Козацькі прапори
admin 81 093 2
Можна сміло стверджувати, що український прапор найбільше модифікувався за часів Запорозького козацтва. На той час єдиного прапора для всієї України не існувало. Корогви були різнобарвні із зображенням зірок, хрестів, сонць, місяців, гетьманських або місцевих гербів.
У Київських прапорах, які збереглися в описах з часів визвольної війни Богдана Хмельницького, вживалися такі кольори: червоний і малиновий — 8 разів, білий — 7, блакитний — 6, жовтий — 5, чорний — 4, зелений — 1 раз. Всього збереглося 14 описів прапорів.
Ось один з описів очевидця штурму м. Гомеля в 1651 p.: «Наступ почався 4 червня в неділю. О восьмій годині рано, при зміні варти, побачили спершу корогву червону з білим хрестом і білою обвідкою, потім показалася друга червона корогва, а коло неї три білі і дві чорні, і дві жовтооблочисті (тобто жовто-блакитні), і під ними 8 тисяч козаків кінних і піших вибраного війська».
Група козацьких прапорів Київського полку
Взагалі, до середини XVII століття головним прапором козачої держави було червоне полотно із зображенням Архангела Михайла. Великий прапор (корогва) Січі описувалися так: на одній стороні на червоному тлі Архангел Михайло, на іншій - білий хрест, золоті сонце, півмісяць і зірки.
Подібне розцвічення прапора запорожців деякі дослідники схильні зв'язувати з даниною пам'яті козацькому вождеві Дмитру Байді-Вишневецкому, нащадкові турово-пінскої вітки Рюриковичів (мав родовий герб схожої композиції).
Прапор з архангелом Михайлом з'явилося при Б.Хмельницькому. Розповідаючи про облогу Львова в 1655 році, сучасник писав: "Хмельницького їхав як гетьман... За ним несуть новий червоный прапор, бунчук з кінського білого хвоста, над ним на білій китайці вишитий його герб: Абданк із хрестом". Другий прапор прикрашений зображенням Святого Михайла, що вбиває змія.
“Абданк” - польський герб. У щиті зображується фігура на зразок літери “W”. Легенда говорить про походження герба наступне. У стародавності місто Краків осаджував жахливий дракон. Швець Скуба зробив з телячої шкіри опудало, набив його сіркою й застромив палаючий смолоскип. Дракон проковтнув опудало й обпалив внутрощі. Щоб остудитися чудовисько прийнялося пити воду з Вісли й пило поки не лопнуло. Князь Крак подарував Скубі герб із літерою W (Wawe) на згадку про Вавельский пагорб, де проживав дракон. Назву герба зв'язують із одним зі Скарбеков, якого король Болеслав Кривовусий відправив до германського імператора Генріху. Імператор показав послові свою скарбницю. А Скарбек, не бажаючи здатися бідним, не замислюючись, кинув у неї своє золоте кільце. Імператор подякував: “Habe dank”.
 |
| Особистий прапор Хмельницького. Зберігається у фондах стокгольмського Військового музею |
Прапор Богдана Хмельницького “Абданк” (1655, Варшава, Львів).
У фондах Музею Армії в Стокгольмі зберігається прапор Богдана Хмельницького. Як припускають історики цей прапор був втрачений козаками Хмельницького в битві з поляками при Берестечку в 1651 році; під час окупації шведами території Польщі (1655) козацький прапор імовірно виявився серед трофеїв. Прапор являє собою коричневе полотнище з укосом (по збережених акварелях його первісні кольори - червоно-жовтогарячий), у центрі на білому тлі зображені золоті хрест, шестикінечні зірки, срібний півмісяць і літери "Б.Х.Г.Е.К.МЛО.В.З." (Богдан Хмельницький - гетьман його королівської милості Війська Запорізького).
Окремі курені, полки, паланки також мали свої прапори, при чому всіляких квітів і малюнків. Звичайно прапори несли релігійну символіку.
C cередини XVI століття своєрідним гербом Запорізького козацтва став козак з мушкетом. Печатка з таким зображенням була подарована польським королем Стефаном Баторієм гетьманові в 1576 році. На прапорах козак звичайно зображувався на жовтому тлі, одяг козака - червоних кольорів.
Козак з мушкетом зображувався як на головних полкових прапорах - корогвах, так і на прапорах, сотенних корогвах і значках. Ордер гетьмана К.Разумовского від 18 вересня 1755 року регламентував вид полкових і сотенних прапорів. На одній стороні повинен був розміщатися козак з мушкетом, а на звороті полковий або сотенний герб. В 1758 році при виготовленні блакитних сотенних прапорів для Ніжинського полку замість сотенного герба (якого ймовірно не було) минулого використані літери найменування сотні в декоративному обрамленні.
Для морських походів запорожці використали білу корогву зі Святим Миколою.
Велика корогва для морських походів Прапор Війська Запорозького знаходиться у фондах Львівського історичного музею
У Державному Ермітажу в Санкт-Петербурзі (Росія) зберігається прапор Запорізького війська, що представляє собою червоне полотнище, на лицьовій стороні якого зображений двоглавий орел із зірками, "Рятівник, що благословляє козаків на лайку, із сімнадцятьма зірками навкруги його" й "архангел Михайло з вогненним мечем у правій руці". По облямівці прапора - напис: "Цей прапор у війська імператорської величності низове зроблено коштом піхоти воюючого того ж війська по Чорному морю також по ріках Дніпру й Дунаю". Під орлом трищогловий військовий корабель.
Такою ж складною як і історія України ХVІ-ХVІІІ століть була й доля козацьких прапорів. Частина з них після невдалих битв козацького війська опинилась в руках противника. Але переважна більшість козацьких прапорів функціонувала до ліквідації Росією в ІІ половині ХVІІІ століття Запорізької Січі, гетьманщини та козацьких полків. Росією ж вони були вилучені.
Ще на початку ХХ століття в російських музеях знаходилось кілька десятків козацьких прапорів. Згодом у 30-ті роки вони зникли невідомо куди. Саме тому і не збереглося в українських музеях значних козацьких прапорів.
На прапорах козаків зображено шестикінечну зірку – це не жидівська зірка Давида, а в давнину шестикінечна зірка асоціювалася в першу чергу з магією, а також з гербами й емблемами окремих сімейств і громад. Починаючи із глибокої стародавності гексаграмма була популярна в культурах багатьох народів, можливо, завдяки своїй симетрії. «Трикутник з вершиною, спрямованої вниз, символізує жіночий початок, а з вершиною, спрямованої нагору - чоловіче. Сполучення таких трикутників - символ єднання й гармонії. В алхімії два трикутники символізують вогонь і воду, а разом втілюють єдність протилежностей...»
А козацтво, само по собі і виникло як таємна організація українських ніндзь – косаків, характерників. Читати детальніше
Корогва – символ українського козацтва
Корогва – це прапор. За призначенням вони поділялися на:
гетьманські – були державними прапорами України
січові – символом війська Запорізького, а полкові – бойовими прапорами козацького війська.
Під час походів прапор завжди майорів на чолі війська. Під час битв біля корогви точилася запекла боротьба, бо втрата прапора для козаків означала поразку. Корогва була одним з найшанованіших козацьких клейнодів. Корогва, як і всі інші клейноди була обов‘язковим атрибутом усіх козацьких ритуалів. У бою та під час найбільших урочистостей гетьманська корогва свідчила про присутність гетьмана. Після винесення корогви із січової церкви починали скликати і проводили раду козацьку. Під час похорону гетьмана за труною несли схилену корогву.
Почесними охоронцями корогви були генеральні, військові, полкові, курінні та сотенні хорунжі.
Корогва входила до складу клейнодів, тобто атрибутів влади козацької старшини, які після відродження в середині ХУІІ століття української державності стали державними символами.
До середини ХVІІ століття клейноди виступали як символ влади козацької старшини. Вони були спільними для городових і запорізьких козаків. У походах вони перебували при козацькому війську, а в мирний час зберігалися у військовій скарбниці.
З 1648 року гетьманські клейноди стають державними символами Гетьманщини. Новообраним гетьманом клейноди надсилались польським королям, турецьким султанам і російським царям.
Корогва Домонтовської сотні Переяславського полку (1)
і сотенна корогва Лубенського полку (2).
Функціонували козацькі клейноди до кінця ХVІІІ століття. А коли в 1775 році за наказом Катерини ІІ була знищена Запорозька Січ, втратили силу і регалії січової старшини. Після ліквідації російським урядом на початку 80-х років ХVІІІ століття козацьких полків були скасовані і клейноди полкової та сотенної старшини. Історична доля козацьких клейнодів була складною. Частиною з них після поразок козацького війська в 1651 році під Берестечком, під Черніговом та Києвом опинилась у ворожих руках і тепер вони, очевидно, знаходяться в запасниках польських музеїв. Але переважна більшість козацьких клейнод була захоплена Росією.
Продовжуючи розглядати корогву, як прапор, емблему держави, треба сказати, що такі прапори відомі в Україні з найдавніших часів, вони були державними символами. Знамена окремих князів стали емблемами їхніх князівств, а великокнязівський прапор – державною емблемою Київської Русі.
Знамена Чернігівського полку (1651 р.)
В бою для кожного козака сотенна корогва чи значок були такими ж важливими як і для воїнів часів Київської Русі їхні стяги. Втрата прапора для козаків, як і для їхніх предків, була рівнозначна поразці.
Серед різноманітних малюнків, які розміщувалися на козацьких прапорах, значне місце займали зображення святих. Часто на козацьких знаменах зображувалася Богородиця, яка була берегинею Війська Запорізького. Зустрічались на прапорах і зображення Господа Вседержителя, архістратига Михаїла. Крім того, на прапорах зображувалися хрести, зірки, півмісяці, шаблі, луки, стріли та інші елементи, що були характерні для тогочасного образотворчого і декоративного мистецтва.
Однією з най унікальніших пам’яток є «Мисливська корогва» невідомого українського майстра ХVІІІ століття козацької доби. Вона представляє собою двосторонній олійний живопис на полотні, що натягнуте на справжні оленячі роги.
З обох боків корогви зображені епізоди з життя святих. З однієї сторони полотна зображений Євстафій Плакида – римський полководець, якому, за легендою, під час полювання між рогів оленя, якого він переслідував, явився образ Христа. З другої сторони - Св. Домнікія, яка вважається уніатською святою та Св. Іаков, який відноситься до православ‘я. Цей парадокс свідчить про те, що українські народні художники в своїх творах поєднували уніатських і православних святих. Свідоцтвом цього є саме це зображення.
Святий Євстафій вважається покровителем мисливства. Очевидно, що ця корогва колись була обов‘язковим атрибутом для парадних виїздів на полювання.
Корогва потрапила до фондів кіровоградського музею в 1946 році з Львівського історичного музею як козацький прапор. Після реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України твір експонувався на Всесоюзній виставці “Реставрація музейних цінностей в СРСР” (Москва, 1984р.), де викликав велике зацікавлення фахівців та любителів мистецтва.
Дуже цікавим є той факт, що козаки використали різні прапори.
Серед них булобагато “жалуваних”.
- Імператор Священної Римської Імперії Рудольф Габсбург в 1593 році дарував козакам золотий прапор з орлом. Прапор передав кошовому отаманові Богдану Микошинскому посол Эрих Лесота;
- козаки мали прапор від австрійського імператора Максиміліана I, зроблене "з кармазинового адамашку";
- польський король Стефан Баторий подарував козакам "клейноди": корогва, бунчук і булаву;
- в 1557 році загін запорожців Дмитра Вишневецкого перейшов на службу до Івана IV Грозному й одержав від нього прапор;
- в 1632 році козаки одержали від російського царя "прапор навмисне із запасних прапорів - послати той прапор Тулских Черкас, і Дніпровських козаков голові Йвану Ворыпаю". Опис прапора: “Тафта веницейская, опушка червлена, всередине два клини жовтих так один клин чорний, на чорному клину коло тафта червлена, тафти в ньому два аршини б вершків..."
- В 1646 році польський король Владислав IV даровал козакам синій прапор з біло-червоним орлом (подібна композиція на деяких географічних картах іменувалася гербом України).
- в 1649 році від польського короля Яна Казимира козаки одержали червоний прапор з білим орлом, 2 росіянами хрестами й написом “Ioannes Casimirus Rex Poloniae”;
- 31 липня 1651 року в Чигирину посол турецького султана Чауш Ага вручив Богдану Хмельницькому булаву, шаблю, халат і прапор із зображенням місяця;
- В 1653 році московське посольство боярина В.В.Бутурлина вручило Хмельницькому знаки влади, у числі яких прапор зі Спасом;
- Павло Алеппский писав, що в 1654 році бачив у війська гетьмана Хмельницького "прапор христолюбивого войовничого гетьмана Зіновія із чорної й жовтої матерії смугами з піднятим на ньому хрестом”;
- в 1654 році Богдан Хмельницький одержав від російського царя Олексія Михайловича прапор із зображенням Всемилостивейшего Спасу, Пресвятої Богородиці, Святих Антонія й Феодосія Печерських і Святої Варвари (прапори передав посланник Бутурлин у Переяславі);
- в 1665 році гетьману Брюховецкому від російського царя переданий прапор "кольорів середина тафта червлена, опушка тафти зелена, по прапорі кола тафта лазоревая".
- В 1706 оці в Бендерах козакам Івана Мазепи турецький султан даровал синьо-червону корогву, на червоному полі півмісяць і зірка, на синьому - “золотий хрест Східної церкви”.
- Петро I дарував гетьманові Апостолу білий прапор з державним гербом. Воно ж використалося при гетьмані Разумовском;
- В 1762 році Катерина II передала для отамана козаків нові клейноди: булаву, прапор, литаври, печатку, пернач, значки й палицю. Те ж саме траплялося при виборах кожного нового отамана. Відомо, наприклад, жовтий прапор Запоріжжя;
- ВВ 1763 році отаман П.Калнишевский за свій рахунок виготовив синій прапор із зображеннями Петра й Павла, церкви, двоглавого орла.
Інші ресурси про прапори:
Відреставроване козацьке знамено XVIII ст. із зображенням Національного герба
Дещо по темі:
Козацькі січові корогви середини XVIII ст. за Д. Яворницьким і М.Грушевським. У центрі - Велика корогва Запорозької Січі.
Козацькі клейноди 18 століття
В 2008 році врятовано прапор гетьмана Івана Мазепи. Ідея реставрувати гетьманський клейнод 17 століття належить Юлії Тимошенко, коли вона рік тому відвідала музей у Харкові. Там прапор зберігався у жалюгідному стані. Тоді за сприяння фонду інтелектуальної співпраці "Україна-ХХІ століття", історичну пам’ятку передали на реставрацію польським фахівцям з Краківського музею
------ козацтво, козаки