Про Хотинську фортецю
	Про походження назви Хотин
	Битва 1621 року під Хотином
	Легенда про битву 1673 року

Хотинська фортеця.

герб Хотина

• В 2000 році постановою Кабінету Міністрів України був створений Історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця".
• У вересні 2002 році древнє місто відзначило свій 1000-літній ювілей.

Місто (10.4 тис. жителів) і районний центр, розташований на крутому правому берегу р. Дністер. Хотин зобов'язаний своєю появою й нині широко відомий завдяки знаменитій твердині-фортеці, що з'явилася на березі Дністра у часи Київської Русі. Формально фортеця може вести свою історію з 1250-60-х років, коли за наказом князя Данила Галицького дерев’яні оборонні спорудження замінили кам'яними. Сама фортеця розташована практично на березі Дністра в усті струмка, що за довгі роки сформував невелику балку.

Дивитись красиві фотографії Хотина.

Хотин, одне з найбільш привабливих для туристів місць у Чернівецькій області. Скеля, замок, берег Дністра... Хотин - це історія війн, повстань, історія перемог і поразок, історія протистояння великих імперій.

Спочатку це було невелике, побудоване східними слов'янами на місці древнього поселення, дерев'яне укріплення, що захищало їх від численних завойовників. Поруч із ним існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземельного житла з пічками-кам’янками, які датуються IX-X ст., а на глибині 1,2-1,4 м був виявлений культурний шар VII-VIII ст. Хотин збільшився в XI-XIII ст., коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш ніж 20 га. Історики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин беруть свій початок із самого початку XI в. У кінці 11 століття Хотин належав Теребовлянскому князівству. В 1140-х роках він перейшов до Галицького, а з 1199 року - Галицько-волинського князівства.

Стефан ІІІ Великий - молдавский воевода

Саме з Галицько-Волинським князівством і з ім'ям Данила Галицького. В 60-х роках 13 століття за наказом Данила Галицького на піднесенні звели першу кам'яну фортеця, вона перебувала в північній частині нинішньої. Залишки її 7-метрових стін виявили усередині більше пізніх стін, зведених в 15 столітті. Каміння в ній кріпилися розчином, характерним для будівництва Київської Русі - рожевою «цем’янкою», сумішшю цементу й битої червоної цегли. Кам'яна замкова каплиця була побудована ще раніше - в 1230 році. Археологічними розкопками (Б.Тимощук,1961-67 р.) виявлені кам'яні стіни замка ХІІІ в., залишки білокамінного храму, сліди житлової забудови. Замок займав північну частину замкової гори, приблизно третина від сучасної довжини цитаделі. На півдні від замка перебував укріплений посад, оточений валами й дерев'яними стінами.

Хотинське зміцнення охороняли більшу переправу на Дністрі й стримували грабіжницькі набіги завойовників. Його розвиток був тісно пов'язане з торговельними шляхами, які проходили по Дністру. Про це свідчить скарб монет ХІІ - ХІІІ ст., знайдене в Хотині в 1889 році, що відразу ж потрапив до найбільших монетних зборів Російської імперії, - Ермітаж у Санкт-Петербурзі. У ньому більше тисячі монет, які походять із Верхньої й Нижньої Саксонії, Тюрінгії, Чехії, Угорщини й інших західноєвропейських країн. На думку дослідників (Броварників С.В. «Таємниця хотинського скарбу брактеатив» Питання древньої й середньовічної історії, археології й етнографії. - Чернівці. 1997 - Изд. 4. - С. 13-19)

(З путівника «Хотин, Жванець, Окопи, Кривче» (приватне видавництво «Оіюм», 2006)

В 1250-1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо її з'явилися семиметрова кам'яна стіна й рови шириною до 6 метрів. У північній частині твердині звели нові невеликі зміцнення.

В 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 року вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський власник воєвода Стефан ІІІ Великий значно розширив границі твердині. Він особисто керував її реконструкцією.

За Стефана ІІІ Великого зведено прикрашену геометричними орнаментами стіну шириною 5-6 і висотою 40 метрів, три вежі, рівень двору твердині піднімають на 10 метрів і розділяють на Князівський двір і двір Воїнів. Між двома частинами замкового двору перебуває палац коменданта, стіни якого виложенні декоративною "шахматкою" червоною цеглою й білокамінними блоками, а прорізи вікон прикрашені пізньоготичними обрамленням з каменю. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю придбала свій сьогоднішній вигляд. Протягом 14 - 16 століть вона була резиденцією молдавських князів.

Вигляд Хотинської фортеці

Замок (XIII-XVI ст.) 1. Північна вежа. 2. Комендантська вежа. 2a. Оборонні стіни фортеці. 3. Східна ("Смертників") вежа. 4. Південно-західна вежа. 5. В'їзна (Надбрамна) вежа. 6. Палац коменданта. 7. Церква святих Костянтина і Олени (XIII ст.). 8. Казарми. 9. Криниця. 9a. В’їзний міст до цитаделі

Нова фортеця (1712-1718 рр.) 10 - Бендерські ворота; 10a - Міст біля Бендерських воріт; 11 - Ясські ворота; 11a - Міст біля Ясських воріт; 12 - Руські ворота; 13 - Дністровські (Кам'янецькі) ворота; 14 - Подільські ворота (потерна); 14a - Ескарпові та контрескарпові стіни від цитаделі до Подільських воріт; 15 - Південно-східний бастіон; 16 - Південний бастіон; 16a - Ескарпові та контрескарпові стіни від Подільських воріт до південного бастіону; 17 - Південно-західний бастіон; 17a - Ескарпові та контрескарпові стіни від південного бастіону до північно-західного бастіону; 18 - Західний бастіон; 19 - Північно-західний бастіон; 19a - Ескарпові та контрескарпові стіни від північно-західного бастіону до північно-східного бастіону; 20 - Північно-східний бастіон; 20a - Ескарпові та контрескарпові стіни від північно-східного бастіону до цитаделі; 21 - Мур над струмком; 22 - Руїни мечеті (XVIII ст.); 23 - Церква Олександра Невського (1830-1835 рр.); 24 - Колишня військова школа (1825 р.); 24a - Руїни споруди південніше від в'їзної вежі в цитадель; 25 - Місток через струмок; 25a - Руїни споруди на пагорбі західніше від містка через струмок; 26 - Пам’ятник гетьманові Петрові Сагайдачному (1991 р.).

Фортеця

В 1476 році фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухамеда ІІ. Однак в 15 - 16 століттях Молдавська держава стала васалом Османської Порти й розмістила в Хотинських стінах яничарську заставу. Турки ще більше підсилили обороноздатність твердині.

В 1538 році під проведенням Яна Тарновского місто Хотин було штурмом взято польськими військами. Вони зробили підкоп твердині, зруйнували три вежі й частину західної стіни. Після її завоювання, поляки відновили Хотинську цитадель в 1540 - 1544 роках, але згодом втратили її. В 1563 році Дмитро Вишневецький з п'ятьма сотнями запорізьких козаків захопив фортецю й утримував її тривалий час.

Хотин 1780 року. На зображені гарно видно будинки (2, 10), мінарет (3), фортечні мури

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії й Трансільванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, хазяїн Молдови Ієремія Мовила зі своїм оточенням, серед якого були його брат Семен Мовила (батько майбутнього київського митрополита Петра Могили) і колишній на той час правитель Трансільванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Речі Посполитої Стефана Баторія), знайшли притулок у Хотинській твердині, якою володіла тоді Польща, але вже в 1620 турецька армія захоплює місто.

Хотинська битва 1621

 Стіни цієї фортеці бачили багатьох завойовників. Але особливо знаменитий Хотин військовою кампанією 1621 року, коли Польща призвала гетьмана Сагайдачного із численним козацьким військом, оскільки зазнала страшної поразки від турків під Цецорою. У серпні 1621 року Гетьман Борулька з 40-тисячним військом був уже на берегах Дністра.

Схема битви під Хотином 1621р.

«Польського війська коронний гетьман Ходкевич, встиг зібрати 57 тисяч, а саме: кіннотників у залізних панцирах - 12 тисяч, панцирників - 4 тисячі, піхотних поляків», 30 тисяч, прусів і поморян, 8 тисяч найманих угрів, 3 тисячі; так ще з королевичем прийшло під Хотин 30 тисяч. А ворожа сила складалася в 300 тисяч турків і в 100 тисяч татар; і коли з'явився там Осман, що похвалявся «у війську козацькому снідати, а в обозі польському обідати, то негайно почався бій», - повідомляв у своїй праці український історик Михайло Максимович. Навіть якщо ці цифри завищені, кількість людей, готових знищити один одного, вражає. Важко представити, де всі вони могли розміститися відразу, і скільки їм було потрібно провізії? До речі, у рядах польських у числі воювавших під Хотином був молдавський воєвода Петро Семенович Могила, що згодом став митрополитом Київським. Тривала Хотинська війна п'ять тижнів, і незважаючи на чисельну перевагу свого війська, турецький султан Осман ІІ побажав миру, що був укладений на умовах, вигідних Польщі, 8 жовтня 1621 року.

Пам'ятник гетьманові Петру Конашевичу Сагайдачному , героєві хотинской війни 1621року. (Скульптор И. Гамаль)

 Потрібно зазначити, що ця битва була виграна завдяки вмінням Петра Сагайдачного, якого обрали гетьманом уже під Хотином, і за що йому поставлено пам’ятник. Під час однієї з атак турки застосували бойових слонів, яких направили на польський табір, поляки не витримали натиску почали тікати, тоді слонів погнали на козацький табір. Сагайдачний бувши освіченою людиною навчився у Європі воювати проти слонів, коли слони почали бігти на козаків ті затихли, настала мертва тиша, а коли слони підбігли до табору, козаки почали шуміти, як могли, слони налякались, розвернулись і побігли в турецький табір – козаки за ними почали свою атаку. Якби поляки підтримали атаку то кінець цієї баталії міг би бути іншим…

Також говорять що це була остання лицарська битва. 12 жовтня польське військо вишикувалося на зразок орла з розпростертими крилами, і на чолі його став Владислав, одягнений в порфіру поверх блискучого озброєння, - продовжує оповідання Максимович. - До полудня турецький султан вивів своє військо й побудувавши у вигляді півмісяця, став у його чолі. У такому ладі два війська простояли недвижимо біля години, друг проти друга. А тим часом султан послав величезного слона й добірного коня в дарунок королевичу, а Владислав послав йому в дарунок теж ошатного коня та дві гармати відмінної роботи. Нарешті, турки нахиленням свої голови і з ними прапори свої, попрощалися з польським військом, а поляки "откланялись" турецькому війську покиванням своїх голів».

Протягом XVIIст. Хотин переходив з рук польських королів, у руки турецьких феодалів, неодноразово місто звільняли запорізькі козаки. Під час визвольної війни в Хотині в 1650-1653 р. перебували війська Богдана Хмельницького.

Через 50 років, в 1673 р., на полях під Хотином вибухнула ще одна велика битва - Речі Посполитої й Османської імперії. Рівно через рік після того, як турки захопили практично все Поділля й частину Галичини. 11 листопада 1673 р. коронний гетьман Ян Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська буквально розгромили 40-тисячну турецьку армію. І хоча втрачені землі не були повернуті, перемога під Хотином мала все-таки велике значення для підйому бойового духу поляків.

Битва 1673 року

Картина Андреаса Стеха і Фердинанда ван Кесселя.
- (Фонди Львівської картинної галереї, Олеський замок).

План битви 1673 року

Дрібні війни тривали до початку XVIIIст. коли туркам удалося остаточно закріпитися в Хотині. В 1712-1718 р. турки запрошують французьких фортифікаторів для реконструкції твердині й зведення нової бастіонної твердині. Це була досить велика (1200м х 250 м) і складна система зміцнень. Основу її становили 7 веж з'єднаних масивною кріпосною стіною - куртиною. В'їзд у фортеця здійснювався через кріпосні ворота. Таких воріт було п'ять - Подільські, Бендерські, Яські, Російські й Кам’янецькі ворота. Внутрішній двір нової твердині був щільно забудований одно й двоповерховими будинками, у числі яких були - казарми, стайні, житловий комплекс для офіцерів гарнізону, службові й складські приміщення, мечеть із мінаретом, пекарні, лазні, майстерні та інше. З 1715 р. Хотин став центром адміністративної одиниці Османської імперії «райа».

Хотин кінець 18ст.

ХVIIIст. - Хотин ставати одним з театрів бойових дій російсько-турецьких війн. Російська армія під командуванням генерал фельдмаршала Б.Мініха зайняла Хотин, комендант виніс російським військам ключ від твердині. Ця подія надихнула Михайла Ломоносова на написання «Оди на узяття Хотина». Саме цим твором був покладений початок російському віршуванню. Але Мініху не вдалося покласти кінець війнам - Європа примусила повернути Хотин султанові, боячись посилення Російської імперії.

В 1769-1787 р. росіяни знову штурмують Хотинську фортецю. Але тільки при Олександрі I після російсько-турецької війни 1806-1812 р. відповідно до Бухарестського мирного договору землі між Дністром і Прутом, у тому числі й Хотин, увійшли до складу Російської імперії. Російська влада виділяла значні кошти на утримання Хотинської твердині.

Хотин кінець 19ст.

В 1832 р. на території твердині була побудована нова церква св. Олександра Невського. В 1856 році уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкта. За переписом в 1897 р. Хотин нараховував 18 126 жителів. Після реформи 1860-х років у Хотині виникли перші промислові підприємства. Тут було кілька водяних млинів. На початку XX ст. у Хотині діяли 3 пивоварні заводи, 10 ґуралень, 4 тютюнові фабрики, лісопильний і цегельний заводи, 2 друкарні. Місто мало дві лікарні на 45 ліжок, аптеку, діяли 2 двохкласних училища (чоловіче й жіноче), 2 чоловічі однокласні училища й одне приватне.

В 1918 році на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина й Румунія. 10 листопада 1918 року в Хотин вступили війська королівської Румунії. Почалися репресії й терор.

Хотинська фортеця - в дворику - 1918 р.

У січні 1919 року спалахнуло антирумунське повстання. Влада в більш ніж ста селах перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з И. И. Волошенком-Мардарьєвим, які протримались 10 днів.

За часів другої світової війни звільнено місто було 3 квітня в 1944 р. Однак у післявоєнні роки Хотин, як і вся Україна, зазнав впливу від тоталітарної комуністичної системи.

Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини. У вересні в 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинской битви був відкритий монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного (скульптор І. Гамаль).

Беручи до уваги багаті історичні традиції міста, в 2000 році постановою Кабінету Міністрів України був створений Історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця". А у вересні 2002 року древнє місто відзначило свій 1000-літній ювілей.

Мінарет у Хотині - стояв до 1942р.

У Хотинськой фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця" "Стріли Робін Гуда". Серед недавніх - екранізація кіностудією ім. Олександра Довженко добутку відомого українського письменника Юрія Мушкетика "Яса", а також «Тарас Бульба»

І подарунок для всіх від Кампоту....