КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСЮ ГРЮНВАЛЬДСЬКОЇ БИТВИ (1410 р.)
admin 3 180 0У 40 - 70-х роках XIV ст. Чернігово-Сіверщина, Київщина та Поділля були приєднані до Великого князівства Литовського. Галицькою землею і більшою частиною Волині заволоділа Польща. У визначенні нашої символіки почали переважати геральдичні традиції цих держав. Кожна земля тоді виставляла військо до посполитого рушення - загального збору війська держави.
Лицарі земель збиралися під знамено місцевого можновладця і творили "корогву" - загін, чий військовий стяг набував рангу клейноду землі, а стяг сюзерена, короля чи великого князя означав усю державу. У книзі польського хроніста Яна Длугоша, присвяченій Грюнвальдській битві (1410 р.), подано і наші клейноди - зокрема корогву "Леопольську", де зображений "на лазуровому тлі жовтий лев, що сходить ніби на скелю".
Це перша в історичних джерелах згадка про кольори герба Львівської землі. Згадано також три корогви Поділля - сонячний лик на червонош (пізніше - оілому) тлі, Галицьку - на білому тлі коронована чорна галка та інші корогви.
У війську Великого князівства Литовського стяги мали червоний колір, на деяких було зображено старовинний герб литовських князів - "ко-люмни", а також герб "погоня": озброєний лицар-вершник. Корогви Львівської (1), Подільської (2), Галицької (5), Холмської (6), Перемишльської (7) земель. Корогви із зображенням гербів "колюмни" (3) та "погоня" (4). Авторські реконструкції за описом.