М

оцінило: 0 люд.

Магаляс Ростислав - "Громовий"
Крайовий провідник Юнацтва [220, І.Максимів]. Арештований у вереснi 1940. Пішов на співпрацю. Дальша доля невідома [ЛМ 1206, О.Булка].

Магаляс Семен
Нар. 1885. Сотник УГА, в Держ секретаріаті військ. справ ЗУНР, кер. відділу закордонних зв'язків Гол. Упр. ГШ УНР, співзасновник УВО, політв'язень, діяч "Просвіти" у Львові, піля війни в США [121], [ЕУ, т.4].

Магур Юліян - "Марко"
Нар.28.7.1928 Борислав. З 1948 в Англії, член ЗЧ ОУН. Один із 3-х посланих в Україну 1953 від ЗЧ ОУН і схоплених КГБ (М.Матвієйко, радист "Чорнота" ). Під кер. КГБ до 1961 проводив радіогру. 1958-63 вчився в ЛДУ -англ. філологія. Праця в школах (Зав'язанська СШ, ЛДУ, СШ № 34), пенсіонер. [Ю.Магур. Незалежний бюлетень 1994]. Помер 28.4.1993 ["Вісті комбатанта" № 4, 1993].

Мазур Володимир
Д-р., 1990 висувався на Голову Проводу. Відмовився, став другим членом Президії Проводу (перший - С.Стецько, третій - В.Байда) [251], ч. 2, 98, С.Мудрик-Мечник].

Маївський Дмитро - "Косар", "Сонар", "Тарас", "Майченко", "Крига"
Нар.8.11.1914 с. Реклинець, Жовк., син вчителя. Гімназія, торговельні курси, праця в кооперації. ОУН з 1933, в 1934 засуджений на 10 р. [218]. Пов. провідник Жовківщини, окр. провідник Сокальщини, 1939 обл. провідник Холмщини, учасник ІІ ВЗ ОУН (Краків) [103]. В березні 1940 важко поранений на Жовківщині [245]. Учасник пох. груп, член Крайового Проводу ОУН Київщини. 20.11.1942 потрапив в засідку гестапо у Львові на Жулинського. Застрілив двох, сам, поранений, втік [218]. Гол. редактор органу ОУН "Ідея і чин". Від травня 1943 в 3-чл. бюро Проводу ОУН (Шухевич, Матла, пізн. Волошин) [161]. В грудні 1945 з Д.Грицаєм направились на зустріч з Бандерою в Баварію, на чесько-нім. кордоні натрапили на засідку НКВД. Застрілився в тюрмі 19.2.1945 [218].

Макар Василь - "Безрідний", "Сіроманець", "Будженко"
Нар.23.10.1908 Поториця, Сокаль., брат Володимира. Один з перших організаторів ОУН на Сокальщині. Арешти, тортури, був засуджений на 7 р. 1941 очолив референтуру СБ на ПЗУЗ. Загинув 14.4.1944 в бою з НКВД на Костопільщині [141, В.Макар].

Макар Володимир - "Вадим"
З Поториці, Сокаль. Укр. гімназія в Станиславові, 1929 - Льв. у-т, член ОУН. Сидів в Березі, у Львові, Равічі, Сільці. 1937-38 провідник в тюрмі в Равічі. Звільнений 9.9.1939, через кілька днів втратив ногу. В час нім. окупації - співробітник І.Климова в системі гол. зв'язку з пох. групами [214]. Співробітник радіостанції "Афродита" ("Самостійна Україна"). Перед приходом більшовиків захворів на тиф і був евакуйований на Захід [?]. Помер.

Макарушка Ярослав-Ігнатій
Нар.24.6.1908 Сівка Войнилівська, Калуш. Закінчив гімназію у Львові 1926, член УВО, потім - ОУН [169]. 1933 референт розвідки на Львів в Крайовій Екзекутиві [251, ч. 4.98, Я.Сватко]. 1933, коли закінчував мед. студії, засуджений на 6 р. [169]. Звільнений 1938, працює в укр. нар. лічниці. З приходом більшовиків виїхав. 1941 лікар у Львові, директор лікарні в Бібрці. Переховував і лікував поранених членів ОУН. 1944 Відень, 1947 - США, психіатр. З 1988 - емерит. Живе в Мейлвуді, штат Нью- Джерсі [169].

Максимець Анна
Нар.1913 в Щуровичах, Радех., ОУН з 1930. 1932-39 арешт., Береза. Вiд "визволителiв" втекла на Захiд, Кракiв, працювала в Проводi. Пох. група, 12.2.1942 (за iн. джерелами 12.4) розстрiляна гестапо в Кривому Розi. В Щуровичах вiдкрита меморiальна таблиця [ЗВУ 23.8.01, I.Лiтош]

Максимів Іван - "Вечірній", "Ромб"
Нар. 1913 Дрогомиль, Явор. Мала семінарія у Львові, у-т. ОУН з 1935, арешти 1933, 1934, 1939. Провідник Юнацтва у Львові. Від 1.9.1940 орг. референт КЕ, заступник Мирона. Арештований, на слідстві заломився, назвав біля сотні прізвищ і псевд, висловив бажання працювати в розвідці НКВД, "щоб нищити тих українців, які активно шкодять". 18.1.1941 (процес 59-и) засуджений до смертної кари [220]. Розстріляний [122].

Максимів Онуфрій
Референт постачання КЕ (від 24.3.1940) [230, С.Ніклевич]

Макух Василь
Нар. 1927 Карів, Сокаль. В ОУН, уч.УПА, був поранений в бою з енкаведистами, засуджений на 10 р. Мордовські табори. Опісля жив в Дніпропетровську - в рідних місцях заборонили. Вчитель. 5.11.1968 здійснив самоспалення - на знак протесту проти нац.гніту, окупації Чехословаччини. Палаючи, біг по людному Хрещатику з вигуками "Хай живе вільна Україна!" Похований в Дніпропетровську [114]. Сестру допитували кагебісти, били, від чого померла [ЗВУ 30.7.92]. В Сокалі його іменем названа вулиця [ЗВУ 5.11.98].

Малащук Роман
Організатор 20-тисячної демонстрації у Львові 1938 в обороні Карпатської України (гол. студентів) [103]. Входив у Штаб Пох. груп, на чолі з В.Куком. [ШП 2.6.99, В.Кук]. Організував Південну пох. групу [215]. Арешт.1941, тюрми, табори [103]. Голова Гол. Управи ЛВУ, Канада [96].

Малець Віктор
Нар.1.10.1894 Чугуєв, Харк. Підполковник, закінчив рос.. Академію ГШ. З 1917 к-р 6-ї Січової стрілецької дивізії, начальник старш. курсів 1-ї Запорізької дивізії. Двічі поранений в боях з більшовиками. Урядом УНР в екзилі присвоєно звання генерал-хорунжого. 1940 начальник школи ОУН, к-р частини дивізії "Галичина". Помер 9.7.1969, Лондон [187].

Малецький Мирослав
Нар. 8.6.1918, мгр. економ. наук, д-р політичних наук. В'язень польської тюрми, уч. Легіону "Роланд", пох. груп ОУН [181]. Посланий від ОУН-б в дивізію "Галичина" [160]. Сотник, учасник боїв під Бродами, в штабі УНА. Емігрував в Аргентину. Від 1957 в Торонто. Член середовища УГВР, голова Гол. управи Братства кол. вояків 1 УД УНА, ред. двомісячника "Вісті комбатанта", голова Ради укр. комбатантських організацій (1983-88) [181].

Малий І.
Керівник Похідних груп ОУН-м в р-ні Ярослав-Радимно 1941 [ЕУ, т.6].

Малиновський Микола
З Діброви (кол. Серники Середні), Рогат. Віденський у-т, арешти, праця в "Просвіті". Організує в ріднім селі Юнацтво, керує хорами. Часті арешти. Вчитель, директор школи в с Дібринів, Рогат. З 1944 зав. райвно, інспектор. Контакти з підпіллям, зустрічі з Р.Шухевичем. Арештований 1946, 10 р. таборiв. Тепер у Львові, дяк в храмі на Виговського. Має 85 р. [ПС №11, 3.95].

Малюца Іван - "Чорний", "Крук"
Студент Льв. Політехніки, введений Бандерою в Крайову Екзекутиву 1933. На Варшавськім процесі дався надурити слідству з допомогою "архіву Сеника" (вiдомостi з архiву слiдчi видавали за зiзнання iнших пiдсудних) [251, ч. 4.98, Я.Сватко]. Єдиний з підсудних пішов на співпрацю з владою, погодився говорити на суді по-польськи. На Львівськім процесі 1936 засуджений на 15 р. [255].

Мандрик Іван - "Летун"
Більшовицький в'язень, в час нім. окупації студент Льв. Політехніки, загинув як провідний член закерзонської УПА [277]. Окр. провідник СБ в Закерзонні [ШП 14.7.99, І.Дзира].

Мартин Маркіян - "Андрій", "В'ячеслав"
Обл. провідник ОУН Кіровоградчини [218]. Організатор відділу УПА "Холодний яр" [195]. Загинув в УПА [103, С.Глід].

Мартинець Володимир
Нар.15.7.1899, Львів. Учасник польсько-укр. війни - старшина [103]. Один з організаторів Тайного укр. у-ту у Львові, секретар "Академічної громади", редактор часопису "Наш шлях" 1922-23, студіює економіку у Високій торговельній школі в Празі, віцепрезидент Це-СУС (1926-27). Редактор "Нацональної думки", "Сурми", член Групи укр. націоналістичної молоді, що влилася в ОУН. Референт пропаганди в Начальній Команді УВО (1927-33), член ПУН 1929-54. Прокурор ОУН (1929-41), провідник ОУН-м на ЗУЗ (1941-42). Очолював Спілку укр. журналістів (1941-44) [263]. Арештований в січні 1944, звільнений 21.10.1944 [103]. З 1949.в Канаді. Редагує "Самостійну Україну", співредактор "Нового шляху", член Президії КУК. Автор 18 книжок, понад 4 тис статей [263]. Помер 27.11.1960, Вінніпег.

Марцинюк Андрій - "Береза"
Чотовий куреня "Остапа" (О.Брись) [1]. В серпні 1943 дводенні бої з німцями б. с. Новий Загорів. Вбито понад 40 німців і коло сотні їх загинуло від власних бомб. Повстанці, 11 чол. прорвалися, загиблих 30 чол., серед них і М., селяни поховали у спільній могилі [1], [ЗВУ 19.9.90, М.Базелюк].

Марчак Роман
Обл. провідник ОУН, вбитий німцями в Житомирі (не пізн. 1942) [150, т. 24]

Марченко Андрій
Один з провідних діячів ОУН Волині, автор пісень: "Ми українські партизани..", "Ми зродились із крові народу". Загинув на Лонцького в кінці 1942 [102].

Масний Степан
Нар. Синевідське Виж. 1942 арештований в Берліні, як обл. провідник ОУН-б. Замучений на допитах [249].

Матвієйко Мирон
Нар. 1914 Баримівці, Зборів., в сім'ї священика [176]. Після 1939 - референт Юнацтва в Грубешівськім пов. проводі ОУН [178]. 1948 - референт крайового зв'язку ЗЧ ОУН, оперативний керівник СБ. 1951 посланий в Україну для налагодження зв'язків з підпіллям [176]. Зловлений МГБ, під примусом передавав по рації дезінформації ["Віче" № 26, 8.99]. В червні 1952 втік з конспіративної квартири МГБ [153, т.1]. Не зумівши зв'язатися з підпіллям, повернувся. Помер 1984 [52], [71].

Матвієнко Андрій - "Криниця, "Зір"
З с. Минківці, Валків., Харк. Сов. офіцер, служив в Галичині, шукав зв'язки з підпіллям. Арештований 27.6.1941, засуджений до розстрілу. Втік, 1944 - в Чорному Лісі в групі "Різуна". Був у Крайовому Проводі, командував загоном УПА, очолював боївку СБ. За його голову була назначена велика нагорода. В липні 1949 в с. Лімна, Турк. потрапив в оточення. Бій. Поранений, спалив документи і застрелився. На місці загибелі в наші дні поставили хрест. Львівська обл. прокуратура в реабілітації відмовила [ЗВУ 10.1.91, 18.5.96, 22.8.98, 30.1.99].

Матвіїв Юліян - "Недобитий"
Курінний УПА ТВ "Гуцульщина" ВО 4 1944-45 [195], [209]. Нар. 1912 в Бродах, в родинi вчителiв. Гiмназiя в Бродах, Люблiнський у-т (1932-37), Тут вступив в ОУН. Адвокат на Грубешiвщинi. За "1-х совiтiв" в пiдпiллi. 1942 за завданням Проводу йде в допомогову полiцiю на Гуцульщинi (Кути?). На поч. 1944 вбивають нiм. зверхникiв, групою йдуть в УПА. К-р чоти, сотнi iм. Богуна, куреня "Перемога" ТВ-21 "Гуцульщина"). Восени 1950 - окр. провiдник Буковини. Восени 1952 через зраду провiдника "Кiрова" схоплений МГБ, розстрiляний у квiтнi 1953. Мiсце поховання невiдоме. Є на групових свiтлинах архiву, найденого в с. Яворов, Косiв [ЗВУ 30.3.01, Б.Пасiчник]

Матвійчук Микола - "Лук"
Нар. 1909 Глушин, Брод. Гімназія в Бродах, Льв. Політехніка. Референт розвідки в КЕ ОУН, утвореній 1.9.1940 [253]. Спортовець Карпатського лещетарського клубу, інженер-агроном [ЛМ 1206, О.Булка]. Арештований 10.9.1940 [220].18.1.1941 (процес 59-и) засуджений до страти, розстріляний [122].

Матвійчук Федір - "Гук"
Курінний (Рівненщина) УПА-Південь 1944 [195].

Матла Зіновій - "Чорний"
Нар. 1910, брат Олександра, Олени, Омеляна, Ярослава М. Студент у-ту, за активну діяльність в ОУН 1935 засуджений на смерть, замінено на довічне ув'язнення [220]. 1941 у Штабі Пох. груп [ШП 2.6.99]. Кер. півд. пох. групи, крайовий провідник Півд.СУЗ 1941-42 [195]. З травня 1943 член Бюра Проводу ОУН. Арештований в липні 1943, звільнений восени 1944. На еміграції в Німеччині, член Проводу ЗЧ ОУН, згодом у Франції і США (з 1952). Спогади "Південна похідна група", статті [ЕУ т.4]. Помер 1993 у Філядельфії [ШП 2.3.96, П.Дужий].

Матла Омелян
Нар. б. 1907. Арештований восени 1940. 24.6 врятувався з-під трупів на Лонцького. Став тимчасовим укр. комендантом Львова [214]. Jasio Boczej з вікна на Томіцького бачив, як М. босий, окровавлений втікав і впав в корчах під муром. Назвав свою адресу, Ясьо сповістив жінку М., забрала його додому (брама не була зачинена). М. з вдячності влаштував йому помешкання [279].

Матчак Михайло
Нар. 28.2.1895 Якубова Воля, Дрогоб. Старшина УСС, 1916 рос. полон, курінь Коновальця, член Стрілецької Ради, сотник, пом. шефа штабу, член-засновник УВО. Після атентату Федака на Пілсудського засуджений на 2 р. Студії в Ляйпцігу, редактор "Нового Часу" (від УВО). Член дирекції в-ва "Червоної Калини", посол до Сойму. 1944 емігрував в Австрію, 1947 викрадений НКВД, засуджений на 25 р. Казахстан. Звільнений 1956 [159]. Помер 19.11.1958 у Зубнові побл. Потьми. Поховали на Личакові [264].

Мацейко Григорій - "Гонта"
Нар. 7.8.1913 Щирець, Льв. Цинкограф, член "Лугу", гімнаст [251, ч. 4.98]. Здійснив атентат на Перацького 15.6.1934 у Варшаві (Мiнiстр внутр. справ, iнiцiатор будови концтаборiв, масових арештiв). Втік, перейшов границю. До суду в цій справі притягнуті: С.Бандера, Д.Гнатківська, К.Зарицька, Я.Карпинець, Є.Качмарський, М.Климишин, М.Лебедь, І.Малюца, Р.Мигаль, Б.Підгайний, Я.Рак, Я.Чорній (варшавський процес 1934-35). Помер в Аргентині в 1966 [12].

Мацілинський Остап
Референт контррозвідки КЕ (назн. 24.3.1940). Вбитий при арешті [230].

Мацькевич Володимира
Кол. учениця гімназії сестер Василіанок у Львові, зв'язкова ОУН. Вважають, що один із черепів, обвитий світлими косами, знайдених при розкопках Дем'янового Лазу 1989, належить їй [ЗВУ 27.1.96, Л.Садова].

Мачулки
Село на Ковельщині. Тут була підстаршинська школа, а недалеко в лісі - 4 бараки шпиталю УПА. За 8 км в с. Вовчаку (не існує, знищене сов. владою) - штаб УПА. Неподалік - майстерня зброї, пекарня, масарня, шевська та кравецька майстерні. В с. Ревушках були розташовані гол. сили повстанців. 1990 в М. рішили створити музей-заповідник [ЗВУ 24.10.90].

Мащак Осип - "Мак"
На львівськім процесі ОУН 1936 засуджений на 15 р. 1940 керував крайовими зв'язками у Краківськім проводі. 1942 був на сході [255]. Один iз керiвникiв пох. групи "Пiвдень"[ШП 2.3.93]

Медвідь Михайло - "Карпович", "Кременецький"
Нар.1913 Тисьмениця, Станисл. ОУН з 1933, в'язень польських тюрем. Чотовий у вартівничій сотні в Кракові 1939-40, пов. провідник в Томашеві, учасник пох. груп. 1941-43 військ. референт ОУН Півн.СУЗ і Півд. СУЗ, співорганізатор відділів УПА-Південь у Холоднім Яру 1943, шеф КВШ УПА-Північ, сотник. 1944 начальник технічного зв'язку ГВШ, нач. вишкільного відділу ГВШ 1944-45, один із заступників Шухевича [270]. Помічник редактора журалу "Повстанець". Загинув 4.6.1945 в криївці в Дев'ятниках, Жидач. від отруйного газу (див. П.Дужий) [196, т.1]. Посмертно присвоєно звання підполковник [195].

Мельник Андрій
Нар. 12.12.1890 Воля Якубова, Дрогоб, син дяка [ЗВУ 6.11.90]. Матура в Стрию, Віденьська Вища школа. З 1914 в УСС, чотовий, сотенний. 1916 на Лисоні рос. полон, Царицин. В кінці 1917 втік, Київ, серед найближчих співробітників Коновальця у творенні корпусу Січових Стрільців, ком. куреня, дивізії, нач. штабу дійової Армії УНР. Польський полон, військова місія УНР в Празі, де завершив освіту, інженер-лісівник. 1922 Крайовий командант УВО, засуджений на 5 р. (справа О.Басараб), звільнений 1928. Адміністратор лісів Льв. митрополії, голова Гол. Ради католицької молоді "Орли" (1933-38), член Сеньйорату УВО. 1938 після вбивства Коновальця очолив ПУН [ЕУ т.4]. Пiсля розколу, який остаточно оформився в квiтнi 1941 (див. Органiзацiя Українських Нацiоналiстiв), з М. залишилась часть органiзацiї, вiдома пiд назвою ОУН-м. Проводив полiтику орiєнтацiї на Нiмеччину, як майбутнього переможця у вiйнi з СССР. Арештований німцями 28.2.1944, Заксенгаузен, звільнений 17.10.1944. Після війни жив в Люксембурзі, помер 1.11.1964 [151].

Мельник Кость
Нар.24.6.1907 Берези, Самб. Референт зв'язків з Карпатською Україною. Мгр., шеф оперативного бюра ОУН під час 2-ї св. війни [241]. Арешт. в січні 1944, звільнений в останніх днях війни. На еміграції в Клівленді, Пармі (США). Помер 7.3.1984 [103, М.Мар]

Мельник Макар - "Кора"
Курінний (півн. Рівненщина) 1943-45 [195].

Мельник Петро - "Хмара", "Хмара-1"
Нар. 10.10.1910 Камінна, Надвірн. Гімназія, Пласт, ОУН. 1941 - "Роланд", з 1943 в УНС, чотовий, пізн. вишкільник-інструктор в сотні "Різуна" в Чорному Лісі, організатор і к-р сотні "Стріла" в кур. "Скажені", перший к-р куреня "Дзвони". Бронзовий Хрест бойової заслуги, поранений в рейді 6.4.1945. Успішні бої з НКВД в рейдах. Від січня 1946 к-р 21 (Коломийського) ТВ "Гуцульщина". Сотник, Срібний Хрест б. з. 1 кл. 1949 надрай. провідник Надвірни. 1951 схоплений, в квітні 1952 втік. 27.4.1953 важко поранений б. Лоєва, Надвірн., прикриває відступ, дострілився [259].

Мельник Ярослав - "Роберт"
Нар. 1920 Бережниця, Калуш. Провідник Юнацтва в Рогатинській гімназії. 1939 вчителює в ріднім селі, вирвався із рук НКВД під час арешту. Провідник Юнацтва та заступник пов. провідника в Калуші (1939-41), орг. референт Калуського окр. проводу 1941, окр. провідник Коломиї (1941-42), Станисл. обл. провідник ОУН (1942-43), член Крайового проводу ЗУЗ (1943-44), 1945-46 очолював Крайовий провід ОУН "Карпати".. Бронзовий Хрест заслуги [195]. 31.6.1946 криївку б. с. Липа, Долин оточили, цілу ніч йшла перестрілка. Загинули М. з дружиною, орг. референт "Микола", кухарка, охоронці [ЗВУ 23.1.96]. Посмертно нагороджений Золотим Хрестом заслуги [195].

Мешко Катерина - "Верещак"
Член Крайового Проводу ОУН Півд. СУЗ 1942-43 [195]. Член УГВР [ШП 16.7.94].

Мигаль Павло - "Павур"
З Сокальщини, член КЕ ПЗУЗ [255]. В'язень польської тюрми в Сельцах, звільнений 9.9.1939 [214]. Окр. провідник (Сокаль) 1945-51 [259].

Мигаль Роман
Нар. б.1910, з Коломиї, Заліщицька семінарія, Льв. у-т (право) [162]. К-р відділу бойової розвідки проводу ОУН (певно, крайового), підсудний у справі вбивства Перацького. На Львівськім процесі 1936 засуджений на пожиттєве ув'язнення [255]. Повертаючись з в'язниці під час війни, загинув при невияснених обставинах [185].

Микитюк Володимир
Священик, професор, ректор Малої Семінарії св. Йосафата, катехит укр. гімназії у Станиславові, капелян куреня "Різуна" (Станиславів) 1944. Загинув 29.4.1944 під час боїв з Ковпаком с. Грабівка [103, М.Ільків], [259].

Микифорчин М. - "Дубенко", "Вартовий"
З Болехова, Долин., референт пропаганди крайового проводу "Захід-Карпати" ["Дзвін", 4-6.93].

Миколенко Петро - "Байда"
З Полтавщини, л-т ЧА. Весною 1944 здезертирував і утворив в Дрогобиччині сотню УПА з сх. українців. Від 1945 ад'ютант к-ра 26 ТВ "Лемко", м-ра В.Мізерного. 1946 - 47 - к-р Перемиського куреня і заст. к-ра 26 ТВ, майор УПА [166]. Помер 1.1.1979 в США [150, т. 22].

Мирон Дмитро - "Орлик", "Роберт","Андрій", "Піп"
Нар. 5.11.1911. Бережанська гімназія, Льв. у-т (право). 1932-33 провідник Юнацтва при КЕ ОУН. Арештований 1934, засуджений на 7 р. Вийшов за амністією. Від лютого 1939 політично-ідеологічний референт КЕ ОУН, редактор "Бюлетня" [103, М.Мар.]. В березні 1940 посланий в Україну на чолі групи 9 чол. Відновив сітку ОУН після арештів, очолив КЕ [220]. Відкликаний для підготовки ІІ НВЗ ОУН, його учасник (квітень 1941, Краків) [133]. Очолив пох. групу "Північ". Арештований у Фастові, втік [103]. Крайовий провідник Київщини. 25.7.1942 загинув від гестапівських куль на розі Фундуклеївської і Театральної. Мав при собі незакінчену працю-розробку ідеологічних проблем укр. визвольного руху. Пропала в гестапо [102], [103]. Неподалік місця загибелі на опернім театрі споруджена меморіальна таблиця [ШП 28.7.99].

Мирослав Євген - "Влас", "Ігор", "Мартин"
Господарчий референт Гол.. Проводу ОУН, кер. друкарні "Вінниця" [270]. Господарчий Крайової референтури пропаганди. Захоплений 4.6.1945 б. с. Дев'ятники ["Незалежний бюлетень" ІІІ-ІV, 94].

Мисик Мирон
Нар. 19.5.1919 Поториця, Сокаль. 1938 арештований як член ОУН, звільнився з війною. Фронт, нім. полон, втік.. З 1943 в УПА, Холмщина. 1949 схоплений, назвався Іваном Гоєм (самоiронiя, що дався в руки живим). Засуджений на 20 р. каторги. Колима. 1948 організував втечу 12 в'язнів. Роззброїли охорону (перший кинувся на чергового офіцера). Догнали. Бій тривав кілька днів. Загинуло 6, 3 пропали без вісті, 3-х взяли, серед них М., пораненого в обі руки..Дістали ще по 25 р. Працював в копальнях золота, потайки намивав золото для закупки харчів хворим та немічним. 1958 переведений у мордовські табори. Після звільнення жив на Кубані (Україну не дозволили). Одружився, 6 дітей. Помер 26.2.1993, там і похований як Іван Гой [ШП 8.12.99, В.Пасічняк], [ШП 14.7.99, П.Терпак].

Миськів Дмитро
Співробітник Бандери, член проводу ЗЧ ОУН. Після втечи Сташинського на Захід більшовики спрепарували версію, що М. вбив Бандеру за дорученням зах.-нім. розвідки. Брехня швидко провалилася, бо М. в той час їздив до Рима. Помер 27.8.1960 [111].

Митлюк М.
1935 посланий представником ОУН до Манжурії. Загинув 1936 [239].

Михайлів - "Крук"
З Долинщини, 28 р. З 1936 керівник Юнацтва у Львові, пізн референт Юнацтва в КЕ. Перейшов на Захід в листопаді 1939 [220, І.Максимів].

Михалевич Михайло
Нар. 1906. Графік і культурницький діяч, навчався у Київському і-ті мистецтв (1924-28), в худ.-промисловій школі в Празі (1934-36) і Академії мистецтв (1937-38). Очолював відділ мистецтва в ОУН (1934-42), під час війни в УЦК у Львові. Емігрував до США. Помер 1984 [208].

Мицик Іван
Нар. 1910 [249]. 1913 [ЕУ т.4], брат Романа М. Закінчив гімназію у Львові 1930. Вбив провокатора (Євген Березницький, гiмназист [12], вбитий 19.11.1931 [249]), втікав, відстрілювався. Допоміг його затримати Г.Мацейко, вважаючи карним злочинцем. Дістав 15 р. [ЛМ... С.Бардахівський]. Звільнився 1939. Орг. референт Гол. Проводу ОУН-м. В червні 1941 розстріляний НКВД [249].

Мицик Роман
Нар. 1909 Синевідське. Гімназія, юрфак. у-ту, УВО. Разом з З.Книшем і Я.Любовичем вчинили невдалу спробу пограбувати листоношу (див. Я.Любович). Засуджений на 7 р. [ЛМ, С.Бардахівський]. Один з організаторів і директорів Промбанку у Львові (1936-39). 1939-41 створив Укр. Банк в Ярославі з філіями у Кракові та Любліні, фін. референт УЦК, директор кооп. банку "Дністер" (1941-43) [ЕУ т.4], [249]. Після війни в Чікаго [241].

Мізерний Василь - "Рен", "477"
З с. Вербів, Підгаєць., Терноп. Гімназія, польська армія, в'язень 1931-34, студії у Празі. ОУН від 1937, учасник боїв в Карпатській Україні. З доручення ОУН 1940 окр. комендант укр.поліції в Сяноку. На поч. 1942 арештований, засуджений на кару смерті. 27.7.1944 втік, очолив перший курінь ВО "Сян", сформований в серпні 1944 на пограниччі Лемківщини і Бойківщини. Від листопада 1945 к-р 26 ТВ "Лемко". Організував підстарш. школу. Сотник. 1947 в запеклих боях на чолі 3-х сотень пробивається на тер. України. Літом 1948 - спецвишкіл на Дрогобиччині, 1949 з доручення ГВШ йде з материалами на Захід до ЗП УГВР. 24.8 в сутичці з НКВД б. с. Либохори, Турк. важко поранений, дострілився. Мабуть, підвищений до майора з датою смерті. 1994 перепохований в с. Яблунів, Турк. [150, т. 22, 23], [259].

Мілько М.
Представник ОУН на Далекому Сході з 1936, після смерті М.Митлюка [239].

Мілянич Анастас
Член Проводу ОУН-м. В липні 1941 з О.Бойдуником був запрошений Шептицьким з метою помирити їх з бандерівцями (з їх боку були М.Степаняк та І.Равлик). Успіху задумка не мала [71].

Мімозівка
Ekspozytura wywiadowcza OUN w Gdansku, prowadzila dzialalnosc przede wszystkim przeciwko Polsce, szkolenie wojskowo-dywersyjne [112].

Мірчук Петро
Нар. 26.6.1913 Добрівляни, Стрий. Гімназія, Юнацтво, УВУ, нім. Карловий у-т в Празі. ОУН від 1932. 6 разiв арештовувався поляками, від вересня 1941 до травня 1945 - нім. тюрми і табори. Після війни - в Німеччині, редактор, адвокат, член проводу ЗЧ ОУН. Від 1950 в США, журналіст, професор у-ту. Видав понад 20 праць [247].

Місько Степан
Нар. 25.3.1912 у Львові. Інжінер-лісівник. Від 1949 в Австралії, Мельборн, Канберра. Референт молоді Укр. Громади, заснував спортовий клюб і футбольну команду "Україна" (1952). Організатор фестівалів, маніфестації в обороні Ю.Шухевича (1968). Член теренового проводу ОУН-б. Створив і був головою Канберського осередку НТШ (1974-79). Малював акварелі, збудував власну галерію, фундатор і голова Спілки Укр. Образотворчих Мистців Австралії (1967-86) [239].

Мітрінга Іван
Нар. 1909. Діяч ОУН, публіцист, співр. націоналістичних видань, редактор газети "Геть з большевизмом" (1938). Автор політичних брошур [ЕУ т.5]. Редактор "Дешевої книжки", 1940 у Кракові [230, В.Гринів]. Був в групі ОУН-б, але співпрацював з О.Телігою [ЛМ, П.Григор]. 1941 відійшов від ОУН [255]. 1942 заснував Укр. Нар. Дем. Партію - УНДП [ЕУ]. Політичний керівник групи М.Боровця "Бульби", протиставлявся договорам з большевиками, як і Щербатюк-Зубатий. За це большевики вбили спочатку Щербатюка, пізн. 1943 М. (створили групу, яка спеціально за ним полювала) [124, Я.Гайвас].

Міхновський Микола
Нар. 1873, з Прилуччини. Один з ініціаторів "Т-ва тарасівців" (1890) - висувало постулати самовизначення. Закладав націоналістичні гуртки боротьби за визволення України [107]. Адвокат у Харкові, один із організаторів Укр. Нар. Партії (УНП), для якої склав "Десять заповідей" та "Програму", що обстоювала ідею самостійності. 1917 організував Укр. Військовий Клюб ім. П.Полуботка, від якого увійшов до Центральної Ради, 1 Укр. охочий ім. Хмельницького полк. Член президії 1 Всеукр.військ. з'їзду (18-21.5.1917) та Укр. Ген. Військ. Комітету. Ініціатор повстання полуботківців (18.7.1917), що мало на меті проголошення укр. держави. Учасник протигетьманського повстання. Арешт. большевиками. По звільненні - в кооперації, шкільництві. 1924 покінчив життя самогубством, уникаючи дальших репресій [ЕУ, т.5]. Apparently a victim of the Cheka [105].

Модрицький Модест
Тереновий керівник ОУН-м в Австралії 1949-65 [239].

Мокрій Роман - "Байда"
Обл. провідник ОУН Станиславівщини. Загинув 5.5.1944 в с. Перевезець, Калуш. [150, т. 24].

"Молода Україна"
Створена 1954 в Буданові, Терноп. Учитель історії В.Крушельницький, учні - М. Павлишин (ініціатор), В.Скубіцький дали клятву, підписували кров'ю. Спочатку було шестеро: 4 хлопців і дві дівчини. Думали про листівки, теракти, здобуття зброї. Перша акція - перед Новим Роком. Закинули мотузку на пам'ятник Сталіну, почепили плакат: "Ганьба тобі, твоїм намісникам, які поневолюють укр. народ. Але прийде час і цей народ зітре з лиця землі твоїх сатрапів". Провисів пару годин. З гасла "сатрапи" в КГБ зрозуміли, що замішаний вчитель. Слідкували, викрили. Судили 4-х хлопців. Крушельницький дістав 10+5, Павлишин, як неповнолітній - 5. Крушельницький відсидів 5 р., Павлишин - рік в колонії для неповнолітніх ["Нескорені" № 4, 5.92].

Мончаківський - "Ромко"
Курінний (Калущина) ВО 4 1944 [195].

Мороз
Міністр залізничного транспорту в УДП [58].

Мороз Антін - "Зубатий"
Інтендант КВШ УПА-Північ 1944 [195].

Мороз Ольга - "Мавка-2"
Нар.1925 Туринка, Жовк. Гімназія, хім. технікум, Юнацтво. З весни 1944 - підпілля, розвідчі курси. Розвідниця у к-ра VI ТВ "Бастіон". Працювала з Г.Голояд, їздила по Польщі, розкидала листівки. Жила під прізвищем Гелена Зажицька. Держала конспіративну квартиру в цетрі Польщі. Мала зустрічі з війск. аташе Великобританії [ЛМ (б.н.), О.Мороз].

Морозенко Петро
Уч. пох. групи, провідник ОУН на Дніпропетровськ. Арештований, втік [103, Ю.Харченко].

Мостовий Дмитро - "Пісня"
З Яблонова, Гусят., Терноп. Провідник або член проводу ОУН Чортківщини. Загинув 1946 разом із співробітником у криївці б. Сухостава. Відстрілювались, закінчились набої, висадили криївку міною. Мати померла під час похорону [150, т.12, М.Мостовий].

Мостович Антін
З Шманьківчик, Чортк. По другому приходу большевиків разом з мамою і сестрою Розалією втекли в ліс, в УПА. Вбиті. Мама, вернувшись додому, померла (див. А.Захарчук) [266].

Мостович Микола
Нар. 9.2.1915 Березня, Волинь, син священика. Льв. у-т - математика, мгр. філософії 1937. Голова студентських товариств. 1937 за приналежність до ОУН засуджений на 9 р. 1939 перейшов на Захід. Голова укр. комітету у Володові і Холмі. Ініціатор, промотор укр. шкіл та двох гімназій (Холм, Володова), де викладав математику і фізику. 1941 організує укр. життя на Волині. Арешт. в Луцьку, концтабори. 1951 докторат фізики в Сорбоні, доцент. 1953 - в Луівіл, шт. Кентакі, дослідник в фірмі, 1958 - професор фізики в у-ті, декан. Досліди в плівковій технології. Дійсний член НТШ, наукових установ в Америці та Європі. Загинув 19.1.1968 в автомобільній катастрофі [103, М.Мар].

Мостович Олена - "Верба"
Крайовий референт УЧХ ПЗУЗ 1943-45 [195].

Мотика Микола
Нар. б.1912, член п'ятірки боєвиків (кер. М.Гнатів), яка 28.8.1931 у Трускавці виконала замах на депутата сейму Т.Голувку. 1933 отримав 6 р. тюрми [52]. Був донощиком поліції як і Р.Барановський. Випущений з тюрми, їнформував про членів КПЗУ і ОУН. Вербував на селах хлопців до підпільної організації і видавав поліції [144].

Мотиль Михайло - "Колос", "Пластун"
Член крайової референтури СБ Подільського Краю 1945-47 [195], [259].

Мошончук Микола
Нар. 1921. Крайовий провідник (?). Воював в УПА в р-ні Чорного лісу, загинув в кінці серпня 1950 [ПС № 12, 4.91].

Мудрий Василь
Нар. 19.3.1893 Вікно, Скалат. Голова УНДО, віцемаршалок сейму. 1939 перейшов на Захід [89]. Другий секретар Укр. Національного Комітету, створеного на поч. 1941, і розв'язаного німцями в липні [103]. 1943-44 в референтурі зовн. зв'язків Проводу ОУН, перший віцепрезидент УГВР [150, т. 24]. Помер 19.3.1966, Нью-Йорк [103].

Мудрик Степан - "Мечник"
Нар. 5.10.1919 Криве, Радех. Гімназія, Юнацтво, з 1937 - ОУН. Станичний, районовий провідник на Радехівщині, кур'єр крайового провідника "Легенди" (І.Климів). В час нім. окупації окр. провідник (Сокаль., Радех., Кам.-Струм.). З січня 1942 член Київського обл. проводу [207]. Арештований в липні 1942, втік. У військ. референтурі Радех. окр. проводу, очолив станицю поліції в Оглядові [ЗВУ 29.10.99, В.Кук]. Арештований 21.11.1942, засуджений до смертної кари, замінено на 15 р. Тюрми, табори. Звільнений англійцями [103, C.Мудрик]. Після війни - ЗЧ ОУН, розвідка, керівник СБ. Один із організаторів СУМ. [42]. Член Гол. Проводу ОУН, заступник президента СКВУ, Голова Европейської Координації укр. організацій, письменник, політолог [ЗВУ 25.8.92].

Мусіянович Ярослав
Нар.31.1.1915 Яворів. Гімназія, мед. студії у Греноблі і Ліоні, працював в Ліоні. В часі війни у франц. русі опору. 1949-61 очолював укр. рух національної єдності (УНЄ), входить до керівництва ОУН-м. Очолював Укр. центр. гром. комітет у Франції, рух за федеративну Європу, т-во комбатантів Укр. Народної Армії у Франції. Видавець тижневика "Укр. слово" в Парижі [228]. Голова Сенату ОУН [241].

Магаляс Ростислав - "Громовий"

Крайовий провідник Юнацтва [220, І.Максимів]. Арештований у вереснi 1940. Пішов на співпрацю. Дальша доля невідома [ЛМ 1206, О.Булка].

Магаляс Семен

Нар. 1885. Сотник УГА, в Держ секретаріаті військ. справ ЗУНР, кер. відділу закордонних зв'язків Гол. Упр. ГШ УНР, співзасновник УВО, політв'язень, діяч "Просвіти" у Львові, піля війни в США [121], [ЕУ, т.4].

Магур Юліян - "Марко"

Нар.28.7.1928 Борислав. З 1948 в Англії, член ЗЧ ОУН. Один із 3-х посланих в Україну 1953 від ЗЧ ОУН і схоплених КГБ (М.Матвієйко, радист "Чорнота" ). Під кер. КГБ до 1961 проводив радіогру. 1958-63 вчився в ЛДУ -англ. філологія. Праця в школах (Зав'язанська СШ, ЛДУ, СШ № 34), пенсіонер. [Ю.Магур. Незалежний бюлетень 1994]. Помер 28.4.1993 ["Вісті комбатанта" № 4, 1993].

Мазур Володимир

Д-р., 1990 висувався на Голову Проводу. Відмовився, став другим членом Президії Проводу (перший - С.Стецько, третій - В.Байда) [251], ч. 2, 98, С.Мудрик-Мечник].

Маївський Дмитро - "Косар", "Сонар", "Тарас", "Майченко", "Крига"

Нар.8.11.1914 с. Реклинець, Жовк., син вчителя. Гімназія, торговельні курси, праця в кооперації. ОУН з 1933, в 1934 засуджений на 10 р. [218]. Пов. провідник Жовківщини, окр. провідник Сокальщини, 1939 обл. провідник Холмщини, учасник ІІ ВЗ ОУН (Краків) [103]. В березні 1940 важко поранений на Жовківщині [245]. Учасник пох. груп, член Крайового Проводу ОУН Київщини. 20.11.1942 потрапив в засідку гестапо у Львові на Жулинського. Застрілив двох, сам, поранений, втік [218]. Гол. редактор органу ОУН "Ідея і чин". Від травня 1943 в 3-чл. бюро Проводу ОУН (Шухевич, Матла, пізн. Волошин) [161]. В грудні 1945 з Д.Грицаєм направились на зустріч з Бандерою в Баварію, на чесько-нім. кордоні натрапили на засідку НКВД. Застрілився в тюрмі 19.2.1945 [218].

Макар Василь - "Безрідний", "Сіроманець", "Будженко"

Нар.23.10.1908 Поториця, Сокаль., брат Володимира. Один з перших організаторів ОУН на Сокальщині. Арешти, тортури, був засуджений на 7 р. 1941 очолив референтуру СБ на ПЗУЗ. Загинув 14.4.1944 в бою з НКВД на Костопільщині [141, В.Макар].

Макар Володимир - "Вадим"

З Поториці, Сокаль. Укр. гімназія в Станиславові, 1929 - Льв. у-т, член ОУН. Сидів в Березі, у Львові, Равічі, Сільці. 1937-38 провідник в тюрмі в Равічі. Звільнений 9.9.1939, через кілька днів втратив ногу. В час нім. окупації - співробітник І.Климова в системі гол. зв'язку з пох. групами [214]. Співробітник радіостанції "Афродита" ("Самостійна Україна"). Перед приходом більшовиків захворів на тиф і був евакуйований на Захід [?]. Помер.

Макарушка Ярослав-Ігнатій

Нар.24.6.1908 Сівка Войнилівська, Калуш. Закінчив гімназію у Львові 1926, член УВО, потім - ОУН [169]. 1933 референт розвідки на Львів в Крайовій Екзекутиві [251, ч. 4.98, Я.Сватко]. 1933, коли закінчував мед. студії, засуджений на 6 р. [169]. Звільнений 1938, працює в укр. нар. лічниці. З приходом більшовиків виїхав. 1941 лікар у Львові, директор лікарні в Бібрці. Переховував і лікував поранених членів ОУН. 1944 Відень, 1947 - США, психіатр. З 1988 - емерит. Живе в Мейлвуді, штат Нью- Джерсі [169].

Максимець Анна

Нар.1913 в Щуровичах, Радех., ОУН з 1930. 1932-39 арешт., Береза. Вiд "визволителiв" втекла на Захiд, Кракiв, працювала в Проводi. Пох. група, 12.2.1942 (за iн. джерелами 12.4) розстрiляна гестапо в Кривому Розi. В Щуровичах вiдкрита меморiальна таблиця [ЗВУ 23.8.01, I.Лiтош]

Максимів Іван - "Вечірній", "Ромб"

Нар. 1913 Дрогомиль, Явор. Мала семінарія у Львові, у-т. ОУН з 1935, арешти 1933, 1934, 1939. Провідник Юнацтва у Львові. Від 1.9.1940 орг. референт КЕ, заступник Мирона. Арештований, на слідстві заломився, назвав біля сотні прізвищ і псевд, висловив бажання працювати в розвідці НКВД, "щоб нищити тих українців, які активно шкодять". 18.1.1941 (процес 59-и) засуджений до смертної кари [220]. Розстріляний [122].

Максимів Онуфрій

Референт постачання КЕ (від 24.3.1940) [230, С.Ніклевич]

Макух Василь

Нар. 1927 Карів, Сокаль. В ОУН, уч.УПА, був поранений в бою з енкаведистами, засуджений на 10 р. Мордовські табори. Опісля жив в Дніпропетровську - в рідних місцях заборонили. Вчитель. 5.11.1968 здійснив самоспалення - на знак протесту проти нац.гніту, окупації Чехословаччини. Палаючи, біг по людному Хрещатику з вигуками "Хай живе вільна Україна!" Похований в Дніпропетровську [114]. Сестру допитували кагебісти, били, від чого померла [ЗВУ 30.7.92]. В Сокалі його іменем названа вулиця [ЗВУ 5.11.98].

Малащук Роман

Організатор 20-тисячної демонстрації у Львові 1938 в обороні Карпатської України (гол. студентів) [103]. Входив у Штаб Пох. груп, на чолі з В.Куком. [ШП 2.6.99, В.Кук]. Організував Південну пох. групу [215]. Арешт.1941, тюрми, табори [103]. Голова Гол. Управи ЛВУ, Канада [96].

Малець Віктор

Нар.1.10.1894 Чугуєв, Харк. Підполковник, закінчив рос.. Академію ГШ. З 1917 к-р 6-ї Січової стрілецької дивізії, начальник старш. курсів 1-ї Запорізької дивізії. Двічі поранений в боях з більшовиками. Урядом УНР в екзилі присвоєно звання генерал-хорунжого. 1940 начальник школи ОУН, к-р частини дивізії "Галичина". Помер 9.7.1969, Лондон [187].

Малецький Мирослав

Нар. 8.6.1918, мгр. економ. наук, д-р політичних наук. В'язень польської тюрми, уч. Легіону "Роланд", пох. груп ОУН [181]. Посланий від ОУН-б в дивізію "Галичина" [160]. Сотник, учасник боїв під Бродами, в штабі УНА. Емігрував в Аргентину. Від 1957 в Торонто. Член середовища УГВР, голова Гол. управи Братства кол. вояків 1 УД УНА, ред. двомісячника "Вісті комбатанта", голова Ради укр. комбатантських організацій (1983-88) [181].

Малий І.

Керівник Похідних груп ОУН-м в р-ні Ярослав-Радимно 1941 [ЕУ, т.6].

Малиновський Микола

З Діброви (кол. Серники Середні), Рогат. Віденський у-т, арешти, праця в "Просвіті". Організує в ріднім селі Юнацтво, керує хорами. Часті арешти. Вчитель, директор школи в с Дібринів, Рогат. З 1944 зав. райвно, інспектор. Контакти з підпіллям, зустрічі з Р.Шухевичем. Арештований 1946, 10 р. таборiв. Тепер у Львові, дяк в храмі на Виговського. Має 85 р. [ПС №11, 3.95].

Малюца Іван - "Чорний", "Крук"

Студент Льв. Політехніки, введений Бандерою в Крайову Екзекутиву 1933. На Варшавськім процесі дався надурити слідству з допомогою "архіву Сеника" (вiдомостi з архiву слiдчi видавали за зiзнання iнших пiдсудних) [251, ч. 4.98, Я.Сватко]. Єдиний з підсудних пішов на співпрацю з владою, погодився говорити на суді по-польськи. На Львівськім процесі 1936 засуджений на 15 р. [255].

Мандрик Іван - "Летун"

Більшовицький в'язень, в час нім. окупації студент Льв. Політехніки, загинув як провідний член закерзонської УПА [277]. Окр. провідник СБ в Закерзонні [ШП 14.7.99, І.Дзира].

Мартин Маркіян - "Андрій", "В'ячеслав"

Обл. провідник ОУН Кіровоградчини [218]. Організатор відділу УПА "Холодний яр" [195]. Загинув в УПА [103, С.Глід].

Мартинець Володимир

Нар.15.7.1899, Львів. Учасник польсько-укр. війни - старшина [103]. Один з організаторів Тайного укр. у-ту у Львові, секретар "Академічної громади", редактор часопису "Наш шлях" 1922-23, студіює економіку у Високій торговельній школі в Празі, віцепрезидент Це-СУС (1926-27). Редактор "Нацональної думки", "Сурми", член Групи укр. націоналістичної молоді, що влилася в ОУН. Референт пропаганди в Начальній Команді УВО (1927-33), член ПУН 1929-54. Прокурор ОУН (1929-41), провідник ОУН-м на ЗУЗ (1941-42). Очолював Спілку укр. журналістів (1941-44) [263]. Арештований в січні 1944, звільнений 21.10.1944 [103]. З 1949.в Канаді. Редагує "Самостійну Україну", співредактор "Нового шляху", член Президії КУК. Автор 18 книжок, понад 4 тис статей [263]. Помер 27.11.1960, Вінніпег.

Марцинюк Андрій - "Береза"

Чотовий куреня "Остапа" (О.Брись) [1]. В серпні 1943 дводенні бої з німцями б. с. Новий Загорів. Вбито понад 40 німців і коло сотні їх загинуло від власних бомб. Повстанці, 11 чол. прорвалися, загиблих 30 чол., серед них і М., селяни поховали у спільній могилі [1], [ЗВУ 19.9.90, М.Базелюк].

Марчак Роман

Обл. провідник ОУН, вбитий німцями в Житомирі (не пізн. 1942) [150, т. 24]

Марченко Андрій

Один з провідних діячів ОУН Волині, автор пісень: "Ми українські партизани..", "Ми зродились із крові народу". Загинув на Лонцького в кінці 1942 [102].

Масний Степан

Нар. Синевідське Виж. 1942 арештований в Берліні, як обл. провідник ОУН-б. Замучений на допитах [249].

Матвієйко Мирон

Нар. 1914 Баримівці, Зборів., в сім'ї священика [176]. Після 1939 - референт Юнацтва в Грубешівськім пов. проводі ОУН [178]. 1948 - референт крайового зв'язку ЗЧ ОУН, оперативний керівник СБ. 1951 посланий в Україну для налагодження зв'язків з підпіллям [176]. Зловлений МГБ, під примусом передавав по рації дезінформації ["Віче" № 26, 8.99]. В червні 1952 втік з конспіративної квартири МГБ [153, т.1]. Не зумівши зв'язатися з підпіллям, повернувся. Помер 1984 [52], [71].

Матвієнко Андрій - "Криниця, "Зір"

З с. Минківці, Валків., Харк. Сов. офіцер, служив в Галичині, шукав зв'язки з підпіллям. Арештований 27.6.1941, засуджений до розстрілу. Втік, 1944 - в Чорному Лісі в групі "Різуна". Був у Крайовому Проводі, командував загоном УПА, очолював боївку СБ. За його голову була назначена велика нагорода. В липні 1949 в с. Лімна, Турк. потрапив в оточення. Бій. Поранений, спалив документи і застрелився. На місці загибелі в наші дні поставили хрест. Львівська обл. прокуратура в реабілітації відмовила [ЗВУ 10.1.91, 18.5.96, 22.8.98, 30.1.99].

Матвіїв Юліян - "Недобитий"

Курінний УПА ТВ "Гуцульщина" ВО 4 1944-45 [195], [209]. Нар. 1912 в Бродах, в родинi вчителiв. Гiмназiя в Бродах, Люблiнський у-т (1932-37), Тут вступив в ОУН. Адвокат на Грубешiвщинi. За "1-х совiтiв" в пiдпiллi. 1942 за завданням Проводу йде в допомогову полiцiю на Гуцульщинi (Кути?). На поч. 1944 вбивають нiм. зверхникiв, групою йдуть в УПА. К-р чоти, сотнi iм. Богуна, куреня "Перемога" ТВ-21 "Гуцульщина"). Восени 1950 - окр. провiдник Буковини. Восени 1952 через зраду провiдника "Кiрова" схоплений МГБ, розстрiляний у квiтнi 1953. Мiсце поховання невiдоме. Є на групових свiтлинах архiву, найденого в с. Яворов, Косiв [ЗВУ 30.3.01, Б.Пасiчник]

Матвійчук Микола - "Лук"

Нар. 1909 Глушин, Брод. Гімназія в Бродах, Льв. Політехніка. Референт розвідки в КЕ ОУН, утвореній 1.9.1940 [253]. Спортовець Карпатського лещетарського клубу, інженер-агроном [ЛМ 1206, О.Булка]. Арештований 10.9.1940 [220].18.1.1941 (процес 59-и) засуджений до страти, розстріляний [122].

Матвійчук Федір - "Гук"

Курінний (Рівненщина) УПА-Південь 1944 [195].

Матла Зіновій - "Чорний"

Нар. 1910, брат Олександра, Олени, Омеляна, Ярослава М. Студент у-ту, за активну діяльність в ОУН 1935 засуджений на смерть, замінено на довічне ув'язнення [220]. 1941 у Штабі Пох. груп [ШП 2.6.99]. Кер. півд. пох. групи, крайовий провідник Півд.СУЗ 1941-42 [195]. З травня 1943 член Бюра Проводу ОУН. Арештований в липні 1943, звільнений восени 1944. На еміграції в Німеччині, член Проводу ЗЧ ОУН, згодом у Франції і США (з 1952). Спогади "Південна похідна група", статті [ЕУ т.4]. Помер 1993 у Філядельфії [ШП 2.3.96, П.Дужий].

Матла Омелян

Нар. б. 1907. Арештований восени 1940. 24.6 врятувався з-під трупів на Лонцького. Став тимчасовим укр. комендантом Львова [214]. Jasio Boczej з вікна на Томіцького бачив, як М. босий, окровавлений втікав і впав в корчах під муром. Назвав свою адресу, Ясьо сповістив жінку М., забрала його додому (брама не була зачинена). М. з вдячності влаштував йому помешкання [279].

Матчак Михайло

Нар. 28.2.1895 Якубова Воля, Дрогоб. Старшина УСС, 1916 рос. полон, курінь Коновальця, член Стрілецької Ради, сотник, пом. шефа штабу, член-засновник УВО. Після атентату Федака на Пілсудського засуджений на 2 р. Студії в Ляйпцігу, редактор "Нового Часу" (від УВО). Член дирекції в-ва "Червоної Калини", посол до Сойму. 1944 емігрував в Австрію, 1947 викрадений НКВД, засуджений на 25 р. Казахстан. Звільнений 1956 [159]. Помер 19.11.1958 у Зубнові побл. Потьми. Поховали на Личакові [264].

Мацейко Григорій - "Гонта"

Нар. 7.8.1913 Щирець, Льв. Цинкограф, член "Лугу", гімнаст [251, ч. 4.98]. Здійснив атентат на Перацького 15.6.1934 у Варшаві (Мiнiстр внутр. справ, iнiцiатор будови концтаборiв, масових арештiв). Втік, перейшов границю. До суду в цій справі притягнуті: С.Бандера, Д.Гнатківська, К.Зарицька, Я.Карпинець, Є.Качмарський, М.Климишин, М.Лебедь, І.Малюца, Р.Мигаль, Б.Підгайний, Я.Рак, Я.Чорній (варшавський процес 1934-35). Помер в Аргентині в 1966 [12].

Мацілинський Остап

Референт контррозвідки КЕ (назн. 24.3.1940). Вбитий при арешті [230].

Мацькевич Володимира

Кол. учениця гімназії сестер Василіанок у Львові, зв'язкова ОУН. Вважають, що один із черепів, обвитий світлими косами, знайдених при розкопках Дем'янового Лазу 1989, належить їй [ЗВУ 27.1.96, Л.Садова].

Мачулки

Село на Ковельщині. Тут була підстаршинська школа, а недалеко в лісі - 4 бараки шпиталю УПА. За 8 км в с. Вовчаку (не існує, знищене сов. владою) - штаб УПА. Неподалік - майстерня зброї, пекарня, масарня, шевська та кравецька майстерні. В с. Ревушках були розташовані гол. сили повстанців. 1990 в М. рішили створити музей-заповідник [ЗВУ 24.10.90].

Мащак Осип - "Мак"

На львівськім процесі ОУН 1936 засуджений на 15 р. 1940 керував крайовими зв'язками у Краківськім проводі. 1942 був на сході [255]. Один iз керiвникiв пох. групи "Пiвдень"[ШП 2.3.93]

Медвідь Михайло - "Карпович", "Кременецький"

Нар.1913 Тисьмениця, Станисл. ОУН з 1933, в'язень польських тюрем. Чотовий у вартівничій сотні в Кракові 1939-40, пов. провідник в Томашеві, учасник пох. груп. 1941-43 військ. референт ОУН Півн.СУЗ і Півд. СУЗ, співорганізатор відділів УПА-Південь у Холоднім Яру 1943, шеф КВШ УПА-Північ, сотник. 1944 начальник технічного зв'язку ГВШ, нач. вишкільного відділу ГВШ 1944-45, один із заступників Шухевича [270]. Помічник редактора журалу "Повстанець". Загинув 4.6.1945 в криївці в Дев'ятниках, Жидач. від отруйного газу (див. П.Дужий) [196, т.1]. Посмертно присвоєно звання підполковник [195].

Мельник Андрій

Нар. 12.12.1890 Воля Якубова, Дрогоб, син дяка [ЗВУ 6.11.90]. Матура в Стрию, Віденьська Вища школа. З 1914 в УСС, чотовий, сотенний. 1916 на Лисоні рос. полон, Царицин. В кінці 1917 втік, Київ, серед найближчих співробітників Коновальця у творенні корпусу Січових Стрільців, ком. куреня, дивізії, нач. штабу дійової Армії УНР. Польський полон, військова місія УНР в Празі, де завершив освіту, інженер-лісівник. 1922 Крайовий командант УВО, засуджений на 5 р. (справа О.Басараб), звільнений 1928. Адміністратор лісів Льв. митрополії, голова Гол. Ради католицької молоді "Орли" (1933-38), член Сеньйорату УВО. 1938 після вбивства Коновальця очолив ПУН [ЕУ т.4]. Пiсля розколу, який остаточно оформився в квiтнi 1941 (див. Органiзацiя Українських Нацiоналiстiв), з М. залишилась часть органiзацiї, вiдома пiд назвою ОУН-м. Проводив полiтику орiєнтацiї на Нiмеччину, як майбутнього переможця у вiйнi з СССР. Арештований німцями 28.2.1944, Заксенгаузен, звільнений 17.10.1944. Після війни жив в Люксембурзі, помер 1.11.1964 [151].

Мельник Кость

Нар.24.6.1907 Берези, Самб. Референт зв'язків з Карпатською Україною. Мгр., шеф оперативного бюра ОУН під час 2-ї св. війни [241]. Арешт. в січні 1944, звільнений в останніх днях війни. На еміграції в Клівленді, Пармі (США). Помер 7.3.1984 [103, М.Мар]

Мельник Макар - "Кора"

Курінний (півн. Рівненщина) 1943-45 [195].

Мельник Петро - "Хмара", "Хмара-1"

Нар. 10.10.1910 Камінна, Надвірн. Гімназія, Пласт, ОУН. 1941 - "Роланд", з 1943 в УНС, чотовий, пізн. вишкільник-інструктор в сотні "Різуна" в Чорному Лісі, організатор і к-р сотні "Стріла" в кур. "Скажені", перший к-р куреня "Дзвони". Бронзовий Хрест бойової заслуги, поранений в рейді 6.4.1945. Успішні бої з НКВД в рейдах. Від січня 1946 к-р 21 (Коломийського) ТВ "Гуцульщина". Сотник, Срібний Хрест б. з. 1 кл. 1949 надрай. провідник Надвірни. 1951 схоплений, в квітні 1952 втік. 27.4.1953 важко поранений б. Лоєва, Надвірн., прикриває відступ, дострілився [259].

Мельник Ярослав - "Роберт"

Нар. 1920 Бережниця, Калуш. Провідник Юнацтва в Рогатинській гімназії. 1939 вчителює в ріднім селі, вирвався із рук НКВД під час арешту. Провідник Юнацтва та заступник пов. провідника в Калуші (1939-41), орг. референт Калуського окр. проводу 1941, окр. провідник Коломиї (1941-42), Станисл. обл. провідник ОУН (1942-43), член Крайового проводу ЗУЗ (1943-44), 1945-46 очолював Крайовий провід ОУН "Карпати".. Бронзовий Хрест заслуги [195]. 31.6.1946 криївку б. с. Липа, Долин оточили, цілу ніч йшла перестрілка. Загинули М. з дружиною, орг. референт "Микола", кухарка, охоронці [ЗВУ 23.1.96]. Посмертно нагороджений Золотим Хрестом заслуги [195].

Мешко Катерина - "Верещак"

Член Крайового Проводу ОУН Півд. СУЗ 1942-43 [195]. Член УГВР [ШП 16.7.94].

Мигаль Павло - "Павур"

З Сокальщини, член КЕ ПЗУЗ [255]. В'язень польської тюрми в Сельцах, звільнений 9.9.1939 [214]. Окр. провідник (Сокаль) 1945-51 [259].

Мигаль Роман

Нар. б.1910, з Коломиї, Заліщицька семінарія, Льв. у-т (право) [162]. К-р відділу бойової розвідки проводу ОУН (певно, крайового), підсудний у справі вбивства Перацького. На Львівськім процесі 1936 засуджений на пожиттєве ув'язнення [255]. Повертаючись з в'язниці під час війни, загинув при невияснених обставинах [185].

Микитюк Володимир

Священик, професор, ректор Малої Семінарії св. Йосафата, катехит укр. гімназії у Станиславові, капелян куреня "Різуна" (Станиславів) 1944. Загинув 29.4.1944 під час боїв з Ковпаком с. Грабівка [103, М.Ільків], [259].

Микифорчин М. - "Дубенко", "Вартовий"

З Болехова, Долин., референт пропаганди крайового проводу "Захід-Карпати" ["Дзвін", 4-6.93].

Миколенко Петро - "Байда"

З Полтавщини, л-т ЧА. Весною 1944 здезертирував і утворив в Дрогобиччині сотню УПА з сх. українців. Від 1945 ад'ютант к-ра 26 ТВ "Лемко", м-ра В.Мізерного. 1946 - 47 - к-р Перемиського куреня і заст. к-ра 26 ТВ, майор УПА [166]. Помер 1.1.1979 в США [150, т. 22].

Мирон Дмитро - "Орлик", "Роберт","Андрій", "Піп"

Нар. 5.11.1911. Бережанська гімназія, Льв. у-т (право). 1932-33 провідник Юнацтва при КЕ ОУН. Арештований 1934, засуджений на 7 р. Вийшов за амністією. Від лютого 1939 політично-ідеологічний референт КЕ ОУН, редактор "Бюлетня" [103, М.Мар.]. В березні 1940 посланий в Україну на чолі групи 9 чол. Відновив сітку ОУН після арештів, очолив КЕ [220]. Відкликаний для підготовки ІІ НВЗ ОУН, його учасник (квітень 1941, Краків) [133]. Очолив пох. групу "Північ". Арештований у Фастові, втік [103]. Крайовий провідник Київщини. 25.7.1942 загинув від гестапівських куль на розі Фундуклеївської і Театральної. Мав при собі незакінчену працю-розробку ідеологічних проблем укр. визвольного руху. Пропала в гестапо [102], [103]. Неподалік місця загибелі на опернім театрі споруджена меморіальна таблиця [ШП 28.7.99].

Мирослав Євген - "Влас", "Ігор", "Мартин"

Господарчий референт Гол.. Проводу ОУН, кер. друкарні "Вінниця" [270]. Господарчий Крайової референтури пропаганди. Захоплений 4.6.1945 б. с. Дев'ятники ["Незалежний бюлетень" ІІІ-ІV, 94].

Мисик Мирон

Нар. 19.5.1919 Поториця, Сокаль. 1938 арештований як член ОУН, звільнився з війною. Фронт, нім. полон, втік.. З 1943 в УПА, Холмщина. 1949 схоплений, назвався Іваном Гоєм (самоiронiя, що дався в руки живим). Засуджений на 20 р. каторги. Колима. 1948 організував втечу 12 в'язнів. Роззброїли охорону (перший кинувся на чергового офіцера). Догнали. Бій тривав кілька днів. Загинуло 6, 3 пропали без вісті, 3-х взяли, серед них М., пораненого в обі руки..Дістали ще по 25 р. Працював в копальнях золота, потайки намивав золото для закупки харчів хворим та немічним. 1958 переведений у мордовські табори. Після звільнення жив на Кубані (Україну не дозволили). Одружився, 6 дітей. Помер 26.2.1993, там і похований як Іван Гой [ШП 8.12.99, В.Пасічняк], [ШП 14.7.99, П.Терпак].

Миськів Дмитро

Співробітник Бандери, член проводу ЗЧ ОУН. Після втечи Сташинського на Захід більшовики спрепарували версію, що М. вбив Бандеру за дорученням зах.-нім. розвідки. Брехня швидко провалилася, бо М. в той час їздив до Рима. Помер 27.8.1960 [111].

Митлюк М.

1935 посланий представником ОУН до Манжурії. Загинув 1936 [239].

Михайлів - "Крук"

З Долинщини, 28 р. З 1936 керівник Юнацтва у Львові, пізн референт Юнацтва в КЕ. Перейшов на Захід в листопаді 1939 [220, І.Максимів].

Михалевич Михайло

Нар. 1906. Графік і культурницький діяч, навчався у Київському і-ті мистецтв (1924-28), в худ.-промисловій школі в Празі (1934-36) і Академії мистецтв (1937-38). Очолював відділ мистецтва в ОУН (1934-42), під час війни в УЦК у Львові. Емігрував до США. Помер 1984 [208].

Мицик Іван

Нар. 1910 [249]. 1913 [ЕУ т.4], брат Романа М. Закінчив гімназію у Львові 1930. Вбив провокатора (Євген Березницький, гiмназист [12], вбитий 19.11.1931 [249]), втікав, відстрілювався. Допоміг його затримати Г.Мацейко, вважаючи карним злочинцем. Дістав 15 р. [ЛМ... С.Бардахівський]. Звільнився 1939. Орг. референт Гол. Проводу ОУН-м. В червні 1941 розстріляний НКВД [249].

Мицик Роман

Нар. 1909 Синевідське. Гімназія, юрфак. у-ту, УВО. Разом з З.Книшем і Я.Любовичем вчинили невдалу спробу пограбувати листоношу (див. Я.Любович). Засуджений на 7 р. [ЛМ, С.Бардахівський]. Один з організаторів і директорів Промбанку у Львові (1936-39). 1939-41 створив Укр. Банк в Ярославі з філіями у Кракові та Любліні, фін. референт УЦК, директор кооп. банку "Дністер" (1941-43) [ЕУ т.4], [249]. Після війни в Чікаго [241].

Мізерний Василь - "Рен", "477"

З с. Вербів, Підгаєць., Терноп. Гімназія, польська армія, в'язень 1931-34, студії у Празі. ОУН від 1937, учасник боїв в Карпатській Україні. З доручення ОУН 1940 окр. комендант укр.поліції в Сяноку. На поч. 1942 арештований, засуджений на кару смерті. 27.7.1944 втік, очолив перший курінь ВО "Сян", сформований в серпні 1944 на пограниччі Лемківщини і Бойківщини. Від листопада 1945 к-р 26 ТВ "Лемко". Організував підстарш. школу. Сотник. 1947 в запеклих боях на чолі 3-х сотень пробивається на тер. України. Літом 1948 - спецвишкіл на Дрогобиччині, 1949 з доручення ГВШ йде з материалами на Захід до ЗП УГВР. 24.8 в сутичці з НКВД б. с. Либохори, Турк. важко поранений, дострілився. Мабуть, підвищений до майора з датою смерті. 1994 перепохований в с. Яблунів, Турк. [150, т. 22, 23], [259].

Мілько М.

Представник ОУН на Далекому Сході з 1936, після смерті М.Митлюка [239].

Мілянич Анастас

Член Проводу ОУН-м. В липні 1941 з О.Бойдуником був запрошений Шептицьким з метою помирити їх з бандерівцями (з їх боку були М.Степаняк та І.Равлик). Успіху задумка не мала [71].

Мімозівка

Ekspozytura wywiadowcza OUN w Gdansku, prowadzila dzialalnosc przede wszystkim przeciwko Polsce, szkolenie wojskowo-dywersyjne [112].

Мірчук Петро

Нар. 26.6.1913 Добрівляни, Стрий. Гімназія, Юнацтво, УВУ, нім. Карловий у-т в Празі. ОУН від 1932. 6 разiв арештовувався поляками, від вересня 1941 до травня 1945 - нім. тюрми і табори. Після війни - в Німеччині, редактор, адвокат, член проводу ЗЧ ОУН. Від 1950 в США, журналіст, професор у-ту. Видав понад 20 праць [247].

Місько Степан

Нар. 25.3.1912 у Львові. Інжінер-лісівник. Від 1949 в Австралії, Мельборн, Канберра. Референт молоді Укр. Громади, заснував спортовий клюб і футбольну команду "Україна" (1952). Організатор фестівалів, маніфестації в обороні Ю.Шухевича (1968). Член теренового проводу ОУН-б. Створив і був головою Канберського осередку НТШ (1974-79). Малював акварелі, збудував власну галерію, фундатор і голова Спілки Укр. Образотворчих Мистців Австралії (1967-86) [239].

Мітрінга Іван

Нар. 1909. Діяч ОУН, публіцист, співр. націоналістичних видань, редактор газети "Геть з большевизмом" (1938). Автор політичних брошур [ЕУ т.5]. Редактор "Дешевої книжки", 1940 у Кракові [230, В.Гринів]. Був в групі ОУН-б, але співпрацював з О.Телігою [ЛМ, П.Григор]. 1941 відійшов від ОУН [255]. 1942 заснував Укр. Нар. Дем. Партію - УНДП [ЕУ]. Політичний керівник групи М.Боровця "Бульби", протиставлявся договорам з большевиками, як і Щербатюк-Зубатий. За це большевики вбили спочатку Щербатюка, пізн. 1943 М. (створили групу, яка спеціально за ним полювала) [124, Я.Гайвас].

Міхновський Микола

Нар. 1873, з Прилуччини. Один з ініціаторів "Т-ва тарасівців" (1890) - висувало постулати самовизначення. Закладав націоналістичні гуртки боротьби за визволення України [107]. Адвокат у Харкові, один із організаторів Укр. Нар. Партії (УНП), для якої склав "Десять заповідей" та "Програму", що обстоювала ідею самостійності. 1917 організував Укр. Військовий Клюб ім. П.Полуботка, від якого увійшов до Центральної Ради, 1 Укр. охочий ім. Хмельницького полк. Член президії 1 Всеукр.військ. з'їзду (18-21.5.1917) та Укр. Ген. Військ. Комітету. Ініціатор повстання полуботківців (18.7.1917), що мало на меті проголошення укр. держави. Учасник протигетьманського повстання. Арешт. большевиками. По звільненні - в кооперації, шкільництві. 1924 покінчив життя самогубством, уникаючи дальших репресій [ЕУ, т.5]. Apparently a victim of the Cheka [105].

Модрицький Модест

Тереновий керівник ОУН-м в Австралії 1949-65 [239].

Мокрій Роман - "Байда"

Обл. провідник ОУН Станиславівщини. Загинув 5.5.1944 в с. Перевезець, Калуш. [150, т. 24].

"Молода Україна"

Створена 1954 в Буданові, Терноп. Учитель історії В.Крушельницький, учні - М. Павлишин (ініціатор), В.Скубіцький дали клятву, підписували кров'ю. Спочатку було шестеро: 4 хлопців і дві дівчини. Думали про листівки, теракти, здобуття зброї. Перша акція - перед Новим Роком. Закинули мотузку на пам'ятник Сталіну, почепили плакат: "Ганьба тобі, твоїм намісникам, які поневолюють укр. народ. Але прийде час і цей народ зітре з лиця землі твоїх сатрапів". Провисів пару годин. З гасла "сатрапи" в КГБ зрозуміли, що замішаний вчитель. Слідкували, викрили. Судили 4-х хлопців. Крушельницький дістав 10+5, Павлишин, як неповнолітній - 5. Крушельницький відсидів 5 р., Павлишин - рік в колонії для неповнолітніх ["Нескорені" № 4, 5.92].

Мончаківський - "Ромко"

Курінний (Калущина) ВО 4 1944 [195].

Мороз

Міністр залізничного транспорту в УДП [58].

Мороз Антін - "Зубатий"

Інтендант КВШ УПА-Північ 1944 [195].

Мороз Ольга - "Мавка-2"

Нар.1925 Туринка, Жовк. Гімназія, хім. технікум, Юнацтво. З весни 1944 - підпілля, розвідчі курси. Розвідниця у к-ра VI ТВ "Бастіон". Працювала з Г.Голояд, їздила по Польщі, розкидала листівки. Жила під прізвищем Гелена Зажицька. Держала конспіративну квартиру в цетрі Польщі. Мала зустрічі з війск. аташе Великобританії [ЛМ (б.н.), О.Мороз].

Морозенко Петро

Уч. пох. групи, провідник ОУН на Дніпропетровськ. Арештований, втік [103, Ю.Харченко].

Мостовий Дмитро - "Пісня"

З Яблонова, Гусят., Терноп. Провідник або член проводу ОУН Чортківщини. Загинув 1946 разом із співробітником у криївці б. Сухостава. Відстрілювались, закінчились набої, висадили криївку міною. Мати померла під час похорону [150, т.12, М.Мостовий].

Мостович Антін

З Шманьківчик, Чортк. По другому приходу большевиків разом з мамою і сестрою Розалією втекли в ліс, в УПА. Вбиті. Мама, вернувшись додому, померла (див. А.Захарчук) [266].

Мостович Микола

Нар. 9.2.1915 Березня, Волинь, син священика. Льв. у-т - математика, мгр. філософії 1937. Голова студентських товариств. 1937 за приналежність до ОУН засуджений на 9 р. 1939 перейшов на Захід. Голова укр. комітету у Володові і Холмі. Ініціатор, промотор укр. шкіл та двох гімназій (Холм, Володова), де викладав математику і фізику. 1941 організує укр. життя на Волині. Арешт. в Луцьку, концтабори. 1951 докторат фізики в Сорбоні, доцент. 1953 - в Луівіл, шт. Кентакі, дослідник в фірмі, 1958 - професор фізики в у-ті, декан. Досліди в плівковій технології. Дійсний член НТШ, наукових установ в Америці та Європі. Загинув 19.1.1968 в автомобільній катастрофі [103, М.Мар].

Мостович Олена - "Верба"

Крайовий референт УЧХ ПЗУЗ 1943-45 [195].

Мотика Микола

Нар. б.1912, член п'ятірки боєвиків (кер. М.Гнатів), яка 28.8.1931 у Трускавці виконала замах на депутата сейму Т.Голувку. 1933 отримав 6 р. тюрми [52]. Був донощиком поліції як і Р.Барановський. Випущений з тюрми, їнформував про членів КПЗУ і ОУН. Вербував на селах хлопців до підпільної організації і видавав поліції [144].

Мотиль Михайло - "Колос", "Пластун"

Член крайової референтури СБ Подільського Краю 1945-47 [195], [259].

Мошончук Микола

Нар. 1921. Крайовий провідник (?). Воював в УПА в р-ні Чорного лісу, загинув в кінці серпня 1950 [ПС № 12, 4.91].

Мудрий Василь

Нар. 19.3.1893 Вікно, Скалат. Голова УНДО, віцемаршалок сейму. 1939 перейшов на Захід [89]. Другий секретар Укр. Національного Комітету, створеного на поч. 1941, і розв'язаного німцями в липні [103]. 1943-44 в референтурі зовн. зв'язків Проводу ОУН, перший віцепрезидент УГВР [150, т. 24]. Помер 19.3.1966, Нью-Йорк [103].

Мудрик Степан - "Мечник"

Нар. 5.10.1919 Криве, Радех. Гімназія, Юнацтво, з 1937 - ОУН. Станичний, районовий провідник на Радехівщині, кур'єр крайового провідника "Легенди" (І.Климів). В час нім. окупації окр. провідник (Сокаль., Радех., Кам.-Струм.). З січня 1942 член Київського обл. проводу [207]. Арештований в липні 1942, втік. У військ. референтурі Радех. окр. проводу, очолив станицю поліції в Оглядові [ЗВУ 29.10.99, В.Кук]. Арештований 21.11.1942, засуджений до смертної кари, замінено на 15 р. Тюрми, табори. Звільнений англійцями [103, C.Мудрик]. Після війни - ЗЧ ОУН, розвідка, керівник СБ. Один із організаторів СУМ. [42]. Член Гол. Проводу ОУН, заступник президента СКВУ, Голова Европейської Координації укр. організацій, письменник, політолог [ЗВУ 25.8.92].

Мусіянович Ярослав

Нар.31.1.1915 Яворів. Гімназія, мед. студії у Греноблі і Ліоні, працював в Ліоні. В часі війни у франц. русі опору. 1949-61 очолював укр. рух національної єдності (УНЄ), входить до керівництва ОУН-м. Очолював Укр. центр. гром. комітет у Франції, рух за федеративну Європу, т-во комбатантів Укр. Народної Армії у Франції. Видавець тижневика "Укр. слово" в Парижі [228]. Голова Сенату ОУН [241].