загальнонаціональну акцію проти нелегальної міграції з
вимогою скасувати Угоду про реадмісію з ЄС. Велелюдні Марші проти нелегальної міграції проходять по всій Україні, особливого розголосу набувають у Центрі та на Сході України.
23 листопада 2009 року лідер Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Олег Тягнибок під час візиту до Франції на запрошення лідера Національного фронту Франції Жана-Марі Ле Пена підписав Протокол про співпрацю між ВО «Свобода» та Національним фронтом Франції.
17 січня 2010 року згідно з даними екзит-полів, проведеними українськими соціологічними компаніями та телеканалами, у першому турі виборів Президента України Олег Тягнибок отримує 2% підтримки українців, фактичний результат виборів - 1,43% громадян України проголосували за кандидата-націоналіста або 352984 голосів виборців. Політрада ВО «Свобода» висловлює чітку й аргументовану позицію щодо другого туру президентських виборів, в якій закликала 
українців не віддавати жодного голосу за Віктора Януковича та запропонувала Юлії Тимошенко: оприлюднити підписані у січні 2009 року газові угоди з Москвою; відмовитись від послуг компартії та негайно звільнити з ключових урядових посад комуністів; покарати депутатів і чиновників, які захищали колишнього народного депутата від Блоку Юлії Тимошенко, «мисливця на людей» - Лозінського, та пропонували відзначити його державними нагородами; покарати народних депутатів від БЮТ, які проголосували за відзначення на державному рівні 90-ої річниці комсомолу України, та депутатів Одеської міської ради від БЮТ, які проголосували за встановлення пам'ятника російській імператриці Єкатєріні II; озвучити офіційну позицію щодо визнання ОУН-УПА борцями за державну незалежність України та гарантувати, що не будуть скасовані Укази про присвоєння звання Герой України Романові Шухевичу та Степанові Бандері, - оскільки саме чітка позиція з цих питань дасть можливість отримати підтримку патріотичних українців.
19-21 січня 2010 року у Страсбурзі (Франція) представники Всеукраїнського об'єднання «Свобода» беруть участь у
першому засіданні Альянсу європейських національних рухів, який був створений у Будапешті наприкінці жовтня 2009 року і має на меті об'єднати зусилля правих за збереження національних традицій та культури проти глобалізації та єврократії Європейського Союзу. Серед учасників - представники національних партій з Великої Британії, Франції, Австрії, Іспанії, Італії, Болгарії, Бельгії та Угорщини.
У лютому-березні 2010 року «Свобода» проводить мобілізаційну кампанію під гаслом «Ставай до лав національної опозиції!», під час якої відбуваються численні віча, приурочені Шевченківським дням, та виставляються сотні інформаційних пікетів на вулицях українських міст і сіл. У наметах «Свободи» українці ознайомлюються з актуальною політичною позицією об'єднання, зголошуються до лав національного спротиву антиукраїнським діям влади та збирають підписи під відкритим листом члена Політради ВО «Свобода» мовознавця Ірини Фаріон до президента України
Віктора Януковича щодо неприпустимості нищення української мови.
У березні 2010 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» розпочинає загальноукраїнську кампанію проти міністра освіти і науки Д. Табачніка.
У квітні 2010 року «Свобода» бере активну участь у протидії ратифікації зрадницьких «харківських угод»: ініціює скликання позачергових сесій місцевих рад, на яких засуджується державна зрада президента України В.Януковича, проводить масштабну акцію під стінами Верховної Ради 27 квітня 2010 року. Правоохоронні органи порушують кримінальну справу за групове порушення громадського порядку (ст. 293 Кримінального Кодексу України), у зв'язку з якою слідчі МВС допитують сотні свободівців.
10 травня 2010 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» стає
співорганізатором Народного комітету захисту України, який партія розглядає як інструмент для координації дій щодо боротьби з українофобською владою. «Свобода» виступає ініціатором створення подібних комітетів в усіх регіонах України, хоча в Криму, на Сході та Півдні України об'єднанню доводиться діяти практично наодинці.
15 червня 2010 року помирає один з ідеологів «Свободи», член Політради Юрій Іллєнко.
Влітку та восени 2010 року «Свобода» бере участь у загальноукраїнській кампанії проти ухвалення грабіжницького Податкового кодексу Азарова-Тігіпка.
6 вересня 2010 року у Києві відбувся XXII Звітно-виборний З'їзд Всеукраїнського об'єднання «Свобода». 489 делегатів з 25 областей, міст Києва та Севастополя обрали керівні органи об'єднання та визначили стратегію на місцевих виборах 2010 року.
7 вересня 2010 року біля Верховної Ради Всеукраїнське об'єднання «Свобода» спільно з учасниками Народного комітету
тле
захисту України проводить масштабну акцію протесту проти соціальної українофобії режиму Януковича.
У той же день з ініціативи «Свободи» проходить Марш за український футбол, в якому беруть участь понад п'ять тисяч киян і гостей столиці.
На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року «Свобода» отримує по Україні 4,97%. Вибори відзначаються брутальними фальсифікаціями: загалом із 909624 виборців, що проголосували за «Свободу» по Україні, влада поцупила 234249 голосів або понад 25%.
За підсумками місцевих виборів «Свобода» формує фракції у восьми обласних радах (у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській (2009 рік), Хмельницькій та Чернівецькій областях) та в дев'яти міських радах обласних центрів (у Вінниці, Житомирі, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Рівному, Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях). Політична сила проводить 133 депутати
Олександр Сич, Олексій Кайда та Олег Панькевич - свободівці, голови обласних рад
обласних рад, 703 депутати районних рад, 688 депутатів міських рад, 660 депутатів сільських рад та 25 депутатів селищних рад, загалом - 2209 місцевих депутатів усіх рівнів. Міським головою Тернополя обирають свободівця Сергія Надала, 70 висуванців від «Свободи» стають сільськими і 2 - селищними головами.
«Свобода» отримує найбільші фракції у Львівській та Івано-Франківській обласних і Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській міських радах. У листопаді 2010 року заступника Голови ВО «Свобода» з питань роботи з виборчими комісіями та спостерігачами та з питань національної пам'яті Олега Панькевича обирають головою Львівської, а заступника Голови ВО «Свобода» з питань ідеології Олександра Сича - Івано-Франківської обласних рад. Секретарем Львівської міської ради обирають заступника Голови ВО «Свобода» з економічних питань Василя Павлюка, секретарем Тернопільської міської ради
- Ігоря Турського, секретарем Івано-Франківської міської ради - Руслана Марцинківа. Також в активі «Свободи»
- заступник голови обласної ради, 6 голів та 13 заступників голів районних рад.
Успішно працює на Полтавщині голова Ковалівської сільської ради свободівець Юрій Бублик. На місцевих виборах 2010 року «Свобода» отримала більшість - 18 мандатів з ЗО - у Ковалівській сільській раді, до якої входять 11 сіл.
Свободівці - голови Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад протягом усього часу декларують спільну позицію з найважливіших питань життя громади - з питань бюджету, адміністративно-територіального устрою, земельної реформи, податкового кодексу, політичних репресій - чим категорично відрізняються від усіх інших очільників обласних громад.
Місцеві ради, в яких представлені свободівці, залишилисьєдиними органами спротиву українофобському режиму. Рішуча позиція депутатів-свободівців у боротьбі з контрабандою та корупцією, привласненням бюджетних коштів, розкраданням лісів, землі та комунального майна, зловживанням у медицині та освіті роздратувала центральну владу, яка розпочала репресії проти «Свободи» і кампанію дискредитації свободівців.
У листопаді 2010 року фракції «Свободи» в тих місцевих радах, де не вдається сформувати більшість навколо «Свободи», оголошують про свій перехід в національну опозицію.
25 грудня 2010 року у Києві відбувається перший етап XXIII З'їзду Всеукраїнського об'єднання «Свобода», в якому бере участь 531 делегат з 25 областей та АР Крим.
З січня 2011 року «Свобода» проводить активну й постійну боротьбу проти політичних репресій. Юридична служба «Свободи» бере участь у захисті затриманих під час акцій активістів, політичних в'язнів, руйнаторів пам'ятника Леніну в Києві та ідола Сталіна у Запоріжжі.
У січні-лютому 2011 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» ініціює загальноукраїнську протесту кампанію проти антисоціальної пенсійної реформи, політична сила вимагає відкликати проект Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
На позачергових виборах до Харківської обласної ради 6 лютого 2011 року голова
Харківської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Швайка отримує 9,55 % голосів виборців у Кегичівському одномандатному мажоритарному окрузі. На довиборах до Кіровоградської обласної ради 24 квітня 2011 року голова обласної організації ВО «Свобода» Олександр Ромащенко здобуває 8,79 % голосів виборців у Бобринецькому одномандатному мажоритарному окрузі.
«Свобода» проводить кампанію за недопущення скасування Указів про присвоєння Романові Шухевичу та Степанові Бандері звання Героя України: ініціює позачергові сесії місцевих рад, проводить багатолюдні пікети під Адміністрацією Президента та судами, адвокати-свободівці беруть участь у судових процесах.
У березні-травні 2011 року «Свобода» проводить роботу щодо ініціювання всеукраїнського референдуму про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення. По всій Україні проходять збори громадян з метою створення ініціативних груп для збору підписів за проведення референдуму. У червні-липні 2011 року ЦВК відмовляється реєструвати ініціативні групи щодо проведення референдуму про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Тому 6 вересня 2011 року ВО «Свобода» розпочинає другий етап ініціювання всеукраїнського референдуму щодо заборони торгівлі землею, пропонуючи ухвалити свободівський проект Закону України «Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення».
12 квітня 2011 року Голова ВО «Свобода» ОлегТягнибок зустрічається з кандидатом на пост Президента Франції, лідером Національного Фронту Франції Марін Ле Пен.
9 травня 2011 року «Свобода» протидіє червонопрапорній провокації у Львові, виступаючи проти ритуального приниження українців. Відбуваються сутички львів'ян з міліцією, яка стоїть на стороні реваншистів. За наслідками протистояння міліція порушує кілька кримінальних справ, складає десятки адміністративних протоколів, правоохоронці викликають десятки свободівців на допити, які тривають по багато годин.
10 травня на вимогу депутатів-свободівців голова Львівської обласної державної адміністрації М. Цимбалюк, який несе відповідальність за події 9 травня у Львові, пише на ім'я Президента заяву про відставку.
Понад два місяці перебувають у СІЗО депутати Самбірської районної ради, брати Коваліви. За події 9 травня щодо них порушено кримінальну справу за статтею 345, ч.2 Кримінального кодексу України - «умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів побоїв, легких тілесних ушкоджень під час виконання ними службових обов'язків». Під СІЗО стоять щоденні пікети, більше 10 тисяч львів'ян виходять на підтримку політв'язнів. Галицький районний суд міста Львова визнає Михайла
та Володимира Ковалівих винними у скоєнні злочину і засуджує Михайла Коваліва до 1,3 року позбавлення волі з відтермінуванням покарання на 1 рік, а Володимира - до 1 року позбавлення волі з відтермінуванням покарання на 1 рік.
8 серпня 2011 року «Свобода» спільно з іншими партіями, які заявили про свою опозиційність режиму Януковича, створює Комітет опору диктатурі.
29
Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, голова Секретаріату ВО «Свобода», голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, заступник голови ВО «Свобода», депутат Київської обласної ради Андрій Мохник, Тернопільський міський голова Сергій Надал, депутат Тернопільської міської ради Михайло Головко відзначені нагородами Української Православної Церкви Київського Патріархату.
За ініціативи депутата Львівської обласної ради Ірини Фаріон відбувається щорічна виставка мовних плакатів «Мова - твого життя основа», за результатами якої видано три збірники студентських робіт, запроваджено проекти з культури мовлення у транспорті та різних громадських місцях «Говори правильно і красиво» та «Скарб нації» із винесенням на рекламні носії портретів провідників нації з їхніми стрижневими висловами, серед яких і мовні. «Свобода» сприяє виданню націоналістичної літератури, зокрема ідеологів українського націоналізму.
На сьогодні понад 20 тисяч українців є членами ВО «Свобода», а партійні організації діють на всій території України.
Закордонні прихильники ВО «Свобода» організовано діють у США, Канаді, Португалії, Іспанії, Чехії, Німеччині, Австрії, Італії, Великій Британії та інших країнах. Керівники «Свободи» Олег Тягнибок, Богдан Бенюк, Олександр Сич, Олексій Кайда, Руслан Кошулинський, Ірина Фаріон, Ігор Мірошниченко та інші відвідують з візитами США, Канаду, Іспанію, Італію, Німеччину, Австрію, Чехію, де зустрічаються з українськими громадами та духовенством. ВО «Свобода» підтримує діяльність української школи у Празі.
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» має власні інформаційні ресурси (http://www.svoboda.org.ua, http://www.tyahnybok.info), сайти регіональних організацій «Свободи», а також тижневу газету «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», яку можна передплатити.
ЗІ СПОГАДІВ СВОБОДІВЦІВ, КОТРІ СТОЯЛИ БІЛЯ САМИХ ВИТОКІВ СТВОРЕННЯ НАШОЇ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ СИЛИ
Антін ЗЛОТКО
Я пережив обидві війни, партизанку, вивози і сибіри, а побратими мої були молоді, однак мислили ми однаково. Розуміли, що далі так жити не можна, що настав той момент, коли треба творити нову партію, націоналістичну політичну силу. І що еліти політичної - нема. її винищили. Тому треба почати все з початку. І - почали. Організовували собі політичні навчання, студіювали теоретиків націоналізму. То були кращі роки мого життя - творення і розвиток партії. Ми були такі дружні і такі бойові, що готові були віддати один за одного життя.
Анатолій БІТІВ
Я часто згадую наші перші вибори на Львівщині і на Волині, коли ми - Соціал-Національна партія - виставили своїх кандидатів, які йшли однією монолітною командою, коли один агітував за іншого. І результати тих виборів показали, що народ сприймає ідею українського націоналізму. Ми завжди вірили, що в генах українців закладений патріотизм і націоналізм, і ті вибори підтвердили правильність нашого шляху. Громада підтримувала наші погляди, незважаючи на спротив тогочасної влади. Як і тепер, влада завжди перешкоджала націоналістам: чи то були демократи, чи то тепер клан Януковича - вони завжди боялися націоналізму. Націоналізм - це щось інше, це те, що ламає всі стереотипи побудови влади.
Андрій МІЩЕНКО
У 1997 році відбулася бійка з комуністами, після якої на Волині, в Івано-Франківську і на Тернопільщині судили наших хлопців. Тоді піднялася вся патріотична громадськість, і ми таки не дозволили посадити патріотів за ґрати. Також незабутні 1997-1998 роки, коли ми збирали підписи - їх потрібно було 200 тисяч - аби зареєстрували на парламентські вибори виборчий блок «Менше слів». В той напружений час спали по дві години на добу. До ЦВК здали 310 тисяч підписів. Виборчий блок «Менше слів» зареєстрували.
Любов СЕРБА
Найбільше мені запам'ятався з тих перших часів формування нашої політичноїсили
- дух єдності
та побратимства. Мене це найбільше зворушувало: відчувала себе немов у рідній сі мч, великій родині. Цей дух великої та дружньої спільноти не розгублений понині. Уже тепер, працюючи депутатом, відчуваю точнісінько таку ж єдність: усе вирішуємо спільно, прислухаємось до думок, ідей, пропозицій та бажань одне одного. А ще з роками з'явилося усвідомлення того, що маємо не просто здобути владу, а знайти найбільш дієві шляхи її використання - аби реально змінити життя українців. Хочеться також, щоби наші ідеї пронизали все суспільство, розбудили людей.
Віталій КОНСЬКИЙ
Що найцінніше в Свободі? І колись, коли ми щойно створювалися, і
сьогодні, це - монолітність. Зараз, за 20 років, партія суттєво розрослася, стала потужною
політичною силою, а тому на цьому етапі, як мені видається, найважливіше зберегти монолітність, братерство, яке ніхто не зумів би знищити. Люди мають бути чесним один з одним.
Валерій ЧЕРНЯКОВ
Особливо добре мені запам'ятався уже такий далекий 1993 рік, коли ми приїжджали в Київ пікетувати Верховну Раду. Це було справді незабутньо. Ми кілька днів мітингували і таки домоглися перевиборів. Тоді виникло оте перше особливе відчуття того, що боротьба і щира віра обов'язково принесуть результат і, врешті-решт, перемогу.
Руслан ЗЕЛИК
Озираючись назад, можу з впевненістю сказати, що 20 років пройдено недарма. Я можу пишатися тим, що є українським націоналістом. Юначі захоплення досі не минули, бо стоїмо на правильному шляху. І ті духовні цінності, які я закладаю зараз у трьох своїх дітей, коріняться в часах, коли ми були молоді, дружні, згуртовані, і нічого не боялися.
Богдан САЛІЙ
Установчий з'їзд відбувся у невеликому приміщенні - було орієнтовно 70-80 осіб - більше не міг умістити зал. Переважно це були молоді люди - середній вік - 24 роки. Тож коли нам сьогодні закидають,
що, мовляв, ви не маєте достатньо досвіду, аби братися до політики і всього решти - то це величезна неправда. Бо в українську політику ми прийшли на самих її початках - до того був Радянський Союз і була КПРС. І багато хто з нинішньої політичної так званої «еліти» не має й третини того політичного досвіду, який маємо ми.
Маркіян ЛОПАЧАК
Пригадую вибори 1998 року, коли розклеювали в Києві плкати про мільйонів жертв комунізму, і за це нас заарештували. Зверху на плакаті були фотографії чотирьох тодішніх «світил» комунізму - Симоненка і його поплічників, а знизу - фотографії Сталіна, Леніна, Берії, Троцького. У відділку нас запитували: «Чому ви розклеюєте такі плакати, вони що - балотуються до парламенту?». Відповідаємо, що - так. На що міліціонер цілком серйозно запитує: «Невже всі восьмеро?» Тоді прийшло усвідомлення, що політична обізнаність багатьох тодішніх правоохоронців була на нульовому рівні. Що каже керівництво - те і виконують, не замислюючись про причини та наслідки наказів.
Богдан КРОНШТАЛЬ
Ми ніколи не були толерантними до правлячого режиму, непохитно відстоюючи інтереси української нації. Наша сила завжди була і буде в тому молодому поколінні, яке завжди приходить на зміну старому. Це, певно, одна з найбільш позитивних якостей організації - добір кадрів, які сьогодні набагато освіченіші і навіть досвідченіші, аніж ми були на початку 90-х. Хоча ми з самого початку вибрали напрямок, у якому прямують всі наші наступні покоління, не звертаючи з нього ні на міліметр. Важко було запрягти ці політичні коні, але тепер вони добре орють нашу землю.
Руслан ПОЛИВКО
Один з найяскравіших спогадів з минулого - перший установчий З'їзд, коли партію уже було зареєстровано в Міністерстві юстиції. Відзначали ми ту подію у Львівському оперному театрі. То було вражаюче дійство - переповнене старовинне приміщення театру, і серед присутніх переважно молодь.
Орест КІЦЕРА
З погляду пережитих років можу сказати, що ми не зробили жодного кроку, за який сьогодні могло би бути соромно. Ми завжди
пам'ятали про своїх гідних попередників - утверджувачів національної ідеї. Нам вдавалося випередити час і ухвалювати правильні рішення. Саме завдяки цьому така потужна - Всеукраїнське сьогодні утворилася політична організація об'єднання «Свобода».
Ярослав ПЕЛЕШАК
От я написав заяву, вступив і почалася моя партійна діяльність з бухгалтерії, але я ж знав, що прийшов сюди не тільки як фахівець
- хотів якось активніше долучатися до боротьби - щоби дійсно створити Українську Україну. Тому я не пропускав жодних акцій, мітингів, інших заходів. Була в той час так звана партійна школа
- я відвідував усі лекції, дуже багато вчився, бо політиком ніколи доти не був, а для цього треба було багато знати.
ІДЕОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ «СВОБОДА»
Ми - Українці. Ми - у своїй, Богом даній країні.
Даруй нам, Боже, звитягу, щоб стати творцями Великої Держави.
Головною метою Всеукраїнського об'єднання «Свобода» є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української Нації.
Для досягнення цієї мети ВО «Свобода» пропонує чіткий план негайних першочергових кроків - Програму захисту українців.
Без цих кроків швидкий рух вперед- неможливий. Не наважившись на них, Україна продовжуватиме балансувати над прірвою, як це триває з 1991 року- між самостійністю і новим «саюзам», між українською мовою і «двуязичієм», між єдністю держави і сепаратизмом, між жебрацтвом мільйонів і блиском мільярдерів, між страшним «вчора» і непевним «завтра».
Програма захисту українців цінна також тим, що писалася не партійними функціонерами і не найманими піар-технологами. Вона творилася впродовж сотень і сотень зустрічей у всіх регіонах України, починаючи з липня 2004 року. До сих пір на адресу «Свободи» надходить величезна кількість листів із пропозиціями. Десятки тисяч українців узяли участь в обговоренні проекту Програми, дискутували щодо її змісту і вносили свої поправки і доповнення.
Жодна політична програма у Незалежній Україні не зазнавала такого широкого обговорення. Фактично, Програма захисту українців - це юридичне оформлення прагнень і болю українців з усієї України. Це створена самим народом програма свого порятунку. Прості заходи, зрозумілі кроки, які дозволять побудувати Українську державу на засадах історичної, соціальної та національної справедливості.
Програма містить вісім розділів. Перший розділ « Влада і суспільство. Докорінне очищення та справедливий лад», спрямований на розв'язання ключового питання Української держави - питання влади.
Докорінне очищення влади: у 1991 році Україна стала незалежною, проте в державі сформована антинаціональна система внутрішньої окупації, режим гноблення нації, пряме продовження режиму московської окупації. Це наслідок того, що при владі досі перебуває замкнута каста - симбіоз партійно-комсомольської номенклатури та кагебіс-тів з бандитами і скоробагатьками 1990-х, які здійснили тотальний грабунок усіх національних економічних надбань. У національному відношенні ця каста є виразно антиукраїнською, їй притаманний світогляд окупантів-визискувачів. Щоб встановити справедливий лад, необхідно провести люстрацію, тобто здійснити докорінне очищення влади від агентури КҐБ та держслужбовців, які працювали на керівних посадах у КПСС. На звільнені після люстрації вакансії призначати молодих спеціалістів, випускників українських вишів, відібраних за принципами патріотизму і професіоналізму та, після підвищення кваліфікації, на спеціальних державних управлінських курсах.
Захист національних прав: у паспорті та свідоцтві про народження встановлюється графа «національність». «Свобода» наполягає на винесенні на всенародне обговорення проекту Закону про пропорційне представництво в органах виконавчої влади українців та представників національних меншин.
Боротьба з корупцією і відповідальність чиновників: держ-службовців та кандидатів на виборні посади необхідно поставити під контроль суспільства, у зв'язку з чим встановити для них обов'язкову перевірку з допомогою поліграфа («детектора брехні») на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та подвійного громадянства. Потрібно запровадити в кримінальному законодавстві принцип «чим вища державна посада, тим вищий рівень відповідальності за скоєний злочин», та ухвалити Закон, згідно з яким контролюватимуться не тільки доходи, але й видатки державних посадовців та членів їхніх сімей. Відшкодування моральних або матеріальних збитків, яких зазнає особа через помилкові або неправомірні рішення органів влади та дії посадовців, здійснювати у повному розмірі коштом винуватців.
Формування влади: «Свобода» пропонує винести на всенародне обговорення проект Конституції, згідно з яким Українська держава є президентською республікою, Президент України є главою Української Держави, Головнокомандувачем Збройних Сил України і безпосередньо очолює Уряд України. В Україні діє система виборів до парламенту за відкритими виборчими списками. Депутатська недоторканість щодо кримінальних та економічних злочинів скасовується, запроваджується дактилоскопічне голосування (за відбитком пальця). Кількість народних депутатів України у парламенті скорочується до 300, термін дії парламенту та місцевих рад - три роки. Місцевих суддів обирає громада строком на 5 років, суддів апеляційних судів - з'їзд суддів місцевих судів строком на 7 років, суддів Верховного
Суду - з'їзд суддів України строком на 10 років. Запроваджується практика якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах - референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Територіальні громади отримують реальне право відкликати депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів та право висловити недовіру голові виконавчого комітету, землевпоряднику і керівникові відділу внутрішніх справ шляхом плебісциту. Роль місцевого самоврядування підвищується шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом: формування бюджету «знизу вгору».
Другий розділ «Народне господарство. Економічна незалежністьта соціальна справедливість».
Укріплення економічної незалежності держави: «Свобода» наполягає на ухваленні Закону про стратегічні підприємства, заборону їхньої приватизації та повернення у державну власність незаконно приватизованих. Потрібно перевірити законність приватизації усіх великих підприємств, незаконно приватизовані повернути у державну власність та власність трудових колективів. Також повертати у державну власність приватизовані підприємства, власники яких не виконують своїх соціальних зобов'язань. Держава зобов'язана розвивати конкурентоспроможні галузі української промислової та інноваційної діяльності (авіа-, судно-, верстатобудування, ВПК, енергетичне та сільськогосподарське машинобудування).
Енергетична незалежність: потрібно ухвалити державну програму, яка передбачала б: взаємозалежність цін на газ і транзит, а також оренду підземних газових сховищ; диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв і впровадження енергоощадних технологій; зруйнування корупційних схем в енергетичній галузі та запровадження жорсткого державного контролю за ціноутворенням у нафтогазовій сфері; збільшення видобутку власних газу та нафти і розвиток вугільної галузі як пріоритетної; запровадження державної програми розвитку альтернативної енергетики.
Земля - життєвий простір Нації:
«Свобода» виступає за заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення та надання її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Продаж землі сільськогосподарського призначення можливий тільки державі Україна в особі спеціально уповноваженого державного органу в порядку і на умовах, визначених спеціальним Законом України. Для реалізації цих положень потрібно провести повну інвентаризацію земельних ділянок, заборонити зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, за винятком державних потреб, та повертати у державну власність землі, що не використовуються за цільовим призначенням, чи в разі погіршення їх продуктивності. Категорично не можна дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
Формування середнього класу:
важливим фактором стабільності держави є знищення олігархічної диктатури та ліквідація соціальної прірви між багатими і бідними. Для цього потрібно стимулювати розвиток середнього класу (дрібні та середні підприємці, високооплачувані працівники), щоб довести його чисельність більше, ніж 60% від працездатного населення. Вважаємо за необхідне зменшити економічний тиск держави на дрібне та середнє підприємництво, запровадивши прогресивну шкалу оподаткування за принципом: малий бізнес - малі податки, великий бізнес - великі податки. Держава повинна забезпечити безвідсоткові цільові державні кредити на відкриття власної справи, максимально спростити дозвільну систему та обмежити законом лихварські відсотки за банківськими кредитами для населення та підприємств України.
Потрібно забезпечити можливість найманим працівникам набути право власності на підприємствах державної та комунальної форм власності, брати участь у їхньому управлінні та в справедливому розподілі прибутків.
Соціальна справедливість: держава зобов'язана створити законодавче поле, зокрема ухвалити:
Податковий кодекс, в якому встановити для підприємств верхню межу суми усіх податків та зборів не більше, ніж 30% (окрім спеціально обумовлених випадків), та зменшити податкове навантаження на трудовий прибуток громадян України до 12%;
Трудовий кодекс України, в якому встановити розмір максимальної погодинної заробітної плати у працівників бюджетної сфери, яка б не перевищувала мінімальну більше, ніж у 5 разів;
Пенсійний кодекс, в якому встановити пряму залежність розміру пенсії від стажу роботи та допустиме п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною пенсією. Потрібно забезпечити надійну та прозору систему реєстрації прав на нерухомість через відкриті реєстри і кадастри.
Третій розділ «Здоров'я нації. Подолання демографічної кризи та підвищення якості життя».
Здоровий спосіб життя: «Свобода» вважає, що культивування в суспільстві здорового способу життя, яка включає пропаганду духовного і фізичного здоров'я, боротьбу з наркоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням, має стати одним із пріоритетів для Української держави. Ми виступаємо за заборону реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у будь-якій формі на всій території України та за право місцевих громад обмежувати торгівлю алкогольними напоями. Запровадити спеціальний податок на алкогольні напої, тютюнові вироби, генетично модифіковані продукти харчування, а отримані кошти спрямовувати на програми подолання соціальних хвороб (туберкульоз, онкологічні та серцево-судинні захворювання, діабет, ВІЛ/СНІД, венеричні захворювання, наркоманія). Встановити кримінальну відповідальність за пропаганду наркоманії (у тому числі так званих «легких наркотиків») та сексуальних збочень.
Захист сім'ї як основи Нації: необхідно реалізувати програму «Репродуктивне здоров'я нації», заборонити переривання вагітності, окрім випадків, зумовлених медичними висновками та доведених у судовому порядку фактів зґвалтування. Держава має запровадити пільгові кредити на придбання житла для молодих сімей та затвердити державну житлову програму, за якою сім'я з трьома дітьми отримує державний безвідсотковий кредит, сім'я з чотирма дітьми державний безвідсотковий кредит, 50% якого сплачує держава, сім'я з п'ятьма дітьми і більше - безкоштовне житло від держави.
Нова якість медичного обслуговування: «Свобода» виступає за запровадження обов'язкового державного соціального медичного страхування та забезпечення ґарантованого базового пакету невідкладної первинної медичної допомоги, що надається безоплатно коштом державного медичного фонду.
Четвертий розділ «Громадянство і міграція. Право на Батьківщину та захист життєвого простору».
«Свобода» наполягає, що українська влада повинна захищати кожного українця у будь-якій частині світу всіма можливими засобами, зокрема понад 7 мільйонів українських заробітчан. Потрібно створити умови для повернення в Україну українських заробітчан та етнічних українців, які були насильно депортовані. Європа надзвичайно гостро переживає проблему нелегальної міграції. Ми бачимо, які події відбуваються у Франції, Бельгії, Німеччині. Якщо нічого не робити, за кілька років подібне ми можемо побачити в Україні. Європейське співтовариство планує створити в Україні резервацію для біженців, і це у той час, коли ми не маємо контролю над нелегалами, які є на нашій території. Ми не можемо об'єднати націю, повернути своїх громадян на Батьківщину, а нашу країну хочуть наводнити біженцями, які принесуть проституцію, наркоманію, хвороби, злочинність. Такі речі абсолютно неприпустимі.
Українське громадянство: потрібно ухвалити новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, що народилися в Україні або є етнічними українцями, які повернулися з-за кордону для постійного проживання і роботи в Україні. За цим Законом дозволити набувати громадянство України у виняткових випадках; за незаконне надання та отримання громадянства встановити сувору кримінальну відповідальність; передбачити позбавлення українського громадянства осіб, які приховують те, що вони є громадянами іншої держави; у порушників Закону про громадянство конфісковувати набуте в Україні майно та капітал на користь держави; встановити для чужинців заборону всиновлювати українських дітей.
Повернення українців в Україну:
«Свобода» вважає, що держава зобов'язана забезпечити пільгові умови повернення в Україну етнічних українців та їхніх нащадків, народжених за кордоном. Необхідно також створити умови українським заробітчанам для повернення на Батьківщину, зокрема зароблені їхні гроші і майно, за умови їх вкладення у розвиток підприємницької діяльності в Україні, вважати інвестиціями, які не оподатковуються.
Боротьба з нелегальною міграцією:
ухвалити закон про суворіші антиімміграційні заходи та вдосконалення системи утримання і депортації чужоземців-нелегалів, зокрема запровадити єдину систему біометричного контролю та обов'язкову реєстрацію іноземних громадян, які прибувають на територію України, а також регулярні перевірки матеріалів реєстрації іноземців. Укласти з іншими державами угоди про повернення нелегалів (реадмісію) і посилити охорону державного кордону та перекрити канали нелегальної міграції.
П'ятий розділ «Інформаційний простір, освіта і наука. Збереження ідентичності та розвиток культури». Інформаційна безпека - це захищеність інформаційного простору від інформаційної агресії. У деяких країнах, зокрема Росії, існують доктрини інформаційних війн, створені спеціальні структури для розробки і проведення підривних інфюрмаційних операцій. Натомість український інформаційний простір майже тотально контролюється ворожими до України силами, внаслідок чого він зазнає систематичної агресії ззовні. Іде цілеспрямоване вживлення викривленого образу України у масову свідомість, дискредитація національних святинь, деморалізація суспільства, відкрито пропагується українофобія та сепаратизм. Це складає смертельну загрозу безпеці громадян, цілісності держави і майбутньому народу.
Регламентування вживання української мови: необхідно ухвалити Закон «Про захист української мови» та створити Державний комітет мовної політики, відповідальний за захист та поширення української мови. Визначити у цьому законі, що друковані ЗМІ зобов'язані надавати для національного продукту українською мовою не менше, ніж 78% їх площі та ефірного часу відповідно до кількості українців, а ті ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або здійснюють антиукраїнську пропаганду, позбавляти ліцензії.
Запровадити для держслужбовців та кандидатів на виборні посади обов'язковий іспит із української мови та зобов'язати усіх представників влади вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів. Контролювати відповідність мови викладання в усіх без винятку навчальних та виховних закладах до офіційного статусу навчальних закладів, порушників позбавляти ліцензії.
Стимулювати розвиток україномовного книговидання, аудіо- та відео- продукцї, програмного забезпечення шляхом скасування оподаткування.
Освіта і наука: українська педагогіка багата традиціями, кращі з яких потрібно культивувати. Держава повинна забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад за рахунок розширення мережі, відновити і зберегти систему позашкільних закладів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, забезпечити випускникам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів перше робоче місце, змінити принципи надання звань кандидата наук і доктора наук та стимулювати повернення українських науковців, що виїхали закордон.
Патріотичне виховання: «Свобода» вважає, що необхідно ухвалити державну програму патріотичного виховання та ґартування характеру молодого покоління, яка забезпечить активне дозвілля і оздоровлення дітей та юнацтва і сприятиме поширенню мережі дитячо-юнацьких та молодіжних патріотичних організацій, спортивних секцій, гуртків, літніх таборів для дітей і юнацтва. Також потрібно вилучити з фондів дитячо-юнацьких та публічних бібліотек совєтську пропагандистську літературу та закуповувати коштом бюджету національні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, кіно для поповнення фондів бібліотек, музеїв, фонотек, відеотек, репертуару театрів, музичних колективів тощо.
Захист національного інформаційного простору: визначити, що інформаційний простір є надбанням Української Нації, що належить до сфери національної безпеки, у зв'язку з чим Українська Держава зобов'язана охороняти національний інформаційний простір та виділяти достатні кошти на його розвиток і функціонування, зокрема створити громадське радіо та телебачення і зобов'язати всі ЗМІ інформувати грома-дян про власників видань та каналів.
Спрямувати на розвиток національного інформаційного простору, в першу чергу на створення конкурентоспроможної української кіноіндустрії, кошти з прибутку від прокату іноземної кінопродукції, від податку на рекламу, яку транслюють під час показів фільмів іноземного виробництва, і податку на ретрансляцію іноземних радіо- та телевізійних програмних продуктів, тиражування і прокат музичної і кінопродукції , а також від ввізного мита на іноземну поліграфічну, аудіо- та відеопродукцію.
Українська влада повинна сприяти створенню єдиної Української Помісної Православної Церкви з центром у Києві.
Шостий розділ «Історична справедливість. Тяглість державотворення та подолання наслідків окупації».
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» вважає, що для формування прагнень Нації, розуміння нашого положення і напряму руху, бачення того, як потрібно виховувати наших дітей, мусимо перш за все відновити історичну справедливість.
Спадковість державотворення:
потрібно зазначити у Конституції України, що правонаступність сучасної Української Держави була започаткована ще в Київській Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою Республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською Державою, відновленою Актом ЗО червня 1941 року та що Незалежна Україна постала як наслідок понад трьохсотлітньої національно-визвольної боротьби українців.
Окупація України і геноцид проти українців: необхідно добитися визнання факту окупації України більшовицькою Росією у 1919-1991 рр., що дало можливість Москві вчинити безпрецедентний геноцид проти українців - понад 20,5 мільйонів загиблих. Цей злочин проти українців має бути визнаний злочином проти людства, а Українська держава повинна вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців. «Свобода» наполягає на проведенні публічного судового процесу над комунізмом та забороні в судовому порядку комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди українській Нації. Держава має ліквідувати і заборонити використання будь-яких імперських пам'ятників та символів, які прославляють історію держав-окупантів.
Визвольні змагання: «Свобода» вимагає визнати на державному рівні боротьбу, яку до кінця 50-х років проводила Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу. Воїни УПА та підпільники ОУН мають бути визнані учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України та отримати належні пільги і компенсації, недодані за роки Незалежності. Правду про Визвольну боротьбу українців у XX ст. розповсюджувати засобами соціальної реклами. Оголосити 14 жовтня (св. Покрови - покровительки українського козацтва, день створення УПА) державним святом - Днем Української Зброї.
Компенсації репресованим: ми вважаємо, що потрібно виплатити компенсації репресованим українцям та їхнім нащадкам у розмірах, відповідних до їхніх страждань, та надати українцям з Кубані, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, Побужжя та інших, що насильно виселені з рідних земель, статус депортованих з усіма соціальними гарантіями.
Сьомий розділ «Зовнішня політика і оборона. Європейський україно-центризм та сильна держава».
Українська держава має визначити європейський україноцентризм своїм стратегічним курсом, згідно з яким Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи.
Власні геополітичні проекти: Україні потрібно наповнити реальним змістом єдиний дійсний геополітичний проект, у якому провідну роль відіграє Україна, - ГУАМ, зокрема й через залучення інших країн Чорноморсько-каспійського басейну. Будувати тісну політичну та економічну співдружність із природними союзниками - країнами Балто-Чорноморської геополітичної осі (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, в перспективі - Білорусь тощо), ініціювати взаємовигідні угоди між цими державами та Україною в усіх стратегічно важливих галузях: торгівлі та митній політиці, енергетичній безпеці і транзиті, обороні тощо.
Гарантії безпеки і ядерний статус:
Україна має вимагати від держав, які обіцяли безпеку та недоторканість кордонів нашої держави в обмін на відмову від ядерної зброї, дієвих, а не паперових гарантій, зокрема чітких двосторонніх угод із США та Великобританією про негайну повномасштабну військову допомогу Україні в разі збройної агресії Росії. Вимагати від Генеральної асамблеї та Ради Безпеки ООН дати оцінку заявам Росії про можливість нанесення превентивних ядерних ударів без оголошення війни. У зв'язку з тим, що Росія систематично порушує Будапештський меморандум, Україна повинна відновити свій ядерний статус.
Вступ України у військово-політичні блоки: враховуючи загрози, які йдуть від Російської Федерації, Україні потрібно розпочати реальні, а не декларативні дії, які уможливлюють Україні інтеграцію до європейських структур безпеки: очистити владу та силові структури від агентури Москви; знешкодити фінансовані Росією підривні організації; делімітувати та демаркувати кордони; погасити осередки сепаратизму; нейтралізувати усі територіальні претензії до України; забезпечити виведення російських військових баз з української території; негайно реформувати та розбудовувати ЗС та ВМС України. Вимагати від країн-членів НАТО вигідних для України умов, чітких ґарантій та конкретних термінів можливого вступу України до Альянсу, розробити та втілювати паралельний план безпеки і оборони України. Припинити всяку участь України в наддержавних євразійських утвореннях з центром у Москві.
Сильна армія: розробити і планомірно впровадити до 2017 року нову програму реформи і побудови українського війська, яка забезпечить реальну обороноздатність держави: створити високотехнічну і професійну контрактну армію та заснувати народний резерв ЗСУ, який функціонуватиме згідно з єдиною системою вишколу і мобілізації резервістів (за швейцарським зразком). До подолання технічного відставання ЗСУ від країн-сусідів встановити фінансування Збройних Сил України на рівні 5% від ВВП. Встановити паритет сил на Чорному морі.
Восьмий розділ «Крим і Севастополь. Встановлення Конституційного порядку та забезпечення стабільного розвитку». Впродовж усіх років Незалежності України від Криму виходить загроза цілісності держави. Присутність в унітарній державі автономного утворення сприяє роздмухуванню сепаратистських настроїв не лише на півострові, але й на частині українських прикордонних територій.
Зменшення загрози сепаратизму:
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» пропонує винести на всеукраїнський референдум питання про зміну статусу Криму з автономного на обласний та скасувати спеціальний статус міста Севастополя. Для стимулювання економічного життя надати Севастополю право вільного порту (на зразок «порто-франко»), а курортно-рекреаційним територіям Південного та Західного узбережжя Криму - статус вільної від оподаткування економічної зони.
Створення умов для виведення Чорноморського флоту РФ: Рада національної безпеки і оборони повинна розробити програму односторонніх дій України в разі невиконання РФ зобов'язань щодо виведення ЧФРФ з території України до 2017 року. Необхідно забезпечити невідкладне примусове виконання всіх рішень українських судів щодо вилучення українського майна із незаконного користування ЧФРФ.
Потрібно створити Українські контрольно-пропускні пункти на всіх об'єктах, орендованих до 2017 року Чорноморським флотом Російської Федерації, та запровадити суворий контроль за пересуваннями іноземних військовослужбовців територією України і постійне безперешкодне фахове інспектування військових об'єктів ЧФРФ на території України щодо відповідності їхнього функціонування до Законів України та підписаних міжнародних угод. Забезпечити суворий митний контроль за всіма вантажами, що потрапляють на територію України через ЧФРФ, та вимагати від РФ детального звіту про перебування на території України зброї та боєзапасу.
Забезпечення національних і соціальних прав українців у Криму:
«Свобода» виступає за ухвалення Державної Програми інтеграції в Українське суспільство його кримської частини, що передбачало б економічну, транспортну, культурну, інформаційну та освітню інтеґрацію. Ця програма має передбачати представлення Української культури і мистецтва в Криму, державну підтримку осередкам Української культури та україномовним ЗМІ у Криму на конкурсній основі, забезпечення українцям Криму безперешкодного доступу до україномовних ЗМІ та книгарень за допомогою цільових дотацій з бюджету, а також можливості безперешкодно здобувати освіту рідною мовою в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Здійснити повну ревізію прав власності та прав використання землі і майнових об'єктів на території Криму, відновити права громадян на безперешкодне користування пляжами та прибережними смугами у стометровій зоні від лінії припливу.
ПОЛІТРАДА ВО «СВОБОДА»
