Дата:     Переглядів: 1 945    Коментарів: 0   |  

Ш

оцінило: 0 люд.
 

Ш
Ш

Шайнога Іван - "Данило"
Окр. провідник (Бережани) 1947 [259].

Шанайда Іван - "Левко", "Данило"
Нар. 1910. Обл провідник ОУН Тернопільщини, з січня 1944 крайовий провідник "Поділля" [114], [209]. Провідник Тернопільської обл 1941-46 [195]. Провідник "Поділля" 1944-45 [150, т.12].

Шанковський Лев
Нар. 9.9.1903 Дуліби, Стрий, син священика. Гімназія. Уч. 1-го Зимового походу. Філфак у Льв у-ті, Варшавський у-т, педагог, журналіст. 1942-45 в підпільній боротьбі, співтворець і член УГВР, співробітник ЗП УГВР в Німеччині і США. Професор, редактор журналу "Пролог", газети "Америка". Співавтор "Історії укр. війська", праці "Укр. визвольний рух на даному етапі" (1951-52), "УПА та її підпільна література" (1952), "Національні проблеми в СССР" (1953), "Похідні групи ОУН" (1958), "Укр. армія в боротьбі за державність" (1958), співробітник Енциклопедії Українознавства" [181], [195]. Помер 1995?

Шарик М.
Мельниківець, голова Крайової Екзекутиви в Чікаго [215].

Шатинський Петро - "Крук"
Окр. провідник (Львів) 1949-50 [259].

Шевчик Люба - "Ірма", "Міра"
Родом з Дрогобиччини. Вчилася в гімназії "Рідної Школи" у Львові, інструктор Юнацтва. Зв'язкова КЕ. Була арештована на студ. конгресі 21.3.1939 [230, С.Ніклевич]. Керівничка Юначок, кур'єрського зв'язку при КЕ, жила нелегально [220, І.Максимів]. Продавщиця облспоживспілки на розі Потоцького - На Байках (Чупринки-Київська) [220, М.Грицай]. Мала фальшивий паспорт на ім'я Ганни Тимченко [220, І.Пік]. Арештована, спаслась: Вела енкаведистів на зустріч з Мироном на околицях Львова. Сказала, щоб відпустили її трохи вперед, бо Мирон дуже обережний. Втекла, здається, живе за кордоном [О.Булка, 1996]. 1941 була у складі пох. групи "Північ"[ЗВУ 4.7.91].

Шевчук Василь - "Кадило", "Пластун"
Нар. 12.8.1903 Стрий. 1930 закінчив духовну семінарію в Перемишлі [150, т. 22]. Священик в одній із церков с. Дорожів, Дрогоб. [ШП 8.12.99, С.Злупко]. Адміністратор греко-католицьких парафій в Смерековці, Павлокомі і Platkowiej Ruskiej. Від серпня 1944 - капелан УПА перемиського куреня "Коника", пізн. "Байди". Літом 1947 вирушив з сотнею Дуди на Захід. В Словаччині в зв. з погіршенням здоров'я відлучився від сотні. Арештований, доставлений до Польщі. засуджений до смертної кари. Розстріляний 12.9.1948 на подвір'ї ряшівської тюрми [103, М.Мар]. 1998 в стіні пед. і-ту в Дрогобичі, де вчився, вмурована скульптура, ["Патріярхат" ч.2, 2.99, К.Козак].

Шевчук Микола - "Муха", "Олег"

(в [253] Василь). 22-23 р., до війни (1939) працював у Львові і Городку, в Центросоюзі, після - вчився в торговій школі на Курковій. Окр. провідник Львівщини. Після арешту КЕ захопив владу, вимагав, щоб Мирон передав йому повноваження, погрожував його вбити. На поч червня 1940 на вимогу Мирона справу розлядав трибунал ОУН в складі М.Турчманович (голова), К.Березовський, І.Максимів. Виключений з організації, подався на Захід [220], [253].

Шевчук Михайло
Нар. 4.1.1908. Гімназія в Дрогобичі, належав до конспіративної "Організації Вищих Кляс Укр. Гімназій" (ОВКУГ). У Львові студіює медицину, вступив у підпільний СНУМ, УВО, від початку існування - в ОУН. Кількакратно арештовувався польською поліцією, скривався. 1939 сидів в Березі - до розвалу Польщі. 1941 активний в державному будівництві. Арештований в Криниці. Монтелюпіх, Авшвіц - таборовий лікар, Ебензе - директор лічниці. Багатьох врятував. Після війни праця в ОУН - до особливих завдань Провідника (Бандери) та СБ. Член Управи укр. мед. харитативної служби в Австрії [103, М.Мар]. Помер в липні 1973 в Брукліні [71].

Шегедин Мирослав
Нар.4.12.1913 с. Денисів, Терноп., працював у кооперації і вчителював у Тернополі. Член ОУН, переслідувався поляками. По війні в Австралії, голова контрольної комісії Об'єднання українців Австралії (1951), згодом голова СУОА (1964-68), організатор і голова Укр. Делегатури АБН, яку згодом переорганізував на Укр. Антибільшовицьку Лігу. Організатор і видавець журналу Ліги "Наш фронт". Виховник і почесний член СУМ, меценат кафедри українознавства в Австралії. Помер 20.9.1989, Мельборн [239].

Шептицький Маркіян
Член Центрального Проводу ОУН-б (1950), фінансовий референт. Тепер (1994?) живе в Лондоні, працює в централі СУБ та проводі ОУН-б [179] (автор називає iдругого фiн. референта Центр. Проводу - П.Цмик).

Шерстюк Сергій
З Кривого Рога (за ін. джерелами - з Харківщини). Закінчив інженерні науки в Харкові, після прилучення Зах. України працював у Львові, тут вступив в ОУН. В часі нім. окупації окр. провідник ОУН на Криворіжчину [103]. Зумів зайняти пост голови міської управи. Розбудував мережу підпільних осередків ОУН. Виданий провокатором, арештований гестапо в лютому 1942, після тортур 28.4 розстріляний [ПС № 32, 8.92].

Шехович Богдан
Нар. 13.6.1921, Перемишль, син учителів. Закінчив Перемиську гімназію 1939, член ОУН з 1937. Учасник пох. груп. Арешт, концтабір. З 1951 - Австралія, Сідней, лікар. Працював у Пласті, очолював "Сокіл", референт молоді у Проводі Об'єднання укр. громад, голова Укр. товариського клюбу при Нар. домі. Ініціатор і перший голова УЛТ Австралії (1977), один із засновників СФУЛТ, перший віце-президент. В 70-х рр. їздив в Україну, підтримував контакти між Україною і ПУН-ом. Щедро жертвує на укр. установи і організації [228].

Шиманський Іван - "Шум"
Нар. 1913 Люблинець Нов., Любач. 1928-30 разом з С.Бандерою, Д.Чайковським, Л.Сенишином видають гумористично-сатиричний журнал при Львівськім СНУМ-і. Пізн. - референт ОУН в Болгарії [103, М.Мар]. В часі війни заступник коменданта поліції в Cieszanowie.,. к-р сотні в курені "Залізняка", заступав в командуванні 27 ТВ "Бастіон". Загинув 7.9.1947 в р-ні с. Верхрата [166], [150, т. 22].

Шиманський Лонгін - "Остюк"
Член крайового проводу Юнацтва ЗУЗ 1943-44 [a class="enc" href="lit.html#195">195], загинув 1944 [282].

Шиприкевич Галина
Нар. в сім'ї священика с. Смідин, Волинь. До війни закінчила гімназію в Луцьку, на поч. 1943 - медичну школу ОУН. Працює в тереновій сітці, фармацевт. Часто відкликається для допомоги центральним лікувальним установам. В березні 1944 разом з подругою О.Доміцькою, викликана до важко пораненого на Придубські хутори між селами Луковим і Смідин. На хутір ввірвались сов. партизани ген. Фьодорова. Пораненого і лікаря-єврея відразу вбили. Дівчат довго тортурували, особливо Галину. Нічого не добившись, счинили над ними наругу і закололи багнетами. Щоб скрити злочин, вночі зробили підкоп під свіжу могилу на цвинтарі і їх закопали. Люди це бачили і дівчат перепоховали в рідних селах [ПС № 32, 12.95].

Шишканинець Василь - "Бір"
(за iн. джерелами -Козеринський Iван [150, т. 22]). Нар. 1921 Лавочне, Стрий. Учасник боїв в Карпатській Україні 1939. Поручник УПА, ад'ютант курінного Рена", сотенний [150, т. 23]. В липні 1947 сотня перейшла на терени України. Загинув 28.2.1948 в бою з енкаведистами б. с. Завадка Боринського р-ну [150, т. 22].

Шкамбера Михайло - "Кедр", "Хмель", "Черняк"
Нар. Варваринці, Теребовл. Член ОУН, польський в'язень. Обласний провідник Львівщини (місто було окремо), загинув трагічно 16.6.1944 на Жидачівщині (в поході в лісі спрацював не поставлений на запобіжник замок ППШ) [150, т. 24]. Обл. провідник Львівщини 1943-44 [195]. Ходили також слухи, що пiд iменем Ш. дiяв пiдмiнений НКВД агент i був знищений СБ.

Шкітак Антін - "Омелян"
Курінний (Самбірщина) УНС 1943 [195].

Шпонтак Іван - "Залізняк", "Леміш", Дубровник"
Нар.12.8.1919 Вовкове, Ужгород., учитель. 1939 в Карпатській Січі, доброволець. З поч. сов.-нім. війни з доручення ОУН йде в допоміжну поліцію. В квітні 1944 всім постерунком в Рава-Руській переходить в УПА, сотенний, пізн. курінний.. В березні 1945 к-р 27 ТВ УПА "Бастіон", одночасно був шефом штабу ВО 6 "Сян" і курінним.. В листопаді 1947 перебрався в Словаччину. Викритий 1960, переданий полякам. Засуджений рай. судом в Перемишлі до смертної кари, 3.6.1961 замінена на пожиттєве ув'язнення. Звільнений 4.11.1981, повернувся в Словаччину. Помер 14.4.1989 [150, т. 22].

Штан Ярослав - "Острий"
Курінний ВО "Заграва" 1943-44 [195].

Штендера Євген - "Прірва"
З Холмщини. Після матури вступив до УПА в р-ні Берестечка, 1943. Спочатку діяв у ВО "Буг", опісля на Закерзонні - провідник ІІІ округу ОУН. Одночасно командував 28 ТВ УПА "Данилів", курінний. У вересні 1947 з невеликим відділом дістався до американської зони в Німеччині. Тепер в Канаді, гол. редактор "Літопису УПА" [166]. Професор, 1992 виступав на лекційних заняттях у Льв. Політехніці [ЗВУ 4.6.92].

Штикало Дмитро - "Пуня", "Митька"
Нар. 7.11.1909 Ільковичі, Сокаль. Гімназія, Льв. у-т (право), член ОУН, був в т-ві ім. П.Могили. Арештований 1930, сидів пів року, суд звільнив. Член КЕ ОУН, співробітник Бюлетня КЕ, 1932-33 - голова Союзу укр. студентських організацій в Польщі, член Академічного дому у Львові, редактор тижневика "Наш клич". Часті арешти, голодівки, Береза (1934-36). Співпацював з радіостанцією УПА "Самостійна Україна". На еміграції в Мадриді - керує укр. передачами, Парижі - ред. часопису "Українець", Лондоні - "Визвольний шлях", Мюнхені - "Укр. самостійник". Помер 4.11.1963 [263]. Вбитий 1963 в Мюнхені [114].

Штуль-Жданович Олег - "Шуляк"
Нар. 1.7.1917 Лопатичі, Овруч,. Житом. [103, М.Мар]. Варшавський у-т, мгр. фіолософії 1938. Від ранньої молодості в ОУН, член культурної референтури ПУН. Дописував до "Вісника" Д.Донцова, редагував альманах "Літаври", автор конспекту історії України "Віки говорять". 1939-41 у Проводі ОУН [103]. Учасник Київської пох. групи, очолюваної Ольжичем [ПС № 32 8.92]. 1943 представник ОУН у штабі УПА М.Боровця. Арештований гестапо, Саксенгавзен. 1948 редагував у Парижі "Укр. Слово", голова ПУН 1964 -77. Помер 1977, Торонто [103]. Похований в Арлінгтоні [241].

Шукатка Андрій
Із с. Побук, Скол. Окружний провідник ОУН, відійшов в лютому 1942 на підпільну працю в Придніпрянщину, де пропав без вісті [150, т.24, фото].

Шум Олексій - "Вовчак"
Шеф штабу ВО "Тури" 1943-44 [195]. Заступник к-ра ВО, вбитий весною 1944 в сутичці з німцями, похований в с. Жашкевичі [246].

Шумук Данило - "Боремський"
Нар. 30.12.1914 с. Боремщина, Вол.-Волинськ.. Секретар райкому комсомолу, організує підпільний райком КПЗУ. Часті арешти. 24.5.1935 засуджений на 8 р., вийшов в травні 1939. Учитель в селі, праця в банку. 1941 в армії, стройбат. Війна, попав в полон, втік. Весною 1943 через загрозу вивезення до Німеччини подався в УПА. Вишкіл ОУН. Політичний інструктор УПА, працює на вишколах. В червні 1944 назначений провідником округи "Б" - Житомирська і півн. частина Київської обл. (до Дніпра). Схоплений на Богуславщині., назвався представником НВРО, рядовим УПА. Київ, карцери, тортури, засуджений до розстрілу, замінили на 20 р. Після звільнення 1956. ще двічі був засуджений на 10 р. Громадськість і уряд Канади добивались звільнення та еміграції Ш. (напевно, успішно - спогади обриваютья 1981 роком). Дуже критично ставиться до ОУН, особливо СБ, багатьох діячів, іх поведінки в неволі [246].

Шухевич Наталка
Нар. 25.2.1922 в Радехові, сестра Романа.. Арештована 7.9.1940 студенткою 1 к. мед. і-ту. Звинувачувалась як кур'єрка КЕ, хозяйка явочної квартири. На допитах все заперечувала, на суді (процес 59-и, 17-19.1.1941) не визнала себе винною. Засуджена на 10 р. ув'язнення і 5 заслання. [220]. Урал, лісоповал. Провела 6 р. в таборах, 10 - на поселенні в Казахстані. Повернулась до Львова (1957?), поступила в медучилище. Переслідування, закінчити вдалося на Тернопільшині. З чоловіком (Муталіф Гіргаєв, балкарець, побралися на засланні) переїздить на Кавказ [Зустріч з кол. училища 14.5.1993]. З 1991 - у Львові [204].

Шухевич Роман - "Щука", "Т.Чупринка", "Р.Лозовський", "Тур", "Дзвін"
Нар. 17.7.1907 у Львові, син Осипа, пов. судді. Укр. Академічна гімназія, політехніка в Данцігу, Львові. Член пластових куренів "Лісові чорти", "Чорноморець", визначний спортовець. Служив в польській армії, старшина. Член УВО, ОУН. 1926 виконав атентат на шкільного куратора Собінського (разом з Б.Підгайним). Від 1930 бойовий референт КЕ ЗУЗ. Організує атентат на комісара поліції Чеховського, виконав Ю.Березинський. 1934 арештований в зв. з атентатом на Пєрацького, засуджений на 4 р. 1938-39 - в штабі Карпатської Січі, організує постачання зброї, учасник боїв з мадярами. 1939-41 крайовий провідник ОУН на Зах. Окраїнних Землях, член ГВШ ОУН. Заступник міністра оборони в УДП. Політичний керівник "Нахтігаля", опісля - заст. к-ра 201 б-ну в Білорусії. На поч. 1943 по розформуванню б-ну в зв. загрозою арешту стає нелегалом. З весни 1943 - член Проводу ОУН, військ. референт, в серпні на III НВЗ ОУН обраний Головою бюро Проводу (3-членне - Д.Маївський, Р.Волошин). Один з організаторів УГВР, в липні 1944 на І ВЗ УГВР обраний Головою Ген. Секретаріату, ген.секретар військ. справ, Гол. Командир УПА, підполковник. Від 1946 - генерал-хорунжий УПА. Загинув 5.3.1950 в Білогорщі під Львовом - адреса була хитрістю вивідана у Д.Гусяк з допомогою провокаторки. Нагороджений Золотим Хрестом Заслуги, Золотим Хрестом Бойової Заслуги І кл. посмертно [130], [187], [195], [263],[255].

Шухевич-Березинський Юрій
Нар. 28.3.1933 Оглядове, Льв., син Романа. 1939-41 жив удвох з батьком у Кракові ["Сурма" № 1, 90]. 1945 родина арештована, Ю. і сестру Марійку помістили в дитячий будинок. Чорнобиль, Донецьк. 1947 втік, під чужим прізвищем вчиться в Кам'янській СШ. 1948 поїхав викрасти сестру, арештували, дали 10 р. за зв'язок з ОУН. Володимирська тюрма. 1956 випустили, за протестом генпрокурора Руденка повернули. 1958 сфабрикували нову справу "за антисов. агітацію і пропаганду" дали ще 10 р. Мордовські табори.1968 звільнили з забороною проживати в Україні. Жив в Нальчику у тітки Наталки. 1969 одружується з фельшеркою Валентиною Троценко. Син Роман -1970, донька Ірина -1971. 1971 - знов арешт, дали 10 р.і 5 заслання, за рік - ще один суд і знов на10 р. Володимир, Чистополь. Втрачає зір. 1983 переводять до будинку-інтернату інвалідів у Томську. В жовтні 1989 повернувся до Львова. 23.12.1990 обраний головою Укр. Міжпартійної Асамблеї [204]. Почесний член Гол. Булави ВБ ОУН-УПА [ШП 30.12.95].

 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Залишити свій коментар: