|
|
|
|
|
Лікарський перегляд курсантів до 2-го курсу І. Старшинської Школи УПА. |
|
Відділ Бурлаки під час відпочинку. |
|
Перша група УПА, яка прибула до Німеччини 11 вересня 1947 р. В першому ряді по середині - командир Лев Футала-Лагідний. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
Відділ кіннотчиків УПА на Волині в 1943 р. |
|
1946 р. Ззліва направо: капітан Бурлака, полковник Коник і співробітник з політичних Мирон. Зліва направо: Євген, співробітник з політичних питань з Бурлака компанії. За Мирон (з автоматичною зброєю) є санітарний лікар Бурлака компанії, Кувай. Поруч з ним (з біноклем) є сержант Ванька. Медичний працівникКувайy був убитий недалеко від села Meluza (Чехо-Словаччина) 31 липня 1947 р. |
|
Сотник Бурлака, командир рейдуючих відділів УПА на Захід у 1947 р. |
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
Полк. Еней - командир Південної воєнної округи УПА на Волині. 1943 р. |
|
Сотник К. в осени 1946 р. |
|
Група польських вояків «Костюшківців», які вперше вирушили на «ліквідацію» УПА після вбивства ген. Свєрчeвського. Літо 1947 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Білінчук Дмитро, син Дмитра, "Хмара" (1919-24.УІ.1953). Сотенний. Місце народження: с. Жаб'є (тепер Верховина). Підступно схоплений МГБ 1952 р. і розстріляний в Лук'янівській тюрмі Києва. Особу ідентифіковано багатьма учасниками УПА (Мирослав Симчич, Михайло Симчич, Євдокія Шкондеюк), а також рідним братом Михайлом Білінчуком. За свідченнями Юрія Паєвського, Михайла Симчича, Івана Мицканюка та багатьох інших, причетний до формування цього повстанського архіву. Справа — Олексюк Дмитро, "Їлак" Дане фото опубліковане в "Літописі нескореної України" (кн. 2), де помилково вказано "справа — Недобитий". |
|
Зліва— Мельник Петро, "Хмара" (10.Х.1910-27.ІV.1953). Командир загону ТВ-21 "Гуцульщина". Місце народження: с. Камінне Надвірнянського р-ну. Місце загибелі в бою: с. Лоєва Надвірнянського р-ну. Особу ідентифіковано Мирославом Симчичем, Михайлом Симчичем, Володимиром Яким'юком, Петром Содолем. Справа — Олексюк Дмитро, "Їлак" |
|
Петро Мельник (Хмара), Василь Кузів (Базь) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кущовий провідник. Місце народження: с.Шешори Косівського району.1944-1945 рр.-бунчужний "Вій" у сотні "Святослава".За даними Ю.Паєвського, загинув в с.Шепоті (присілок Рунок) Косівського р-ну. Особу ідентифіковано Миколою Братівником та Миколою Матійчуком. |
|
Мінчак Ярослав, син Івана (1919-зима 1946). Псевдо і статус в ОУН-УПА невідомі. Місце народження та загибелі: с. Солець поблизу Стебника Львівської обл. Особу ідентифіковано дочкою Росланою Миськів. |
|
Зліва- Грималюк Палій (Юрицині), мешканець с.Яворова (присілок Безулька-3). Лікар- самоук, спеціаліст із виправляння переломів та вивихів. Помер і похований в рідному селі. Світлина, де Палій був зафіксований з повстанцями (можливо й ця), потрапила до рук МГБ, за що його буложорстоко побито. За свідченням односельців, це спричинило його передчасну смерть. Справа — Мельник Петро, "Хмара" (10.Х.1910-27.ІУ.1953). Командир загону ТВ-21 "Гуцульщина". Місце народження: с. Камінне Надвірнянського р-ну. Місце загибелі в бою: с. Лоєва Надвірнянського р-ну. Особу ідентифіковано Мирославом Симчичем, Михайлом Симчичем, Володимиром Яким'юком, Петром Содолем. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
Калущина. Тренування стрільців УПА. |
|
Сотенний Василь Негрич - "Мороз" |
|
Командири Перемиського куреня перед наступом на місто Бірча. Січень 1946 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повстанці Гуцульщини |
|
Калина Лукань - "Галина", надрайонний провідник Косівщини |
|
Повстанська пара - підпільники Петро та Ганна Танасійчуки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Невідомі. |
|
Стоять: в центрі Дмитро Білінчук-“Хмара” (четвертий зліва), Іван Скульський-“Артим” (третій справа), інші невідомі. Новітня фотокопія. |
|
Зліва направо: перший ряд – Василь Білінчук-“Сибіряк”, невідомий, Іван Дебринюк-“Непорадний”; другий ряд – Микола Харук-“Вихор”, Назарій Данилюк-“Перебийніс” та Дмитро Білінчук-“Хмара”; третій ряд – невідомий, Володимир Яким’юк-“Аскольд”, Дмитро Івасюк-“Лисок”, невідомий. У збірці “Аскольда” цей сюжет представлений ксерокопією 58х105 (50х80), а фото взяте з масиву світлин П.Арсенича, який, очевидно, його забрав і не віддав господареві. |