➤ КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСЮ ГРЮНВАЛЬДСЬКОЇ БИТВИ (1410 р.)

КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСЮ ГРЮНВАЛЬДСЬКОЇ БИТВИ (1410 р.)

admin
  1 716   0    
КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСЮ ГРЮНВАЛЬДСЬКОЇ БИТВИ (1410 р.)
КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСЮ ГРЮНВАЛЬДСЬКОЇ БИТВИ (1410 р.)

У 40 - 70-х роках XIV ст. Чернігово-Сіверщина, Київщина та Поділля були приєднані до Великого князівства Литовського. Галицькою землею і біль­шою частиною Волині заволоділа Польща. У ви­значенні нашої символіки почали переважати ге­ральдичні традиції цих держав. Кожна земля тоді виставляла військо до поспо­литого рушення - загального збору війська держа­ви.

Лицарі земель збиралися під знамено місцево­го можновладця і творили "корогву" - загін, чий військовий стяг набував рангу клейноду землі, а стяг сюзерена, короля чи великого князя означав усю державу. У книзі польського хроніста Яна Длугоша, при­свяченій Грюнвальдській битві (1410 р.), подано і наші клейноди - зокрема корогву "Леопольську", де зображений "на лазуровому тлі жовтий лев, що сходить ніби на скелю".

Це перша в історичних джерелах згадка про кольори герба Львівської землі. Згадано також три корогви Поділля - соняч­ний лик на червонош (пізніше - оілому) тлі, Га­лицьку - на білому тлі коронована чорна галка та інші корогви.

 

У війську Великого князівства Литовського стяги мали червоний колір, на деяких було зобра­жено старовинний герб литовських князів - "ко-люмни", а також герб "погоня": озброєний лицар-вершник. Корогви Львівської (1), Подільської (2), Галицької (5), Холмської (6), Перемишль­ської (7) земель. Корогви із зображенням гербів "колюмни" (3) та "погоня" (4). Авторські реконструкції за описом.

Залишити свій коментар:

  Особистий кабінет

  • Український портал
  • Тільки українською
  • Слідкуй за новинками
kampot.org.ua