Народна демонологія

БАБАЙ

Бабай — злий нічний дух, дідок з торбиною або великим мішком за плечима, в який він буцімто збирає неслухняних діточок Коли приходить час нічного сну, бабай з городу або берегових хащів приходить під вікна й сторожить. Зачувши вередування чи дитячий плач — шумить, шурхотить, шкребеться, стукає у вікно. Проте не було такого випадку, щоб бабай забрав дитину — він тільки лякає її.

БАЄЧНИК

Баєчник (перебаєчник) — злий домашній дух З'являється тільки вночі і не любить, щоб за ним спостерігали. Після страшних розмов, історій можна почути його тихий плач та глухі, стримані стогони, переривчасто-короткий голос Бажано не вступати в розмову з цим духом — добра не буде: можна серйозно захворіти. Баєчник має вигляд маленького неповороткого старигана.

БІС

Біс — одна з назв чорнобога. Пізніше — узагальнена назва злих духів. Бридкі, із свинячими пиками, довгими вухами й хвостами, рогаті й патлаті. Вміють швидко переміщуватися в просторі. Особливо вигадливі восени і взимку в лиху погоду. Хрюкають, чавкають, виють, верещать, плюються, кружляючи в сатанинському танці. Збивають з дороги одинокого подорожнього, заманюють його в непролазні хащі або трясовину, штовхають в ополонку; лякають коней і, вчепившись у гриву, заганяють їх до смерті. Можуть перетворюватися на неживі предмети.

БАРАБАШКА

Барабашка — персонаж який з'явився нещодавно. Його можна назвати добрим мешканцем міських квартир. Істота малесенька, безсловесна, невидима. Виявляє себе тим, що стукає, барабанить, пересуває предмети. Деякі хазяї винаходять різноманітні способи спілкування з барабашкою. Відповідає він звичайно стуком. Характер має добрий і любить хороших хазяїв, гарні стосунки в родині і цінує добре ставлення до себе. Там, де в хаті зло, брутальність та інші ганджі, барабашка не живе; від тих, хто його зобиджає, він іде.

БОЛОТЯНИК

Болотяник (багник) — дух болота, як правило, мешкає у великому кам'яному будинку з жінкою та дітьми. Жінка — болотяниця, діва-утоплениця. Має родинні зв'язки з водяником та дідьком. Болотяник — сивий дід з плескатим жовтавим обличчям. Обернувшись на ченця, обходить і заманює подорожнього в трясовину. Полюбляє прогулюватися берегом. Лякає тих, хто йде через болото, різкими звуками, зітханнями; видмухуючи повітря бульбашками, голосно прицмокує. Влаштовує пастки для нетямущих — зелену траву або корч, колоду, а під ними — багнюка, бездонне болото.

БОЛОТЯНИЦЯ

Болотяниця (вирвиця, лопатниця) — діва-утоплениця, яка живе на болоті. її чорне волосся розкидане по голих плечах і прибране осикою та незабудками. Нетіпаха, блідолиця, з зеленими очима, завжди гола й готова заманювати людей до себе тільки задля того, аби безневинного залоскотати до смерті й втопити в драговині. Болотяниці можуть насилати на поля страшенні бурі, зливи, руйнівний град; красти у жінок, які заснули без молитов, полотно, нитки тощо.

ВІЙ

Вій — найсильніший і найстрашніший представник нечистої сили, що живе під землею. Вайлуватий, клишоногий, руки й ноги подібні до коренів дерев, сам увесь у землі. Ступає важко, з'являється пише в тих випадках, коли інші представники нечистої сили не в змозі впоратися. Повіки довгі, аж до самої землі, сам він підвести їх не може, як правило, це роблять летючі миші. Як і вся нечисть, щезає з третіми півнями.

ВІДЬМА

Відьма — за старовинними переказами, жінка, яка продала душу чорту. Від інших жінок відрізняється тим, що має малесенький хвостик і літає у повітрі на помелі, коцюбі, в ступі. Вирушає на свої темні справи неодмінно через димар, може перевертатися на різних тварин, найчастіше на сороку, свиню, собаку та на жовту кішку. Разом з місяцем старіє й молодшає. 12 серпня відьми підупадають на силі, обпившись молока. Відоме місце, де відьми збираються на шабаш у Купальську ніч,— у Києві на Лисій горі.

Вовкулака (вовкодлак, вовкулак) — удавана істота, людина, перетворена чаклуном на тварину, частіше всього на вовка чи ведмедя, який потім може перетворитися на собаку, кішку, кущ, пень тощо. Відьми також перевертаються на вовкулаків і перевертають інших Пізнати вовкулаку можна завдяки тому, що в нього задні ноги мають коліна наперед, як у людини, а не назад, як у вовка. Шкодять вовкулаки тим, хто їх зіпсував, але поночі можуть переслідувати й одиноких подорожніх, особливо якщо ті випили зайве. Перейшов вовкулака дорогу — бути біді.

ВОДЯНИК

Водяник (водильник) — дух річок, озер, подібно до всіх духів з нечисті — не тільки «ДІДИСЬКО», як звично звуть його, але й справжній «пращур», чого ніхто з нечисті не заперечує Завжди голісінький, у чорній лусці, обмотаний та підперезаний баговинням, з довгим зеленим волоссям і бородою, у шапці з куги. Замість рук — лапи з перетинками, хвіст риб'ячий, очі — наче розпечені вуглини. Сяде на корча і дзвінко так ляскає по воді. Розсердиться — рве греблі, млини підмиває, тварин і людей у воду тягне. Йому приносять пожертви рибалки, мірошники, бджолярі.

ВОДЯНИЦЯ

Водяниця — дружина водяника, русалка, але утоплениця з хрещених, а тому й не належить до нечисті. Ще називають — блазниха. Водяниці віддають перевагу лісовим та млинарним вирам, але понад усе полюбляють западини під млинами, де бистрина мутить воду і вимиває ями. Водяниці мають звичай збиратися під колесами млинів на нічліг разом з водяниками. Водяниці вередують. Коли вони плещуться у воді та грають з хвильками або плигають на колеса млинів і крутяться разом з ними — рвуть сіті, псують жорна.

ЖИРОВИК

Жировик — один з численних домашніх духів. Звуть його так тому, що любить жити в теплі й ласці. Ще звуть його «лизень» за деякі звички. Живе за пічкою чи в льоху, крутиться біля печі, любить лизнути млинці зі сковорідки. Істота, яку ніхто не бачить, вночі вовтузиться з посудом, вилизує його. Робить це так собі, знічев'я чи від того, що має веселу вдачу, жартує У більшості випадків жировик — одна з назв домовика.

КИКИМОРА

Кикимора (шишимора, мара) — злий і шкідливий домашній і дворовий дух Капостить домовику, є його антиподом. У хаті стукає, фюкає, намагається вижити людей. На Святки, особливо в ніч під Різдво Христове, тріпає й спалює куделю, залишену в прядках без хресного благословення. У дворі шкодить домашній птиці. Насилає на курей «вертун» — коли вони кружляють до знемоги й падають задубілими; вистригають в овець майже всю вовну. Мара — маленька бридка бабця у поганенькій одежинці, зморшкувата, з киками.

1 березня — Марем'яна праведна, Марем'яна-Мара.

ЗЛИДНІ

Злидні — злі істоти, маленькі, зі зморшкуватими личками, у сірому чи чорному вбранні, їх завжди кілька, і капості вони роблять завжди разом. Як правило, сидять на старому млині поряд з лихом однооким. Але час від часу оселяються в якійсь хаті чи дворі — і горе тоді хазяїну. Скотина занепадає, добро пропадає, врожай гине, та й у сім'ї негаразди починаються. Хазяйство підупадає й розорюється, а злидні повертаються на млин і підшукують собі нову жертву. Часто вони блукають разом з недолею, вибирають лінивих та недолугих, п'яниць.

Лихоманка — демон хвороби. Вдає із себе простоволосу з диявольським обличчям. Згадується у слов'янських апокрифах і в замовляннях Часто наші предки, аби задобрити і не привернути лихоманку, називали її ласкаво-привітними словами: «добруха, кумася, сестриця, гостюшка, гостейка». Образи хвороб слабко виражені у слов'янській традиції, а тому не відбиті в обрядах та ритуалах

МАВКИ

Мавки (нявки, мевки) — злі духи, часто-густо смертоносні. За українськими повір'ями, на мавок перетворюються померлі до хрестин діти: ім'я Мавка утворено від «нав» (навка), що означає втілення смерті. На вигляд гарні молоді дівчата, які співом та привабливістю заманюють хлопців і лоскочуть їх до смерті. Від русалок вони відрізняються лляним волоссям.

ОГУМЕННИК

Огуменник (гуменник) — дух, що живе на току (гумно — рос, тік —укр), відкритому з усіх боків, та в стодолах, що мають дахи, які не протікають. Огуменник — найлютіший помічник дворового. Карає тих, хто ночами ходить на тік по солому. 4 вересня на Агафона - огуменника вночі цей дух бігає по селах, дурить і розкидає снопи по токах Люди стерегли токи в кожухах навиворіт з коцюбою.

ОВИННИК

Овинник — дух, що мешкає в овині (стодолі). Весь волохатий, проте одна рука гола й довша за другу. Голою рукою він карає Особливо поганих хазяїв — кидає жарини в їхні неприбрані снопи. Якщо хтось сушить хліб під час сильного вітру, овинник також покарає його пожежею. Очі у цього духа різнокольорові, шуба навиворіт, а коли немає вітру, він спить. Волохату руку витягає зрідка, щоб наворожити дівчатам багатство. В утреню світлого воскресіння дівчина кладе руку у вікно стодоли: якщо не доторкнеться до руки дух — у дівках ходитиме, доторкнеться голою рукою — заміж за бідного піде, волохатою — за багатого віддасться, радіє дівка.

ПЕСИГОЛОВЦІ

Песиголовці (песячі голови) — циклопи з людськими тілами й собачими головами. Часто ці одноокі чудовиська зустрічаються у слов'янських казках та легендах Можна припустити, що воїни окремих кочових племен під час бою надягали вовчі й собачі шкури з головами на шоломи, для настрашки. Через те й не-приятеля-кочівника на Русі звали песиголовцями.

ПРИВИД

Привид (примара) — душа померлої людини, яка з'являється ночами. Як правило, привид показується на кладовищі чи в лісі, поруч зі скарбом, що він береже. Може прийти додому до людини і вимагати від неї якихось послуг. Привид прозорий, він не відкидає тіні. Єдина можливість вберегтись від нього — бігти, не оглядаючись, якщо обернешся — помреш польовик

ПОЛЬОВИК

Польовик — дух, що береже хлібні ниви, тіло має чорне, як земля, очі різнокольорові, замість волосся на голові — довга трава; шапки й одягу ніякого не має Іноді з'являється у вигляді старого у білому одязі, що розвівається на вітрі і лякає людей. Його появу супроводжує сильний вітер. Збиває людей з дороги, кружляє ними, заводить у яри та болота, а особливо збиткується з п'яних орачів. Як і всі з нечисті, польовики — хабарники, гордії та вередуни, люблять,, щоб їм догоджали.

РУСАЛКА

Русалка (мавка, майка) — діва води, згідно з іншими переказами, дружина водяника. Це висока на зріст, гарна дівчина, яка мешкає на дні водойми. Риб'ячого хвоста русалка не має Вночі вона разом з подругами хлюпається на поверхні води, сідає на колесо млина, пірнає Русалки безтілесні і не віддзеркалюються у воді. Перехожого діва води може залоскотати до смерті або забрати з собою. Як правило, русалками стають дівчата, що втопилися через нещасне кохання або якщо їх втопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, проте цей шлюб завжди невдалий

Сарайник — дух, місцем помешкання якого завжди є сарай. Допомагає підтримувати порядок у сараї, але може й покарати мужика за бездіяльність, як, наприклад, сплутати кінську збрую, завалити погано складені дрова. Такий самий помічник дворового, як овинник, клітник, огуменник, хлів— ник, і такий же, як вони, пустун і колоброд Проте всі ці духи прихильно ставляться до працелюбних хазяїв.

ХАЩОВИК

Хащовик — лісний дух що живе у непролазних нетрях У нього руки,як суки, якими він хапає подорожнього, що випадково забрів до нього, зриває одяг, намагається виколоти очі — не пускає у свої володіння. Палаючі очі, зелене волосся — то кущем колючим прикинеться, то корчем, то віттям висохлим. У гущавині хащовик зупиняє лісові пожежі. В його царстві постійний морок і постійна волога прохолода посеред спекотливого літа. Будь-який рух завмирає, будь-який крик лякає до дрижаків. Почуття непереборного жаху оволодіває кожним — вийти щастить дуже рідко.

ХЛІВНИК

Хлівник — дух, що мешкає в хліві. Він слідкує за порядком, доглядає скотину. Якщо посвариться з хазяїном,— обирає собі в жертву домашню тварину й збиткується з неї. Влаштовує так, що скотина занепадає на тілі, відбивається від годування. А бува, плутає гриву, обрізає хвіст чи вищипує вовну. Щоб позбутися злого хлівника, добрий господар на стелі хліва вішає вбиту сороку, дух ненавидить цю птицю-пліткарку. Новонароджених тварин — овець, телят — раніше виносили з хліва й оселяли у хаті разом з дітьми, щоб хлівник, бува, не задушив.

ХОВАЛА

Ховала (ховало) — дух з дванадцятьма очима, які світяться вночі й освітлюють дорогу, наче зірниці. Може розпікати небо до червоного, особливо перед заходом сонця. Коли посуха, сонце світить і випалює все на городах — це ховала гнівається. Мешкає ховала там, де заритий скарб, і, якщо хтось занадто вперто намагається нечесним шляхом поцупитиі той скарб, ховала може й засліпити.

ЧАКЛУН

Чаклун (чародій, ведун, чарівник, знахар) — має якнайближчі стосунки з нечистою силою, продає свою душу дідькові. Чаклунами в старовину, за переказами, були найчастіше люди старі, з довгим сивим волоссям й нечесаною бородою, з довгими нестриженими нігтями. У більшості випадків — безрідні й неодружені. Вдень чаклуни спали, а ночами виходили з довгими палицями, які мали на кінцях залізні гаки. І влітку і взимку одягались чаклуни в той самий овечий кожух, підперезаний поясом.

ШЕРСТНАТИЙ

Шерстнатий — нічний демон, що душить людину, яка спить. Можна припустити, що шерстнатим називають домовика. Він волохатий, заріс м'якою шерстю, руки має, як людина, гладенькі, з гострими довгими нігтями, лисий, має хвоста. Шерстнатий — своєрідний гуморист-пустун, безтурботно грається. Часто погладжує сонних, лоскоче, навалюється кошлатими грудьми на молодих заради забавки. Сердитися на нього не можна — придушить.