Таємна січ -  Кампот
  Головна сторінка
Цікава Україна
Праці істориків
Усі розділи
Новини
Пошук
Словники
Книги
Автори
Допомога
Завантаження
Про проект
Контакти
 
   

В розділі періоди:
 

Реклама в розділі
Реклама в розділі періоди
 
  Нове:

Нариси воєнно-політичної історії України

Буквар Івана Федоровича

Атлантида в Криму!

Вовчухівська операція УГА

Чи був Мазепа зрадником?

 
  Цікаво:
А чи знаєш ти, що Характерники живуть серед звиайних українців...
читати далі..
 

Реклама
 
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ / Праці / Українська державність у XX столітті

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ У XX СТОЛІТТІ

Книга, підготовлена редколеґією українського наукового журналу «Політична думка» та Інститутом посткомуністичного суспільства, містить комплексний історико-політологічний та соціально-філософський аналіз проблем української державності в XX столітті. Висвітлюється теоретична спадщина національної державницької думки. Значну увагу надано геополітичним параметрам унезалежнення України, а також сучасним проблемам державного будівництва та суспільного розвитку.

 Видання розраховане на науковців, студентів, аспірантів та викладачів і може використовуватись як навчальний посібник з новітньої історії України, політології, історії міжнародних відносин, соціальної та політичної філософії. Книга вийшла в світ також анґлійською та російською мовами.

Про книгу:
 
  УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ У XX СТОЛІТТІ   
 
Українська державність у XX ст.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕҐІЯ:


Олександр ДЕРГАЧОВ — керівник авторського колективу,
Євген БИСТРИЦЬКИЙ,
Олег БІЛИЙ,
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ,
Микола ГОРЄЛОВ,
Сергій МАКЕЄВ,
Джеймс МЕЙС,
Володимир ПОЛОХАЛО,
Микола ТОМЕНКО,
Олександр ШАРВАРОК.
 

 Англійська версія книги

 

 Російська версія книги

 

 

 

СЛОВО ДО ЧИТАЧА


П’ять років існує наша нова держава. Проте й досі Україна не набула чітких ознак сучасної цивілізованої країни. Чи не єдиною характерною рисою національного розвитку стала глибока криза, що охопила усі сфери життя. Основні джерела її походження — це відсутність державної стратегії, концептуальна безпорадність, невиразність політичної тактики державотворення. Країна дедалі втягується у незалежність, не маючи адекватної сучасним реаліям політичної філософії.

Владна надбудова над суспільством — Левіафан держави — постає в Україні поза традиціями національної державницької думки XX століття, історичним та сучасним досвідом європейських демократій. Конструювання української держави здійснюється непублічними, келійними засобами, у віддаленості від суспільного загалу. При цьому горішня влада спирається переважно на колишній груповий, по суті недержавницький досвід, кланово-корпоративне розуміння національних інтересів.

На жаль, автори наявних публікацій з проблематики державотворення, що з’явилися в Україні протягом останніх років, здебільшого лише доводять світовому співтовариству, українському суспільству, а подеколи й самим собі історичну неминучість та значущість самого факту появи на політичній мапі світу незалежної України. Такі книги легко впізнати навіть за стилістикою — вони вкрай обтяжені історико-філологічним романтизмом, урочисто-епічними інтонаціями. Держава сакралізується, панує риторика самозвеличення. Такі поняття, як громадянське суспільство, демократія, самоврядування, леґітимність, права людини опиняються на периферії уваги.

Утім, чи можливо «розбудувати» державу лише на абстрактних обґрунтуваннях патріотичних почуттів, чи достатньо обмежитися успіхом в оприлюдненні патріотизму у власній хаті, при цьому щоразу зазнаючи невдач у розв’язанні нагальних внутрішніх проблем та у відстоюванні національних інтересів на міжнародній арені?

Протягом століття основними засобами у визвольних змаганнях українців були пошук зовнішніх союзників, підлаштовування під чужі інтереси та геополітичні сценарії. Українським керівним елітам, як звикле, бракувало здатності згуртовуватись на основі загальнонаціональної державотворчої перспективи, бажання і вміння усвідомити об’єктивні національні інтереси, зрозуміти суспільні очікування задля того, щоб спрямувати розвиток нації у річище нормального, гідного людини життя.

Авторський колектив цієї книги прагнув здійснити дослідження, що було б позбавлене пропагандистського пафосу та описовості,  осмислити як досягнення української державницької думки, так і конкретний досвід боротьби за незалежність України, вагомість та роль її внутрішніх та зовнішніх чинників.

Kнига є логічним продовженням наукового пошуку дослідників з кола журналу «Політична думка». Її головна мета — сприяти становленню справді демократичного українського суспільства, збудити його волю до творення свого майбутнього, власної держави. Без сумніву, не можна віддавати справу державотворення на відкуп можновладцям та химері «об’єктивного ходу історії».


Київ, серпень 1996 року.

Олександр ДЕРГАЧОВ, керівник авторського колективу

 

ЗМІСТ

Слово до читача

РОЗДІЛ I. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ: ІДЕЇ, КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ (1900–1990 PОКИ)

Глава 1. Соціалістичні та комуністичні моделі (Джеймс Е. МЕЙС)


§1. Соціалізм у новітній українській політичній думці
§2. Предки з XIX ст.: соціалізм Драгоманова
§3. Моделі української державності під час революції
§4. Соціалізм в Європі та «українське питання»
§5. Михайло Грушевський: якої України ми хочемо?
§6. Директорія: глухий кут українського соціалізму
§7. Національно-культурна автономія
§8. Ленінська модель
§9. Розкольники української революції
§10. «Модельна радянська республіка»
§11. Сталінський варіант пролетарського інтернаціоналізму

Глава 2. Націократичні концепції (Микола ГОРЄЛОВ)


§1. Микола Міхновський — романтик української ідеї
§2. Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова
§3. Чинний націоналізм як ідеологічне підґрунтя ОУН
§4. «Націократична держава» Миколи Сціборського
§5. Трансформації «інтеґрального» націоналізму

Глава 3. «Класократична» версія


§1. Нація та держава (Віктор БУРЛАЧУК)
§2. Гетьман, еліта і хліборобський клас (Віктор БУРЛАЧУК)
§3. Селянин із мечем та ралом (Віктор БУРЛАЧУК)
§4. Територіальна свідомість як державна ідеологія (Віктор БУРЛАЧУК)
§5. Філософ української політики (Віктор БУРЛАЧУК)
§6. В.Липинський про загрози українській державності (Борис АНДРЕСЮК, Микола ГОРЄЛОВ)

Глава 4. Ліберальна ідея в Україні (Микола ТОМЕНКО)


§1. Поширення ліберальних ідей в Україні
§2. Пріоритет прав особи
§3. Пріоритет права
§4. Самоврядування
§5. Національна ідея
§6. Ознаки сучасного українського «лібералізму»

Глава 5. Геополітична складова державницької думки

(перша половина XX століття)(Олександр САЛТОВСЬКИЙ)
§1. Зародки української політичної географії
§2. Росія як геополітична проблема
§3. Плани для май бутнього
§4. Східний вектор українських інтересів

Глава 6. Ідея державності у суспільно-політичній думці 40-х—80-х років


§1. Державницька думка в умовах підпілля (Анатолій РУСНАЧЕНКО)
§2. Ідеї українських шестидесятників (Анатолій РУСНАЧЕНКО)
§3. Загальнолюдські цінності в непідцензурній думці (Анатолій РУСНАЧЕНКО)
§4. Тоталітарні інституції проти українських «неформалів» (Володимир КОВТУН)
§5. Національна ідея та «Демплатформа» (Олег БІЛИЙ, Олександр ДЕРГАЧОВ)


РОЗДІЛ II. УКРАЇНА В ЗАРУБІЖНИХ СТРАТЕГІЯХ ТА ДОКТРИНАХ

Глава 1. Україна в геополітичних концепціях першої третини XX століття

(Вадим ЛЕВАНДОВСЬКИЙ)
§1. Р.Челлен: Україна у Першій світовій війні
§2. Х.Макіндер: Євро-Азія та Україна
§3. «Середня Європа» та Україна
§4. Україна в геополітичних міркуваннях М.Вебера
§5. «Нова Європа» Р.Сетон-Вотсона
§6. Східна Європа як «Зелений Інтернаціонал»

Глава 2. Україна в польських зовнішньополітичних доктринах (Володимир РЕПРИНЦЕВ)


§1. Українська незалежність як загроза цілісності Польщі
§2. «Польща для поляків» та проект «Великої України»
§3. Польсько-українські відносини в період Другої світової війни
§4. «Пролетарський інтернаціоналізм» як засіб етнічної асиміляції
§5. Проукраїнські настрої у польському суспільстві
§6. Становлення міждержавних відносин

Глава 3. Україна в концепціях і доктринах Угорщини (Микола ДЕРЖАЛЮК)


§1. Угорська державність у першій третині XX століття та український чинник
§2. Угорські геополітичні комбінації у Другій світовій війні
§3. Угорська політика щодо України на сучаcному етапі

Глава 4. Україна та «українське питання» в політиці Чехословаччини (Степан ВІДНЯНСЬКИЙ)


§1. Утворення Чехословацької республіки та «українське питання»
§2. Розвиток двосторонніх зв’язків
§3. Українці в ЧСР, проблема Підкарпатської Русі
§4. Закарпатська Україна у роки Другої світової війни
§5. «Українське питання» у комуністичній Чехословаччині
§6. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії і Словаччини

Глава 5. Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях (Сергій ГРИГОРИШИН)


§1. Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни
§2. «Румунія для румунів» та етнічні українські землі
§3. Геополітичні проекти Бухареста в Другій світовій війні та Україна
§4. «Національний патріотизм» як засіб асиміляції національних меншин
§5. Суперечності розвитку сучасних румунсько-українських відносин

Глава 6. Україна в зовнішній політиці Туреччини


§1. Турецько-українські контакти періоду Першої світової війни (Микола НЕСУК)
§2. Турецько-українські відносини у 1918–1921 рр. (Микола НЕСУК)
§3. Радянська Україна у зовнішній політиці Туреччини (Наталія КСЬОНДЗИК)
§4. Відновлення та розвиток двосторонніх відносин на сучасному етапі (Наталія КСЬОНДЗИК)

Глава 7. Україна в стратегічних планах Німеччини


§1. Україна у німецькій східній стратегії початку XX ст. (Микола НЕСУК)
§2. Німецько-Австрійський блок та «українське питання» (Микола НЕСУК)
§3. Гітлерівська концепція завоювання життєвого простору та Україна (Віктор КОВАЛЬ)
§4. Генеральний план «Ост» (Віктор КОВАЛЬ)
§5. Політика нацистів щодо ОУН (Володимир СЕРГІЙЧУК)
§6. Східна зовнішньополітична стратегія ФРН та Україна (1949–1989)( Віктор КОВАЛЬ)
§7. Україна в зовнішньополітичній концепції об’єднаної Німеччини (Андрій МАРТИНОВ)

Глава 8. Україна у зовнішньополітичних доктринах США


§1. Terra incognita (Євген КАМІНСЬКИЙ)
§2. На периферії інтересів (Євген КАМІНСЬКИЙ)
§3. «Українське питання» і «холодна війна» (Євген КАМІНСЬКИЙ)
§4. Дезінтеґрація СРСР і Україна: виклик для США (Олексій ГАРАНЬ)
§5. Прорив у двосторонніх відносинах (Євген КАМІНСЬКИЙ)

Глава 9. «Українське питання» в політичній стратегії Росії


§1. «Українське питання» в Державній Думі (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§2. Українська політика самодержавства у Першій світовій війні (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§3. Тимчасовий уряд і Україна (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§4. Більшовицька «Декларація прав народів Росії» (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§5. «Воєнно-політичний союз» як форма відтворення імперії (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§6. Доба договірних відносин (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§7. «Добровільне об’єднання»: доктрина і практика (Віктор АДАМСЬКИЙ, Борис КАНЦЕЛЯРУК)
§8. Україна в сучасній російській стратегії (Олександр ДЕРГАЧОВ)


РОЗДІЛ III. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ТА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НА СХИЛІ СТОЛІТТЯ

Глава 1. Метаморфози посткомуністичної влади (Олександр ДЕРГАЧОВ, Володимир ПОЛОХАЛО)


§1. Тоталітаризм і влада: потреба переосмислення
§2. Посткомуністичний неототалітаризм: генеза та особливості становлення
§3. Геополітичні «гени» посткомуністичної влади
§4. Неототалітарна парадигма державотворення

Глава 2. Державотворення: шляхи леґітимації


§1. Проблема леґітимації (Євген БИСТРИЦЬКИЙ)
§2. Ідеологія і утопія в посткомуністичних трансформаціях (Олег БІЛИЙ)
§3. Національна ідея, громадянське суспільство, політична нація (Євген БИСТРИЦЬКИЙ)
§4. Рятівний етатизм (Євген БИСТРИЦЬКИЙ)
§5. Спадщина авторитарної особи (Олег БІЛИЙ)
§6. Вторинність геополітичної леґітимації (Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Олег БІЛИЙ)

Глава 3. Етнополітичний вимір державності (Леонід ШКЛЯР)


§1. Етноменшини як чинник геополітики
§2. Етнополітична реальність України

Глава 4. У пошуках моделі економічного розвитку (Ігор БУРАКОВСЬКИЙ)


§1. Стратегії економічних перетворень
§2. Стартові умови трансформаційного процесу
§3. Формування посткомуністичної економічної системи

Глава 5. Пострадянські форми суспільних змін (Андрій ФЕДОРОВ)


§1. Людина корпоративна
§2. Радянський цех
§3. Пострадянська фратрія

Глава 6. Невигаданий «п’ятий світ» (Сергій МАКЕЄВ, Наталія КОСТЕНКО)


§1. Про непроблематичність «п’ятого світу»
§2. Orbis Quintus
§3. Простір і час
§4. Фактичність громадянства

Відомості про авторів

Іменний покажчик

 
 

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ:

Віктор АДАМСЬКИЙ (Розділ II, глава 9, §1–7, у співавторстві); Борис АНДРЕСЮК (І, 3, §6, у співавторстві); Євген БИСТРИЦЬКИЙ (III, 2, §1, §3, §4; III, 2, §6, у співавторстві); Олег БІЛИЙ (І, 6, §5, у співавторстві; III, 2, §2, §5; III, 2, §6, у співавторстві); Ігор БУРАКОВСЬКИЙ (III, 4); Віктор БУРЛАЧУК (І, 3, §§1–5); Степан ВІДНЯНСЬКИЙ (II, 4); Олексій ГАРАНЬ (II, 8, §4); Микола ГОРЄЛОВ (І, 2; І, 3, §6, у співавторстві); Сергій ГРИГОРИШИН (II, 5); Олександр ДЕРГАЧОВ (І, 6, §5, у співавторстві; II, 9, §8; III, 1, у співавторстві); Микола ДЕРЖАЛЮК (II, 3); Євген КАМІНСЬКИЙ (II, 8, §§1–3, §5); Борис КАНЦЕЛЯРУК (II, 9, §§1–7, у співавторстві); Володимир КОВТУН (І, 6, §4); Віктор КОВАЛЬ (II, 7, §§3–4, §6); Наталія КОСТЕНКО (III, 6, у співавторстві); Наталія КСЬОНДЗИК (II, 6, §§3–4); Вадим ЛЕВАНДОВСЬКИЙ (II, 1); Сергій МАКЕЄВ (ІIІ, 6, у співавторстві); Андрій МАРТИНОВ (II, 7, §7); Джеймс Е. МЕЙС (І, 1); Микола НЕСУК (II, 6, §§1–2; II, 7, §§1–2); Володимир ПОЛОХАЛО (III, 1, у співавторстві); Володимир РЕПРИНЦЕВ (II, 2); Анатолій РУСНАЧЕНКО (І, 6, §§1–3); Олександр САЛТОВСЬКИЙ (І, 5); Володимир СЕРГІЙЧУК (II, 7, §5); Микола ТОМЕНКО (І, 4); Андрій ФЕДОРОВ (III, 5); Леонід ШКЛЯР (III, 3).

 
Козак Руслан 19.11.2013р.