Дата:     Переглядів: 14 239    Коментарів: 1   |  

Фотоархів УПА №3

оцінило: 6 люд.
 

Фотоархів УПА №3
Фотоархів УПА №3

Першою причиною й ціллю рейдів УПА до країн західнього світу було звернути увагу заходу на боротьбу українського народу за свої права проти московсько-большевицького окупанта; а другою - переконати українську (sіс!) еміграцію про потребу і доцільність використовування в дії на міжнародньому форумі цього великанського політично-морального кагпталу, що його створила і творить революційно-збройна боротьба УПА-ОУН-УГВР.

Великого розголосу набрав рейд відділів УПА під проводом Бурлаки, Громенка і Бродича літом 1947 р. по теренах Чехословацької республіки. В 1948 р. чеське МВД - "Страж Народні Безпечності" видала окрему книжку про цей рейд, признаючи, що ця збройно-пропагандивна акція УПА мала великий вплив на формування антибольшевицького руху на терені ЧСР.

 
 

 
 

 
 Лікарський перегляд курсантів до 2-го курсу І. Старшинської Школи УПА.    Відділ Бурлаки під час відпочинку.    Перша група УПА, яка прибула до Німеччини 11 вересня 1947 р. В першому ряді по середині - командир Лев Футала-Лагідний.
         
 
   
   
 Відділ кіннотчиків УПА на Волині в 1943 р.    1946 р. Ззліва направо: капітан Бурлака, полковник Коник і співробітник з політичних Мирон. Зліва направо: Євген, співробітник з політичних питань з Бурлака компанії. За Мирон (з автоматичною зброєю) є санітарний лікар Бурлака компанії, Кувай. Поруч з ним (з біноклем) є сержант Ванька. Медичний працівникКувайy був убитий недалеко від села Meluza (Чехо-Словаччина) 31 липня 1947 р.    Сотник Бурлака, командир рейдуючих відділів УПА на Захід у 1947 р.
         
 
       
 Полк. Еней - командир Південної воєнної округи УПА на Волині. 1943 р.    Сотник К. в осени 1946 р.    Група польських вояків «Костюшківців», які вперше вирушили на «ліквідацію» УПА після вбивства ген. Свєрчeвського. Літо 1947 р.
         
 
   
   
 Білінчук Дмитро, син Дмитра, "Хмара" (1919-24.УІ.1953). Сотенний. Місце народження: с. Жаб'є (тепер Верховина). Підступно схоплений МГБ 1952 р. і розстріляний в Лук'янівській тюрмі Києва. Особу ідентифіковано багатьма учасниками УПА (Мирослав Симчич, Михайло Симчич, Євдокія Шкондеюк), а також рідним братом Михайлом Білінчуком. За свідченнями Юрія Паєвського, Михайла Симчича, Івана Мицканюка та багатьох інших, причетний до формування цього повстанського архіву.
Справа — Олексюк Дмитро, "Їлак" Дане фото опубліковане в "Літописі нескореної України" (кн. 2), де помилково вказано "справа — Недобитий".
   Зліва— Мельник Петро, "Хмара" (10.Х.1910-27.ІV.1953). Командир загону ТВ-21 "Гуцульщина". Місце народження: с. Камінне Надвірнянського р-ну. Місце загибелі в бою: с. Лоєва Надвірнянського р-ну.
Особу ідентифіковано Мирославом Симчичем, Михайлом Симчичем, Володимиром Яким'юком, Петром Содолем. Справа — Олексюк Дмитро, "Їлак"
   Петро Мельник (Хмара), Василь Кузів (Базь)
         
 
   
   
 Кущовий провідник. Місце народження: с.Шешори Косівського району.1944-1945 рр.-бунчужний "Вій" у сотні "Святослава".За даними Ю.Паєвського, загинув в с.Шепоті (присілок Рунок) Косівського р-ну. Особу ідентифіковано Миколою Братівником та Миколою Матійчуком.    Мінчак Ярослав, син Івана (1919-зима 1946). Псевдо і статус в ОУН-УПА невідомі. Місце народження та загибелі: с. Солець поблизу Стебника Львівської обл.
Особу ідентифіковано дочкою Росланою Миськів.
   Зліва- Грималюк Палій (Юрицині), мешканець с.Яворова (присілок Безулька-3). Лікар- самоук, спеціаліст із виправляння переломів та вивихів. Помер і похований в рідному селі. Світлина, де Палій був зафіксований з повстанцями (можливо й ця), потрапила до рук МГБ, за що його буложорстоко побито. За свідченням односельців, це спричинило його передчасну смерть.
Справа — Мельник Петро, "Хмара" (10.Х.1910-27.ІУ.1953). Командир загону ТВ-21 "Гуцульщина". Місце народження: с. Камінне Надвірнянського р-ну. Місце загибелі в бою: с. Лоєва Надвірнянського р-ну.
Особу ідентифіковано Мирославом Симчичем, Михайлом Симчичем, Володимиром Яким'юком, Петром Содолем.
         
 
   
   
 Калущина. Тренування стрільців УПА.    Сотенний Василь Негрич - "Мороз"    Командири Перемиського куреня перед наступом на місто Бірча. Січень 1946
         
 
 
Повстанці Гуцульщини   Калина Лукань - "Галина", надрайонний провідник Косівщини   Повстанська пара - підпільники Петро та Ганна Танасійчуки
         
 
 
Невідомі.   Стоять: в центрі Дмитро Білінчук-“Хмара” (четвертий зліва), Іван Скульський-“Артим” (третій справа), інші невідомі. Новітня фотокопія.   Зліва направо: перший ряд – Василь Білінчук-“Сибіряк”, невідомий, Іван Дебринюк-“Непорадний”; другий ряд – Микола Харук-“Вихор”, Назарій Данилюк-“Перебийніс” та Дмитро Білінчук-“Хмара”; третій ряд – невідомий, Володимир Яким’юк-“Аскольд”, Дмитро Івасюк-“Лисок”, невідомий. У збірці “Аскольда” цей сюжет представлений ксерокопією 58х105 (50х80), а фото взяте з масиву світлин П.Арсенича, який, очевидно, його забрав і не віддав господареві.
 
 

Реклама:

 

Коментарі: 1

Анатолій Бурлака
Анатолій Бурлака 30 жовтня 2011 15:22
Героям Славаю Слава Україні.
Залишити свій коментар: