З


" data-top1="150" data-top2="20" data-margin="0" data-path="/templates/upa/js/" data-image="http://kampot.org.ua/uploads/posts/2011-06/1308424136_z.jpg">

Забережжя
Невелике село в Богородчанськім р-ні. І-Ф. Активна участь у визвольних змаганнях Вбито б. 70 чол., 14 молоді заслано на каторгу. 40 родин вивезено, решту переселили на південь України. Частина повернулась, село відновилося ["Нескорена нація" 25.10.92, Л.Семкович ].

Заблоцький-Доброволя Юліян
Нар. 11.11.1911 Глиняни. Сер. і вищу освіту здобув у Львові. Член ОУН від поч. її існування, на провідних становищах, директор Укрбанку в Глинянах, діяч укр. кооперативного руху. Засуджений на довголітнє ув'язнення. Вийшов 1939. Як провідний член пох. груп був уповноважений Проводом і УДП проголосити відновлення укр. державності в Києві. Поблизу Києва попав в руки гестапо. Авшвіц, Мавтгавзен, Ебензе. Після війни в Зах. Німеччині, пізн. Франції, Англії. Голова Гол. Ради і Гол. суду ЗЧ ОУН, довголітній гол. директор Укр. видавничої спілки в Лондоні. Помер 5.1.1988, Лондон [103, М.Мар]

Завой
Недалеко Станиславова. 27.11.1943 між Посічем і З. німці заатакували двома куренями табір УПА. В затяжному бою ворожий перстень було розірвано. Втрати німців б. 60 вбитих і поранених, УПА - 3 вбиті і 11 поранено [102].

Загайкало Василь - "Жук", "Зелений"
З с. Побук, Скол., вояк УПА. Загинув в бою з німцями в с. Верхнє Синьовидне 1944 [150. т.24]. Член крайового проводу ОУН. Під його командою повстанці розгромили загін гітлерівців у Синевідську 30.6.1944 [249].

Загоруйко Роман - "Лапайдух"
Нар. 13.1.1922 Підгірці, Брод. Гімназія в Золочеві, 1937 Юнацтво. 1942 поступив в Політех і-т. Член ОУН, к-р відділу УНС. На поч. 1944 - в старш. школі "Олені", опісля сотенний УПА на Львівщині, 2.6.1946 засуджений на 20 р. каторги і 5 заслання. 1946 невдала проба втечі з порту Дудінка. Звільнений 1956. Закінчив Красноярський технологічний і-т, механік у Роздільському виробничому об'єднанні "Сірка". Заочна аспірантура в ЛПІ, захистився 1972, уневажнили. З роботи звільнили. Пенсіонер, голова Новороздільського т-ва репресованих [135], [261] (остання не закiнчена).

Заревич - "Бар"
Окружний провідник. Загинув 24.9.1944 в бою відділу УПА "Шрама" на Товмаччині [199].

Зарихта Богдан - "Орест"
Нар. 1924 Гаї Вел., Микулин., Терноп. Закінчив Тернопільську гімназію. За німців в підпіллі, повітовий провідник Юнацтва на Збаражчині, опісля на Теребовлянщині. Загинув 17.7.1944 на полях б. с. Теклівка, Скалат. [150, т.11].

Зарицька Катерина - "Монета", Маня"
Нар. 3.11.1914 В Коломиї. Батько - Мирон, відомий математик, син священика з Могильниці, Теребовл. Після І св. війни сім'я переїздить до Тернополя, 1926 - до Львова. Хлоп'яча гімназія в Тернополі, сестер Василіянок у Львові (однокласниця Стефи Гречило, учителькою у них була О.Степанiв). В гімназії вступила в ОУН, Пласт. 1932 Льв. Політехніка, ф-т мірництва. Входила в жіночу розвідку в складі відділу розвідки проводу. 1934 арештована в справі вбивства Перацького. Дістала 5 р, відбувала в Чорткові, Станиславові. Звільнена в травні 1939 внаслідок амністії. Одружується з М.Сорокою. В березні 1940 арештовують вагітну разом з чоловіком. Більше в житті не побачились. Бригідки. У вересні народила сина, якого забрали батьки. З поч. війни чудом вирвалася з тюрми [ЗВУ 3.4.91, М.Базелюк]. Продовжила студії, здобула диплом інженера. 1943 назначена головою підпільного УЧХ, створила крайовий провід. Одночасно провідниця жіночої сітки ОУН [150, т. 23, І.Савицька-Козак]. Зв'язкова Р.Шухевича. Схоплена у вересні 1947 на залізничній станції в Ходорові. Стріляла з кишені, вбила одного з двох нападників. Сфотографували непритомну, пустили слух, що мертва [260, Л.Онишко]. Версiя Л.Полюги: В Ходоровi пiшла на зустрiч з Феником (?). В хатi з поведiнки господинi зрозумiла, що щось не так. Зайшов сусiд, попросив сокиру (в свято!). Втiкала в напрямi залiзницi, смертельно поранила офiцера, сама поранена в ногу. Приголомшили прикладом по головi. На вартiвнi попросила води, прийняла цiанiстий калiй. Це було 21.9.1947 [282]. 5 р. одиночки на Лонцького, допити, знущання, нелюдські муки. 1952 засуджена на 25 р. тюрми. Владімір. Після 22 р. замінили на табори суворого режиму в Мордовії. В тім же таборі помер від інфаркту М.Сорока, не дали попрощатися навіть з мертвим. Після звільнення жити у Львові не дозволили. Жила разом з О.Гусяк у Волочиську під постійним наглядом, навіть швидка допомога мусила одержувати дозвіл на її відвідини. Померла 29.8.1986. Похована в родинному гробівці на Личакові. 28.9.1991 перепохована у спільній могилі з М.Сорокою, прах якого привезли з Мордовії [ЗВУ 28.9, 1.10.91].

Заставний Василь
З с. Чижиківці, Жидач., УПА. Один із авторів бойового маршу "Ех, лента за лентою набої подавай...", 1944 (другий - М.Сорокаліта) [ПС № 2, 2.96, В.Камінський].

Захаржевський Михайло - "Свій"
Нар. 1889 Сквіри, Київ. Учасник нац. руху 1917-18. З 1924 агент ГПУ, 1929 вербував у фальшиву "СВУ" з наступними арештами. З 1940 - в Чернівцях. З поч. війни Кривий Ріг, проник в ОУН. На поч. 1944 очолює фіктивний організаційний центр ОУН під опікою НКГБ. Входили агенти: Сараженський, Поклад, Дніпровець Сойченко, Нечипоренко, Катерина Міньковська-"Наталка" (агент з 1920), П.Титаренко, Захар Міньківський (дир. укр. держ. хору). Округи: Білоцерківська (Семен Яковенко - "Ластівка", 30 агентурних центрів), Конотопська (Петро Григоренко - "Лісовий", 20 а.ц.), Криворізька (Микола Коваленко - "Каменяр", 18 а.ц.), Дніпропетровська (Олександр Громницький - "Робітник", 13 а.ц. Миколаївська (Марія Миколенко, в iн. мiсцi Миколайчук - "Степ"). Центри ділились на кущі, ті - на станиці - все очолювалось агентурою НКГБ. Втянуто пару сотень осіб. В листопаді 1944 проба проникнути в Центральний Провід ОУН, не вдалася. В квітні 1945 агентка Ніна Калуженко ("Ірина", "Зелена"), а в червні Людміла Фоя - "Аделька" в Луцьку були розкриті СБ і перевербовані, з їх допомогою в серпні 1945 і Захаржевський [153, т.1].

Захарчук Антін
Нар. в Шманьківчиках, Чортків., син Тимка і Теклі з Бойків. Брав участь у рейді ОУН в Карпатах. Група потрапила в руки НКВД. Маму вивезли, померла на засланні 1947. Брат Василь (найстарший, 1899 р.н.) активіст "Просвіти", Повітової Ради, з поч. війни 1939 в'язень Берези, за большевиків книговод в Колиндянах, за німців в Укр. комітеті в Чорткові. На еміграції в Австрії, пізн. в Канаді, Вінніпег. Брат Максим помер у нім. концтаборі. Сестра Анна, зам. Мостович, по другому приході большевиків втекла в ліс з дітьми Антоном і Розалією, які загинулі в УПА. Вернулась додому, померла [266, світлини].

Зацний Лев - "Вік", "Троян", "Ар"
Був курсантом старш. школи ім. Коновальця [ЗВУ 29.8.92]. Увійшов в повстанський штаб ОУН, створений у Кракові 10.3 (НШ - Д.Грицай). Допомагав Шухевичу (нач. зв'язку). У 2-й пол. березня 1940 в групі В.Гриніва перейшов до Львова [230, В.Гринів]. Загинув 1.9.1940 при переході Сяну (на зах) разом з Вол. Біласом. Зеня Гутович поранена, схоплена [159, А.Гладилович].

Заяць Михайло - "Зенко"
Нар.28.9.1921 с. Берлин, Брод. Член ОУН, 1937-39 в'язень Берези, 1942 вивезений в Німеччину. Один із двох постійних охоронців Шухевича (це він вбив енкаведиста в Грімнім - див. О.Гусяк). Після його загибелі З. був біля Р.Кравчука на Золочівщині, потім перейшов на Закерзоння. Останній лист був з Польщі 1950, дальша доля невідома [282].

Заячківська Галя
Учениця Гол. гимназії у Львові (мабуть, від 1935). Писала повість. Загинула в УПА, маючи 17 р. [227].

Звізда Дмитро
Провідник ОУН Заставницької округи, Буковина. 1941 розстріляний румунами, які кровавим терором розправились з укр.повстанцями (три тижні після відходу большевиків існувала укр. влада). Його похорони перетворились в революційну маніфестацію [157].

Зелений Василь - "Шпак", "Василь", "Зенко"
Нар. 1914 Кам'янка Лісна, Рава-Руськ. Закінчив гіназію 1934, тоді ж вступив в ОУН Створив організацію в селі, а в 1935 районову: Кам'янка Лісна, К.-Старе Село, К.-Липник, К. Нова. На поч. 1937 арештований, засуджений на 3 р. Звільнився з війною [230]. В референтурі СБ Краківського центру ОУН [71]. Прибув до Львова в групі В.Гриніва 27.3.1940, арештований. 29.10.1940 (процес 11-и) засуджений до розстрілу. Пiдтвердження про виконання вироку у справi немає. Реабілітований 28.9.1994.

Зеленчук Михайло - "Деркач"
Нар. 1924 с. Зелена, Надвір. Хорунжий УПА, чотовий (куреня "Бескид" ВО 6 1946-47 [195]), районовий референт СБ Надвірянщини Арештований 8.5.1955. Засуджений до страти, замінено на 25 р. Пробув в таборах понад 16 р. ["Державність" ч. 3, 92, М.Зеленчук]. 13.10.1953 3-й Всеукр. Збір ВБ ОУН-УПА затвердив З. членом Гол. Булави [ШП 30.12.96].

Зибачинський Лев
Заступник керівника крайової екзекутиви ОУН-м. Після війни у Граці, займався набором до шпигунської школи [36].

Зибачинський Орест - "Орлан"
Нар.15.5.1912 Чернівці. Студіював у Чернівецькім у-ті, згодом у Празі і Букарешті. Співзасновник Легії Укр. Революціонерів. 1934 увійшла в ОУН і З. став провідником на Буковину, Басарабію і Мармарощину. Ініціатор протисов. повстання на Буковині 1941, учасник похідної групи, провідник ОУН-м Донбасу (1941), Волині і Полісся (1942-43). На еміграції ініціатор і ген. секретар міжнар. організації "Інтернаціонал Свободи" (1946-49), член ПУН (1947-49), редактор квартальника "Інтернаціонал Свободи" в Мюнхені. З 1949 в Австралії, Сідней. Редактор "Нового шляху", автор ряда брошур. Помер 13.9.1993, Сідней [239], [263].

Зінчук Тихон - "Кубік"
Командир бригади ВО "Тури" 1944-45 [195].

Зубач Ірина
Нар. 1923 у Львові, вчилася в Гол. гімназії (1940 СШ № 1, 9-й кл.), Арештована 7.9.1940 за свідченням М.Грицай - кур'єрка КЕ ОУН до Дрогобича, конспірат. квартира для кур'єрів. Підсудна процесу 59-и (Львів, 17-19.1.1941). На провокаційне запитання прокурора, що зробила б, якби мала пістоль, відповіла: "Ви вороги, я б всіх вас вистріляла". Засуджена до розстрілу [ЛМ 1206, О.Булка], [220]. Розстріл замінено на 10 р. До Львова повернулась 1978., зам. Касаткіна. Важко хворіла [ЛМ 1206, О.Булка]. Померла 1.4.1997 [234, фото]. Брат Юлій, футболіст відомої львівської команди "Україна" теж був репресований [138, док.254]

Зубрій - "Орленко"
Керівник Львівської обл. організації ОУН після Вовка [220, І.Максимів]. Підокружний провідник. Повіти: Бібрка, Городок, Рудки, Щирець. Після 1.9.1940 окружний провідник. Арештований в грудні 1940, засуджений до розстрілу на "процесі 39-и" [263].

Схожі сторінки:

  • І
  • Т
  • Ф
  • Х
  • Ч
  • Додати коментар

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образа інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

    Мапа діяльності УПА
    Останні зміни:
    25 грудня Малюнки схронів УПА

    15 жовтня Пряжки воїнів УПА. (частина 2)

    15 жовтня Українські відзнаки 2 Світової війни

    Фотоархів
    Ранги УПА
    Провідники УПА:
    Голова Проводу
    ОУН
    (1941-1959рр.)
    Степан Бандера
    Президент Української
    Головної Визольної
    Ради (1944)
    Кирило Осьмак
    Головний командир
    УПА (1942-1945)
    Дмитро Грицай
    Головний командир
    УПА (1943-1950)
    Роман Шухевич
    Головний командир
    УПА (1950-1954)
    Василь Кук
    Шеф Головного
    Військового Штабу
    (1943, 1946-1949)
    Олекса Гасин
    Командир Групи
    Упа-"Захід" (1943)
    Василь Сидор
    Перший Командир
    Групи УПА-"Північ"
    (1944-1945)
    Дмитро Клячківський
    Командир Групи
    Упа-"Південь"
    (1943-1944)
    Омелян Грабець
    Політичний керівник УПА
    Йосип Позичанюк
    Командир Запілля
    (1943-1944)
    Ростислав Волошин
    Голова українського
    Червоного хреста
    (1943-1947)
    Катерина Зарицька
    Наша група у ВК:
    Наша група у Фейсбуці:
    [available=showfull][/available]