УСПАДКУВАННЯ КНЯЗІВСЬКИХ ЗНАКІВ

Питання про першовитоки й семантику князів­ських знаків лишається відкритим. Зокрема, йдеть­ся про "тризуб" (назву в обіг увів М.Карамзін). За основу його, ймовірно, править "двозуб", най­ближча подоба якого - знак Святослава Ігоре-вича, найдавніший з відомих. Знак "тризуба" дослідники пов'язували із зобра­женням церковного світильника (паникадила), а також корогви, ворона, голуба, "держави" - сим-вола влади, верхів'я скіпетра, шолома, дволезої сокири. Його тлумачили навіть як монограму, вбачаючи у візерунку елементи напису грецькими літерами - "басилевс" (цар) або "Володимир на престолі". Найпереконливішою видається думка, що цей символ є стилізованим зображенням соко­ла - тотема князівського роду. Знаки Рюриковичів, хоча й мали властивості державних відзнак, проте не були гербами держа­ви у звичайному розумінні, тобто незмінними за формою при успадкуванні. З часом вони набували іншого вигляду, спрощувались чи ускладнювались. Тому у наступних поколіннях кожен князь мав уже свій власний знак, який відрізнявся від знаків родичів.