Українські прислів'я
admin 22 724 5
Прислів'я та приказки про мову Прислів’я та приказки про працю Прислів'я про господарствоПрислів’я про їжу Прислів'я про пісню Прислів'я про козаків Прислів'я про працюПрислів'я про Шлюб Прислів'я про коханняПрислів'я про родину Прислів'я про природу
Прислів'я про родину та родинні стосунки
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Без вірного друга великая туга.
- У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
- Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
- Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
- Як люба дружина, то люба й в ряднині.
- Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
- Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
- Живуть між собою, як голубів пара.
- Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
- Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
- Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
- З добрим подружжям і горе розгорюєш.
- Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
- Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
- Іван плахту носить, а Настя булаву.
- Гарна пава пером, а жінка норовом.
- Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
- Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
- Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
- Від огня, води і злої жони - боже борони!
- Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
- Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
- Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
- Хоч ох, та вдвох!
- Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
- Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
- Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
- Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
- Той сам себе губить, що чужую жону любить.
- Не дай бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
- В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.
- На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
- Де красна молодиця, там ясна світлиця.
- Як сорочка біла, то й жінка мила.
- Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
- Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
- За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.
- Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
- Стара не покине, молодих сам не хочу.
- Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!
- В людях Ілля, а вдома свиня.
- Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
- Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
- Дітки плачуть, а у матері серце болить.
- У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
- Горе з дітьми, горе й без дітей.
- Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.
- Соловей співа, поки дітей нема.
- У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
- Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Густа каша дітей не розгонить.
- Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
- Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
- Де багато баб, там дитя не в лад.
- Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
- Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
- Більшають діти - більшають і клопоти.
- Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
- Великі діти - великі й турботи.
- Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
- Нагинай гілляку, доки молода.
- Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
- Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
- Молоде на всі сторони гнеться.
- Учи дітей не страшкою, а ласкою.
- Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
- Хто дітям потаче, той сам плаче.
- Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
- Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
- Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
- Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
- Горе тому, в кого нема порядку в дому!
- Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
- Дядько - не батько, а тітка - не мати.
- Не навчив батько - не навчить і дядько.
- Брат - то не батько, сестра - то не мати.
- На батька надійся, а сам не поганься.
- Розумна дитина в батьковій свитині.
- Батьків хліб не навчить, як треба жить.
- Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
- Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
- Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
- Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
- Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
- Свекор і свекруха одного духа.
- Свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
- Свекруха - уїдлива муха.
- Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.
- Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
- "Хто води принесе?"-"Невістка".-"Хто обід зварить?"-"Невістка".-"Хто гаде у жнива?"- "Невістка". - "Кого б'ють?" - "Невістку". - "А за що?" - "За те, що вона невістка".
- "Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"
- Дві невістки в хаті - два коти в мішку.
- Невісток багато, а хата не метена.
- Син, як син, та синиха лиха.
- По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
- З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
- Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
- З сином позмагався - то й на печі зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся.
- Зять любить взять, а шурин - очі жмурить, та не хоче дать.
- Зять любить взять - тесть любить честь.
- Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
- Тещиного язика аршином не зміряєш.
- Так м'яко спать, неначе теща постелила!
- Не трать ходу до поганого роду.
- Як батька покинеш, то й сам загинеш.
- Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
- До свого роду хоч через воду.
- Найдорожча пісня - з якою мати колисала.