Вірші про Україну

Я загинув на Сході
Не закінчивши фразу.
Став лякаючим фаршем
Упереміш з Камазом.

Полетівши над шляхом,
Через поле за ліс.
Ангел гладив мене
I щипав мене біс.

Я побачив родину:
Батько в хліві стоїть.
Раптом мама тривожно подивилась на схід.
У городі в хусточці молода дружина
Колорадських жуків збирає одна.

А після я побачив,
За спокійною рікою
Всіх рідних з того світу,
Які прийшли за мною.

Я забув вже їх фотки
Не дивився давно,
А тепер ось зрозумів -
Iм це не все-одно.

Попереду всіх стояв
Дід з сивою бородою.
Він покликав мене,
Поманивши рукою.

Він запитав мене:
Ось і ти серед нас.
Як же так вийшло,
Чи не прийшов твій час?

І ось тут я заплакав.
Гірко так стало... Як?
Нету більше Землі
I немає життя.

I немає прощенья,
Що не буде сина.
І перерветься рід
Без мого насіння.