Чому Європейці не можуть вткористовувати заблокованні 500 млрд грошей Росії
admin 5 0
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року країни G7 та ЄС заморозили (іммобілізували) приблизно 260–300 млрд доларів/євро суверенних резервів Центрального банку Росії, які зберігалися за кордоном. Левова частка — близько 210 млрд євро — перебуває в Європі, з яких приблизно 185 млрд євро зосереджені в бельгійському центральному депозитарії Euroclear.
Головна перешкода — принцип суверенного імунітету державних активів, закріплений у звичаєвому міжнародному праві. Резерви центральних банків користуються особливо сильним захистом від примусового виконання (вилучення, конфіскації) на території іноземних держав. На відміну від комерційної діяльності держави, де з часом з’явилися винятки, імунітет саме центральнобанківських резервів лише зміцнювався.
Повна конфіскація або остаточна передача титулу власності Україні чи ЄС порушує вимогу зворотності. Саме тому Європейська комісія та більшість країн-членів досі уникають прямого «вилучення» основного капіталу. Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такий крок підірве довіру до євро як резервної валюти.
Росія активно використовує цей аргумент: Центральний банк РФ подав позови проти Euroclear (у Москві вже винесено рішення на суму близько 200 млрд євро, яке на Заході не визнається) та проти самого ЄС у суді ЄС, стверджуючи порушення суверенного імунітету та процедур.
Що вже робиться і які альтернативи обговорюються
Відсотки та «надзвичайні прибутки». Поки основна сума заморожена, вона генерує дохід (через реінвестування). Цей «windfall» уже спрямовується на підтримку України (загалом накопичено близько 8 млрд євро).
Що Європа вже робить із цими грошима?
Замість конфіскації всієї основної суми ЄС використовує надзвичайні доходи, пов'язані із замороженими російськими активами.
| Механізм | Як працює |
|---|---|
| Використання надзвичайних доходів | Частина доходів спрямовується на підтримку України. |
| Кредити G7 | Кредити Україні обслуговуються та погашаються за рахунок майбутніх доходів від активів. |
| Основна сума активів | Залишається іммобілізованою; питання повної конфіскації юридично та політично спірне. |
У межах механізму G7 Європейський Союз передбачив €18,1 млрд кредитної допомоги Україні, яку мають погашати за рахунок доходів від заморожених російських активів. Загальний пакет кредитів G7 становив близько €45 млрд.

Репараційна позика / «Russian Transfer». Ідея полягає в тому, щоб не конфіскувати титул власності, а позичити кошти під заставу активів (або перевести активи і відповідні зобов’язання Euroclear на спеціальний європейський механізм). Україна повертала б позику лише після отримання репарацій від Росії. Якщо Росія не платить — ЄС залишає за собою право використати активи. Це намагання залишитися в межах зворотності.
Обговорення створення європейського «bad bank» або спеціального депозитарію, щоб зняти ризик з Бельгії та Euroclear і розподілити його між усіма країнами-членами.
Пряма конфіскація створила б небезпечний прецедент і могла б коштувати Європі більше, ніж принести короткострокової вигоди. Тому ЄС рухається обережно: використовує відсотки, надає гарантовані позики і продовжує шукати юридично стійкі конструкції, які дозволять змусити Росію платити без підриву самих основ міжнародного фінансового порядку.
Використання доходів від заморожених активів стало компромісним рішенням. Проте воно не дорівнює конфіскації €210 млрд основної суми.
Ключове питання полягає не лише в тому, чи має Росія платити за завдані Україні збитки, а й у тому, як забезпечити таке відшкодування на правових підставах, які витримають міжнародні судові та фінансові наслідки.
