Василь Сидор

 Василь Сидор-Шелест (24 лютого 1910, Спасів, Сокаль — 14 квітня 1949) — полковник УПА, командир УПА-Захід.

 Псевдо: Шелест, Конрад, Кравс, Зов, Лісовик, Ростислав Вишитий.

 Народився 24 лютого 1910 року в селі Спасів Сокальського району Львівської області. Син селянина. Учень гімназії в Сокалі до 1928 року, закінчив гімназію у Перемишлі у 1931 році, член «Пласту», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт.

 В'язень польських тюрем (1935, 1937—1939).

 Військовий референт КЕ ПЗУЗ в 1936 році, організатор бойових груп ОУН «Вовки», військовий референт КЕ ЗУЗ у 1940 році, викладач на військових курсах ОУН у Кракові (1941 р.).

Учасник Других ВЗ ОУН у Кракові, учасник легіону «Нахтігаль» та командир сотні 201-го батальйону у ранзі поручника (1941—1942). Василь Шелест їздив на Чернiгiвщину для розвiдки можливостей там базування УПА. У Києвi він застрелив енкаведиста, котрий був на службi у гестапо й який вбив Д. Мирона. Член КВШ УПА на ПЗУЗ літом 1943 року, Головної Ради ОУН від серпня цього ж року. Член ГВШ УПА, підвищений до звання майора 8 липня 1943 року, крайовий командир УПА-Захід (1944—1949).

Полковник Василь Сидор-Шелест 

Нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги другого класу в 1945 році. Член Проводу ОУН від 1947 року, крайовий провідник ОУН Карпатського краю, генеральний суддя ОУН. Іменований УГВР полковником УПА в 1946 році. Заступник головного командира УПА.

 Загинув у квітні 1949 року в бою з військами НКВС у Перегінському районі (сьогодні Рожнятівський район) на Івано-Франківщині понад річкою Лімниця біля села Ясень.

16 жовтня 1994 у Спасовi для вшанування самовідданої боротьби за незалежність України полковнику Василю Сидору (Шелесту) вiдкрито пам'ятник.