Тиміш Хмельницький останній український монарх
admin 84 913 1
Тиміш Хмельницький останній український монарх, старший син Богдана Хмельницького.
Саме через Тимоша Хмельницький хотів заснувати українську монархію - єдину на той час форму дежавного правління.
Тимошеві Хмельницькому (1632-1653), випало прожити коротке але вельми буремне лицарське життя. Йому було п'ятнадцять, коли батько взяв його з собою на Січ, де він почав виконувати обов'язки джури (ад'ютанта). В березні 1648 року він був у складі посольства до Криму на чолі з Б. Хмельницьким, яке мало на меті домовитись з ханом про підтримку повстання і спільну боротьбу проти поляків. Іслам-Гірей погодився надати Хмельницькому військову допомогу. І заручником її в Бахчисараї залишився Тиміш.
Так як хмельницький був звичайного роду, то він не міг вести дипломатичних переговорів із європейськими країнами!
_ _ _ _
І лише одруження сина (Тимоша) на князівні (Розанді Лупул) могло узаконити права козаків на українську землю. Так як Тиміш ставав князем, монархом - законним правитилем українських земель!
Тиміш народився на батьківському укріпленому хуторі Суботів, неподалік Чигирина. Матір'ю всіх шести чи семи дітей майбутнього козацького гетьмана була його перша дружина Ганна Сомко. Вона померла 1647-го, коли Тимошеві виповнилося 15. Наступного року батько залишив його у Криму як заручника: шукав підтримки у війні з Річчю Посполитою в хана Іслам-Ґірея ІV.
Як виглядав Тиміш?
Турецький ага (вельможа) свідчив, що Тиміш був дуже нервовий і запальний. Але: "Ніхто не міг влучити його ні з рушниці, ні іншою зброєю, такий він був чудовий їздець: крутився на сідлі, як блискавиця".
Тиміш був рудий і вкритий ластовинням, на обличчі мав глибокі рубці від перенесеної віспи. Умів читати й писати, знав польську. Про те, що справді був аж надто запальної вдачі, свідчить і козацький літописець Самійло Величко: "Обидва сини Хмельницького, Тимош і Юрій, були паливоди своєвольнії, но Юрій не так, занеже он з натури був євнух". У кримському полоні Тиміш опанував татарську мову й удосконалював військову виправку. До козацького війська, ймовірно, повернувся разом із перекопським мурзою Тугай-беєм, який зі своїми татарами підтримав Хмельницького в першій битві тієї війни – на Жовтих Водах.
Восени 1648-го гетьманич призначений чигиринським сотником. У серпні наступного року під Зборовом супроводжує батька на переговорах із королем Яном Казимиром. В укладеному тоді козацькому реєстрі "Томиш Хмельницкій" значиться другим – після гетьмана.
Весілля Тимоша:
Вінчання відбулося 31 серпня 1652 року. "Тут почали гуляти весілля, – пише Граб'янка. – Панна воєводівна, виказуючи свою прихильність до Хмельниченка і доводячи, що охотою заміж іде, наказала своїм дружкам на весіллі співати руські пісні".
Тиміш із дружиною осів у родинному Суботові. Організував оркестр, до якого входили органіст, три скрипалі, флейтист і сурмач. Та найпопулярніша в тодішній Європі Gazette de France вже 15 листопада 1652 року повідомляла: "Відразу після весілля син генерала Хмельницького, Тиміш, двічі бив свою молоду дружину, дочку молдавського князя, дорікаючи їй за теплі стосунки з великим візиром, коли вона була заручницею в гаремі й з ласки візира сподівалася дістати волю". А Богдан Хмельницький, "для якого одруження сина з донькою молдавського господаря дуже багато важило, різними способами намагався змусити Тимоша ліпше ставитися до дружини".
Союз України з Молдовою викликав занепокоєння у трансільванського князя Юрія II Ракоці і волоського господаря Матея Бесараба, які, об'єднавшись із загонами претендента на молдовський престол канцлера (логофета) Стефана Георгіцу, розпочали війну проти Лупула. У квітні 1653 об'єднані сили противників Василя Лупула захопили Ясси і посадили на молдовський престол Георгіцу. На допомогу Лупулу прийшла українська армія на чолі з Хмельницьким, яка 1-2 травня 1653 розгромила загони Стефана Георгіцу під Яссами. Намагаючись зміцнити успіх, Хмельницький розпочав наступ на Волощину, проте 17 травня зазнав поразки у битві під Финтою і змушений відступити. Намагаючись допомогти своєму тестеві, загони якого було оточено об'єднаними волосько-польськими силами у Сучавській фортеці (тепер Румунія), Тиміш на чолі 9-тисячним козацьким загоном 10 серпня прорвався до міста.
У першій декаді серпня гетьман Богдан відправив до Молдови новий козацький корпус на чолі із своїм старшим сином та зятем Васіле Лупу Тимошем Хмельницьким.
12 вересня 1653 під час захисту фортеці спочатку Тимоша було під час гарматного обстрілу поранено у стегно коло пахвини. Під час інспектування козацьких шанців вороже ядро вдарило у гармату, коло якої він стояв, розтрощило лафет і поранило козацького командира. Інший варіант загибелі Хмельниченка каже, що козак-перебіжчик вказав обложцям на зелений намет Тимоша.
Тіло старшого сина Богдана Хмельницького Тимоша у столичному Чигирині, а потім у родинному Суботові оплакували майже два місяці. Так розпорядився гетьман. Ховали Тимоша 27 грудня 1653 року, за два з половиною місяці після смерті. Напередодні похорону його дружина – молдавська князівна Розанда – народила двох хлопчиків-близнюків. Тиміш загинув, боронячи право її батька на молдавський престол. 12 вересня 1653-го під час облоги фортеці Сучава, на півночі сучасної Румунії, отримав смертельну рану. А 15 вересня помер. До свого 21-річчя гетьманич Хмельницький не дожив один день.
З Тимошем і померла остання надія козаків на Монархію!
___
Після смерті сина, Богдан Хмельницький впадає в апатію і дипресію, надія утворити монархію згинула!, через три тижні після похорону він присягнув московському цареві
___
Посилання:
Реферат про Тимоша: